ПорСЦвняльна характеристика конституцСЦйного статусу парламентСЦв ФранцСЦi та ФРРЖ, США та ВеликобританСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат
ПорСЦвняльна характеристика конституцСЦйного статусу парламентСЦв ФранцСЦi та ФРРЖ, США та ВеликобританСЦi
План
Вступ
1. КонституцСЦйний статус Конгресу США
2 .КонституцСЦйний статус Британського парламенту
3. КонституцСЦйний статус парламенту ФранцСЦi
4 .КонституцСЦйний статус РЖталСЦйського парламенту
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
ФункцСЦi держави реалСЦзуються через систему державних органСЦв, якСЦ формуються на основСЦ принципу розподСЦлу влад на законодавчу, виконавчу та судову. КонституцСЦi в зарубСЦжних краiнах значну увагу придСЦляють парламентам, якСЦ СФ органами законодавчоi влади. СьогоднСЦ парламент СФ постСЦйно дСЦючим загально представницьким колегСЦальним органом держави, що повнСЦстю або частково формуСФться народом та здСЦйснюСФ повноваження у сферСЦ законодавчоi влади.
Залежно вСЦд форми правлСЦння можна визначити мСЦсце парламенту в державному механСЦзмСЦ. ЗдебСЦльшого вСЦн здСЦйснюСФ законодавчСЦ та представницькСЦ функцСЦi, але також йому належать повноваження затверджувати державний бюджет та контролювати його виконання, брати участь у формуваннСЦ органСЦв виконавчоi влади та здСЦйснювати контроль за iх дСЦяльнСЦстю. ПредставницькСЦ органи в зарубСЦжних краiнах називаються по-рСЦзному : у ВеликобританСЦi, ФранцСЦi та РЖталСЦi парламент, в США конгрес.
Для того, щоб охарактеризувати та провести порСЦвняльну характеристику конституцСЦйного статусу парламентСЦв тих чи СЦнших краiни потрСЦбно розглянути положення конституцСЦй про порядок формування та розпуску парламенту, його структуру та органСЦзацСЦю, порядок роботи, основи статусу члена парламенту, повноваження, законодавчий процес та участь парламенту у формуваннСЦ бюджету, парламентський контроль щодо СЦнших гСЦлок влади.
державний влада правлСЦння конституцСЦйний парламент
- КонституцСЦйний статус Конгресу США
За формою правлСЦння США це класична президентська (дуалСЦстична) республСЦка. Стаття 1 КонституцСЦi надаСФ законодавчу владу Конгресу, який складаСФться з двох палат: Сенату та Палати представникСЦв. До Сенату за КонституцСЦСФю входять по два представники вСЦд кожного штату. КСЦлькСЦсть членСЦв у ПалатСЦ представникСЦв пропорцСЦйна кСЦлькостСЦ населення СЦ тому не обмежуСФться КонституцСЦСФю.
ЗгСЦдно з КонституцСЦСФю члени Сенату повиннСЦ досягти 30-рСЦчного вСЦку, бути громадянами Сполучених ШтатСЦв не менше девяти рокСЦв СЦ постСЦйно мешкати у тСЦм ШтатСЦ, вСЦд якого обранСЦ. Члени Палати представникСЦв повиннСЦ бути не молодше 25 рокСЦв, бути громадянами США не менше семи рокСЦв СЦ постСЦйно мешкати у тих штатах, якСЦ надСЦслали iх до Конгресу. Штати можуть встановлювати додатковСЦ вимоги при виборах до Конгресу, але згСЦдно з КонституцСЦСФю кожна палата сама маСФ право встановлювати вимоги до ii членСЦв.
Загальна кСЦлькСЦсть членСЦв Палати представникСЦв встановлюСФться Конгресом. ДалСЦ ця кСЦлькСЦсть розподСЦляСФться мСЦж штатами пропорцСЦйно кСЦлькостСЦ iх населення. ЗгСЦдно з КонституцСЦСФю кожнСЦ десять рокСЦв маСФ вСЦдбуватися перепис населення, СЦ згСЦдно з його змСЦнами перерозподСЦляються мСЦсця у ПалатСЦ представникСЦв. Разом СЦз тим, кожному штату, незалежно вСЦд кСЦлькостСЦ його мешканцСЦв, КонституцСЦСФю гарантовано право мати не менше одного члена Палати представникСЦв. На сьогоднСЦ Палата представникСЦв налСЦчуСФ 435 членСЦв, по одному вСЦд кожних 480000 мешканцСЦв США. ЗаконодавчСЦ органи штатСЦв подСЦляють кожний штат на виборчСЦ округи, якСЦ мають бути приблизно рСЦвними за кСЦлькСЦстю населення. Раз на два роки виборцСЦ кожного виборчого округу обирають свого представника до Конгресу.
У 1913 р. була прийнята 17-а поправка до КонституцСЦi, згСЦдно з якою сенатори стали обиратися шляхом прямих виборСЦв. Сенатори обираються на виборах у штатах, якСЦ проводяться кожний парний рСЦк. ТермСЦн повноважень сенаторСЦв - шСЦсть рокСЦв, тому що кожнСЦ два роки одна третя Сенату переобираСФться.
20-а поправка до КонституцСЦi закрСЦплюСФ, що Конгрес повинен збиратися на звичайну сесСЦю 3 сСЦчня кожного року, якщо цей термСЦн не буде змСЦнено самим Конгресом. Конгрес продовжуСФ роботу доти, поки його члени не проголосують за перерву, за звичаСФм - у кСЦнцСЦ року. Президент може скликати спецСЦальну сесСЦю, якщо в цьому буде необхСЦднСЦсть. СесСЦi Конгресу проводяться в КапСЦтолСЦi у ВашингтонСЦ, округ КолумбСЦя.
Кожна палата Конгресу маСФ право законодавчоi СЦнСЦцСЦативи з будь-яких питань, за винятком фСЦнансових законопроектСЦв, якСЦ повиннСЦ бути запропонованСЦ в ПалатСЦ представникСЦв. Разом СЦз тим, на практицСЦ кожна палата може голосувати проти законопроектСЦв, прийнятих СЦншою палатою. Сенат може не ухвалити фСЦнансовий або будь-який СЦнший законопроект. Палата представникСЦв може запропонувати до нього поправки, якСЦ змСЦнюють його суть. У цьому разСЦ, для набуття законопроектом сили закону, узгоджувальна комСЦсСЦя, до складу якоi входять члени обох палат, повинна запропонувати компромСЦсне рСЦшення, яке задовольняСФ обидвСЦ сторони.
Сенат також маСФ своi особистСЦ права, в тому числСЦ право бСЦльшСЦстю у двСЦ третини голосСЦв затверджувати призначення Президентом вищих посадових осСЦб у федеральному урядСЦ, а також ратифСЦкувати усСЦ угоди. Негативна реакцСЦя будь-якоi палати нейтралСЦзуСФ дСЦi виконавчоi влади.
У разСЦ СЦмпСЦчменту урядових посадових осСЦб, Палата представникСЦв маСФ виключне право предявляти обвинувачення у зловживаннях, якСЦ тягнуть за собою офСЦцСЦйний р