ПСЦдвищення ефективностСЦ використання технСЦки при вирощуваннСЦ багаторСЦчних трав СЦ заготСЦвлСЦ сСЦна з застосуванням пСЦдбирачСЦв кормСЦв СЦ досушування сСЦна методом активного вентилювання
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
осСЦвну культивацСЦю знаряддями з плоско рСЦзальними робочими органами на глибину 4-5 см в агрегатСЦ з рай борСЦнками та шлейфами. Перед сСЦвбою пускають кСЦльчасто-зубчастСЦ або гладкСЦ котки.
ПСЦд пСЦсляукСЦснСЦ та пСЦсляжнивнСЦ посСЦви вСЦдразу за збиранням попередника поле здебСЦльшого обробляють важкими дисковими боронами в один-два слСЦди на глибину 5-6 см. УщСЦльненСЦ ТСрунти пСЦсля дискових знарядь розпушують або обробляють плоско рСЦзами КПГ-250А, КПГ-2,2 залежно вСЦд стану ТСрунту на глибину 18-25 см в агрегатСЦ з голчастими боронами БИГ-3А та кСЦльчасто-шпоровими котками 3ККШ-6А. При цьому не допускають вивертання грудок СЦ висушування посСЦвного шару. Щоб довести верхнСЦй шар до дрСЦбногрудочкового стану, пСЦсля дощСЦв його розпушують голчастими боронами або культиватором КПС-4 в агрегатСЦ з легкими боронами. До передпосСЦвного обробСЦтку ставиться вимога максимально зберегти вологу у верхньому шарСЦ ТСрунту [2].
2.1.5 ПСЦдготовка насСЦння СЦ сСЦвба
Щоб запобСЦгти ураженню сходСЦв хворобами СЦ шкСЦдниками, за три-чотири тижнСЦ до сСЦвби насСЦння протруюють. Цей захСЦд доцСЦльно поСФднувати з перед посСЦвним збагаченням молСЦбденом 25-50 г молСЦбденового кислого амонСЦю або 50-60 г молСЦдбату амонСЦю-натрСЦю на гектарну норму насСЦння.
Конюшину сСЦють одночасно з покривною культурою зерно-травяними сСЦвалками. Глибина загортання насСЦння на звязних запливаючих ТСрунтах 1,5-2 см, на легких до 3см. РЖз збСЦльшенням глибини загортання рСЦзко знижуСФться його схожСЦсть[3].
ПСЦд озимСЦ конюшину сСЦють ранньою весною впоперек iх рядкСЦв, загортаючи насСЦння на глибину 1-1,5 см. Заглиблення дискових сошникСЦв помСЦрне з метою розпушення ТСрунту. Засипане у травяний ящик насСЦння конюшини висСЦваСФться через анкернСЦ сошники. Для загортання його в агрегатСЦ з сСЦвалкою застосовують посСЦвнСЦ борони ЗБП-0,6. ПСЦсля зернових дискових сСЦвалок слСЦдом за сСЦвбою озимСЦ боронують у два слСЦди середнСЦми чи в один слСЦд важкими боронами.
На бСЦдних супСЦщаних ТСрунтах СЦ при сСЦвбСЦ пСЦд озимСЦ, просо, кукурудзу та ii сумСЦшки з СЦншими культурами норма висСЦву конюшини на корм повинна становити 16-20 кг/га. При пСЦдсСЦвСЦ пСЦд покрив раннСЦх ярих у добре пСЦдготовлений ТСрунт висСЦвають на глибину 1,5-2 см, на окультурених чорноземах оптимальна норма висСЦву 14-16 кг/га. У разСЦ нестачСЦ в господарствСЦ достатньоi кСЦлькостСЦ насСЦння можна обмежитись висСЦвом 10-12 кг/га конюшини у сумСЦшцСЦ з тимофСЦiвкою (2-3 кг/га насСЦння).
2.1.6 Догляд за посСЦвами
Обовязковим агротехнСЦчним заходом для усСЦх господарств повинен стати потоковий метод збирання зернових культур з пСЦдсСЦяною конюшиною. СлСЦдом за збиранням соломи й пСЦсляжнивних решток конюшину пСЦдживлюють фосфорними й калСЦйними добривами. Травостоi обробляють середнСЦми боронами, а при висотСЦ iх 35-45 см пСЦдкошують, але не пСЦзнСЦше другоi декади серпня на ПолСЦссСЦ СЦ до початку вересня в ЛСЦсостепу та ПередкарпаттСЦ, щоб до припинення осСЦнньоi вегетацСЦi вона встигла вСЦдрости СЦ добре розвинутою увСЦйти в зиму. Стерню зернових лишають заввишки 10-12 см для затримання снСЦгу [2].
Наступноi весни по мерзлому ТСрунту конюшину пСЦдживлюють, якщо не зробили цього восени. При першСЦй можливостСЦ виiзду в поле травостоi обробляють ротацСЦйними мотиками СЦ вСЦдразу ж боронують, щоб добре розпушити верхнСЦй шар ТСрунту. Рештки стернСЦ, яка вириваСФться при боронуваннСЦ, згрСЦбають тракторними граблями, вивозять з поля СЦ спалюють. ПСЦсляукСЦсне боронування проводять в один-два слСЦди важкими зубовими або голчастими боронами не пСЦзнСЦше як через 4-5 днСЦв пСЦсля укосу.
Проти конюшинового довгоносика у фазах стеблування та бутонСЦзацСЦi посСЦви обробляють метафосом, карбофосом. Проти одно- та багаторСЦчних бурянСЦв при зявленнСЦ третього листка у конюшини та у фазСЦ кущення зерновоi покривноi культури застосовують гербСЦциди 2М-4ХМ (2-3 кг/га) при витратСЦ води 200-300 л/га [2].
НайбСЦльший вихСЦд перетравного протеiну спостерСЦгаСФться при скошуваннСЦ травостою конюшини на корм на початку цвСЦтСЦння. Тому для виготовлення зневоднених кормСЦв штучного сушСЦння СЦ в зеленому конвеСФрСЦ скошування доцСЦльно починати на початку бутонСЦзацСЦi СЦ закСЦнчувати в перСЦод цвСЦтСЦння. При використаннСЦ конюшини на сСЦно, сСЦнаж СЦ силос ii потрСЦбно косити у фазСЦ повноi бутонСЦзацСЦi початку цвСЦтСЦння.
НасСЦнники збирають в основному двофазним способом. Коли 70-80% головок побурСЦСФ, насСЦнники косять жатками ЖРБ-4,2, ЖВН-6,2 при висотСЦ зрСЦзу 10-20 см. Для одночасного обмолочування ,витирання СЦ очищення насСЦння комбайн СК-5А тАЬНиватАЭ обладнують пристроСФм 54-108А.
При якСЦсному використаннСЦ в рСЦзнСЦ фази розвитку конюшина це добра сировина для приготування сСЦна, сСЦнажу, травяноi сСЦчки, брикетСЦв СЦ травяного борошна.
2.2 ТехнологСЦi вирощування конюшини на сСЦно
2.2.1 ТехнологСЦi заготСЦвлСЦ розсипного сСЦна
Розроблено СЦ застосовуСФться декСЦлька механСЦзованих технологСЦй заготСЦвлСЦ розсипного сСЦна, якСЦ передбачають повне або неповне ( до вологостСЦ не вище 45 %) висушування трави в польових умовах [4].
Найменш досконалою СФ технологСЦя заготСЦвлСЦ його з копнуванням. ЗгСЦдно [5;6] траву скошують, вСЦдразу плющать СЦ залишають для привялювання до вологостСЦ бобових не нижче 50%, а злакових трав 45%.
Щоб прискорити процес привялювання, траву ворушать, коли вона досягне зазначеноi межСЦ вологостСЦ, ii згрСЦбають у валки, в яких трава досушуСФться, завантажують у транспортнСЦ засоби, вСЦдвозять до мСЦсця зберСЦгання й укладають у скирту.
Основним недолСЦком цСЦСФi технологСЦi СФ розтягування строкСЦв заготСЦвлСЦ, а це збСЦльшуСФ СЦмовСЦрнСЦсть попадання привяленоi трави пСЦд опади. КопицСЦ, утворенСЦ волокушами