Основи підприємницької та управлінської діяльності
Методическое пособие - Маркетинг
Другие методички по предмету Маркетинг
?ос та на виїзд (автомагазини, цистерни, лотки, прилавки та ін.).
Основною формою організації роздрібної торгівлі є торгівля через стаціонарну мережу, яка поділяється на дві групи - магазини і кіоски.
До магазинів належать торгівельні заклади, що займають окреме приміщення і мають торгівельну залу для покупців. Магазин, який має кілька приміщень в одній будівлі і підпорядковується одній адміністрації, вважається одним магазином. Якщо магазин має кілька відокремлених приміщень, то кожне приміщення вважається окремим магазином, навіть у випадку підпорядкування одній адміністрації.
До кіосків належать роздрібні торгівельні підприємства, які мають окреме приміщення, але не мають зали для покупців. Кіоск, який належить одній торгівельній організації, але розташований у приміщенні магазину іншої, є самостійним підприємством. До самостійних належать також кіоски, що перебувають на балансі магазину.
Павільйони не належать до окремого виду торгівельних організацій, ті із них, які мають залу для покупців, відносять до магазинів, а без зали - до кіосків.
Стаціонарними приміщеннями вважаються також будівлі і внутрішні приміщення метрополітену.
Лоткова торгівля у вуличних переходах перед станціями метро не належить до торгівля у стаціонарних приміщеннях.
Створення конкурентного середовища у сфері комерційного підприємництва потребує розвитку відповідних його форм, залучення до цієї діяльності господарюючих суб'єктів, розвитку нових форм діяльності, таких як спільні незалежні підприємства, які здійснюють закупівлю і зберігання товарів, "ланцюгових" фірм, які є об'єднанням незалежних магазинів, багато профільних фірм із незалежною стратегією, суперроздрібних фірм, що здійснюють торгівлю під власною торгівельною маркою, та ін.
У комерційному підприємництві функціонують фірми, які набувають права власності на товар, фірми, що спеціалізуються на торгівельній діяльності з повним комплексом закупівельно-збутової діяльності, підприємства, які набувають право власності на товар і здійснюють посередницьку діяльність
(фірми-брокери, фірми-дилери, фірми-комісіонери). Завданням фірм-посередників є інформаційне забезпечення торгівельних операцій і налагодження комерційних зв'язків між ними.
У сфері комерційної діяльності функціонують також торгівельно-закупівельні бази, склади, кооперативи, які здійснюють спільну закупівлю товарів. У комерційній інфраструктурі є організатори оптового обороту, які не є суб'єктами торгівельної діяльності (товарні біржі, ярмарки, аукціони, склади гарантійного зберігання товарів, склади-готелі). Завданням цих інфраструктурних підрозділів є створення сприятливих умов для організації комерційної діяльності, стабілізації цін і створення ліквідного ринку.
Розвиток комерційного підприємництва вимагає постійного розвитку ринкової інфраструктури, особливо сервісних центрів (холодильне, тарне, складське, транспортне господарства), інформаційних систем з базою даних для оперативного управління переміщенням товарів, посередницьких служб (маркетинг, консалтинг, аудит, експертні служби контролю якості товару, фінансового-кредитні установи, страхові компанії), які спрощують процес укладання контрактів, пошук продавців і покупців та здійснюють інші консультативні послуги.
Ефективна організація комерційної діяльності ґрунтується на системі інформаційного забезпечення, яка надає інформацію щодо мікро- і макросередовищ.
Інформація щодо мікросередовища забезпечує підприємців даними про постачальників, посередників, конкурентів, клієнтів і контактні аудиторії. Щодо клієнтів підприємця цікавить така інформація: виробники, продавці, ринкові споживачі, державні установи і міжнародні ринки.
Важливою для підприємця є інформація щодо конкурентів і контактних аудиторій. У структурі цієї інформації повинні бути також дані про фінансові і державні установи, засоби масової інформації, громадські організації.
Інформація на макрорівні дозволяє отримати дані щодо демографічного, економічного, природного середовищ, науково-технічної, політичної та соціально-культурної сфер, у яких здійснює свою діяльність підприємець.
Підприємництво у сфері послуг
Туристично-готельний бізнес
Динамічний розвиток туристично-готельного бізнесу є привабливим для підприємців і вони охоче інвестують розвиток його інфраструктури. Але здійснення діяльності у цій комерційній сфері потребує обізнаності з законодавчим полем, яке регламентує цю діяльність.
Законодавчо туристична діяльність регулюється Конституцією України, Законом України "Про туризм" № 324/95 - ВР, від 15.09.95 р., "Положенням про державний комітет України з туризму" (постанова Кабміну № 625 від 12.08.93 р.), "Інструкцією про умови і правила провадження підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного і зарубіжного туризму" (наказ Ліцензійної палати України і Державного комітету України з туризму № 5/1 від 12.01.99 р.) та іншими нормативними документами.
Законодавчі вимоги до діяльності туристичних фірм:
1. При організації обслуговування іноземних туристів та здійснення їх прийому, організації туристичних поїздок вітчизняних туристів за межі України туристична фірма повинна мати у банківській установі окрім розрахункового валютний рахунок з наявними коштами на ньому не менше 1000 дол. США (з підтвердженням банком), які складають фонд ризику;
. Туристична фірма повинна укласти страхову у