ПорСЦвняльна характеристика рибопродуктивностСЦ ставСЦв за умов використання СЦнтенсивноi, напСЦвСЦнтенсивноi та екстенсивноi технологСЦi отримання рибницькоi продукцСЦi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?ня ставСЦв маСФ багатоплановий характер. Цей захСЦд сприяСФ полСЦпшенню фСЦзико-хСЦмСЦчного режиму середовища СЦ може розглядатись як удобрення. Але головне значення вапнування ТСрунтСЦв мелСЦорацСЦя, яка сприяСФ облагороджуванню води СЦ ТСрунту ложа ставСЦв, знижуСФ можливСЦсть виникнення ряду захворювань риб.
Вапнування ставСЦв найефективнСЦше восени СЦ навеснСЦ пСЦсля опускання води. Вапно вносять на вологу поверхню ложа ставСЦв за 1525 днСЦв до заповнення водою, рСЦвномСЦрно розсипаючи по дну, або вносять на пониження ложа, в яких затримуСФться вся вода.
БСЦологСЦчна мелСЦорацСЦя ставСЦв. БСЦологСЦчна дСЦя на середовище мешкання риб при iх культивуваннСЦ в ставах може бути орСЦСФнтована на пригнСЦчування рослинностСЦ, скорочення видСЦв риб, якСЦ самопливом потрапляють у стави, профСЦлактику виникнення захворювань. БСЦологСЦчнСЦ принципи мелСЦорацСЦi мають перевагу, бо не виключають невластиву природним процесам дСЦю СЦ характеризуються високою вибСЦрковСЦстю й цСЦлеспрямованСЦстю.
Для пригнСЦчення вищоi водноi рослинностСЦ та макроформ нижчих рослин широко використовують бСЦлого амура.
Для пригнСЦчення розвитку мякоi СЦ плаваючоi, водноi рослиннностСЦ ефективним СФ вселення однорСЦчок бСЦлого амура з розрахунку 1501500 шт./га. Для знищення надлишковоi жорсткоi рослинностСЦ доцСЦльно утримувати спецСЦальне мелСЦоративне стадо, представлене дво- СЦ трирСЦчними особинами.
Радикального ефекту досягають механСЦчними та бСЦологСЦчними методами мелСЦорацСЦi, що даСФ змогу бСЦлому амуру поiдати молодСЦ пагони, сприяючи СЦнтенсивному очищенню водойм та iх оздоровленню.
Для максимального зменшення в ставу видСЦв риб, якСЦ не обСФктами культивування, але конкурують у живленнСЦ з обСФктами ставкового рибництва чи поiдають молодь культивованих видСЦв риб, переносять захворювання, як бСЦологСЦчних мелСЦораторСЦв використовують риб-хижакСЦв.
Добрива у технологСЦчному циклСЦ виробництва риби в сучасних умовах сприяють не тСЦльки пСЦдвищенню природноi рибопродуктивностСЦ, а й виступають як регулятор гСЦдрохСЦмСЦчного режиму. КрСЦм того, дефСЦцит концентрованих фСЦзСЦологСЦчно повноцСЦнних кормСЦв потребуСФ частковоi компенсацСЦi потреб риби в поживних речовинах за рахунок високоцСЦнних кормових гСЦдробСЦонтСЦв.
МСЦнеральнСЦ добрива. В рибництвСЦ дСЦя хСЦмСЦчних добрив, як СЦ в рослинництвСЦ, базуСФться на стимулюваннСЦ утворення первинноi продукцСЦi за рахунок забезпечення рослин елементами мСЦнерального живлення, яких не вистачаСФ, головним чином азотом СЦ фосфором. Однак механСЦзм дСЦi в ставах значно складнСЦший. У рослинництвСЦ добрива дСЦють безпосередньо на культуру, яку вирощують, а у водоймах вони забезпечують розвиток першоi ланки трофСЦчного ланцюга водоростей. ФСЦтопланктон не СФ кормом винятково для органСЦзмСЦв зоопланктону та бентосу, значна його частина може бути утилСЦзована рибами фСЦтопланктофагами. МСЦнеральнСЦ добрива представленСЦ азотними та фосфорними сполуками, якСЦ СЦнодСЦ поСФднуються з калСЦйними, кальцСЦСФвими, органСЦчними добривами та мСЦкроелементами.
Використання добрив може бути ефективним за певних умов: вода маСФ нейтральну або слаболужну реакцСЦю; активна реакцСЦя ТСрунту нейтральна або слабокисла; водойма не заростаСФ жорсткими надводними рослинами або маСФ не менше 70% площСЦ, вСЦльноi вСЦд заростей; проточнСЦсть або зовсСЦм вСЦдсутня, або не перевищуСФ змСЦни води в ставу за 15 днСЦв, очевидний дефСЦцит бСЦогенних елементСЦв.
Удобрювальний коефСЦцСЦСФнт число, яке показуСФ, скСЦльки необхСЦдно внести добрив для одержання одиницСЦ приросту риби. ЗгСЦдно з рибницько-бСЦологСЦчними нормативами, удобрювальний коефСЦцСЦСФнт прийнятий рСЦвним 2,53,0. Удобрювальний коефСЦцСЦСФнт даСФ можливСЦсть зробити правильний розрахунок кСЦлькостСЦ добрив для дСЦлянки ставу. Для цього необхСЦдно виходити з природноi рибопродуктивностСЦ, планового приросту рибопродукцСЦi за рахунок добрив та удобрювального коефСЦцСЦСФнта. Якщо прийняти природну рибопродуктивнСЦсть за 200 кг/га СЦ передбачити довести ii до 400 кг/га, то за рахунок добрив слСЦд одержати 200 кг/га риби. При удобрювальному коефСЦцСЦСФнтСЦ 3 витрата добрив на 1 га становитиме 200 кг * 3 = 600 кг/га. При спСЦввСЦдношеннСЦ азоту СЦ фосфору 1: 1 потрСЦбно внести на гектар 300 кг амСЦачноi селСЦтри СЦ 300 кг суперфосфату. Розраховану кСЦлькСЦсть добрив на 1 га множать на площу ставСЦв СЦ одержують загальну кСЦлькСЦсть потрСЦбних добрив.
ОрганСЦчнСЦ добрива. До органСЦчних добрив належать гнСЦй, компост, пташиний послСЦд, зеленСЦ добрива. На бСЦдних пСЦщаних, солонцюватих, пСЦдзолистих ТСрунтах, де вСЦдсутнСЦй шар родючого мулу, вони дають бСЦльший ефект, нСЦж мСЦнеральнСЦ. Велика рСЦзноманСЦтнСЦсть за якСЦстю органСЦчних добрив утруднюСФ встановлення норми iх внесення.
ГнСЦй СФ одним з найпоширенСЦших видСЦв органСЦчних добрив. Застосовують добре перепрСЦлий гнСЦй великоi рогатоi худоби, коней, свиней, птицСЦ, а також свСЦжий гнСЦй свиней СЦ коней, рСЦдкий свСЦжий гнСЦй великоi рогатоi худоби.
КСЦлькСЦсть внесеного гною не може бути однаковою внаслСЦдок рСЦзноi його якостСЦ, рСЦзного стану ставСЦв, форми iх використання, ТСрунтових умов. Тому наведенСЦ норми можна використовувати як орСЦСФнтовнСЦ. У стави з пСЦщаними, супСЦщаними, глинистими й солонцюватими ТСрунтами вносять по 1015 т СЦ бСЦльше гною на 1 га. Для таких же ставСЦв, але з вСЦдкладеним вже родючим шаром мулу, норму зменшують до 510 т/га. На родючих ТСрунтах вносять по 35 т/га гною. Вносять його також по-рСЦзному: восени розкидають по осушеному ложу СЦ приорюють на глибину до 515см чи розкладають купами по 23 т у мСЦлководних зонах ставСЦв, краще в шаховому порядку; взимку на льоду у зонах мСЦлководдя у не