ПорСЦвняльна характеристика конституцСЦйного статусу парламентСЦв ФранцСЦi та ФРРЖ, США та ВеликобританСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
озгляд. Сенату належить виключне право проводити цей розгляд СЦ вирСЦшувати питання про вину або вСЦдсутнСЦсть вини посадових осСЦб. Висновок про наявнСЦсть вини маСФ наслСЦдком усунення урядовоi посадовоi особи з посади, що вона обСЦймаСФ.
ШирокСЦ повноваження Конгресу сформульованСЦ у восьмому параграфСЦ КонституцСЦi: встановлювати та стягувати податки; заключати займи для поповнення державноi казни; встановлювати правила СЦ обмеження у торгСЦвлСЦ мСЦж штатами СЦ у зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ тощо. Конгрес не маСФ права: припиняти дСЦю конституцСЦйних гарантСЦй недоторканностСЦ особи, за винятком окремих ситуацСЦй пСЦд час заколота або вторгнення; оподатковувати громадян прямими податками, СЦнакше, нСЦж на пСЦдставСЦ вже здСЦйсненого перепису; санкцСЦонувати введення будь-яких станових титулСЦв тощо.
ЗгСЦдно з КонституцСЦСФю, ВСЦце-президент СФ головою Сенату. Його голос не враховуСФться при голосуваннСЦ, за винятком випадку рСЦвностСЦ голосСЦв. У разСЦ вСЦдсутностСЦ ВСЦце-президента Сенат обираСФ голову pro tempore. Палата представникСЦв обираСФ свого особистого голову - спСЦкера. При цьому спСЦкер, СЦ голова pro tempore завжди СФ членами тСЦСФi полСЦтичноi партСЦi, яка маСФ бСЦльшСЦсть у данСЦй ПалатСЦ.
ОднСЦСФю з головних особливостей Конгресу СФ те, що провСЦдну роль у його роботСЦ вСЦдСЦграють комСЦсСЦi. На теперСЦшнСЦй час у СенатСЦ дСЦють 18 постСЦйних комСЦсСЦй, а в ПалатСЦ представникСЦв - 23. Кожна комСЦсСЦя спецСЦалСЦзуСФться в певнСЦй галузСЦ законодавства: з СЦноземних справ, оборони, банкСЦвськоi дСЦяльностСЦ, сСЦльського господарства, торгСЦвлСЦ тощо. ПартСЦя, яка маСФ бСЦльшСЦсть у данСЦй ПалатСЦ, контролюСФ роботу комСЦсСЦй. ГолСЦв комСЦсСЦй обирають на закритих засСЦданнях членСЦв цСЦСФi партСЦi або на зборах спецСЦально призначених представникСЦв. ПартСЦi меншостСЦ пропорцСЦйно представленСЦ в комСЦсСЦях, вСЦдповСЦдно до кСЦлькостСЦ мСЦсць, якСЦ маСФ партСЦя в данСЦй ПалатСЦ.
РЖснують рСЦзнСЦ способи внесення законопроектСЦв: постСЦйними комСЦсСЦями, спецСЦальними комСЦсСЦями, Президентом тощо. ВнесенСЦ законопроекти передаються до вСЦдповСЦдних комСЦсСЦй, якСЦ призначають публСЦчнСЦ слухання, яке може тривати кСЦлька тижнСЦв або мСЦсяцСЦв. Якщо комСЦсСЦя схвалила законопроект, вСЦн надсилаСФться на загальне обговорення до вСЦдповСЦдноi Палати. В СенатСЦ час обговорення, якСЦ призначають публСЦчнСЦ слухання, яке може тривати кСЦлька тижнСЦв або мСЦсяцСЦв. Якщо комСЦсСЦя схвалила законопроект, вСЦн надсилаСФться на загальне обговорення до вСЦдповСЦдноi Палати. В СенатСЦ час обговорення практично не обмежуСФться. У ПалатСЦ представникСЦв, як правило, встановлюСФться регламент. ПСЦсля завершення дебатСЦв члени Палати голосують за те, щоб або схвалити законопроект, або вСЦдхилити чи вСЦдкласти (останнСФ дорСЦвнюСФться вСЦдхиленню), або повернути до комСЦсСЦi. Законопроект, прийнятий однСЦСФю з Палат, надсилаСФться на розгляд другоi Палати. Якщо друга Палата внесла в нього поправки, то Узгоджувальна комСЦсСЦя, яка маСФ в своСФму складСЦ членСЦв обох палат, намагаСФться усунути розбСЦжностСЦ. ПСЦсля прийняття обома палатами, законопроект надсилаСФться ПрезидентовСЦ, або за КонституцСЦСФю законопроект стаСФ законом тСЦльки пСЦсля пСЦдписання його Президентом. Президент маСФ право пСЦдписати законопроект - у цьому випадку вСЦн стаСФ законом - або накласти на нього вето. В останньому випадку законопроект може стати законом тСЦльки, якщо при повторному голосуваннСЦ в КонгресСЦ вСЦн збере двСЦ третини голосСЦв в обох палатах.
Президент може також вСЦдмовитись як вСЦд пСЦдпису законопроекту, так СЦ вСЦд накладення на нього вето. В цьому випадку законопроект стаСФ законом без пСЦдпису Президента через 10 днСЦв (не враховуючи недСЦль) пСЦсля надходження до нього на розгляд. РДдиним винятком СЦз цього правила СФ випадок, коли сесСЦя Конгресу закриваСФться ранСЦше, нСЦж пройдуть 10 днСЦв СЦз дня надсилання законопроекту на розгляд Президенту. В цьому випадку вСЦдмова Президента пСЦдписати законопроект анулюСФ його навСЦть без накладення вето - така ситуацСЦя вСЦдома пСЦд назвою кишенькове вето.
ОднСЦСФю з важливих функцСЦй Конгресу СФ право на розслСЦдування. Це право за звичаСФм надаСФться комСЦсСЦям або постСЦйним, або спецСЦально сформованим СЦз членСЦв обох палат. РозслСЦдування проводиться з метою отримання СЦнформацСЦi, необхСЦдноi для прийняття майбутнСЦх законСЦв, для перевСЦрки ефективностСЦ вже прийнятих законСЦв, для перевСЦрки квалСЦфСЦкацСЦi СЦ контролю роботи посадових осСЦб СЦ службовцСЦв СЦнших вСЦдомств, а також для збору даних, якСЦ необхСЦднСЦ для порушення процесу СЦмпСЦчменту. КомСЦсСЦi часто залучають до роботи експертСЦв зСЦ сторони, з тим, щоб найбСЦльш квалСЦфСЦковано провести слухання в ходСЦ розслСЦдування СЦ для бСЦльш детального вивчення питань.
Право на розслСЦдування тягне за собою важливСЦ наслСЦдки : право опублСЦкування ходу СЦ результатСЦв розслСЦдування, таким чином, розслСЦдування, якСЦ проводяться Конгресом, вСЦдСЦграють велику роль в СЦнформуваннСЦ населення про роботу Конгресу.
- КонституцСЦйний статус Британського парламенту
Форма правлСЦння у ВеликобританСЦi парламентська монархСЦя.
ЗгСЦдно з конституцСЦСФю ВеликобританСЦi Британський парламент складаСФться з трьох структурних компонентСЦв: Корони, Палати лордСЦв (верхня палата), Палати громад (нижня палата). ВхСЦд Монарха до парламенту повязаний з законотворчим процесом, який передбачаСФ, що проект стаСФ законом тСЦльки пСЦсля того, як вСЦн був прийнятий двома палатами СЦ промульгований Монархом.
СьогоднСЦ Палата лордСЦв вважаСФться проявом британського консерватизму, оскСЦльки ця палата СЦсторично складалася СЦз духовних лордСЦв, довСЦчних перСЦв, ординарних лордСЦв з апеляцСЦй. ПарламентськСЦ акти вСЦд 1911 р., 1958 р., 1963 р., 1999 р. СФ основними нормативно-правовими актами, якСЦ регулюють сучасне становище Палати лордСЦв. До духовних лордСЦв належать вищСЦ СЦСФрархи англСЦканськоi. ДовСЦчнСЦ пери призначаються вСЦд