ПолСЦтика протекцСЦонСЦзму в сучасному свСЦтСЦ та УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
еденнСЦ тарифу вСЦтчизняна цСЦна СЦмпортного товару пСЦднСЦмаСФться вище свСЦтовоi цСЦни.
РЖснують два основних види митних податкСЦв: специфСЦчнСЦ й адвалернСЦ. СпецифСЦчнСЦ мита визначаються у видСЦ фСЦксованоi суми з одиницСЦ вимСЦру (ваги, площСЦ, обсягу СЦ т.д.). ВнутрСЦшня цСЦна СЦмпортного товару (Рd) пСЦсля обкладання специфСЦчним тарифом буде дорСЦвнюСФ:
Рd = Pim + Ts
де: Pim - цСЦна, по якСЦй товар СЦмпортуСФться (митна вартСЦсть товару);
Ts - ставка специфСЦчного тарифу.
Адвалерне мито встановлюСФться у виглядСЦ вСЦдсотка вСЦд митноi вартостСЦ товару.
При застосуваннСЦ адвалерного тарифу внутрСЦшня цСЦна СЦмпортного товару складе:
Рd = Pim * (1 + Tav)
де: Tav - ставка адвалерного тарифу.
Митний тариф у вузькому змСЦстСЦ являСФ собою перелСЦк товарСЦв, оподатковуваних митними податками, застосовуваними даною краiною до СЦмпортованих товарСЦв, систематизований вСЦдповСЦдно до товарноi номенклатури зовнСЦшньоекономСЦчноi дСЦяльностСЦ. Однак в економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ поняття митного тарифу часто використовуСФться в широкому змСЦстСЦ - СЦ як особливий СЦнструмент зовнСЦшньоторговельноi полСЦтики, СЦ як конкретна ставка мита.
Крайньою формою державного обмеження зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ СФ економСЦчнСЦ санкцСЦi, наприклад, торгове ембарго - заборона державою ввозу в яку-небудь краiну чи вивозу з якоi-небудь краiни товарСЦв. Краiна вводить ембарго на торгСЦвлю з СЦншою краiною, як правило, по полСЦтичних мотивах. ЕкономСЦчнСЦ санкцСЦi стосовно якоi-небудь краiни можуть також носити колективний характер, наприклад, коли вони вводяться за рСЦшенням ООН. З загальноi теорСЦi зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ очевидно, що ембарго завдаСФ економСЦчноi шкоди як краiнСЦ, що вводить ембарго, так СЦ краiнСЦ, проти якоi воно вводиться. КрСЦм того, для третСЦх краiн, що не приСФдналися до ембарго, виникаСФ можливСЦсть одержати додатковий виграш.
НайбСЦльш розповсюдженою формою нетарифного обмеження зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ СФ квота, чи контингент. Квотування являСФ собою обмеження в кСЦлькСЦсному чи вартСЦсному вираженнСЦ обсягу продукцСЦi, дозволеноi до ввозу в краiну (СЦмпортна квота) чи вивозу з краiни (експортна квота) за визначений перСЦод. Як правило, квотування зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ здСЦйснюСФться шляхом ii лСЦцензування, коли держава видаСФ лСЦцензСЦi на СЦмпорт чи експорт обмеженого обсягу продукцСЦi й одночасно забороняСФ не лСЦцензовану торгСЦвлю. В даний час положення ГАТТ/ВТО дозволяють уводити кСЦлькСЦснСЦ обмеження СЦмпорту у випадку рСЦзкоi не рСЦвноваги платСЦжного балансу.
З початку 70-х рокСЦв широке поширення одержала особлива форма кСЦлькСЦсного обмеження СЦмпорту - добровСЦльнСЦ експортнСЦ обмеження (ДЕО), коли не краiна-СЦмпортер установлюСФ квоту, а краiни-експортери самСЦ беруть на себе зобовязання по обмеженню експорту в дану краiну. В даний час укладено кСЦлька десяткСЦв подСЦбних угод, що обмежують експорт автомобСЦлСЦв, сталСЦ, телевСЦзорСЦв, текстильних виробСЦв СЦ т.д. головним чином з ЯпонСЦi СЦ нових СЦндустрСЦальних краiн у США СЦ краiни РДС. Звичайно, на дСЦлСЦ такСЦ експортнСЦ обмеження СФ недобровСЦльними, а змушеними: вони вводяться або в результатСЦ полСЦтичного тиску краiни-СЦмпортера, або пСЦд впливом погроз застосувати бСЦльш твердСЦ протекцСЦонСЦстськСЦ мСЦри. У принципСЦ ДЕО являють собою ту ж квоту, але вводиться вона не краiною-СЦмпортером, а краiною-експортером. Однак наслСЦдки такого заходу для обмеження зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ для економСЦки краiни-СЦмпортера носять ще бСЦльш негативний характер, чим при використаннСЦ тарифу чи СЦмпортноi квоти.
Для захисту нацСЦональних виробникСЦв держава може не тСЦльки обмежувати СЦмпорт, але СЦ заохочувати експорт. ОднСЦСФi з форм стимулювання вСЦтчизняних експортних галузей СФ експортнСЦ субсидСЦi, тобто пСЦльги фСЦнансового характеру, наданСЦ державою експортерам для розширення вивозу товарСЦв за кордон. У результатСЦ таких субсидСЦй експортери одержують можливСЦсть продавати товар на зовнСЦшньому ринку по бСЦльш низькСЦй цСЦнСЦ, чим на внутрСЦшньому. ЕкспортнСЦ субсидСЦi можуть бути прямими (виплата дотацСЦй виробнику при його виходСЦ на зовнСЦшнСЦй ринок) СЦ непрямими (шляхом пСЦльгового оподатковування, кредитування, страхування СЦ т.д.). ВСЦдповСЦдно до правил ГАТТ/ВТО застосування експортних субсидСЦй заборонено. Якщо вони усе-таки використовуються, то краiнам, що СЦмпортують, дозволено уживати вСЦдповСЦдних заходСЦв шляхом стягування компенсацСЦйних СЦмпортних податкСЦв.
Розповсюдженою формою конкурентноi боротьби на свСЦтовому ринку СФ демпСЦнг, коли експортер продаСФ свСЦй товар на закордонному ринку за цСЦною, нижче нормальноi. Звичайно мова йде про продаж за цСЦною нижче цСЦни аналогСЦчного товару на внутрСЦшньому ринку краiни-експортера. ДемпСЦнг може бути, по-перше, наслСЦдком державноi зовнСЦшньоторговельноi полСЦтики, коли експортер одержуСФ субсидСЦю (цей випадок розглянутий вище). По-друге, демпСЦнг може стати результатом типовоi монополСЦстичноi практики дискримСЦнацСЦi в цСЦнах, коли фСЦрма-експортер, що займаСФ монопольне положення на внутрСЦшньому ринку, при нееластичному попитСЦ максимСЦзуСФ доход, пСЦдвищуючи цСЦни, тодСЦ як на конкурентному закордонному ринку при досить еластичному попитСЦ вона домагаСФться максимСЦзацСЦi доходу шляхом зниження цСЦни СЦ розширення обсягу продажСЦв. Такого роду дискримСЦнацСЦя в цСЦнах можлива, якщо ринок сегментований, тобто утруднене вирСЦвнювання цСЦн внутрСЦшнього СЦ зовнСЦшнього ринку шляхом перепродажу товару через високСЦ транспортнСЦ витрати чи встановленнСЦ державою обмежень торгСЦвлСЦ.
Ще однСЦСФю формою зовнСЦшньоторговельноi полСЦтики, звязаноi з монополСЦзацСЦСФю ринкСЦв, СФ мСЦжнароднСЦ к