Особливості формування етнічних стереотипів
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?го цигана. Але я ще в школі проходив, що це люди страшні. Це бродяги за природою, по крові. Вони вороги будь-якої державної системи, інакше вони влаштувалися б де-небудь, а не вешталися б туди-сюди. Їх пісні позбавлені мужності, а ідеї руйнівні. Вони крадуть дітей. Вони проникають усюди". Зверніть увагу: Шарлемань сам не бачив циган, але їх погані якості не викликають у нього ніяких сумнівів. Навіть реальний Дракон кращий за міфічних циган. До речі, джерелом інформації про "циганську загрозу" був не хто інший, як сам пан Дракон (24).
Антифашистська казка Е. Шварца дуже точно фіксує звязок між політичним деспотизмом і расовою дискримінацією. Упередження проти "чужаків", що укорінені в суспільстві, перетворилися на норму суспільної поведінки, розділяють людей, відволікають їх увагу від корінних соціальних проблем і тим самим допомагають пануючим класам утримувати свою владу над людьми.
ЗМІ як чинник формування етнічних стереотипів
У сучасному світі засоби масової інформації стали могутнім чинником дії на масову свідомість і джерелом формування всіляких стереотипів, зокрема етнічних. В умовах наявності в російському товаристві обєктивних передумов (нелегальна міграція, політична нестабільність і так далі) для виникнення нетерпимості по відношенню до представників інших етнокультурних і етноконфесійних груп ЗМІ грають вирішальну роль в розповсюдженні і посиленні ксенофобії (тоді як потенціал ЗМІ міг би бути з успіхом використаний в зворотному процесі - в подоланні негативних етнокультурних стереотипів і вихованні в українських громадян установок толерантності) (35).
Як показало проведене дослідження українські ЗМІ, етноконфліктогенні публікації з найбільшою періодичністю зустрічаються в розділах кримінальної хроніки, а також в аналітичних статтях, що зачіпають теми криміналу, тероризму і міграції. Продукування ксенофобії (етнофобії) найчастіше відбувається за допомогою вибіркового позначення журналістами етнічної приналежності героїв кримінальних сюжетів (вказівки на етнічність переважно неукраїнських злочинців), що обєктивно сприяє формуванню в масовій свідомості представників етнічної більшості негативних етнокультурних стереотипів Інших (іноетнічних) (58).
Журналісти, слідуючи страхам, що існують в масовій свідомості українців, і фобіям, усвідомлено або мимоволі етнізують кримінальну ситуацію, мотивуючи етноконфесійними чинниками проблеми, що відбуваються в соціально-економічній і політичній сферах. Обєктом нападок і некоректних звинувачень журналістів в негативному впливі на економічні і соціальні процеси в Україні в основному стають приїжджі трудові мігранти з країн СНД, особливо - вихідці з середньоазіатських республік. Публікації на ці теми нерідко мають характер етнічної ксенофобії, провокуючи у читацької аудиторії негативні установки по відношенню до росіян, білорусів, узбеків, корейців та ін. і взагалі іноетнічних приїжджих. У окремих публікаціях іммігранти інтерпретуються буквально як цивілізаційні вороги України і українців, що представляють для нас загрозу не тільки соціальну, економічну і політичну, але також культурну і демографічну (56,57).
Однією з типових форм трансляції негативних етнічних стереотипів і упереджених буденних типізацій є публікація інтенцій, що містять узагальнення про риси національного характеру або культурних особливостях способу життя і поведінки представників різних етнокультурних груп. Як перші, так певною мірою і другі у ряді випадків служать чинником формування ксенофобії, негативних міжетнічних установок в масовій свідомості, сприяють загостренню взаємодії етнічної більшості з представниками іноетнічних груп.
Створенню негативних етнічних образів (Чужого, Ворога) сприяють також твердження журналістів про фізичну, інтелектуальну, духовну, моральну неповноцінність тієї або іншої етнічної групи або її окремих представників, а також згадка різних етнонімів в принизливому, образливому контексті (зокрема в етнічних анекдотах) (58).
Як свідчить аналіз зібраних матеріалів, тиражування установок ксенофобії часто є наслідком не позиції редакції того або іншого засобу масової інформації, а етнологічної некомпетентності і професійної некоректності журналістів. Внаслідок цього конфліктогенні враження справляють не тільки статті, що містять прямо викладені інтолерантні позиції і думки (яких зафіксовано не так багато), але і цілком нейтральні за змістом тексти, в яких, проте, спосіб подачі матеріалу або окремі формулювання сприяють формуванню негативних етноконтактних установок.
Унаслідок спотвореного розуміння природи етнічності якості окремих осіб і подій беруться за властивості всіх членів даної етнічної групи або всіх етнічно маркірованих соціальних ситуацій (43). Таким чином, етнічна ксенофобія і расизм у суспільстві знано поширюються саме завдяки ЗМІ.
1.3 Етнічні стереотипи і міжкультурне спілкування
Стереотипізація у міжетнічному спілкуванні
Зрозуміти зміст і сенс етнічного стереотипу не так складно, як вирішити питання про взаємовплив міжетнічних відносин і самих етнічних стереотипів. Сила впливу реальних відносин між етносами на стереотипи може бути продемонстрована на прикладі феномена “дзеркального образу”, коли члени двох конфліктуючих груп приписують ідентичні позитивні риси собі (автостереотипи), а ідентичні негативні - супротивникам (гетеростерео