ПолСЦтика протекцСЦонСЦзму в сучасному свСЦтСЦ та УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
артелСЦ - монополСЦстичнСЦ обСФднання експортерСЦв, що шляхом забезпечення контролю за обсягами виробництва обмежують конкуренцСЦю мСЦж продавцями з метою установлення вигСЦдних цСЦн. Такого роду картелСЦ створювалися неодноразово на ринках сировинних СЦ сСЦльськогосподарських товарСЦв (наприклад, олова, кава, цукор й СЦн), що характеризуються низькою еластичнСЦстю попиту за цСЦною й обмеженою кСЦлькСЦстю продавцСЦв. Але найбСЦльш успСЦшним з цих картелСЦв стала ОПЕК - ОрганСЦзацСЦя краiн-експортерСЦв нафти, створена в 1960 р. З 1973 р. протягом принаймнСЦ 12 рокСЦв ОПЕК зумСЦла пСЦдтримувати цСЦну на нафту на рСЦвнСЦ, що значно перевищуСФ цСЦну конкурентного ринку. МСЦжнародний картель - як монополСЦстичне обСФднання може одержувати великий додатковий виграш за рахунок покупцСЦв (держав-СЦмпортерСЦв).
ВСЦдповСЦдно до загальноi теорСЦi монополСЦi можливСЦсть картелю одержувати додатковий доход шляхом установлення монопольно високих цСЦн на свСЦтовому ринку залежить вСЦд еластичностСЦ попиту на продукцСЦю картелю: чим нижче еластичнСЦсть попиту, тим бСЦльша надбавка до цСЦни, що може установити картель.
Нами були розглянутСЦ економСЦчнСЦ наслСЦдки застосування лише деяких основних СЦнструментСЦв зовнСЦшньоторговельноi полСЦтики. На практицСЦ iх використовуСФться набагато бСЦльше. Зокрема, за останнСЦм часом широке поширення одержали так називанСЦ технСЦчнСЦ барСФри, що представляють собою адмСЦнСЦстративне регулювання, при якому вСЦдбуваСФться дискримСЦнацСЦя СЦмпортних товарСЦв на користь вСЦтчизняних за допомогою специфСЦчних стандартСЦв якостСЦ, норм безпеки, санСЦтарних обмежень та СЦн [4].
Незважаючи на те, що як тарифнСЦ, так СЦ нетарифнСЦ методи державного впливу на зовнСЦшню торгСЦвлю в абсолютнСЦй бСЦльшостСЦ випадкСЦв приводять до чистих утрат добробуту, вони широко використовуються практично всСЦма краiнами свСЦту. Це порозумСЦваСФться, з одного боку, наявнСЦстю ефекту перерозподСЦлу доходу СЦ, отже, значних (СЦ впливових) груп населення, для яких полСЦтика протекцСЦонСЦзму вигСЦдна. ЦСЦ групи населення можуть натискати на державу на користь обмеження торгСЦвлСЦ, СЦ такий тиск часто приносить своi плоди, тим бСЦльше, що СЦ самСЦй державСЦ митний тариф СЦ деякСЦ нетарифнСЦ мСЦри протекцСЦонСЦзму приносять чималий доход.
З СЦншого боку, проведений вище аналСЦз базувався лише на кСЦлькСЦснСЦй оцСЦнцСЦ змСЦни добробуту в окремСЦй галузСЦ СЦ тСЦльки в короткостроковому перСЦодСЦ. Однак як прихильники, так СЦ супротивники протекцСЦонСЦзму використовують цСЦлий ряд додаткових аргументСЦв, що не завжди пСЦддаються простСЦй кСЦлькСЦснСЦй перевСЦрцСЦ СЦ тому вимагають особливого розгляду аргументСЦв на користь протекцСЦонСЦзму, стимулювання виробництва СЦ збСЦльшення зайнятостСЦ. Прихильники протекцСЦонСЦзму затверджують, що обмеження СЦмпорту необхСЦдно, по-перше, для того, щоб пСЦдтримати вСЦтчизняних виробникСЦв, зберегти робочСЦ мСЦсця СЦ тим самим забезпечити соцСЦальну стабСЦльнСЦсть. По-друге, скорочення СЦмпорту збСЦльшуСФ сукупний попит у краiнСЦ СЦ тим самим стимулюСФ зростання виробництва СЦ зайнятостСЦ.
Однак суть проблеми полягаСФ в тСЦм, що вСЦтчизняне виробництво маСФ потребу в захистСЦ в силу своСФi недостатньоi ефективностСЦ, СЦ полСЦтика протекцСЦонСЦзму, обмежуючи конкуренцСЦю, створюСФ умови для збереження такого положення. КрСЦм того, хоча СЦмпорт скорочуСФ зайнятСЦсть у СЦмпортозамСЦнних галузях, але одночасно вСЦн створюСФ СЦ нову зайнятСЦсть (звязану, наприклад, СЦз закупСЦвлею, продажем, пСЦсля продажним обслуговуванням СЦмпортноi продукцСЦi). НарештСЦ, держава може забезпечити пСЦдтримку вСЦтчизняних виробникСЦв СЦ бСЦльш ефективним, чим протекцСЦонСЦзм, методом, з меншими втратами для добробуту суспСЦльства.
Захист молодих галузей. Часто приводиться аргумент, що протекцСЦонСЦзм необхСЦдний як тимчасова мСЦра для того, щоб перспективнСЦ галузСЦ промисловостСЦ, що народжуються, у яких поки високий рСЦвень витрат, змогли сформуватися СЦ змСЦцнити своi позицСЦi. В мСЦру становлення цих галузей СЦ пСЦдвищення iхньоi ефективностСЦ рСЦвень протекцСЦонСЦстського захисту може знижуватися. Особливо часто цей аргумент приводиться стосовно до краiн, що розвиваються.
Однак, по-перше, досить важко точно визначити, яка саме галузь СФ дСЦйсно перспективноi з погляду формування нових порСЦвняльних переваг краiни. По-друге, протекцСЦонСЦзм у вСЦдношеннСЦ молодих галузей у значнСЦй мСЦрСЦ знижуСФ стимули до пСЦдвищення iхньоi ефективностСЦ, СЦ в результатСЦ перСЦод становлення може затягтися на невизначено довгий час. НарештСЦ, по-третСФ, СЦ у випадку з молодими галузями надання субсидСЦй чи СЦнших пСЦльг виявляСФться бСЦльш ефективним засобом пСЦдтримки, чим зовнСЦшньоторговельний протекцСЦонСЦзм.
ЗбСЦльшення доходСЦв державного бюджету. У багатьох випадках держава проводить протекцСЦонСЦстську полСЦтику, тому що маСФ потребу в додаткових доходах для покриття дефСЦциту державного бюджету. Особливо популярним цей аргумент СФ в тих краiнах, де нормальна податкова система знаходиться в стадСЦi становлення й СЦснують значнСЦ труднощСЦ зСЦ збором внутрСЦшнСЦх податкСЦв.
Звичайно, мито органСЦзацСЦйно зСЦбрати набагато легше, нСЦж, наприклад, податок на прибуток. Однак надходження в бюджет у цьому випадку сильно залежать вСЦд ступеня еластичностСЦ попиту на СЦмпорт за цСЦною СЦ при досить високСЦй еластичностСЦ доходи держави зростуть не при посиленнСЦ, а при ослабленнСЦ протекцСЦонСЦзму.
Забезпечення економСЦчноi безпеки й обороноздатностСЦ краiни. Аргумент на користь протекцСЦонСЦзму у вСЦдношеннСЦ галузей, що випускають стратегСЦчну СЦ вСЦйськову продукцСЦю, носить не економСЦчний, а скорСЦше вСЦйськово-полСЦтичний характер. ЗатверджуСФться, що надмСЦрна