Geum.ru


Основнi концепцii фiлософii iсторii

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



щуi його i сягаi вiчного. РЖсторiя - це завжди процес, i все повинно постiйно змiнюватись. РЖсторiя не може бути завершеною.

Таким чином, Карл Ясперс не лише характеризуi провiднi перiоди розвитку людства з точки зору реалiзацii духовноi та соцiальноi сутностi людини, не лише робить спробу найважливiшi тенденцii сучасностi, якi дають нам змогу певною мiрою спрогнозувати майбутнi, але й розкриваi тi глибиннi сутнiснi риси iсторii, якi характеризують iсторичний процес в цiлому. За його власними словами, автор розробив цiлiсну концепцiю фiлософii iсторii, спрямовану на те, щоб висвiтлити сучасну ситуацiю у межах свiтовоi iсторii.

Висновки

Фiлософiя iсторii як галузь сучасного пiзнання пройшла тривалий шлях розвитку: вiд сукупностi iдей до самостiйноi та високоспецiалiзованоi диiиплiни. Початок ii можна вбачати ще у стародавньому суспiльствi, а про закiнчення та остаточне становлення фiлософii iсторii не може бути й речi настiльки це складне поняття. Воно намагаiться охопити та пояснити два найбiльш загадкових явища оточуючого свiту: суспiльство та його iсторичний розвиток.

Фiлософськi iдеi, якi проаналiзованi у цiii роботi не i одинокими в загальному кошику теоретичних надбань мислителiв рiзних краiн та епох. Своi погляди на проблеми пояснення iсторичного розвитку людства, фiлософське осмислення цього процесу надавав не один десяток вiдомих дослiдникiв проблеми. Але Гегеля, Шпенглера i Ясперса обiднуi одна iнтересна особливiсть: вони жили в часи найбiльших соцiальних катаклiзмiв, якi iснували в iсторii людства: Гегель пiсля Французькоi революцii, що проголосила Рiвнiсть, Братерство, Свободу; Шпенглер в часи Першоi свiтовоi вiйни, Ясперс в часи Другоi свiтовоi вiйни. Цi найвидатнiшi подii в iсторii людства змусили iх узагальнити та переосмислити з фiлософськоi точки зору весь iсторичний процес, надати своi прогнози на розвиток людства.

Кожен з них пiшов своiм шляхом, в залежностi вiд ступеню обiзнаностi та володiння обiмом наукових знань.

На мою думку, незалежно вiд ступеню розробленостi на сучасному етапi поняття тАЬфiлософiя iсторiiтАЭ, слiд бiльш критично вiдноситися до принципiв розмежування та розрiзнення iсторii як системи спецiальних наукових знань про минуле та iсторii як системи таких знань про минуле, що мають характер фiлософських. Доречно при цьому навести слова вiдомого дослiдника Р.Дж. Колiнгвуда: тАЬФiлософ також думаi про минуле, але робить це так, що не дублюi працi iсторика, адже минуле для нього це не низка подiй, а система пiзнаних речейтАЭ. Фiлософiю iсторii чекаi у майбутньому ще не одна транiормацiя.

Лiтература

  1. Бичко РЖ.В., Бойченко РЖ.В., Табачкiвський В.Г. та iн. Фiлософiя. Пiдручник. К., Либiдь, 2005. 408с.
  2. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. СПб., 1993. 102с.
  3. Гегель Г.В.Ф. Философия истории. Соч., Т. VII. М., 1957. 586с.
  4. Горбач Н.Я., Баланчук В.М., Сислюк Я.Г. та iн. Фiлософiя. Пiдручник. Львiв, ЛОГОС, 2007. 224с.
  5. Захарченко М.В., Погорiлий О.Т. РЖсторiя соцiологii. К., 1993. 298с.
  6. РЖстория философии в кратком изложении. М., 1991. 334с.
  7. Колiнгвуд Робiн Дж. РЖдея iсторii. К., 2006. 315с.
  8. Современная западная философия: Словарь. М., 1991. 516с.
  9. Шпенглер Освальд. Закат Европы. Очерки морфологии истории: В 2 т./ Т.1. Гештальт и действительность. М., 1998. 298с.
  10. Ясперс К. Витоки iсторii та ii мета. М., 1991. 312с.
  11. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991. 215с.