ПСЦдвищення ефективностСЦ використання технСЦки при вирощуваннСЦ багаторСЦчних трав СЦ заготСЦвлСЦ сСЦна з застосуванням пСЦдбирачСЦв кормСЦв СЦ досушування сСЦна методом активного вентилювання
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?СЦйного перСЦоду та взимку [3].
СлСЦд зазначити, що конюшина лучна не дуже вибаглива до ТСрунту, але погано переносить пСЦдвищену кислотнСЦсть: оптимальна величина рН 5,5-7. причина в тому, що кисла реакцСЦя негативно дСЦСФ на азотофСЦксуючСЦ бактерСЦi, внаслСЦдок чого порушуСФться живлення рослин азотом [2].
2.1.2 МСЦсце конюшини у сСЦвозмСЦнСЦ
Конюшину розмСЦщують пСЦсля озимих зернових по угноСФному пару, пСЦсля ярих, пСЦсля озимих по пару та незасмСЦчених удобрених картоплСЦ, овочевих, бурякСЦв, кукурудзи на силос СЦ зерно. На те саме поле ii можна повертати через 5-6 рокСЦв. Сама конюшина у сСЦвозмСЦнСЦ добрий попередник для озимих СЦ технСЦчних культур[2].
2.1.3 Система удобрення
ТРрунти кислСЦ, оглеСФнСЦ, з вмСЦстом закисних сполук залСЦза та алюмСЦнСЦю непридатнСЦ пСЦд конюшину. Токсична дСЦя алюмСЦнСЦю СЦ марганцю ослаблюСФться вапнуванням пСЦд попередники за два-три роки до сСЦвби конюшини.
Рослини конюшини найбСЦльш чутливСЦ до кислотностСЦ у початковСЦй фазСЦ розвитку в рСЦк сСЦвби. У разСЦ вСЦдсутностСЦ в господарствСЦ потрСЦбноi кСЦлькостСЦ вапна його слСЦд внести хоч у невеликих дозах (1-2 т/га) у верхнСЦй шар ТСрунту перед сСЦвбою покривноi культури або навСЦть пСЦд час сСЦвби конюшини (1-3 ц/га) [2].
ОрганСЦчнСЦ добрива доцСЦльно застосовувати за один-три роки до сСЦвби в оптимальних дозах, рекомендованих для культур, якСЦ передують багаторСЦчним травам у сСЦвозмСЦнСЦ.
ФосфорнСЦ СЦ калСЦйнСЦ добрива вносять пСЦд озимСЦ покривнСЦ культури СЦз розрахунку Р40-60К40-60, пСЦд ярСЦ Р60-80К60-80. на пСЦщаних, супСЦщаних СЦ торфяно-болотних ТСрунтах конюшина насамперед потребуСФ калСЦю. МолодСЦ рослини найбСЦльше засвоюють фосфор, тому дуже важливо пСЦд час сСЦвби внести Р10-15 у виглядСЦ гранульованого суперфосфату або нСЦтрофоски [2].
Для полСЦпшення азотного живлення конюшини, особливо на полях, де ii висСЦвають уперше, насСЦння обробляють ризоторфСЦном.
Якщо конюшину на ПолСЦссСЦ використовують на два укоси, то пСЦсля кожного з них, а також рано навеснСЦ пСЦдживлюють N40-80. ПСЦдживлення конюшини на корм СЦ насСЦння фосфорними СЦ калСЦйними добривами (Р40-60К40-60) даСФ кращСЦ результати, якщо його проводять восени [2].
На заправлених органСЦчними добривами ТСрунтах, а також на ТСрунтах СЦз вмСЦстом гумусу 4-6% пСЦд конюшину вносити азотнСЦ добрива не доцСЦльно, як СЦ пСЦдживлювати ними.
Найвищий ефект вСЦд поверхневого внесення гСЦпсу спостерСЦгаСФться у перший рСЦк. Тому при тривалому використаннСЦ травостоiв гСЦпс треба застосовувати щороку або через рСЦк у нормСЦ 3-6 ц/га.
НавеснСЦ, на початку вСЦдростання насСЦнноi конюшини при пСЦдживленнСЦ травостоiв вносять сумСЦш борних (2 кг/га), молСЦбденових (0,5 кг/га) СЦ магнСЦСФвих (40 кг/га) добрив [2].
Встановлено, що на бСЦдних дерново-пСЦдзолистих ТСрунтах, на слабо окультурених чорноземах норму фосфорно-калСЦйних добрив для пСЦдживлення насСЦнноi конюшини у рСЦк сСЦвби пСЦсля збирання покривноi культури можна збСЦльшувати до 60-90 кг/га.
2.1.4 ОбробСЦток ТСрунту
ОбробСЦток ТСрунту починають вСЦдразу пСЦсля збирання попередника. ЗасмСЦченСЦ однорСЦчними бурянами поля лущать дисковими знаряддями (ЛДГ-10А, ЛДГ-15А), а ущСЦльнений ТСрунт обробляють дисковими боронами (БДТ-7А, БД-10Б) на глибину 6-8 см. Для знищення багаторСЦчних коренепаросткових бурянСЦв глибину обробСЦтку важкими дисковими боронами збСЦльшують до 8-12 см СЦ проводять в один-два слСЦди [2].
Через 10-15 днСЦв пускають плоско рСЦзи (КПШ-5, КПШ-9) на глибину 12-16 см СЦ кСЦльчасто-шпоровСЦ котки. У разСЦ сильного засмСЦчення дводольними бурянами поле обприскують гербСЦцидом 2,4-ДА у дозСЦ 1,5-2 кг/га дСЦючоi речовини або застосовують протиерозСЦйнСЦ культиватори КПЭ-3,8А (глибина 10-12 см) в агрегатСЦ з боронами. НаступнСЦ обробСЦтки ТСрунту культиваторами КПС-4 в агрегатСЦ СЦз зубовими боронами проводять у мСЦру появи бурянСЦв.
До недавнього часу загальноприйнятим способом основного обробСЦтку пСЦд багаторСЦчнСЦ трави в усСЦх зонах республСЦки була глибока полицева оранка. У останнСЦ роки з метою ослаблення ерозСЦi ТСрунту, заощадження палива, мастил, очищення полСЦв вСЦд бурянСЦв рекомендуСФться у ЛСЦсостепу та Степу безплужний обробСЦток ТСрунту розпушування плоско рСЦзами-глибокорозпушувачами КПГ-250А, КПГ-2,2, ПГ-3-100, ГУН-4.
Важливою операцСЦСФю у безплужнСЦй технологСЦi обробСЦтку ТСрунту СФ щСЦлювання, яке посилюСФ його водопроникнСЦсть, зменшуСФ руйнСЦвну дСЦю водноi ерозСЦi, сприяСФ збСЦльшенню запасСЦв вологи. ЩСЦлювання проводять пСЦзньоi осенСЦ на глибину 40-50 см щСЦлинорСЦзами ЩН-5-40, ЩП-3-70 або пере обладнаними плоско рСЦзами КПГ-250А, КПГ-2,2. ВСЦдстань мСЦж стрСЦчками щСЦлин 5-10 м залежно вСЦд рельСФфу. Глибоке щСЦлювання на схилах СЦ в парових полях можна здСЦйснювати СЦ чизельним плугом-глибокорозпушувачем ПЧ-4,5. Завдяки цьому заходу в пСЦвденних районах республСЦки ТСрунти додатково нагромаджують 20-50 мм вологи, у ЛСЦсостепу та на ПолСЦссСЦ 40-70.
СпосСЦб передпосСЦвного обробСЦтку залежить вСЦд ТСрунтово-клСЦматичних умов та строкСЦв сСЦвби [3].
Ранньовесняне розпушування зябу проводять широкозахватними агрегатами. Перший складаСФться з важких або середнСЦх (перший ряд) СЦ посСЦвних борСЦн або рай борСЦнок (другий ряд); другий з шлейф-борСЦн (перший ряд) СЦ посСЦвних борСЦн чи рай борСЦнок (другий ряд). Розпушення СЦ вирСЦвнювання поверхнСЦ здСЦйснюСФться пСЦд кутом до напрямку зяблевого обробСЦтку [3].
ПередпосСЦвний обробСЦток проводять на глибину загортання насСЦння конюшини культиваторами УСМК-5,4А чи Б в агрегатСЦ СЦз рай борСЦнками. ТРрунт пСЦд неi маСФ бути розпушений СЦ вирСЦвняний так, щоб висота гребенСЦв не перевищувала 15 мм, а грудочок дСЦаметром понад 20 мм було не бСЦльше 10% загальноi iх кСЦлькостСЦ.
ПСЦд сСЦвбу у пСЦзнСЦ строки здСЦйснюють другу, а СЦнодСЦ й третю передп