Пологова травма. ПеринатальнСЦ ушкодження центральноi нервовоi системи гСЦпоксичного та травматичного ТСенезу. ВродженСЦ вади серця
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
льного перСЦодСЦв, що сприяСФ подовженню кисневоi недостатностСЦ плода, метаболСЦчним порушенням, механСЦчним ураженням мозку плода. ПСЦдчас пологСЦв вСЦдзначаСФться глухСЦсть серцевих тонСЦв плода, тахСЦкардСЦя або аритмСЦя. ОцСЦнка за шкалою Апгар 45 балСЦв. ВСЦдзначаСФться пригнСЦчення рефлекторноi дСЦяльностСЦ, зниження мязового тонусу. Поширений цСЦаноз шкСЦри. ПатологСЦя функцСЦi центральноi нервовоi системи проявляСФться зразу пСЦсля первинноi реанСЦмацСЦi або невеликого свСЦтлого промСЦжку. ВСЦдзначаСФться симптом внутрСЦшньочерепноi гСЦпертензСЦi. Мязовий тонус знижений або пСЦдвищений. СпонтаннСЦ рухи вСЦдсутнСЦ протягом кСЦлькох днСЦв. ВСЦдзначаСФться пригнСЦчення вроджених безумовних рефлексСЦв. СпостерСЦгаються вегетативно-вСЦсцеральнСЦ розлади у виглядСЦ перСЦодичного припинення дихання, тахСЦ- СЦ брадикардСЦi, шлунково-кишкових дискСЦнезСЦй, порушення терморегуляцСЦi. Може бути горизонтальний нСЦстагм, косоокСЦсть. ГСЦпертензСЦйний синдром характеризуСФться наростанням неспокою, гСЦперестезСЦСФю шкСЦри, неспокСЦйним сном. ВСЦдзначаСФться тремор пСЦдборСЦддя, кСЦнцСЦвок, вибухання тСЦмячок, симптом Грефе та сонця, що заходить, горизонтальний нСЦстагм. МожливСЦ короткочаснСЦ клСЦнСЦчнСЦ судоми, вазомоторнСЦ порушення (частСЦше за наявностСЦ подразникСЦв). В основСЦ клСЦнСЦчноi картини СФ набряково-геморагСЦчнСЦ змСЦни в оболонах та рСЦдинСЦ головного мозку. СтабСЦлСЦзацСЦя життСФво важливих функцСЦй вСЦдбуваСФться на фонСЦ адекватного лСЦкування на 67-й день життя.
Тяжка форма ураження центральноi нервовоi системи СФ наслСЦдком впливу бСЦльш тяжких факторСЦв пСЦд час вагСЦтностСЦ та пологСЦв. ХронСЦчно киснева недостатнСЦсть може бути обумовлена тяжкими формами гестозу, артерСЦальноi гСЦпертензСЦi у вагСЦтноi, набряками, протеiнурСЦСФю. ВнаслСЦдок цСЦСФi патологСЦi вСЦдбуваються значнСЦ порушення матково-плацентарного кровообСЦгу, газообмСЦну мСЦж матСЦрю та плодом, затримка розвитку плода та внутрСЦшньоутробна гСЦпотрофСЦя. Можуть бути також СЦнтранатальнСЦ причини. ДСЦти народжуються в станСЦ гСЦпоксемСЦчного шоку з тяжкими порушенням гемодинамСЦки. Дихання вСЦдсутнСФ, вСЦдзначаСФться порушення серцевоi дСЦяльностСЦ, атонСЦя та пригнСЦчення рефлексСЦв. НеобхСЦдна дихальна та серцева реанСЦмацСЦя, вСЦдновлення гемодинамСЦки та метаболСЦзму. У новонароджених, що перенесли тяжку внутрСЦшньоутробну гСЦпоксСЦю, розвиваСФться постасфСЦктичний синдромСЦ основними проявами якого СФ легеневСЦ, серцево-судиннСЦ та мозковСЦ розлади. ДСЦти малорухомСЦ, крик вСЦдсутнСЦй, СЦнодСЦ афонСЦчний. Дитина не реагуСФ на больовСЦ та тактильнСЦ подразники. ШкСЦра сСЦро-цСЦанотичня, холодна, характерна загальна гСЦпотермСЦя. Можуть спостерСЦгатися будьбарнСЦ та псевдобульбарнСЦ розлади, порушення смоктання та ковтання) ДСЦтям СЦз тяжким ураженням центральноi нервовоi системи пСЦсля первинноi реанСЦмацСЦi показана СЦнтенсивна терапСЦя. Прогноз часто несприятливий. НестабСЦльний стан зберСЦгаСФться до 810-го дня життя. ДСЦти потребують терапСЦi в спецСЦалСЦзованому вСЦддСЦленнСЦ.
ВнутрСЦшньочерепнСЦ крововиливи
КлСЦнСЦчнСЦ ознаки внутрСЦшньочерепних крововиливСЦв спостерСЦгаються в 12% загальноi кСЦлькостСЦ живонароджених дСЦтей. Часто трапляються крововиливи в оболонки мозку СЦ значно рСЦдше у тканину мозку. Тяжка мозкова травма може спричинити розрив синусСЦв твердоi оболонки мозку; у подСЦбних випадках дСЦти народжуються мертвими. Розрив поверхневих вен мозку настаСФ в мСЦсцСЦ iх входження у верхнСЦй повздовжнСЦй синус, а кров накопичуСФться в субдуральному просторСЦ. ОднСЦСФю з раннСЦх ознак внутрСЦшньочерепних крововиливСЦв (незалежно вСЦд локалСЦзацСЦi) СФ неспокСЦй СЦ рухова збудливСЦсть. Незабаром цей стан змСЦнюСФться сонливСЦстю СЦ млявСЦстю, спостерСЦгаСФться гСЦпотермСЦя з похолоданням кСЦнцСЦвок. Ритм дихання порушений або воно сповСЦльнене. ЗявляСФться цСЦаноз. Вибухання тСЦмячка виникаСФ при значних крововиливах. Важливою СЦ типовою ознакою СЦнтракранСЦальних крововиливСЦв СФ судоми; за характером вони можуть бути вогнищевими або генералСЦзованими. За несприятливого прогнозу настаСФ коматозний стан СЦ смерть.
ВогнищевСЦ неврологСЦчнСЦ симптоми прийнято класифСЦкувати за iх локалСЦзацСЦСФю. РозрСЦзняють епСЦдуральнСЦ, субдуральнСЦ, субтенторСЦальнСЦ, су-барахноiдальнСЦ, внутрСЦшньошлуночковСЦ, навколошлуночковСЦ крововиливи та крововиливи в речовину мозку.
ЕпСЦдуральнСЦ крововиливи трапляються дуже рСЦдко. Виникають унаслСЦдок пошкодження кСЦсток черепа. Кров збираСФться мСЦж черепною кСЦсткою СЦ твердою оболонкою мозку (так звана внутрСЦшня кефалогематома). НевеликСЦ епСЦдуральнСЦ гематоми безсимптомнСЦ, великСЦ клСЦнСЦчно проявляються фокальними судомами, мСЦдрСЦазом на боцСЦ крововиливу, застСЦйними явищами на очному днСЦ, на Ехо-ЕГ.
КлСЦнСЦчнСЦ прояви субдуральних гематом залежать вСЦд локалСЦзацСЦi гематоми щодо намету мозочка, вСЦд iх розмСЦру та швидкостСЦ утворення. У дСЦтей з супратенторСЦальними крововиливами часто бувають свСЦтлСЦ ПромСЦжки. Спочатку iх стан задовСЦльний, але протягом кСЦлькох дСЦб змСЦнюСФться. ВСЦдзначаСФться пСЦдвищене збудження або пригнСЦчення, частСЦ судоми й часткове або повне ураження окорухового нерва. МожливСЦ стаз на очному днСЦ та мСЦдрСЦаз на боцСЦ гематоми. РЖнодСЦ спостерСЦгають змСЦну спонтанноi руховоi активностСЦ на протилежному боцСЦ та судоми фокального характеру. У дСЦтей з великими гематомами може вдатися дислокацСЦя мозку СЦ стовбуровСЦ порушення. У такому разСЦ на 4-тому днСЦ часто спостерСЦгають явища застою, а також вогнища крововиливу. ПСЦд час дСЦафаноскопСЦi виявляють зниження ореолу свСЦтСЦння на боцСЦ гематоми, на Ехо-ЕГ змСЦщення М-ехо. РЖмовСЦрний дСЦагноз дають компютерна томографСЦя, ядерно-магнСЦтний резона