Особливості жінок, що зазнали сексуального насилля
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?я, що у ЖСН патологічних рис не виявлено.
Наступні дані ( див.табл. 2.2.1.), показали, що у ЖСН переважають такі показники, як: настороженість (85,7%), втеча від вирішення проблем (85,7%), стан депресії (71,4%), виражена потреба в глибокій привязаності до батьків (71,4%), ознаки мазохізму, пасивність (42,8%); а низькі показники відзначалися у показниках: доброта і смиренність (28,6%), звичайна ревнива людина (14,2%),
соціально адаптована особистість (14,2%).
У жінок що не зазнали сексуального насилля переважають такі показники, як: бажання переживати позитивні емоції (100%), нормальна активність (100%), соціально адаптована особистість (71,4%); а низькі показники:
страх притаманний звичайним людям (28,6%), настороженість, емоційна незрілість (14,2%), втеча від вирішення проблем (14,2%).
Таблиця 2.2.1.
Особливості несвідомих аспектів у досліджуваних, %.
№
п/пПоказникиЖінки, що зазнали сексуального насильстваЖінки, що не зазнали сексуального насильства.?Р1.123452.Виражена потреба в глибокій привязаності до батьків71,457,10,66-3.Звичайна ревнива людина14,201,7010,054.Настороженість85,714,23,5050,0015.Стан депресії71,404,4290,0016.Демонстрація справедливості57,142,80,631-7.Ознаки мазохізму, пасивність42,842,80-8.Втеча від вирішення проблем85,714,23,5050,0019.Страх притаманний звичайним людям14,228,60,783-
Статистично достовірна різниця (див.табл. 2.2.1.) спостерігалися за показниками: з Р=0,01 - бажання переживати позитивні емоції, соціально адаптована особистість; з Р=0,001 - настороженість, стан депресії, почуття провини, блокування контактів, нещасність у відносинах з іншими, втеча від вирішення проблем; з Р=0.05 - звичайна ревнива людина.
Отже, для жінок, що зазнали сексуального насилля найбільш характерними є наступні показники: бажання переживати позитивні емоції, втеча від вирішення проблем, стан депресії, настороженість, виражена потреба в глибокій привязаності до батьків. У жінок що не зазнали сексуального насилля переважають такі показники, як: бажання переживати позитивні емоції, нормальна активність та соціально адаптована особистість.
2.3 Особливості емоційної сфери оптантів
Аналіз результатів за методикою Будинок-Дерево-Людина (Рисунок 2.3.1.) виявилося, що у ЖСН більше вираженими є: потреба в емоційній теплоті (100%), травматичний невроз (100%), потреба відчувати себе захищеною (99,1%), агресія направлена на себе (98,5%), страх (96,3%), тривожність та бажання контролювати її (94,6%), занепокоєння (83,6%), сексуальні проблеми (79,6%), зниження загального фону настрою (76,5%), залежність від інших (78,5%), чутливість (75,9%), депресивні реакції(65,7%), агресія направлена на інших (59,6%), відчуження від дійсності (56,4%), пильність(54,2%); найменше виражені: ворожість (33,5%), гнів (16,3%).
Рис. 2.3.1. Особливості емоційної сфери жінок, що зазнали сексуального насилля
У жінок, що не зазнали сексуального (Рис.2.3.2.) насилля найбільша кількість вираженості прослідкувалася за наступними показниками: потреба в емоційній теплоті (100%), потреба відчувати себе захищеною (98,6%), чутливість (89,6%), агресія направлена на інших (64,9%), пильність (56,9%), тривожність та бажання контролювати її (55,8%), залежність від інших (56,2%); найменша вираженість прослідкувалася за показниками: занепокоєння (41,2%), зниження загального фону настрою (34,6%), гнів (28,4%), страх (23,1%), агресія направлена на себе (14,3%), ворожість (13,5%), депресивні реакції (6,9%), травматичний невроз (4,6%). У жінок з лінійного управління не проявилися зовсім сексуальні проблеми (0%) та відчуження від дійсності (0%).
Рис. 2.3.2. Особливості емоційної сфери жінок, що не зазнали сексуального насилля
Потреба в емоційній теплоті проявилася однаково у всіх групах (100%). У 100% досліджуваних проявився травматичний невроз. Статистично достовірна різниця не була прослідкована в наступних якостях: залежність від інших, чутливість, ворожість, потреба відчувати себе захищеною, гнів.
За даними методики Будинок-Дерево-Людина (див.табл.2.3.1.) зясувалось, що статистично достовірна різниця спостерігається за показниками: з Р=0,01 занепокоєння, тривожність та бажання контролювати її, депресивні реакції; з Р=0,001 відчуження від дійсності, травматичний невроз, агресія направлена на себе, сексуальні проблеми, страх; з Р=0.05 - зниження загального фону настрою.
Таблиця 2.3.1.
Особливості відмінностей несвідомих аспектів особистості (за даними методики Будинок-Дерево-Людина), %.
№
п/пПоказники
якостейЖінки, що зазнали сексуального насильстваЖінки, що не зазнали сексуального насильства?Р1.2.3.4.5.6.1.Занепокоєння86,341,22,1730,012.Тривожність та бажання контролювати її94,655,82,1630,013.Страх96,323,13,8520,0014.Зниження загального фону настрою76,534,61,9160,055.Депресивні реакції65,76,92,9920,016.Гнів16,328,40,62-7.Сексуальні проблеми79,604,8440,0018.Агресія направлена на інших50,164,90,66-9.Агресія направлена на себе98,514,34,6710,00110.Пильність54,256,90,119-11.Ворожість33,513,51,061-12.Потреба відчувати себе захищеною99,198,60,045-13.Відчуження від дійсності56,403,7330,00114.Залежність від інших78,556,21,06-15.Чутливість75,989,60,814-16.Травматичний невроз1004,65,9620,00117.Потреба в емоційній теплоті1001000-
Отже, виникнення зазначених психологічних характеристик, у жінок, які зазнали сексуального насилля (агресія направлена на інших, зниження загального фону настрою, агресія, направлена на себе, депресивні реакції та відчуження від дійсності, ворожість потреба в емоційній теплоті, потреба відчувати себе захищеною, травматичний невроз), можна пояснити тим, що вони пережили екстремальну ситуацію.
Оскільки, зґвалтування це ситуація напруги в якій джерелом травми для жертви є взаємодія з насиль