Особливості формування етнічних стереотипів

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

°лучені не тільки схематизація, категоризація і т.п., але і інші когнітивні процеси, перш за все каузальна атрибуція, або приписування причин поведінки і досягнень індивідів на підставі групової (зокрема, етнічної) приналежності (30). Люди пояснюють поведінку впливом внутрішніх (особистісних, субєктивних) і зовнішніх (ситуативних, обєктивних) чинників. При цьому вони схильні свої успіхи пояснювати своїми внутрішніми якостями, а невдачі - зовнішніми обставинами. Навпаки, успіхи інших частіше пояснюються зовнішніми, а невдачі - внутрішніми чинниками. Цей феномен нерозривно повязаний з функцією, яку виконує в психологічній структурі особистості Я-образ, що складається як результат взаємодії базового оцінювального відношення людини до світу, себе і інших людей. Ця функція полягає в захисті позитивної самооцінки найрізноманітнішими способами: від завищення своєї самооцінки до заниження оцінки інших (33,34).

Надзвичайно цікава в звязку з цим проблема походження і формування стереотипів: чи є соціальні стереотипи наслідком індивідуально-психологічних особливостей людини або викликані іншими причинами? У психології існує ряд теорій, що намагаються по-своєму відповісти на це питання. Однією з них є теорія фрустрації і агресії, розроблена в руслі необіхевіорізму. Незадоволене заблоковане прагнення людини створює в психіці стан напруженості, фрустрації, яке у пошуках розрядки часто знаходить її в акті агресії. На рівні суспільної психології обєктом агресивної поведінки виявляється расова або національна група (31,37). В рамках психоаналітичної школи схожий механізм має теорія проекції, основна ідея якої полягає в універсальності несвідомого приписування іншим власних прагнень і імпульсів, не сумісних з свідомою установкою індивіда: Руйнівна, збочена сторона людської природи, яку ми пригнічуємо в самих собі, зберігає свій вплив в житті інших, роблячи їх тим самим не тільки нижчими по відношенню до нас, але і небезпечнішими для нас, для нашої культури, раси, релігії і т.д. (50).

Незясовним з погляду цих двох теорій залишається вибір конкретної етнічної спільності як обєкту виміщення агресії або обєкту для проекції: загострення національної ворожнечі в тій або іншій конфліктній ситуації, може бути пояснене вже раніше існуючою ворожою установкою по відношенню до конкретної національної групи. Як відзначає І. Кон, в теоріях агресії і проекції соціальна природа етнічних стереотипів і реальні взаємини етнічних груп залишаються в тіні. Упередження виявляється чимось неісторичним і навряд чи взагалі переборним (15). Очевидно, що походження етнічних стереотипів залишається лише частково зясованим з чисто психологічних позицій. Так або інакше, уявлення про іншу етнічну групу складається історично в процесі реальних взаємин між двома етносами. Війни, колонізація, спустошення земель або, навпаки, відносини співпраці і взаємної пошани залишають відбиток в генетичній памяті народу, який визначає і через сторіччя забарвлення і спрямованість образів один одного (11,50). У онтогенезі стереотип може привласнюватися індивідом поза обліком історичного контексту і незалежно від реального досвіду особистого спілкування з представниками того або іншого етносу. Виховання, освіта, громадська думка, засоби масової інформації - ось ті канали, через які людина засвоює суспільні норми і цінності, залучається до елементів своєї культури і формує уявлення про інші етноси. Дослідження показують, що в ранньому дитинстві людина ще вільна від яких-небудь стереотипних уявлень (що автоматично знімає питання про їх вроджений характер), але вже в молодшому шкільному віці стереотипи починають активно засвоюватися і використовуватися дітьми, значно випереджаючи формування власних ясних уявлень про етнічні групи (33).

Перший пласт етнічної специфіки свідомості закладається ще в ранньому сенсомоторному досвіді дитини разом із сприйняттям нею норм соціальної взаємодії. У. Павленко і З. Таглін вважають, що процес цей починається з того моменту, коли дитина починає сприймати зміст наспівуваних йому колискових пісень (29,30). Вони відзначають також роль паремій як знаряддя етнічної специфікації свідомості: це повязано з тим, що в народних прислівях, приказках, загадках так або інакше відбиваються природні і соціальні умови існування етносу: Відображаючи особливості місцевої флори і фауни, ландшафту і клімату, паремії задають індивідові образ природного середовища його батьківщини і формують природний фон асоціацій. Віддзеркалення в народній творчості соціальних реалій конкретної етнічної спільності формує другий пласт етноспецифічності свідомості: Цим шляхом в асоціативні процеси індивіда включаються образи і поняття зі сфери соціального устрою, релігії, господарської діяльності, побуту і історії етносу (29,30). До цього другого пласту відноситься також формування уявлень про інші етноси, взаємини з якими є невідємною частиною легендарного епосу народу, його билин і оповідей.

Аналіз історичних і літературних памятників дає багато що для розуміння механізму формування стереотипних уявлень. Величезний інтерес в цьому плані представляє середньовічне дипломатичне листування, що відображає політичні детермінанти походження тих або інших (частіше негативних) стереотипів: Вороже відношення до інших народів було характерне для європейського середньовіччя. Ворожість посилювалася, я