ПСЦдвищення ефективностСЦ використання технСЦки при вирощуваннСЦ багаторСЦчних трав СЦ заготСЦвлСЦ сСЦна з застосуванням пСЦдбирачСЦв кормСЦв СЦ досушування сСЦна методом активного вентилювання
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
,4...0,45 м. ЩСЦльнСЦсть пресування таких тюкСЦв не перевищуСФ 135 кг/м3 . Тюки укладають на вентиляцСЦйну систему не впритул, а насипом. Це скорочуСФ затрати працСЦ на формування скирти.
НедолСЦком досушування пресованого сСЦна СФ те, що вентилюСФться в основному, зовнСЦшня поверхня тюкСЦв. Рух повСЦтря в серединСЦ тюка не значний. Через це при досушуваннСЦ тюкованого сСЦна спостерСЦгаються випадки появи цвСЦлСЦ в серединСЦ тюкСЦв. Важко також визначити строк закСЦнчення вентилювання штабеля й готовнСЦсть його для довго тривалого зберСЦгання [5;7].
ОстаннСЦм часом розповсюдження одержала заготСЦвля сСЦна в рулонах з використанням рулонних прес пСЦдбирачСЦв з постСЦйною (ПР-Ф-750) СЦ змСЦнною (ПРП-1,6) камерою пресування. Переваги цСЦСФi технологСЦi перед заготСЦвлею сСЦна в тюках заключають ся в бСЦльш повнСЦй механСЦзацСЦi заготСЦвлСЦ, зниженнСЦ затрат працСЦ й собСЦвартостСЦ. РулоннСЦ преси простСЦшСЦ за конструкцСЦСФю СЦ менш енергомСЦсткСЦ, нСЦж поршневСЦ [5]. Стримуючим фактором бСЦльш широкого розповсюдження технологСЦi заготСЦвлСЦ сСЦна в рулонах, СФ низька вологСЦсть (17...22%) трави що пресуСФться. Формування рулонСЦв СЦз сировини, вологСЦсть якоi перевищуСФ вказану межу, призводить до зниження кормовоi цСЦнностСЦ сСЦна. Повязане це з тим, що досушити активним вентилюванням траву спресовану в рулони на обладнаннСЦ яке використовуСФться для досушування розсипного або спресованого в тюки сСЦна СФ практично неможливим [5].
ЗаготСЦвля пресованого сСЦна пСЦдвищеноi вологостСЦ вСЦдносно новий напрямок в кормовиробництвСЦ. Суть цього способу заготСЦвлСЦ полягаСФ в тому, що для пригнСЦчення життСФдСЦяльностСЦ шкСЦдливих мСЦкроорганСЦзмСЦв, якСЦ знаходяться в рослиннСЦй масСЦ, вносять хСЦмСЦчнСЦ препарати (консерванти). Це запобСЦгаСФ псуванню сСЦна СЦ забезпечуСФ зниження втрат при заготСЦвлСЦ з 27...30% до 15...20% [7].
ТехнологСЦя заготСЦвлСЦ сСЦна пСЦдвищеноi вологостСЦ з використанням консервантСЦв, включаСФ всСЦ операцСЦi, якСЦ входять до складу звичайноi технологСЦi заготСЦвлСЦ пресованого сСЦна. При цьому iй властивСЦ ряд додаткових операцСЦй, повязаних з приготуванням робочого розчину, заправкою агрегату СЦ внесення його в траву. НедолСЦком технологСЦi заготСЦвлСЦ хСЦмСЦчно консервованого сСЦна в рулонах СФ те, що при пСЦдбираннСЦ трави вологСЦстю вище нСЦж 30% дСЦя консервантСЦв може виявитись не надСЦйною [5;7].
2.2.3 ЗаготСЦвля подрСЦбненого сСЦна
При заготСЦвлСЦ подрСЦбненого сСЦна створюються можливостСЦ повноi механСЦзацСЦi робСЦт, починаючи вСЦд скошування СЦ до роздавання корму тваринам.
ОперацСЦi по скошуванню трави СЦ ii сушСЦннСЦ в полСЦ при заготСЦвлСЦ подрСЦбненого сСЦна аналогСЦчнСЦ СЦ здСЦйснюються тим же комплексом машин, що СЦ при заготСЦвлСЦ розсипного або пресованого сСЦна. ВСЦдмСЦннСЦсть заключаСФться в тому, що привялену траву пСЦд час пСЦдбирання подрСЦбнюють, завантажують в транспортнСЦ засоби СЦ доставляють до мСЦсця зберСЦгання або досушування. В першому випадку траву пСЦдбирають при вологостСЦ 20...25%, а в другому 30...35%.
При пСЦдбираннСЦ трави вологСЦстю 20...25% ii подрСЦбнюють на частки довжиною 0,10...0,12 м СЦ закладають в бетонованих сховищах. При цьому сСЦно ущСЦльнюють, герметизують полСЦетиленовою плСЦвкою й шаром землСЦ [4;6].
Траншейна технологСЦя заготСЦвлСЦ подрСЦбненого сСЦна може бути застосована лише для закладання сСЦна зСЦ злакових трав. Що стосуСФться бобово-злакових СЦ бобових, то втрати листя при пСЦдбираннСЦ й подачСЦ подрСЦбненоi маси в причепи або кузови автомобСЦлСЦв, СФ досить високими. Через це А. М. ДревСЦнСЦнкас СЦ СЦншСЦ [4] вважають, що заготСЦвля подрСЦбненого сСЦна доцСЦльна при вологостСЦ трави 40...45%.
Досушування подрСЦбненоi трави здСЦйснюють як на вСЦдкритих площадках, так СЦ в сСЦносховищах сарайного або баштового типСЦв.
2.3 ОсобливостСЦ польового сушСЦння трав
З проведеного аналСЦзу видно, що яка б не була рСЦзниця мСЦж технологСЦями заготСЦвлСЦ сСЦна невСЦдСФмним етапом будь-якоi технологСЦi СФ сушСЦння скошених трав в польових умовах. ОсобливСЦстю цього процесу СФ не тСЦльки втрата скошеними рослинами вологи, але СЦ поживних речовин.
Спочатку пСЦсля скошування в рослинах продовжуСФться нормальний процес обмСЦну речовин. Ряд дослСЦдникСЦв [6;8] стверджують, що в цей перСЦод втрати поживних речовин практично не спостерСЦгаються або якщо вони СФ, то незначнСЦ, СЦ викликанСЦ процесом дихання рослин.
По мСЦрСЦ втрати вологи рослинами нормальний обмСЦн речовин змСЦнюСФться голодним обмСЦном. Характерним для цього перСЦоду СФ те, що розлад органСЦчних речовин маСФ перевагу над iх, синтезом.
При швидкому провялюваннСЦ трави втрати поживних речовин за рахунок протСЦкання голодного обмСЦну СФ вСЦдносно невеликими СЦ не перевищують 5% сухоi речовини. Але в умовах довготривалого голодного обмСЦну втрати можуть досягати значно бСЦльших розмСЦрСЦв [8].
Голодний обмСЦн у скошених рослин триваСФ доти, поки в результатСЦ водного дефСЦциту не настануть на зворотнСЦ процеси, повязанСЦ з вСЦдмиранням клСЦтин. Цей процес називають автолСЦзом. Характерним для нього СФ подальший розпад поживних речовин пСЦд дСЦСФю ферментСЦв. НайбСЦльшСЦ втрати сухоi речовини в перСЦод автолСЦзу спостерСЦгаються при вологостСЦ трави рСЦвнСЦй 60...35% [8].
РЖз збСЦльшенням тривалостСЦ сушСЦння скошеноi трави зростаСФ ймовСЦрнСЦсть попадання ii пСЦд дощ. Зволоження привялених рослин опадами спричиняСФ значнСЦ втрати поживних речовин вСЦд вимивання.
М. Дж. Неш [6] вСЦдмСЦчаСФ, що дощ згубно впливаСФ на якСЦсть сСЦна, збСЦльшуючи всСЦ види втрат. Випадання 20 мм дощу спричиняСФ втрату 20...25% вихСЦдноi сухоi речовини.
Змочування привяленоi трави росою або дощем створюСФ сприятливСЦ умови для розвитку на рослинах рСЦзних мСЦкроорганСЦзмСЦв, якСЦ попадають на траву СЦз повСЦтря СЦ ТС?/p>