ПСЦдвищення ефективностСЦ використання технСЦки при вирощуваннСЦ багаторСЦчних трав СЦ заготСЦвлСЦ сСЦна з застосуванням пСЦдбирачСЦв кормСЦв СЦ досушування сСЦна методом активного вентилювання
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
>
РозрахуСФмо навантаження, якСЦ дСЦють на конструкцСЦю. На конструкцСЦю дСЦють власна вага конструкцСЦi СЦ вСЦтрове навантаження.
ДопустимСЦ навантаження на конструкцСЦю зображенСЦ у таблицСЦ 3.1.
Таблиця 3.1 ДопустимСЦ навантаження на конструкцСЦi
№ п/пНазва навантаженняНормативне навантаження, кг/м2КоефСЦцСЦСФнт переведення1Власна вага конструкцСЦi в тому числСЦ плСЦвковоi загорожСЦ171,12ВСЦтрове навантаження351,2
Зобразимо дСЦючСЦ навантаження на рисунку, проведемо розрахунки СЦ побудуСФмо епюри.
q1=2(350,81,2)=67,2. ПриймаСФмо q1=67 кгс/м.
q2=2(350,71,2)=58,8. ПриймаСФмо q2=59 кгс/м.
q3=2(-351,21,2)=-100,8. ПриймаСФмо q3=101 кгс/м.
q4=2(-350,41,2)=-33,6. ПриймаСФмо q4=-34 кгс/м.
q5=2(-350,531,2)=-45 кгс/м.
За даними розрахункСЦв побудуСФмо епюру навантажень:
РЖз епюри видно, що власна вага конструкцСЦi намагаСФться притиснути конструкцСЦю до поверхнСЦ землСЦ, а вСЦтрове навантаження намагаСФться пСЦдняти конструкцСЦю вСЦд поверхнСЦ ТСрунту. Отже нам необхСЦдно намагатися пСЦдбирати такСЦ конструкцСЦi, якСЦ б мали найменшу паруснСЦсть СЦ були б найбСЦльш стСЦйкСЦ до дСЦi вСЦтрового навантаження.
3.4 Розрахунок оптимального кута нахилу поверхнСЦ колектора
сонячних установок СЦ його орСЦСФнтування щодо сторСЦн свСЦтла
Для створення сонячних установок з оптимальними параметрами необхСЦднСЦ данСЦ про змСЦну СЦнтенсивностСЦ сонячного випромСЦнювання на iхню поверхню в залежностСЦ вСЦд часу й орСЦСФнтацСЦi установок.
При розвязаннСЦ цСЦСФi задачСЦ доцСЦльно скористатися роботами [25,26], у яких викладений окремий випадок розрахунку СЦнтенсивностСЦ сонячного випромСЦнювання на горизонтальну площину чи площину, спрямовану на пСЦвдень, у залежностСЦ вСЦд часу. Однак для розрахунку оптимальних параметрСЦв конкретноi сонячноi установки, складеноi з декСЦлькох по-рСЦзному спрямованих площин, необхСЦдно мати загальний випадок рСЦшення по годинному пСЦдрахунку СЦнтенсивностСЦ сонячного випромСЦнювання.
Повна СЦнтенсивнСЦсть випромСЦнювання на похилу площину СФ функцСЦСФю трьох величин
(3.1)
де повна СЦнтенсивнСЦсть випромСЦнювання на похилу площину, Вт/м2;
СЦнтенсивнСЦсть прямого випромСЦнювання, Вт/м2;
СЦнтенсивнСЦсть розсСЦяного (дифузного) випромСЦнювання, Вт/м2;
СЦнтенсивнСЦсть вСЦдбитого випромСЦнювання, Вт/м2.
РЖнтенсивнСЦсть прямого випромСЦнювання на похилу площину знаходимо згСЦдно формулСЦ (3.1):
(3.2)
де СЦнтенсивнСЦсть прямого випромСЦнювання на поверхнСЦ землСЦ, Вт/м2 ;
кут падСЦння прямого сонячного випромСЦнювання, вимСЦрюваний мСЦж напрямком випромСЦнювання СЦ нормаллю до поверхнСЦ колектора , град ;
зенСЦтний кут, тобто кут мСЦж напрямком на сонце СЦ вертикаллю, град (рис. 3.4).
Рис. 3.4 СонячнСЦ СЦ поверхневСЦ кути для похилоi поверхнСЦ: - кут нахилу площини; - кут падСЦння прямого сонячного випромСЦнювання; - зенСЦтний кут; - азимутальний кут площини; 1 - горизонтальна площина; 2 - похила площина ; 3 - нормаль до похилоi площини.
ЗенСЦтний кут визначаСФться по формулСЦ (3.3):
(3.3)
де - широта мСЦсцевостСЦ, град;
- вСЦдмСЦнювання, тобто кутове положення сонця щодо площини земного екватора, град;
- годинний кут, дорСЦвнюСФ нулю в сонячний полудень, град.
Приблизно величину вСЦдмСЦнювання можна визначити по формулСЦ (3.4):
(3.4)
де - порядковий номер дня року.
Кут можна обчислити по формулСЦ (3.3):
(3.5)
де - сонячний час;
(3.6)
де - декретний час, год.;
(3.7)
де - всесвСЦтнСЦй час, год.;
- номер годинного пояса,( дорСЦвнюСФ цСЦлому числу годин);
- географСЦчна довгота мСЦсцевостСЦ, виражена в одиницях часу СЦ прийнята позитивною до сходу вСЦд ГринвСЦча, год..
Кут падСЦння прямого сонячного випромСЦнювання можна обчислити по формулСЦ (3.2):
де - азимутальний кут площини, тобто вСЦдхилення нормалСЦ площини вСЦд мСЦсцевого меридСЦана (у пСЦвденному напрямку вСЦдхилення до сходу вважаСФться позитивним, до заходу - негативним),град (рис. 3.4).
При пСЦдрахунку СЦнтенсивностСЦ розсСЦяного випромСЦнювання будемо вважати, що його розподСЦл по поверхнСЦ землСЦ рСЦвномСЦрний. ТодСЦ величина СЦнтенсивностСЦ випромСЦнювання, що падаСФ на похилу поверхню, буде залежати тСЦльки вСЦд того, яка частина небозводу протистоiть площинСЦ [25]:
(3.9)
де - СЦнтенсивнСЦсть розсСЦяного випромСЦнювання на поверхнСЦ землСЦ, Вт/м2;
- кут мСЦж розглянутою площиною СЦ горизонтальною поверхнею, град (рис. 3.4).
РЖнтенсивнСЦсть вСЦдбитого випромСЦнювання залежить вСЦд вСЦдбивноi здатностСЦ поверхнСЦ. Будемо вважати, що вСЦдбивання вСЦд землСЦ СЦ предметСЦв, що знаходяться на нСЦй, розподСЦлено рСЦвномСЦрно. ТодСЦ вСЦдбита складова СЦнтенсивностСЦ випромСЦнювання похилоi площини буде залежати вСЦд того, яка частина протистоiть землСЦ СЦ яка кСЦлькСЦсть випромСЦнювання вона поглинаСФ [25]:
(3.10)
де - вСЦдбивна здатнСЦсть.
Виходячи з даних розумСЦнь визначаСФмо повну СЦнтенсивнСЦсть випромСЦнювання на похилу поверхню з наступного рСЦвняння:
При використаннСЦ сонячних установок для сушСЦння сСЦна певний СЦнтерес представляють установки двох типСЦв. До першог?/p>