ОсобистСЦсть як предмет дослСЦдження педагогСЦки СЦ психологСЦi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Вступ
Учитель початкових класСЦв здСЦйснюСФ особливо вСЦдповСЦдальну роль у формуваннСЦ особистостСЦ молодшого школяра. До нього ставляться великСЦ вимоги як до вихователя. ЗСЦ вступом до школи у життСЦ дитини вСЦдбуваються значнСЦ змСЦни в ii звичках, у стосунках зСЦ старшими СЦ дСЦтьми, перебудовуСФться поведСЦнка вСЦдповСЦдно до режиму навчальноi дСЦяльностСЦ у школСЦ. Все це здСЦйснюСФться пСЦд безпосереднСЦм керСЦвництвом учителя.
СпецифСЦка педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ виявляСФться насамперед у тому, що за своСФю природою вона маСФ гуманСЦстичний характер, учитель вирСЦшуСФ два завдання адаптацСЦi СЦ гуманСЦзацСЦi. Адаптивна функцСЦя повязана з пСЦдготовкою учня, вихованця до певноi соцСЦальноi ситуацСЦi, до конкретних запитСЦв суспСЦльства, а гуманСЦстична - з розвитком його особистостСЦ СЦ творчоi СЦндивСЦдуальностСЦ. СубСФктом педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ СФ учитель, вихователь, СЦнструментом впливу якого СФ його особистСЦсть, знання, умСЦння.
ПедагогСЦчний процес вважаСФться продуктивним лише за умови поСФднання елементСЦв самовиховання СЦ самонавчання учня. БСЦльше того, педагогСЦчний процес змСЦнюСФ не лише учня, а й педагога, розвиваючи в ньому однСЦ якостСЦ особистостСЦ СЦ викорСЦнюючи СЦншСЦ.
У початкових класах дитина навчаСФться читати, писати, засвоюСФ елементи соцСЦальних дСЦй. Багато уваги в цих класах придСЦляСФться трудовому, естетичному СЦ фСЦзичному вихованню. Це потребуСФ вСЦд учителя вСЦдповСЦдноi пСЦдготовки, а особливо психологСЦчноi спостережливостСЦ, щоб умСЦти адаптувати навчальний матерСЦал до рСЦвня розвитку СЦ розумСЦння його учнями початкових класСЦв.
Як свСЦдчить досвСЦд педагогСЦв-новаторСЦв, справжнСЦми майстрами педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ стають тСЦ особистостСЦ, якСЦ, окрСЦм глибоких психологСЦчних СЦ педагогСЦчних знань, навичок та вмСЦнь, мають певнСЦ особистСЦснСЦ якостСЦ та педагогСЦчний хист. Пошук у цСЦй дСЦяльностСЦ особистСЦсного смислу, постСЦйне прагнення вдосконалюватися в нСЦй, гуманне ставлення до своiх вихованцСЦв - запорука успСЦху.
ОсобистСЦсть як предмет дослСЦдження педагогСЦки СЦ психологСЦi
Проблема особистостСЦ одна з центральних у фСЦлософСЦi, соцСЦологСЦi, педагогСЦцСЦ, психологСЦi та низцСЦ СЦнших наук. Одначе кожна наука вивчаСФ особистСЦсть, керуючись своiм предметом дослСЦдження. ПедагогСЦка дослСЦджуСФ педагогСЦчнСЦ закономСЦрностСЦ формування й розвитку особистостСЦ. ДСЦйсно, розвиток СЦ дСЦагностика особистостСЦ вихованця, визначення найбСЦльш ефективних напрямСЦв виховного впливу неможливСЦ без знання структури особистостСЦ та закономСЦрностей ii формування.
Про унСЦкальнСЦсть особистостСЦ свСЦдчить наявнСЦсть понад 90 ii визначень у психологСЦi СЦ педагогСЦцСЦ. Мабуть, серед населення нашоi планети неможливо знайти двох однакових людей, у тому числСЦ й серед однояйцевих СЦ близнюкСЦв. Але водночас особистСЦсть СФ поняття соцСЦальне, воно виражаСФ все, що СФ у людини надприродного, СЦсторичного. ОсобистСЦсть не СФ вродженою, вона виникаСФ в результатСЦ культурного та соцСЦального розвитку, наголошував Л.С. Виготський.
С.Л. РубСЦнштейн писав: ОсобистСЦстю СФ людина зСЦ своСФю позицСЦСФю в життСЦ, до якоi вона дСЦйшла в результатСЦ великоi свСЦдомоi роботи... ОсобистСЦстю СФ лише та людина, яка ставиться певним чином до навколишнього свСЦту, свСЦдомо виражаСФ це своСФ ставлення так, то воно проявляСФться в усСЦй ii сутностСЦ. ПСЦд особистСЦстю вСЦн розумСЦв певну людину - субСФкта перетворення свСЦту на основСЦ його пСЦзнання, переживання та ставлення до нього, тобто особистСЦсть - це людина як носСЦй свСЦдомостСЦ. СвСЦдомСЦсть - це не пасивне знання про навколишнСЦй свСЦт, а активна психСЦчна форма вСЦдображення реальноi дСЦйсностСЦ, властива тСЦльки особистостСЦ. Саме ця активнСЦсть СФ визначальною характеристикою особистостСЦ, яка розвиваСФться. Вона даСФ змогу особистостСЦ виходити за межСЦ накопиченого досвСЦду, сформованих якостей.
О.М.ЛеонтьСФв визначав особистСЦсть як цСЦлСЦсне утворення, вСЦдносно пСЦзнСЦй продукт соцСЦально-СЦсторичного розвитку СЦ особливий рСЦвень онтогенетичного розвитку людини.
На його думку, реальною основою особистостСЦ людини СФ сукупнСЦсть ii вСЦдношень до свСЦту, що СФ суспСЦльними за своСФю суттю СЦ реалСЦзуються разом. ОсобистСЦсть характеризують тСЦ психСЦчнСЦ явища людини, якСЦ сприяють ii дСЦяльностСЦ.
СоцСЦальна сутнСЦсть особистостСЦ завжди реалСЦзуСФться через ii субСФктивний внутрСЦшнСЦй свСЦт. ПсихСЦчна дСЦяльнСЦсть особистостСЦ вСЦдбуваСФться шляхом СЦнтеграцСЦi психСЦчних процесСЦв СЦ властивостей, за допомогою нейрофСЦзСЦологСЦчних механСЦзмСЦв. МСЦж психСЦчним СЦ фСЦзСЦологСЦчним СЦснують складнСЦ звязки, вони взаСФмозумовленСЦ, СЦ характер перебСЦгу фСЦзСЦологСЦчних процесСЦв маСФ безпосереднСЦй вплив на психСЦчнСЦ процеси особистостСЦ.
Таким чином, пСЦд особистСЦстю слСЦд розумСЦти соцСЦалСЦзованого СЦндивСЦда з огляду на найсуттСФвСЦшСЦ соцСЦально важливСЦ риси, якСЦ визначають його свСЦдомСЦсть СЦ самосвСЦдомСЦсть, життСФвСЦ настанови, поведСЦнку й дСЦяльнСЦсть.
Основними психСЦчними рисами особистостСЦ СФ:
- ступСЦнь сформованостСЦ психСЦчних властивостей та якостей;
- свСЦдомСЦсть, самосвСЦдомСЦсть та СЦндивСЦдуальнСЦсть;
- активнСЦсть, що проявляСФться в певнСЦй дСЦяльностСЦ, саморегулюваннСЦ;
- введення в систему суспСЦльних вСЦдносин.
ЦСЦ риси перетворюють СЦндивСЦда в суспСЦльну СЦстоту - особистСЦсть. ОсобистСЦсть субСФкт дСЦяльностСЦ, СЦнтегратор психСЦчних процесСЦв людини, системна властивСЦсть СЦндивСЦда як соцСЦальноi СЦстоти; особлива соцСЦальна якСЦсть, що формуСФться у. системСЦ соцСЦальних вСЦдносин, яку не можна зводити СЦ не можна виводити з бСЦологСЦчних особливостей людини. Ядро особистостСЦ - система мотивСЦв, спрямованСЦ?/p>