Особливості формування етнічних стереотипів
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
>
8. 52% випробуваних назвали індійців добрими, високоморальними та душевними людьми, які зуміли зберегти найвищі людські цінності у сучасному жорстокому світі.
9. 45,8% респондентів вважають бразильців здоровою та спортивною нацією, чому, на їхню думку, сприяє природне середовище Бразилії. Також саме бразильці відмічалися як найбільш врівноважена та розумна нація серед інших народів Латинської Америки.
10. 57,4% респондентів назвали аргентинців темпераментними, імпульсивними, пристрасними та дуже вродливими людьми.
За допомогою даного методу можна також дослідити таке явище як етноцентризм, тобто схильність до возвеличення власного етносу або його окремих рис національного характеру над іншими націями та народами (48). Серед наших респондентів близько 30% виявили саме цю схильність. Вони зображали Україну у центрі планети або на цілому, як правило великому, континенті, або на пересічному шляху між Європою та Азією, мотивуючи це наступним чином:
- Щоб Україна була передовою державою;
- Щоб інші країни залежали від України;
- Щоб усі світові процеси відбувалися з участю України і українців.
Також Україну часто поміщали на території теплих континентів (Африка, Південна Америка, Австралія). Серед перелічених причин називалися наступні:
- Теплий клімат;
- Красива природа;
- Велика кількість корисних копалин;
- Вихід до моря.
Близько 25% випробуваних розміщали Україну на її справжньому географічному положенні.
Серед найближчих союзників України називалися європейські та азіатські країни, якими і намагалися оточувати Україну на карті. Найчастіше це Франція, Німеччина, Білорусь, Росія і Японія. Серед країн, які респонденти найменше хотіли би бачити серед союзників України Росія і США. (Хотілося, щоб Україна була ближче до країн колишнього СРСР та подалі від США, Чим далі від США і Росії, тим краще для українців).
Також у ході експерименту відмічалися наступні тенденції:
1) Політичний фактор впливає на сприйняття інших народів. Серед причин розміщення тих чи інших країн а також відношення до них називалися історичні події (розпад СРСР, війна у Іраку, сучасні відносини України з іншими країнами).
2) Більшість респондентів, аналізуючи свій вибір, робили акцент не на рисах національного характеру, а на інших факторах, які характеризують скоріше країну, аніж народ: природне середовище, традиції, історичні памятки, економічний розвиток, географічне розміщення, мова, стиль, курортний відпочинок. Це може говорити про те, що з особливостями національного характеру різних народів випробувані знайомі не досить добре.
3) Не дивлячись на інструкцію, у якій говорилося про те, що мають бути відмічені найбільш бажані народи і країни, у своїх поясненнях респонденти характеризували деякі з них із негативного боку і негативного відношення. Це може говорити про те, що негативні стереотипи не менше, ніж позитивні, укорінені у свідомості випробуваних.
3.2 Дослідження впливу ЗМІ (періодичних та Інтернет-видань) на формування етнічних стереотипів
Мета дослідження:
Довести або спростувати припущення про те, що ЗМІ, а саме періодичні та Інтернет-видання здатні формувати етнічні стереотипи:
1) довести вже наявні, сформовані у респондентів етнічні стереотипи по відношенню до пяти обраних народів: американців, арабів, аргентинців, японців і німців;
2) довести, що періодичні та Інтернет-видання здатні формувати етнічні стереотипи або закріплювати їх;
3) емпірично довести вплив ЗМІ на формування етнічних стереотипів;
4) порівняти особливості формування позитивних і негативних етнічних стереотипів.
Характеристика вибірки:
Групу респондентів склали студенти у віці від 18 до 25 років. Всього в експерименті брало участь 40 чоловік, з них 15 чоловіків і 25 жінок. У експерименті брали участь респонденти української національності.
Методика дослідження:
Для підтвердження або спростування гіпотези був вибраний метод семантичного диференціалу. Випробовуваним був запропонований список характерних рис, які можуть бути властиві запропонованим етносам: американцям, аргентинцям, арабам, німцям та японцям. Відповідно до інструкції, респонденти повинні були відмітити ті риси, які, на їхню думку, дійсно властиві даним націям. Після завершення експерименту були відібрані ті характерні риси, на яких погляди респондентів зійшлися у більшості випадків.
Далі респонденти були поділені на 2 групи по 20 чоловік у кожній групі відповідно. Перша група створена для проведення експерименту з формування позитивних етнічних стереотипів, а друга для формування негативних.
Результати дослідження:
Дані щодо отриманих у першій групі позитивних стереотипів можна побачити у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Результати позитивних етнічних стереотипів до ознайомлення із періодичними та Інтернет-виданнями.
НаціональністьХарактерна риса% часткаАмериканціПатріотизм35%АргентинціСамобутність культури40%АрабиЗдібність до грандіозних досягнень35%НімціПедантичність, організованість, акуратність40%ЯпонціВисока розвинутість у всіх сферах75%
Після проведення семантичного диференціалу і отримання даних, респондентам було запропоновано ознайомитися із літературними джерелами, які являли собою статті із періодичних видань та Інтернету. Пропонувалися наступні теми: