ПорСЦвняльна характеристика конституцСЦйного статусу парламентСЦв ФранцСЦi та ФРРЖ, США та ВеликобританСЦi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



?нСЦ повноваження парламенту зводяться до оголошення вСЦйни, стану облоги та ратифСЦкацСЦi мСЦжнародних договорСЦв. До судових повноважень парламенту належить створення ним особливих судСЦв для розгляду справ вищих посадових осСЦб - Високоi палати правосуддя СЦ Суду правосуддя республСЦки - й оголошення амнСЦстСЦi. Висока палата правосуддя формуСФться для здСЦйснення правосуддя стосовно Президента республСЦки за державну зраду, а Суд правосуддя республСЦки - для розгляду справ членСЦв уряду з приводу злочинСЦв або делСЦктСЦв, вчинених ними при виконаннСЦ своiх функцСЦй. РЖнституту СЦмпСЦчменту у ФранцСЦi не СЦснуСФ.

  1. КонституцСЦйний статус РЖталСЦйського парламенту

За формою правлСЦння РЖталСЦя СФ парламентською республСЦкою.

Парламент РЖталСЦi складаСФться з Палати депутатСЦв СЦ Сенату, що мають практично рСЦвний статус. СтаттСЦ 61-82 КонституцСЦi регулюють iхнСЦ повноваження СЦ вСЦдносини, називаючи обидвСЦ парламентами. РСЦвнСЦсть палат юридично порушуСФться тСЦльки тодСЦ, коли вони приймають рСЦшення спСЦльно (вибори Президента РеспублСЦки, призначення членСЦв КонституцСЦйного суду, Вищоi ради магСЦстратури тощо), оскСЦльки Сенат удвСЦчСЦ менша за чисельнСЦстю палата. Але й у цьому разСЦ нерСЦвнСЦсть палат СЦлюзорна: депутати й сенатори голосують не за приналежнСЦстю до своiх палат, а за приналежнСЦстю до своiх партСЦйних фракцСЦй. НарештСЦ, рСЦвнСЦсть палат виявляСФться в однаковому правСЦ домагатися вСЦдставки уряду, вСЦдмовляючи йому в довСЦрСЦ чи виражаючи недовСЦру.

РЖталСЦйськСЦ депутати й сенатори мають СЦмунСЦтет СЦ СЦндемнСЦтет. Палати дСЦють на основСЦ власних регламентСЦв, прийнятих абсолютною бСЦльшСЦстю iхнСЦх членСЦв. Парламент працюСФ в сесСЦйному порядку, збираючись на двох сесСЦях щорСЦчно. Палати можуть бути скликанСЦ СЦ на надзвичайнСЦ сесСЦi на вимогу iхнСЦх голСЦв, Президента РеспублСЦки чи третини iхнСЦх членСЦв. Якщо одна з палат збираСФться на надзвичайну сесСЦю, то друга збираСФться по праву.

КерСЦвнСЦ органи палат - бюро. Кожний з цих органСЦв включаСФ голову палати, чотирьох вСЦце-голСЦв, трьох квесторСЦв СЦ 8 секретарСЦв, причому в цих органах повиннСЦ бути представленСЦ всСЦ партСЦйнСЦ фракцСЦi. Бюро обираСФться на пять рокСЦв, тобто на термСЦн легСЦслатури палат.

У палатах утворюються постСЦйнСЦ комСЦсСЦi: у СенатСЦ - 12 чи 13 (на два роки), у ПалатСЦ депутатСЦв - 14 (на термСЦн легСЦслатури). Сенат може утворювати комСЦсСЦю з СФвропейських справ. ПрофСЦль комСЦсСЦй в основному повторюСФ компетенцСЦю вСЦдповСЦдних мСЦнСЦстерств.

У комСЦсСЦях представленСЦ члени кожноi партСЦйноi фракцСЦi палати. На засСЦданнях постСЦйних комСЦсСЦй можуть бути присутнСЦ члени уряду, причому в засСЦданнях сенатських комСЦсСЦй можуть брати участь СЦ не члени комСЦсСЦй СЦ iм може представлятися можливСЦсть для виступу.

ЗасСЦдання палат мають публСЦчний характер. На прохання уряду, голови партСЦйноi чи фракцСЦi групи парламентарСЦiв палата може прийняти рСЦшення про проведення закритого засСЦдання.

РЖталСЦйський парламент, у цСЦлому, маСФ традицСЦйнСЦ для СФвропейських парламентСЦв повноваження. ВСЦн законодавствуСФ, причому може робити це з будь-якого питання; в РЖталСЦi не СЦснуСФ регламентарноi сфери видання нормативних актСЦв, як у ФранцСЦi. Законодавча СЦнСЦцСЦатива належить парламентарСЦям, уряду, обласним радам, НацСЦональнСЦй радСЦ економСЦки та працСЦ, а також групам виборцСЦв не менш як 50 тис. осСЦб. ВиборцСЦ, проте, не можуть вносити проекти в галузях, зарезервованих за урядом (бюджет, ратифСЦкацСЦя мСЦжнародних договорСЦв тощо). УсСЦ законопроекти, що передбачають новСЦ витрати, повиннСЦ вказувати джерела iхнього покриття. Кожний проект маСФ бути складений у постатейному виглядСЦ. Усунутий проект може бути представлений тСЦльки пСЦсля закСЦнчення шести мСЦсяцСЦв. Законопроекти вносяться на розгляд кожнСЦй СЦз палат СЦ набувають чинностСЦ законСЦв тСЦльки пСЦсля схвалення обома палатами. Винятком СФ закон про бюджет - його проект подаСФться на розгляд до Палати депутатСЦв. Прийнятий закон промульгуСФться Президентом РеспублСЦки протягом мСЦсяця.

ОсобливСЦсть законодавчого процесу в парламентСЦ - представлення палатам права передавати своi законодавчСЦ повноваження комСЦсСЦям (ст. 72). У результатСЦ близько трьох чвертей актСЦв на практицСЦ приймаСФться вСЦдповСЦдно до цСЦСФi полегшеноi СЦ прискореноi процедури. Однак закони про конституцСЦйний перегляд, виборчСЦ закони, акти про бюджет, про делегування законодавчоi влади, що санкцСЦонують ратифСЦкацСЦю мСЦжнародних договорСЦв, завжди розглядаються при дотриманнСЦ нормальноi процедури.

Парламент може делегувати уряду своi законодавчСЦ повноваження, але делегування не допускаСФться в конституцСЦйнСЦй сферСЦ, сферСЦ виборчого права, прийняття бюджету, у ратифСЦкацСЦi мСЦжнародних договорСЦв.

Уряд несе колективну вСЦдповСЦдальнСЦсть перед будь-якою палатою парламенту. При конституюваннСЦ уряд повинний одержати довСЦру обох палат. РЖталСЦйському парламенту вСЦдомСЦ такСЦ форми контролю за дСЦяльнСЦстю уряду, як уснСЦ та письмовСЦ питання, СЦнтерпеляцСЦi, комСЦсСЦi з розслСЦдування. РезолюцСЦi недовСЦри - найбСЦльш грСЦзна зброя парламентських палат - мають бути пСЦдписанСЦ щонайменше десятою частиною членСЦв якоi-небудь палати; такСЦ резолюцСЦi обговорюються пСЦсля закСЦнчення трьох днСЦв СЦз моменту внесення.

У мСЦжнароднСЦй сферСЦ СЦталСЦйський парламент ратифСЦкуСФ договори з СЦншими державами, оголошуСФ про вСЦйну. У судовСЦй галузСЦ парламент маСФ такСЦ повноваження: призначаСФ третину членСЦв КонституцСЦйного суду, третину членСЦв Вищоi ради магСЦстратури, вирСЦшуСФ питання про оголошення амнСЦстСЦi. На спСЦльному засСЦданнСЦ палат парламент вирСЦшуСФ питання про передачу