ПорСЦвняльна характеристика конституцСЦйного статусу парламентСЦв ФранцСЦi та ФРРЖ, США та ВеликобританСЦi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?овСЦдно до Акта про перСЦв 1958 р. ДовСЦчними перами СФ представники полСЦтичноi, економСЦчноi та культурноi елСЦти, якСЦ набувають свСЦй статуiерез власнСЦ заслуги та досягнення. Наприклад, довСЦчним пером СФ колишнСЦй ПремСФр-мСЦнСЦстр ВеликобританСЦi М. Тетчер. Дарування довСЦчного перства здСЦйснюСФться Монархом за поданням КабСЦнету. У звязку з тим, що Палата лордСЦв СФ вищою судовою СЦнстанцСЦСФю у ВеликобританСЦi, до складу Палати лордСЦв були запровадженСЦ ординарнСЦ лорди з апеляцСЦй, якСЦ СФ видатними юристами краiни.
Палата лордСЦв маСФ свого голову - лорда-канцлера, який призначаСФться Монархом на пропозицСЦю ПремСФр-мСЦнСЦстра строком на 5 рокСЦв. Лорд-канцлер також займаСФ посаду мСЦнСЦстра юстицСЦi, СФ головою АпеляцСЦйного суду та канцлерського вСЦддСЦлення Високого суду. У ПалатСЦ лордСЦв лорд-канцлер здСЦйснюСФ досить важливСЦ функцСЦi : виступаСФ вСЦд СЦменСЦ уряду та СФ його головним радником з правових питань, бере участь у дебатах СЦ голосуСФ тощо.
Що стосуСФться компетенцСЦi Палати лордСЦв, то ii можна розподСЦлити на : законодавчу, контрольну, судову. У звязку з тим, що БСЦлль про права 1689 р. встановив верховенство нижньоi палати в галузСЦ законодавства, законодавча компетенцСЦя Палати лордСЦв дуже обмежена. У руках верхньоi палати СФ тСЦльки право затримати прийняття закону на один рСЦк (Палата громад долаСФ вето Палати лордСЦв простою бСЦльшСЦстю голосСЦв на наступнСЦй сесСЦi), а фСЦнансових законопроектСЦв - лише на мСЦсяць. Контрольна компетенцСЦя виявляСФться у практицСЦ проведення днСЦв уряду та утворення комСЦтетСЦв ad hoc, якСЦ дослСЦджують окремСЦ питання дСЦяльностСЦ уряду. Що стосуСФться судовоi компетенцСЦi, то, як було вище зазначено, Палата лордСЦв СФ вищою судовою СЦнстанцСЦСФю ОбСФднаного КоролСЦвства.
Нижня палата - Палата громад формуСФться на основСЦ загальних, рСЦвних виборСЦв шляхом таСФмного голосування на базСЦ мажоритарноi системи вСЦдносноi бСЦльшостСЦ. ВСЦдповСЦдно до Акта про парламент 1911 р. строк повноважень Палати громад не перевищуСФ 5 рокСЦв. Для того щоб зареСФструватися як кандидат до Палати громад, особа повинна подати вСЦдповСЦдну заяву до мСЦсцевого органу влади, заручитися пСЦдтримкою 10 осСЦб, надСЦлених виборчим правом, та сплатити виборчу заставу у розмСЦрСЦ 500 фунтСЦв стерлСЦнгСЦв, що йому повертаСФться, якщо кандидат перемагаСФ у вСЦдповСЦдному виборчому окрузСЦ.
Депутати Палати громад надСЦленСЦ СЦндемнСЦтетом, але у разСЦ порушення депутатом етико-моральних норм його можуть позбавити мандата. Депутати мають СЦмунСЦтет вСЦд притягнення до цивСЦльно-правовоi вСЦдповСЦдальностСЦ, який, не поширюСФться на кримСЦнальнСЦ справи проти них. За умови чСЦткоi фСЦнансовоi звСЦтностСЦ член Палати громад може за сумСЦсництвом займатися пСЦдприСФмницькою дСЦяльнСЦстю. Член нижньоi палати парламенту отримуСФ державну платню у розмСЦрСЦ близько 50 000 фунтСЦв.
ДвопартСЦйна система впливаСФ на створення парламентських фракцСЦй у ПалатСЦ громад. Парламентська фракцСЦя, яка маСФ бСЦльшСЦсть, формуСФ уряд. До складу Палати громад входить ОпозицСЦя ii КоролСЦвськоi ВеличностСЦ, яка маСФ офСЦцСЦйний статус СЦ утворюСФться на основСЦ партСЦi, що здобула на виборах друге мСЦсце. ОфСЦцСЦйна опозицСЦя створюСФ тСЦньовий кабСЦнет, який у разСЦ приходу опозицСЦi до влади може запропонувати альтернативну програму дСЦй. У залСЦ засСЦдань мСЦсця опозицСЦi знаходяться напроти мСЦсць урядовоi бСЦльшостСЦ. У палатСЦ за партСЦйною дисциплСЦною наглядають так званСЦ батоги, якСЦ забезпечують явку всСЦх представникСЦв парламентських партСЦй, спостерСЦгають за одностайнСЦстю голосування членСЦв своСФi фракцСЦi, ведуть переговори про досягнення компромСЦсу з батогами СЦнших фракцСЦй.
Важливим структурним елементом Палати громад СФ парламентськСЦ комСЦтети, якСЦ утворюються для попереднього обговорення законопроектСЦв. Система комСЦтетСЦв досить розгалужена: КомСЦтет всСЦСФi палати (Палата громад у повному обсязСЦ, що скликаСФться для обговорення конституцСЦйних СЦ фСЦнансових питань), постСЦйнСЦ (позначаються першими буквами латинського алфавСЦту А, В, С; у палатСЦ 7-8 таких комСЦтетСЦв, до складу яких входять 15-50 парламентарСЦв, якСЦ ретельно обговорюються законопроекти; СЦснують: КомСЦтет з розгляду публСЦчних бСЦллСЦв, КомСЦтет з делегованого законодавства, КомСЦтет у СФвропейських справах тощо), спецСЦальнСЦ (наприклад, КомСЦтет з вСЦдбору займаСФться питаннями органСЦзацСЦi розгляду законопроектСЦв СЦ розподСЦлом членСЦв парламенту за комСЦтетами, КомСЦтет з аудиту виконуСФ функцСЦi рахунковоi палати, КомСЦтет з вСЦдшкодування вирСЦшуСФ проблеми вСЦдшкодування збиткСЦв, завданих дСЦяльнСЦстю уряду тощо), спСЦльнСЦ (формуються на паритетних началах обома палатами парламенту з метою узгодження непорозумСЦнь або компетенцСЦйних спорСЦв з приводу законотворчоi дСЦяльностСЦ) комСЦтети.
Для того щоб органСЦзувати роботу Палати громад, з числа депутатСЦв палати обирають голову Палати громад - спСЦкера. Як правило, спСЦкером стаСФ найбСЦльш авторитетний та старСЦший за карСФрою депутат. НезалежнСЦсть спСЦкера забезпечуСФться полСЦтичною нейтральнСЦстю, високою заробСЦтною платнею та пенсСЦСФю. Основне призначення спСЦкера Палати громад - забезпечення звязку мСЦж Палатою громад СЦ Монархом. СпСЦкер Палати громад надСЦлений дуже серйозними повноваженнями у сферСЦ органСЦзацСЦi роботи Палати. ПСЦд час дебатСЦв спСЦкер маСФ право застосувати процедуру гСЦльйотина, яка означаСФ право спСЦкера у певний момент зводитися на ноги, що призводить до закСЦнчення дебатСЦв. ВСЦн може на власний розсуд визначити порядок виступСЦв членСЦв палати, слСЦдкувати за змСЦстом iх промов. СпСЦкер маСФ право самостСЦйно обирати час розгляду конкретних статей