Особливості жінок, що зазнали сексуального насилля
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
? без відчуття страху і тривоги.
Крок 6. Коли переживання повністю проглянуте, поверніть клієнта з третього місця на друге, інтегруючи візуальну перспективу з його теперішнім часом кінестетикою.
Крок 7. Попросіть сьогоднішнього клієнта підійти до того собі, який тільки що пройшов через травматичний досвід, і забезпечити в цьому стані необхідний спокій, упевненість і безпеку.
Крок 8. Коли сьогоднішній клієнт переконається, що той він, з минулого, приймає його, запропонуйте, щоб той візуалізований образ з минулого ввійшов всередину тіла сьогоднішнього клієнта і інтегрувався з ним. Якщо в якийсь момент клієнт починає переживати ті негативні відчуття з минулого, поверніть його в теперішній час, відновіть ресурсний якір і дайте словесну підтримку.
Крок 9. Підстроювання до майбутнього. Попросіть клієнта побачити себе в майбутньому в тих ситуаціях, які раніше були проблемними. Тут треба звернути особливу увагу на те, чи немає старих кінестетичних реакцій. Якщо зберігаються проблеми повертайтеся на крок 2 і повторюйте процес до тих пір, поки новий стан не стане стійким. Іноді достатньо переглянути один раз, іноді кілька разів.
Крок 10. Поведінковий тест. Якщо через деякий час в якихось життєвих ситуаціях у клієнта знов виникають проблеми попрацюйте з ним ще раз. Перевірка життям кращий тест.
Таким чином, ми спочатку диссоціюємо клієнта, а потім знов асоціюємо, але вже з іншою якістю переживання. Важливо помістити страх, травмуючий спогад між періодами безпеки. Ми йдемо від безпечного стану до травматичного моменту і знову до безпечного моменту і знову до безпечного стану.
Метод десенсибілізації і переробки рухами очей (ДПДГ)
Оригінальний психотерапевтичний метод ДПДГ розроблений Ф. Шапіро (США). Застосовується для лікування посттравматического стресового розладу у жертв насильства, катастроф і стихійних бід, а також для лікування фобій. Слід зазначити, що ефективність методу поки не отримала прямих підтверджень. Описуються також випадки негативних наслідків його застосування, у звязку з чим, сама автор ДПДГ закликає використовувати його украй обережно.
В основі методу лежить уявлення про існування у всіх людей особливого психофізіологічного механізму адаптивної інформаційно-переробляючої системи. При її активізації відбувається спонтанна переробка і нейтралізація будь-якої травмуючої інформації, причому спостерігаються позитивні зміни в когнітивній сфері, емоціях і поведінці. Важкі психічні травми і стреси можуть блокувати діяльність системи. В цих випадках спогаду про травму і повязані з ними уявлення, афектні, соматовегетативні і поведінкові реакції не одержують свого адаптивного дозволу, продовжуючи зберігатися в центральній нервовій системі у формі, обумовленій пережитим станом. Негативна інформація як би заморожується і тривалий час зберігається в своєму первинному, непереробленому вигляді за рахунок ізоляції нейронних сіток мозку, що забезпечують доступ до цих спогадів, від інших асоціативних сіток памяті. При цьому не відбувається нового навчення, оскільки відповідна психотерапевтична інформація не може звязуватися з ізольованою інформацією про травмуючу подію. В результаті негативні емоції, образи, відчуття і уявлення з минулого проникають в його теперішній час, викликаючи сильний душевний і фізичний дискомфорт. Передбачається, що рухи очей (або інші альтернативні подразники), що використовуються при ДПДГ, запускають процеси, що активізують прискорену переробку травматичного досвіду по аналогії з тією, що в нормі відбувається на стадії сну з швидкими рухами очних яблук (ШРОГ-сну). Ряд дослідників вважає, що фаза ШРОГ-сну є тим періодом, коли несвідомий матеріал, у тому числі повязаний із стресами, спливає для адаптивної переробки.
Ф. Шапіро вважає, що використовування в ході проведення процедури ДПДГ серій рухів очей, що повторюються, ймовірно, приводить до того, що розблокував ізольованої нейронної сітки мозку, де зберігається травматичний досвід, який, у свою чергу, піддається десенсибілізації і прискореній когнітивній переробці. Спогади, що мають високий негативний емоційний заряд, переходять в більш нейтральну форму, а відповідні їм уявлення і переконання набувають конструктивного характеру.
ДПДГ може застосовуватися як самостійний метод психотерапії при ПТСР або як один з етапів лікувальної дії, направлений на швидке усунення найобтяжливіших переживань і симптомів, повязаних з перенесеними психічними травмами. Залежно від поставленої мети і задач кількість сеансів ДПДГ може варіювати від 12 до 616, а тривалість кожного з них складає від 30 до 90 хвилин. Середня частота сеансів 12 рази на тиждень.
Вісім стадій стандартної процедури ДПДГ
1. Оцінка чинників безпеки і планування психотерапії. Основний критерій відбору клієнтів для ДПДГ їх здатність справлятися з високим рівнем турботи, який може виникати під час сеансу при переробці спогадів про травму, а іноді і між психотерапевтичними сесіями. Тому важливо правильно оцінити особисту стійкість клієнта і рівень можливого емоційного дискомфорту, який можуть привносити несприятливі життєві обставини (сімейна криза, фінансові проблеми, втрата роботи і т.п.). В більшості випадків слід спочатку надати людині психотерапевтичну підтримку в дозволі поточних проблем і лише потім переходити до переробки минулих психічних травм. Для забезпечення максимальної безпеки на стадії підготовки доцільно навч?/p>