ОсобливостСЦ мСЦжнародних стандартСЦв щодо прав та свобод людини СЦ громадянина
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
и 1996 р. передбачаСФ створення новоi судовоi системи, яка повнСЦстю вСЦдповСЦдатиме СФвропейським стандартам, мСЦжнародним зобовязанням Украiни та створить умови для реального захисту прав людини. Новим для Украiни СЦ дуже важливим для нацСЦональноi системи захисту прав людини стане СЦнститут апеляцСЦйних судСЦв. Адже саме цей СЦнститут розглядаСФться РДвропейським Судом як один з ефективних засобСЦв захисту прав людини в бСЦльшостСЦ держав членСЦв Ради РДвропи. Прийняття нового закону про судоустрСЦй, який деталСЦзуСФ та наповнить реальним змСЦстом положення КонституцСЦi Украiни, необхСЦдний СЦ невСЦдкладний крок, який дасть можливСЦсть вирСЦшити широке коло питань, повязаних з виконанням не лише внутрСЦшньодержавних функцСЦй, а й мСЦжнародних зобовязань Украiни.
РоздСЦл 3 СпСЦввСЦдношення мСЦжнародно-правового СЦ нацСЦонального регулювання прав СЦ свобод людини
3.1 Забезпечення мСЦжнародних стандартСЦв прав СЦ свобод людини в УкраiнСЦ
Проблема спСЦввСЦдношення мСЦжнародно-правового та внутрСЦшньодержавного регулювання виникаСФ при зСЦткненнСЦ двох галузей права конституцСЦйного й мСЦжнародного. У процесСЦ розвязання цСЦСФi проблеми дослСЦджуСФться спСЦввСЦдношення мСЦжнародних стандартСЦв прав СЦ свобод людини з нормами нацСЦонального права, адже останнСЦ забезпечують дСЦi мСЦжнародних стандартСЦв прав людини в конституцСЦйному правСЦ.
ГносеологСЦчною основою спСЦввСЦдношення норм мСЦжнародного та конституцСЦйного права з цього питання СФ теорСЦя, згСЦдно з якою мСЦжнароднСЦ стандарти переважають над нормами нацСЦонального законодавства СЦ мають бути СЦнтегрованСЦ у внутрСЦшньодержавних правових системах.
ЗгСЦдно з КонституцСЦСФю Украiни, на територСЦi Украiни дСЦють ратифСЦкованСЦ мСЦжнароднСЦ договори. Але щоб вони справдСЦ дСЦяли, недостатньо лише назвати iх частиною внутрСЦшньодержавного права. ЗагальновизнанСЦ норми мСЦжнародного права за своiм характером не СФ такими, що дСЦють самСЦ по собСЦ, вони сприймаються правовою системою не як норми-регулятори, а як норми-принципи. РДдиний шлях iх виконання видання вСЦдповСЦдного законодавчого акта, а не посилання на мСЦжнароднСЦ норми права.
Звичайно, не можна не вказати на позитивнСЦ сторони конституцСЦйного закрСЦплення вСЦдсилаючих норм. Така норма "прямо" зобовязуСФ державнСЦ органи використовувати мСЦжнароднСЦ норми у сферСЦ прав людини, при цьому значно спрощуСФться процес унСЦфСЦкацСЦi, процедура приведення у вСЦдповСЦднСЦсть норм нацСЦонального права до мСЦжнародного.
ДСЦя права, як вСЦдомо, полягаСФ у впливовСЦ на свСЦдомСЦсть та волю людей, зрештою в упорядкуваннСЦ суспСЦльних вСЦдносин шляхом визначення субСФктивних прав та юридичних обовязкСЦв учасникСЦв правовСЦдносин. РеалСЦзацСЦя права полягаСФ у втСЦленнСЦ правових норм у практичну дСЦяльнСЦсть субСФктСЦв права (СЦндивСЦдуальних СЦ колективних), в результатСЦ чого складаСФться низка заборон, юридичних обовязкСЦв та юридичних прав. ДСЦя норм права обмежена часовими, просторовими та предметно-субСФктними межами.
РеалСЦзацСЦя норми права це завершальний етап правового регулювання. Норми права реалСЦзуються в межах, в яких дСЦють субСФкти права. Тому слСЦд розрСЦзняти механСЦзми дСЦi та механСЦзми реалСЦзацСЦi мСЦжнародних СЦ внутрСЦшньодержавних нормативно-правових актСЦв, а також взаСФмопроникнення процесСЦв дСЦi та реалСЦзацСЦi цих актСЦв. Без процесу дСЦi не може настати реалСЦзацСЦя акта. Проте дСЦя може не перейти в ту чи СЦншу форму реалСЦзацСЦi норми права.
Реальне здСЦйснення та захист основних прав людини конкретною особою забезпечуСФться передусСЦм юридичними механСЦзмами, що дСЦють у державСЦ. Тобто правова нацСЦональна система, припускаСФ безпосередню дСЦю належним чином ратифСЦкованих норм мСЦжнародних договорСЦв Поряд з нацСЦональним законодавством, але прСЦоритет останнього полягаСФ у тому, що саме воно забезпечуСФ засоби реалСЦзацСЦi, охорони та захисту прав людини.
Таким СФ сутнСЦсть спСЦввСЦдношення норм нацСЦонального права СЦ мСЦжнародних стандартСЦв про права людини.
Таким СФ СЦ спСЦввСЦдношення норм КонституцСЦi Украiни, якСЦ стосуються прав СЦ свобод людини, з мСЦжнародними документами про права людини.
АналСЦз статей другого роздСЦлу КонституцСЦi свСЦдчить про те, що майже всСЦ статтСЦ цього роздСЦлу так чи СЦнакше вСЦдображають змСЦст МСЦжнародноi хартСЦi прав людини, насамперед МСЦжнародного пакту про громадянськСЦ СЦ полСЦтичнСЦ права, МСЦжнародного пакту про економСЦчнСЦ, соцСЦальнСЦ й культурнСЦ права, а також Загальноi декларацСЦi прав людини.
При цьому автори КонституцСЦi сприйняли "ритм" мСЦжнародних документСЦв про права людини, систему й послСЦдовнСЦсть викладу цих прав СЦ свобод. Проте СЦнодСЦ вони вСЦдходили вСЦд такоi послСЦдовностСЦ. Це стосуСФться ст. 51 КонституцСЦi, де йдеться про права й обовязки, що повязанСЦ зСЦ шлюбними вСЦдносинами. В Основному ЗаконСЦ ця стаття розмСЦщена серед тих, де зафСЦксованСЦ права, котрСЦ у вСЦтчизнянСЦй СЦ, нерСЦдко, зарубСЦжнСЦй юридичнСЦй науцСЦ визначаються як соцСЦально-економСЦчнСЦ та соцСЦально-культурнСЦ права.
У мСЦжнародному правСЦ вСЦдображено СЦнший пСЦдхСЦд до визначення прав, котрСЦ випливають зСЦ шлюбного стану СЦ сСЦмейних вСЦдносин: вСЦдповСЦдну статтю мСЦстить МСЦжнародний пакт про громадянськСЦ й полСЦтичнСЦ права (ст. 23).
ДеякСЦ конституцСЦйнСЦ положення про права людини порСЦвняно з вСЦдповСЦдними положеннями мСЦжнародних документСЦв сформульованСЦ бСЦльш актуально СЦ юридично точно. Як-от ст. 38 КонституцСЦi, котру можна порСЦвняти, зокрема, зСЦ ст. 21 Загальноi декларацСЦi.
У КонституцСЦi Украiни можна знайти положення, вСЦдсутнСЦ в мСЦжнародних документах про права