ОсобистСЦсть як предмет дослСЦдження педагогСЦки СЦ психологСЦi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ного СЦ понять про особистСЦснСЦ властивостСЦ кожного учасника спСЦлкування; воно несе в собСЦ естетичну характеристику - зовнСЦшню СЦ внутрСЦшню подобу учасникСЦв спСЦлкування, викликаСФ певне до себе ставлення; у спСЦлкуваннСЦ проявляСФться СЦ поведСЦнковий компонент - слова СЦ справи, адресованСЦ педагогом учням СЦ навпаки.
ВищевикладенСЦ особистСЦснСЦ якостСЦ педагога будуть гармонСЦйно розвиватись СЦ матимуть стимул для самовдосконалення тСЦльки за наявностСЦ внутрСЦшнього СЦнтересу, потягу, бажання до педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ, невтомного прагнення досягти в нСЦй значних успСЦхСЦв СЦ отримання душевного задоволення. Узагальнено цСЦ риси особистостСЦ педагога можна визначити як педагогСЦчну спрямованСЦсть, яка СФ необхСЦдною умовою СЦ пСЦдвалиною педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ.
Стрижень педагогСЦчноi спрямованостСЦ педагога - це психолого-педагогСЦчнСЦ переконання; стСЦйка СЦ змСЦстовна мотивацСЦя до педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ; гуманно-оптимСЦстичне ставлення до своiх вихованцСЦв СЦ велика любов до них. Педагог мусить добре знати свого адресата, розумСЦти його потреби й мотиви, СЦдентифСЦкувати себе з ним (тобто ставати на його точку зору), спСЦвпереживати йому. В сукупностСЦ цСЦ складовСЦ надають дСЦяльностСЦ педагога цСЦлеспрямованого, послСЦдовного, наполегливого, змСЦстовного й зацСЦкавленого характеру, виступають мСЦцним поштовхом на шляху досягнення успСЦхСЦв СЦ вершин.
Основними критерСЦями естетичноi дСЦяльностСЦ педагога виступають такСЦ ознаки його дСЦяльностСЦ:
- доцСЦльнСЦсть (за спрямованСЦстю);
- ефективнСЦсть (за результатами);
- гуманнСЦсть, демократичнСЦсть СЦ дСЦалогСЦчнСЦсть (за характером спСЦлкування);
- оптимальнСЦсть (у виборСЦ змСЦсту СЦ засобСЦв);
- творчСЦсть чи оригСЦнальнСЦсть (за змСЦстом дСЦяльностСЦ);
- науковСЦсть (за змСЦстом матерСЦалу, що викладаСФться, СЦ за характером дСЦяльностСЦ).
РЖдеалСЦзованСЦ особистСЦснСЦ СЦ професСЦйнСЦ якостСЦ, що складають поняття професСЦйноi готовностСЦ педагога, представленСЦ у виглядСЦ професСЦограми. ПрофесСЦограма СФ своСФрСЦдним паспортом, який мСЦстить сукупнСЦсть особистСЦсних якостей, педагогСЦчних СЦ спецСЦальних знань СЦ умСЦнь, необхСЦдних для вчителя. ПровСЦдне мСЦсце в професСЦограмСЦ вчителя посСЦдаСФ естетична спрямованСЦсть особистостСЦ. СпрямованСЦсть особистостСЦ педагога - це мотивацСЦйна зумовленСЦсть його дСЦй, вчинкСЦв, усСЦСФi поведСЦнки конкретними життСФвими цСЦлями, джерелом яких СФ потреби, суспСЦльнСЦ вимогиична спрямованСЦсть особистостСЦ. СпрямованСЦсть особистостСЦ педагога - це мотивацСЦйна зумовленСЦсть його дСЦй, вчинкСЦв, усСЦСФi поведСЦнки конкретними життСФвими цСЦлями, джерелом яких СФ потреби, суспСЦльнСЦ вимоги. Н.В.КузьмСЦна видСЦляСФ три основнСЦ типи спрямованостСЦ, якСЦ визначають характер педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ вчителя: дСЦйсно педагогСЦчну, формально педагогСЦчну СЦ удавано педагогСЦчну. Учитель може бути зорСЦСФнтований на професСЦйне самоствердження, на засоби педагогСЦчного впливу, на учня, на учнСЦвський колектив, на цСЦлСЦ педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ. ДСЦйсно педагогСЦчна спрямованСЦсть особистостСЦ - це стСЦйка мотивацСЦя формування особистостСЦ учня, ii всебСЦчного гармонСЦйного розвитку. Саме ця спрямованСЦсть вважаСФться гуманСЦстичною.
ГуманСЦстична спрямованСЦсть особистостСЦ вчителя означаСФ ставлення до дитини як до найвищоi цСЦнностСЦ, визнання ii права на свободу СЦ щастя, вСЦльний розвиток СЦ прояв своiх здСЦбностей. ВСЦльно реалСЦзувати своi творчСЦ можливостСЦ задля себе СЦ оточення людина може лише за наявностСЦ вСЦри у саму себе. Остання змСЦцнюСФться тодСЦ, коли сприймаються СЦ оцСЦнюються не тСЦльки ii позитивнСЦ якостСЦ, а вся особистСЦсть у цСЦлому, тобто коли ii люблять, поважають ii гСЦднСЦсть, виявляють гуманнСЦсть.
Приклад - виховний метод великоi сили, який базуСФться на вСЦдомСЦй закономСЦрностСЦ: явища, що сприймаються зором, швидко СЦ без труднощСЦв вСЦдбиваються у свСЦдомостСЦ, тому, на противагу словесним впливам, не потребують нСЦ розкодування, нСЦ перекодування. Приклад дСЦСФ на рСЦвнСЦ першоi сигнальноi системи, слово - другоi. Приклад даСФ конкретнСЦ зразки для наслСЦдування СЦ тим самим активно формуСФ свСЦдомСЦсть, пСЦдсвСЦдомСЦсть, переконання, почуття. Сенека говорив, що важко привести до добра повчаючи, легше - прикладом.
ПсихологСЦчною основою прикладу СФ наслСЦдування. Завдяки йому люди набувають соцСЦального досвСЦду. В процесСЦ виховання використовуються рСЦзнСЦ приклади: батькСЦв, вихователСЦв, ровесникСЦв, видатних постатей, героiв книг, фСЦльмСЦв та СЦн.
Одним СЦз найдавнСЦших методСЦв естетичного виховання пСЦдростаючого поколСЦння СФ особистий приклад. СутнСЦсть цього методу полягаСФ у цСЦлеспрямованому СЦ систематичному впливСЦ вихователя на вихованцСЦв особистою поведСЦнкою. Виховна сила особистого прикладу - у прагненнСЦ вихованцСЦв до наслСЦдування. В.О. Сухомлинський використовував два джерела виховання: заздалегСЦдь продуману виховну роботу з дСЦтьми та приклади взаСФмин людей, iхнСЦх вчинкСЦв. А.С. Макаренко писав, що тСЦльки живий приклад виховуСФ дитину, а не слова, нехай найкращСЦ, але не пСЦдкрСЦпленСЦ дСЦлом.
ВиховнСЦ функцСЦi прикладу рСЦзнСЦ: вСЦн може допомагати вихователю конкретизувати те чи СЦнше теоретичне положення; на прикладСЦ можна довести СЦстиннСЦсть певноi моральноi норми; приклад СФ переконливим аргументом; приклад може спонукати до певного типу поведСЦнки.
ОсновнСЦ умови ефективностСЦ цього методу:
- забезпечення особистоi взСЦрцевостСЦ вихователя у виконаннСЦ завдань, функцСЦональних обовязкСЦв, дотриманнСЦ норм СЦ правил етикету;
- суспСЦльна цСЦннСЦсть СЦ привабливСЦсть прикладу;
- його яскравСЦсть, емоцСЦйна насиченСЦсть;
- етапнСЦсть наслСЦдування (на першому етапСЦ у вихованцСЦв створюСФться субСФктивний образ прикладу, бажання наслСЦдувати його; на другому - формуСФться бажання дСЦяти за зразком; на третьому здСЦйснюСФться синтез самостСЦйних СЦ наслСЦдуваних дСЦй, ?/p>