Пологова травма. ПеринатальнСЦ ушкодження центральноi нервовоi системи гСЦпоксичного та травматичного ТСенезу. ВродженСЦ вади серця
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
нс, допплСФвграфСЦя очних артерСЦй, нейросонографСЦя.
У разСЦ субтенторСЦальних крововиливСЦв звичайно не буваСФ свСЦтлих ПромСЦжкСЦв, тяжкСЦсть стану зростаСФ на фонСЦ симптоматики з боку стовбура мозку.
СубарахноiдальнСЦ крововиливи проявляються, як правило, вСЦдразу ПРЖСЛЯ народження дитини, вСЦдсутнСЦ свСЦтлСЦ промСЦжки, вСЦдзначають пСЦдвищену збудливСЦсть, загальний неспокСЦй у виглядСЦ пожвавленоi спонтанноi руховоi активностСЦ, пСЦдвищенСЦ сухожилково-перСЦостальнСЦ та основнСЦ безумовнСЦ рефлекси, здригання, СЦнодСЦ судоми, тремор. ХарактернСЦ також менСЦнгеальнСЦ симптоми, особливо ригСЦднСЦсть мязСЦв потилицСЦ. Спинномозкова рСЦдина найчастСЦше кровяниста або ксантохромна. ВнутрСЦшньомозковСЦ крововиливи зустрСЦчаються переважно у недоношених дСЦтей, iх клСЦнСЦка залежить вСЦд розмСЦрСЦв СЦ локалСЦзацСЦi гематом.
Приклад дСЦагнозу: ВнутрСЦшньочерепна пологова травма середньоi тяжкостСЦ, гострий перСЦод, синдром пСЦдвищеноi нейрорефлекторноi збудливостСЦ, судомнСЦ напади.
КлСЦнСЦчнСЦ прояви спСЦнальноi травми
КлСЦнСЦчнСЦ прояви спСЦнальноi травми характеризуються полСЦморфСЦзмом. ПатогномонСЦчнСЦ симптоми вСЦдсутнСЦ, що ускладнюСФ встановлення дСЦагнозу спСЦнальноi травми. За наявностСЦ тяжких форм травми спостерСЦгаСФться картина спСЦнального шоку. ДСЦти млявСЦ, адинамСЦчнСЦ, виражена загальна мязова гСЦпотонСЦя, розгинальне положення кСЦнцСЦвок. СпостерСЦгають затримку сечСЦ, здуття живота, парадоксальний тип дихання. У клСЦнСЦцСЦ гострого перСЦоду часто не вдаСФться визначити чСЦткий рСЦвень ураження, що повязано з незрСЦлСЦстю нервовоi системи, а також СЦз розтягненням спинного мозку та його корСЦнцСЦв по всСЦй довжинСЦ та наявнСЦстю численних дСЦапедезних крововиливСЦв. СтупСЦнь вираженостСЦ клСЦнСЦчних симптомСЦв проявляСФться по-рСЦзному СЦ залежить вСЦд рСЦвня те тяжкостСЦ ураження.
Ураження спинного мозку на рСЦвнСЦ Cj Сп проявляСФться тяжким паралСЦчем дихальних мязСЦв, млявим паралСЦчем мязСЦв шиi з обмеженням поворотСЦв голови, анестезСЦСФю шкСЦри в дСЦлянцСЦ потилицСЦ, центральною тетраплегСЦСФю, парезом кишок, порушенням чутливостСЦ в дСЦлянцСЦ ураження. Прогноз несприятливий.
У разСЦ церебробазилярноi недостатностСЦ та ураження на рСЦвнСЦ C|V дСЦти можуть бути в станСЦ асфСЦксСЦi. ПровСЦдними симптомами СФ руховСЦ порушення.
У дСЦтей з ураженням спинного мозку на цервСЦкальному рСЦвнСЦ рефлекси Моро та БабкСЦна майже не викликаються, вСЦдзначаСФться iх асиметричнСЦсть. ВСЦдсутнСЦ рефлекси хапальний та РобСЦнсона. Знижена рухова активнСЦсть, спостерСЦгають мязову гСЦпотонСЦю.
Про втягнення в патологСЦчний процес Cv CVI сегментСЦв спинного мозку може свСЦдчити симптом руки ляльки, коротка шия, паралСЦч Ерба. Характерний ослаблений крик. МожливСЦ бульбарнСЦ порушення: дитина захлинаСФться пСЦд час смоктання, спостерСЦгаСФться гугняшСЦ РЖРЖ вСЦдтСЦнок плачу.
Ураження сегментСЦв Cv Тп (шийне стовщення) призводить до комбСЦнованоi тетраплегСЦi або тетрапарезу, аналгезСЦi, порушення функцСЦi тазових органСЦв, парезу кишок.
Ураження на рСЦвнСЦ симпатичного центру (С Тп) супроводжуСФться синдромом Бернара-Горнера (звуження зСЦницСЦ, очноi щСЦлини, западання очного яблука), асиметрСЦСФю мозкового кровообСЦгу, яка пСЦдтверджуСФться допплСФрографСЦСФю. Часто спостерСЦгають наявнСЦсть респСЦраторного дистрес-синдрому рСЦзного ступеня тяжкостСЦ, що нагадуСФ хворобу гСЦалСЦнових мембран СЦ може бути зумовлений травмою шийного вСЦддСЦлу спинного мозку на рСЦвнСЦ сегмента CIV СЦ внаслСЦдок цього парезом дСЦафрагми. У таких дСЦтей пСЦд час вдиху живСЦт не випинаСФться, на боцСЦ травми не спостерСЦгаСФться втягування дСЦафрагми пСЦд краСФм ребер, дихання на боцСЦ ураження ослаблене. Характерна деформацСЦя грудноi клСЦтки у виглядСЦ дзвона. Тяжкий респСЦраторний дистрес-синдром може виникнути СЦ внаслСЦдок патологСЦi дихального центру в стовбурСЦ мозку через СЦшемСЦю, а також уклинювання мозку у великий потиличний отвСЦр внаслСЦдок надмСЦрного розтягнення хребта пСЦд час пологСЦв.
З метою диференцСЦальноi дСЦагностики СЦзольованого ураження сплетення СЦ половинного ураження спинного мозку необхСЦдно виключити спастичний парез ноги з того самого боку. НеврологСЦчнСЦ симптоми залежать вСЦд ступеня ураження сплетення. При верхньому пароксизмальному типСЦ парезу Дюшенна-Ерба (Cv CVI) слабкСЦсть руки розпСЦзнають незабаром пСЦсля народження, насамперед за ii положенням. ПорушуСФться функцСЦя проксимального вСЦддСЦлу руки. Плече повернуте всередину, лСЦкоть розСЦгнутий, спостерСЦгають пронацСЦю передплСЦччя, кисть СЦнодСЦ зСЦгнута симптом руки ляльки. Ушкоджуються мязи, що вСЦдводять плече, повертають його назовнСЦ, пСЦднСЦмають вище вСЦд горизонтального рСЦвня, згиначСЦ й супСЦнатори передплСЦччя. Мязовий тонус в ураженСЦй парезом руцСЦ знижений. Рефлекс Моро викликати не вдаСФться або вСЦн реалСЦзуСФться з меншою амплСЦтудою. ВСЦдсутнСЦй або рСЦзко знижений рефлекс СЦз двоголового мяза плеча. У разСЦ тяжкоi форми може спостерСЦгатися пСЦдвивих мязСЦв, якСЦ фСЦксують плечовий суглоб. Поряд з парезом руки спостерСЦгають кривошию СЦ вСЦдставання лопатки вСЦд хребта.
При нижньому дистальному типСЦ парезу ДежерСЦн-Клюмпке (Суп Т,) спостерСЦгають паралСЦч (парез) мязСЦв кистСЦ з наступною слабкСЦстю згиначСЦв пальцСЦв. Хапальний рефлекс вСЦдсутнСЦй, не вдаСФться викликати долонно-ротовий рефлекс. Можна також виявити втрату чутливостСЦ КистСЦ. Часто вСЦдзначають наявнСЦсть симптому Бернара-Горнера з вСЦдповСЦдного боку.
НайчастСЦше в початковий перСЦод вСЦдзначають тотальне ураження плечового сплетення (Су Т,_СЦi). В ураженСЦй парезом руцСЦ рСЦзко виражена мязова гСЦпотонСЦя. Рука висить у положеннСЦ пронацСЦi, нею можна легко о