ПолСЦтика протекцСЦонСЦзму в сучасному свСЦтСЦ та УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?СЦ вСЦдображали рСЦвень СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦi виробництва та роль мСЦжнародноi торгСЦвлСЦ у розвитку нацСЦональних економСЦк, прСЦоритетними методами регулювання.
Для першого етапу характерний вплив промисловоi революцСЦi, в тому числСЦ у розвитку транспорту та звязку. ОкрСЦм цього, в процесах спостерСЦгались такСЦ тенденцСЦi, як домСЦнування вивозу товарСЦв, випередження темпСЦв росту свСЦтового товарообСЦгу у порСЦвняннСЦ з ростом промислового виробництва, лСЦдерство АнглСЦi. У регулюваннСЦ прСЦоритетнСЦсть полСЦтики протекцСЦонСЦзму.
У другому етапСЦ основним джерелом зовнСЦшнього середовища стали СЦнтенсивно використовуватися продукти науково-технСЦчного прогресу у виробництвСЦ товарСЦв, розвиток транспортних шляхСЦв та якСЦсних характеристик транспортних засобСЦв, поява монопольного виробництва.
ТоргСЦвельнСЦ процеси характеризуються вивозом капСЦталу, швидким ростом товарообСЦгу, змСЦною у спСЦввСЦдношеннСЦ сил на свСЦтовому ринку, що повязано з поменшанням впливу ФранцСЦi та АнглСЦi, концентрацСЦСФю торгових звязкСЦв мСЦж розвинутими краiнами. В регулюваннСЦ помСЦтно посилились тенденцСЦi, повязанСЦ з переходом вСЦд захисного пСЦдходу до протекцСЦонСЦзму.
ТретСЦй етап, найбСЦльш драматичний з-за наслСЦдкСЦв першоi свСЦтовоi вСЦйни, що проявилася у кризах 1920-1921 рр., 1929-1933 рр. Почали формуватися двСЦ свСЦтовСЦ системи господарювання. У процесах спостерСЦгалось глибоке порушення торгСЦвельних звязкСЦв, коливання обСФмСЦв товарообСЦгСЦв, переважання сировинноi структури експорту та СЦмпорту. Регулювання вСЦдзначилось з одного боку посиленням митного протекцСЦонСЦзму, а з СЦншого крахом мСЦжнародноi валютноi системи та формування валютних блокСЦв [2].
Четвертий етап, коли ми спостерСЦгали розвал свСЦтовоi колонСЦальноi системи, поява свСЦтових мСЦжнародних органСЦзацСЦй, посилення двох свСЦтових систем господарювання, стала ключовою у процесах змСЦни товарноi структури експорту. ПСЦдвищення темпСЦв росту свСЦтового товарообСЦгу разом з послабленням позицСЦй краiн, що розвиваються, привело до посилення позицСЦй ЯпонСЦi, ФРН, Канади та РЖталСЦi разом з пониженням значення США, АнглСЦi та ФранцСЦi у свСЦтовому експортСЦ.
В регулюваннСЦ помСЦтний перехСЦд до полСЦтики лСЦбералСЦзацСЦi торгСЦвельних звязкСЦв. На сучасному етапСЦ до джерел повнСЦшого середовища вСЦдносять посилення мСЦжнародноi конкуренцСЦi, укрСЦплення СЦснуючих та появлення нових СЦнтеграцСЦйних угруповань, розпад свСЦтовоi соцСЦалСЦстичноi системи господарювання. У процесах виявляСФться рСЦзке пСЦдвищення обСФмСЦв торгСЦвлСЦ, змСЦна товарноi структури експорту, активСЦзацСЦя зустрСЦчноi торгСЦвлСЦ.
2. ПротекцСЦонСЦзм СЦ свобода зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ: особливостСЦ та тенденцСЦi сучасного розвитку
У класичному розумСЦннСЦ протекцСЦонСЦзм (вСЦд латинського protection - покровительство, захист) трактуСФться як "державна полСЦтика, спрямована на заохочення вСЦтчизняноi економСЦки, ii захист вСЦд СЦноземноi конкуренцСЦi, на розширення зовнСЦшнСЦх ринкСЦв". В СЦсторичному розрСЦзСЦ полСЦтика протекцСЦонСЦзму широко застосовувалася на етапСЦ початкового нагромадження капСЦталу, оскСЦльки сприяла прискореному розвитку промисловостСЦ та концентрацСЦi капСЦталСЦв.
ОрганСЦчною складовою зовнСЦшньоекономСЦчноi полСЦтики СФ полСЦтика зовнСЦшньоторговельна, що можна визначити як курс дСЦй урядових СЦ владних структур, використання таких принципСЦв, методСЦв та СЦнструментСЦв впливу на розвиток торгСЦвлСЦ краiни, завдяки яким забезпечуСФться досягнення визначених цСЦлей та реалСЦзацСЦя нацСЦональних СЦнтересСЦв.
ЗмСЦст, структура та напрями зовнСЦшньоторговельноi полСЦтики визначаються такими складовими:
експорт та СЦмпорт (товарна СЦ регСЦональна структури, обсяг спСЦввСЦдношення, динамСЦка);
мито СЦ митнСЦ податки (елементи митного тарифу - товарноi класифСЦкацСЦi тарифу, структура тарифу, методи визначення краiни походження товару, види та рСЦвень ставок митний склад та рСЦвень митних податкСЦв);
кСЦлькСЦснСЦ обмеження (види, контингенти, рСЦвень);
нетарифнСЦ методи регулювання (технСЦчнСЦ барСФри, адмСЦнСЦстративнСЦ формальностСЦ, валютно-кредитне регулювання тощо);
пСЦдтримка нацСЦонального експорту (фСЦнансова-кредитна, податкова, валютно-кредитна, органСЦзацСЦйно-технСЦчна тощо) [5].
Щодо зазначених складових прийнято також говорити планування вСЦдповСЦдноi державноi полСЦтики щодо експорту, кСЦлькСЦсних обмежень, пСЦдтримки нацСЦонального виробника - експортера тощо.
НацСЦональний рСЦвень характеризуСФться розгалуженою системою СЦнструментСЦв регулювання мСЦжнародноi торгСЦвлСЦ, якСЦ застосовуються при реалСЦзацСЦi зовнСЦшньоекономСЦчноi та зовнСЦшньоторговельноi полСЦтик. За економСЦчною природою, цСЦлями СЦ впливом на структуру, обсяги та динамСЦку зовнСЦшньоi торгСЦвлСЦ вони подСЦляються на двСЦ великСЦ групи: протекцСЦонСЦстськСЦ та лСЦберальнСЦ, або фритредерськСЦ. ВСЦдповСЦдно до цього в мСЦжнародних торговельних економСЦчних вСЦдносинах прийнято виокремлювати два типи зовнСЦшньоторговельних полСЦтик - протекцСЦонСЦстську та лСЦберальну.
Першими теоретиками СЦ практиками протекцСЦонСЦзму були меркантилСЦсти (вСЦд СЦтал. mercante - торговець, купець) У. Стаффорд, Т. Мен, А. Серра (ВеликобританСЦя), Г. СкаруффСЦ, А. МонкретьСФн (ФранцСЦя), якСЦ обТСрунтовували необхСЦднСЦсть активного втручання держави в зовнСЦшню торгСЦвлю та господарське життя з метою захисту вСЦтчизняноi промисловостСЦ, купцСЦв торговцСЦв вСЦд СЦноземноi конкуренцСЦi та вимагали цього вСЦд своiх урядСЦв. Система протекцСЦонСЦзму, яка передбачала високе мито, адмСЦнСЦстративне обмеження СЦмпорту та фСЦнансову пСЦдтримку молодих галузей нацСЦональноi економСЦки, була