ПорСЦвняльна характеристика конституцСЦйного статусу парламентСЦв ФранцСЦi та ФРРЖ, США та ВеликобританСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
законопроектСЦв, якСЦ запропонованСЦ членами палати (така процедура маСФ назву кенгуру). Голова Палати громад визначаСФ характер бСЦллСЦв (публСЦчнСЦ, фСЦнансовСЦ, грошовСЦ тощо), що надаСФ йому можливСЦсть впливати на процедуру СЦ час проходження законопроектСЦв у парламентСЦ. ВСЦдповСЦдно до Акта про Парламент 1911 р. рСЦшення спСЦкера СФ остаточним.
ЗгСЦдно зСЦ статутним правом основна законотворча робота проходить у ПалатСЦ громад. ОфСЦцСЦйно усСЦ британськСЦ законопроекти (бСЦллСЦ) розподСЦляються за сферою регулювання. ПублСЦчнСЦ бСЦллСЦ регламентують сферу загальнонацСЦональних СЦнтересСЦв СЦ встановлюють загальнСЦ нормативнСЦ приписи. За конституцСЦйною угодою СЦнСЦцСЦаторами публСЦчних бСЦллСЦв можуть виступати депутати Палати громад та депутати - члени уряду. Законопроекти, що вносяться останнСЦми, мають назву урядовСЦ бСЦллСЦ та СФ прСЦоритетними серед СЦнших при розглядСЦ у парламентСЦ.
Члени Палати лордСЦв володСЦють правом подання приватних бСЦллСЦв, якСЦ найчастСЦше розглядають вони самСЦ. Також СЦнСЦцСЦаторами внесення приватних бСЦллСЦв можуть бути мСЦсцевСЦ органи влади або групи осСЦб. Тому цСЦ бСЦллСЦ поширюються на конкретну мСЦсцеву територСЦю або регулюють правовий статус окремих осСЦб. ЗмСЦшанСЦ бСЦллСЦ встановлюють приписи окремим особам, але певною мСЦрою стосуються нацСЦональних СЦнтересСЦв. ЦСЦкавим СФ СЦ розподСЦл часу у парламентСЦ для законодавчоi СЦнСЦцСЦативи рСЦзних субСФктСЦв - з 5 днСЦв на тиждень, у якСЦ проходять засСЦдання, 4 належать урядовим бСЦллям СЦ лише один день присвячений прийняттю бСЦллСЦв окремих парламентарСЦв.
Контроль за дСЦяльнСЦстю уряду СФ ще одним з найважливСЦших напрямСЦв дСЦяльностСЦ Палати громад. У БританСЦi парламентський контроль заснований на доктринСЦ мСЦнСЦстерськоi вСЦдповСЦдальностСЦ (мСЦнСЦстр бере на себе вСЦдповСЦдальнСЦсть за дСЦяльнСЦсть свого мСЦнСЦстерства). Парламентський контроль маСФ публСЦчний характер. У ПалатСЦ громад застосовуються наступнСЦ форми контролю: уснСЦ запити; письмовСЦ запити (СЦнтерпеляцСЦя); резолюцСЦя догани; вотум недовСЦри; функцСЦонування спецСЦальних парламентських комСЦтетСЦв з нагляду за дСЦяльнСЦстю кожного окремого мСЦнСЦстерства та всього уряду в цСЦлому; парламентський уповноважений зСЦ справ адмСЦнСЦстрацСЦi. УсСЦ форми контролю, по-перше, дозволяють уряду найбСЦльш глибоко аналСЦзувати СЦснуючСЦ проблеми, а по-друге, вдосконалювати дСЦяльнСЦсть органСЦв влади.
Прерогативою парламенту СФ фСЦнансова компетенцСЦя - прийняття бюджету та СЦнших фСЦнансових бСЦллСЦв. ФСЦнансовСЦ бСЦллСЦ вносяться урядом тСЦльки до Палати громад. Як правило, прийняттю бюджету передуСФ обговорення у профСЦльному комСЦтетСЦ. Тому 1000-сторСЦнковий бюджет обговорюСФться у ПалатСЦ громад 26 днСЦв. Використовуючи рСЦзноманСЦтнСЦ форми парламентського контролю, Палата громад спостерСЦгаСФ за витрачанням державних фСЦнансСЦв.
- КонституцСЦйний статус парламенту ФранцСЦi
За формою правлСЦння V Французька РеспублСЦка СФ напСЦвпрезидентською республСЦкою. Законодавча влада належить парламенту, що складаСФться з двох палат: НацСЦональних зборСЦв (557 депутатСЦв вСЦд метрополСЦi СЦ 22 вСЦд заморських територСЦй) СЦ Сенату (321 член).
Парламент збираСФться один раз на рСЦк на сесСЦю, що вСЦдкриваСФться в перший робочий день жовтня СЦ закСЦнчуСФться в останнСЦй робочий день червня. КСЦлькСЦсть днСЦв, протягом яких палати можуть засСЦдати, не повинна перевищувати 120. Можуть проводитися як додатковСЦ засСЦдання, так СЦ надзвичайнСЦ сесСЦi, вСЦдкриття СЦ закриття яких здСЦйснюСФться декретом Президента республСЦки.
Члени парламенту захищенСЦ депутатським СЦндемнСЦтетом та обмеженим депутатським СЦмунСЦтетом. Вони мають вСЦльний мандат при жорсткСЦй фракцСЦйнСЦй партСЦйнСЦй дисциплСЦнСЦ. Будь-який СЦмперативний мандат недСЦйсний, права вСЦдкликання не СЦснуСФ. СумСЦщення депутатського мандата з державними посадами заборонено. Для керСЦвництва роботою кожна палата парламенту створюСФ бюро, до якого, крСЦм голови палати, входять вСЦце-голови, секретарСЦ та квестори. Головою палати обираСФться представник найбСЦльш значноi партСЦйноi фракцСЦi в палатСЦ. КрСЦм керСЦвництва, на засСЦданнях палати голова маСФ й СЦншСЦ важливСЦ повноваження: голови палат призначають по три члени до КонституцСЦйноi ради, голова нижньоi палати СФ представником у КонгресСЦ парламенту при затвердженнСЦ поправок до КонституцСЦi, а голова верхньоi палати виконуСФ функцСЦi Президента РеспублСЦки у разСЦ введення надзвичайного стану.
Голова НацСЦональних зборСЦв обираСФться на весь строк легСЦслатури (пять рокСЦв), а голова Сенату - пСЦсля кожного часткового поновлення цСЦСФi палати (сенат обираСФться на девять рокСЦв СЦ поновлюСФться на третину кожнСЦ три роки).
У палатах створюються наради голСЦв у складСЦ голови СЦ вСЦце-голСЦв, голСЦв постСЦйних комСЦсСЦй, голСЦв парламентських партСЦйних фракцСЦй, одного з мСЦнСЦстрСЦв, а в нацСЦональних зборах ще й генерального доповСЦдача фСЦнансовоi комСЦсСЦi. На цих нарадах визначаСФться органСЦзацСЦя обговорення питань порядку денного.
У палатах французького парламенту вСЦдповСЦдно до ч. 2 ст. 43 КонституцСЦi, створюСФться по шСЦсть постСЦйних комСЦсСЦй, що попередньо розглядають законопроекти й певною мСЦрою контролюють дСЦяльнСЦсть уряду. Кожний парламентар повинен входити до складу будь-якоi постСЦйноi комСЦсСЦi.
Поряд СЦз постСЦйними комСЦсСЦями на вимогу уряду або за рСЦшенням вСЦдповСЦдноi палати можуть створюватися спецСЦальнСЦ комСЦсСЦi для вивчення якогось конкретного законопроекту. До цих комСЦсСЦй на основСЦ пропорцСЦйного представництва входять 41 член нижньоi палати СЦ 24 члени, що обираються верхньою палатою. У разСЦ необхСЦдностСЦ погоджувальнСЦ комСЦсСЦi СЦ тимчасов