ПолСЦтика протекцСЦонСЦзму в сучасному свСЦтСЦ та УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
залежнСЦсть краiни вСЦд СЦмпорту може поставити краiну в уразливе положення у випадку виникнення надзвичайних обставин.
Однак СЦ цей на перший погляд справедливий аргумент вимагаСФ ретельного СЦ конкретного аналСЦзу. Зокрема, серйознСЦ утруднення може викликати саме визначення галузей, необхСЦдних для забезпечення нацСЦональноi безпеки: до них може бути вСЦднесене виробництво озброСФнь, продуктСЦв харчування, компютерСЦв, одягу, автомобСЦлСЦв, енергоносСЦiв СЦ багато чого СЦншого. Важко назвати таку галузь, яка б не вносила свСЦй внесок у забезпечення безпеки краiни. КрСЦм того, стимулювання за допомогою протекцСЦонСЦзму виробництва стратегСЦчних не поновлюваних ресурсСЦв (наприклад, нафти СЦ газу) може створити залежнСЦсть вСЦд СЦмпортних постачань у майбутньому. ДоцСЦльнСЦше створювати стратегСЦчнСЦ запаси цСЦСФi продукцСЦi за дешевими цСЦнами свСЦтового ринку, а не робити ii бСЦльш дорогою, вводячи обмеження на зовнСЦшню торгСЦвлю. НарештСЦ, СЦ стратегСЦчнСЦ галузСЦ можна захищати бСЦльш ефективним, чим зовнСЦшньоторговельний протекцСЦонСЦзм, способом (наприклад субсидСЦями).
4. ДодатковСЦ аргументи проти протекцСЦонСЦзму
Як ми бачимо, аргументи на користь протекцСЦонСЦзму СФ щонайменше небезперечними, вони мають потребу в ретельнСЦй перевСЦрцСЦ, СЦ в багатьох випадках можна знайти бСЦльш ефективнСЦ засоби досягнення тих же цСЦлей. Разом з тим крСЦм неминучих утрат добробуту протекцСЦонСЦзм може породжувати СЦ деякСЦ додатковСЦ негативнСЦ для краiни наслСЦдку.
Загострення мСЦждержавних протирСЦч. Навряд чи можна сказати, що полСЦтика протекцСЦонСЦзму, проведена однСЦСФю краiною, не викликаСФ вСЦдповСЦдних мСЦр з боку ii торгових партнерСЦв. РЖншими словами, наслСЦдком скорочення СЦмпорту в результатСЦ введення краiною тарифних чи нетарифних обмежень зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ швидше за все стане скорочення СЦ ii експорту, виходить зниження зайнятостСЦ, зменшення сукупного попиту СЦ т.д. ЕкономСЦчнСЦ протирСЦччя мСЦж краiнами можуть загостритися до такого ступеня, що почнуться дСЦйснСЦ торговСЦ вСЦйни, що будуть мати дуже серйознСЦ негативнСЦ наслСЦдки для всСЦх залучених у них сторСЦн. Такий сценарСЦй розвитку подСЦй у реальнСЦй дСЦйсностСЦ далеко не рСЦдкий.
Скорочення експорту СЦ погСЦршення платСЦжного балансу. ПротекцСЦонСЦстська зовнСЦшньоторговельна полСЦтика, скорочуючи СЦмпорт СЦ збСЦльшуючи чистий експорт краiни, неминуче впливаСФ на рСЦвень обмСЦнного курсу нацСЦональноi валюти, сприяючи його пСЦдвищенню. У свою чергу, пСЦдвищення обмСЦнного курсу стимулюСФ СЦмпорт СЦ стримуСФ експорт [5]. У результатСЦ вСЦдбуваСФться погСЦршення стану платСЦжного балансу краiни, що маСФ серйознСЦ негативнСЦ макроекономСЦчнСЦ наслСЦдки.
Висновок
ОрганСЦчною складовою зовнСЦшньоекономСЦчноi полСЦтики СФ полСЦтика зовнСЦшньоторговельна, яка передбачаСФ використання таких принципСЦв, методСЦв та СЦнструментСЦв впливу на розвиток торгСЦвлСЦ краiни, завдяки яким забезпечуСФться досягнення визначених цСЦлей та реалСЦзацСЦя нацСЦональних СЦнтересСЦв.
ЗмСЦст, структура та напрями зовнСЦшньоторговельноi полСЦтики визначаються такими складовими: мито СЦ митнСЦ податки, кСЦлькСЦснСЦ обмеження, нетарифнСЦ методи регулювання, пСЦдтримка нацСЦонального експорту, експорт та СЦмпорт (держава намагаСФться зменшити обсяги СЦмпорту та збСЦльшити обсяги експорту з метою пСЦдтримки нацСЦонального виробника).
За економСЦчною природою, цСЦлями СЦ впливом на структуру, обсяги та динамСЦку зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ вони подСЦляються на двСЦ великСЦ групи: протекцСЦонСЦстськСЦ та лСЦберальнСЦ. ВСЦдповСЦдно до цього в мСЦжнародних торговельних економСЦчних вСЦдносинах виокремлюються два типи зовнСЦшньоторговельних полСЦтик - протекцСЦонСЦстська та лСЦберальна.
ПротекцСЦонСЦзм - це "державна полСЦтика, спрямована на заохочення вСЦтчизняноi економСЦки, ii захист вСЦд СЦноземноi конкуренцСЦi, на розширення зовнСЦшнСЦх ринкСЦв".
Першими теоретиками СЦ практиками протекцСЦонСЦзму були меркантилСЦсти, якСЦ обТСрунтовували необхСЦднСЦсть активного втручання держави в зовнСЦшню торгСЦвлю та господарське життя з метою захисту вСЦтчизняноi промисловостСЦ, купцСЦв торговцСЦв вСЦд СЦноземноi конкуренцСЦi та вимагали цього вСЦд своiх урядСЦв. Система протекцСЦонСЦзму, яка передбачала високе мито, адмСЦнСЦстративне обмеження СЦмпорту та фСЦнансову пСЦдтримку молодих галузей нацСЦональноi економСЦки, була характерна для розвинутих краiн у XVI-XVIII ст. За полСЦтики протекцСЦонСЦзму сформувалась промисловСЦсть ВеликобританСЦi, стабСЦльнСЦ позицСЦi на свСЦтовому ринку посСЦли СЦндустрСЦi НСЦмеччини, США, ФранцСЦi та деяких СЦнших краiн.
ПротекцСЦонСЦзм як державна полСЦтика захисту внутрСЦшнього ринку вСЦд СЦноземноi конкуренцСЦi протягом СЦсторСЦi розвитку мСЦжнародних торговельно-економСЦчних вСЦдносин еволюцСЦонував вСЦд простих державних заходСЦв до складних систем регулювання торгСЦвлСЦ.
Як ми уже зазначили, кожна краiна вдаСФться до захисту внутрСЦшнього ринку вСЦд СЦноземноi конкуренцСЦi. Таким чином, обТСрунтованим можна вважати такий рСЦвень захисту внутрСЦшнього ринку, можна вважати рСЦвень, який, з одного боку, не входить у протирСЦччя з нацСЦональними СЦнтересами та СЦмперативами нацСЦональноi безпеки, а з СЦншого - забезпечуСФ нормальний, неускладнений доступ конкурентоспроможних зарубСЦжних товарСЦв та послуг на ринок даноi краiни. Зменшення кСЦлькостСЦ та рСЦвня обмежень у зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ, як порСЦвняно з початковою точкою обТСрунтованого протекцСЦонСЦзму, так СЦ в цСЦлому прийнято називати процесом лСЦбералСЦзацСЦi зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ. РЖ навпаки, iх збСЦльшення, як до межСЦ обТСрунтованого протекцСЦонСЦзму, так СЦ вище неi, свСЦдчить про посилення