Geum.ru

Информация по предмету Психология

  • 501. Діагностика раннього дитячого аутизму
    Другое Психология

    Іноді у дитини буває складний дефект, так називають поєднання двох і більше порушень, що однаковою мірою визначають структуру аномального розвитку, труднощі виховання і навчання дитини. Наприклад, одночасні порушення зору і слуху, зору і мови, слуху і моторики. При ускладненому дефекті можливе виявлення провідного або головного порушення і ускладнюючих його розладів. Наприклад, у розумово відсталої дитини можуть бути зниження слуху або зору, емоційні або поведінкові порушення, дефекти опорно-рухової сфери, мови. У одних випадках говорять про недорозвинення якої-небудь функції, в інших - про її пошкодження. Особливість дитячого мозку виявляється у тому, що навіть незначні його поразки не є частковими, локальними, вони негативно позначаються на всьому процесі розвитку (дозрівання) центральної нервової системи. А при важкому порушенні його сліди залишаються на довгі роки, а іноді на все життя. Весь подальший розвиток дитини відбувається в умовах патологічного стану центральної нервової системи. Якщо своєчасно, якомога раніше, не буде організовано лікувальну і коректувально-педагогічну роботу, то дитина відставатиме в психічному розвитку. Згідно МКБ-10 серед порушень психологічного розвитку виділений дитячий (типовий) аутизм і атиповий аутизм. Симптоматика дитячого аутизму виявляється у віці до трьох років, тоді як ознаки психічних порушень при атиповому аутизмі спостерігаються після трьох років. Слід зазначити, що одним з найістотніших симптомів, всупереч думці Каннера, є зовсім не протест цих дітей проти зміни оточуючого середовища, а початкове, надто явне, ослаблення інстинктивних або безумовнорефлекторних реакцій орієнтувальних, харчових, самозахисних та ін. Відсутність цих реакцій робить рухи дітей хаотичними, дезорганізованими, а їх самих практично беззахисними і безпорадними. Природно, що така початкова, часто природжена недостатність безумовно рефлекторного фонду найважливіших стовбурних апаратів не може не відобразитися негативно на формуванні кіркової діяльності. Кора головною мозку у цих дітей непогано, але пасивно реєструє і відображає все, що випадково потрапляє в їх поле зору, але втрачає здібність активного, вибіркового відношення до явищ навколишнього середовища. Звідси грубі порушення уваги, схильність "незрячим" поглядом ковзати без інтересу по навколишніх предметах, живих істотах, безцільні рухи, тривала нездатність оволодіватити навичками самообслуговування і головне тривала затримка формування самосвідомості, комплексу "Я", що позначається в схильності говорити про себе в третій особі. Важливо ще раз підкреслити, що при зовнішній стимуляції вдається змусити цих дітей "зібратися", "мобілізуватися" і дати більш-менш правильні відповіді на питання, або проявити більш менш адекватні емоційні реакції.

  • 502. Діагностика та методи терапії аутизму
    Другое Психология

    Попереднього періоду безсумнівно нормального розвитку зазвичай немає, але якщо є, то аномалії виявляються у віці до 3 років. Завжди відзначаються якісні порушення соціальної взаємодії. Вони виступають у формі неадекватної оцінки соціо-емоційних сигналів, що помітно по відсутності реакцій на емоції інших людей та / або відсутності модуляції поведінки відповідно до соціальної ситуації; погано використовуються соціальні сигнали і незначна інтеграція соціального, емоційного та комунікативної поведінки; особливо характерна відсутність соціо -емоційної взаємності. Так само обов'язкові якісні порушення у спілкуванні. Вони виступають у формі відсутності соціального використання наявних мовних навичок; порушень в рольових і соціально-імітаційних іграх; низькою синхронності і відсутності взаємності у спілкуванні; недостатню гнучкість мовного вираження і відносної відсутності творчості та фантазії у мисленні; відсутності емоційної реакції на вербальні і невербальні спроби інших людей вступити в бесіду; порушеного використання тональностей і виразності голосу для модуляції спілкування; такого ж відсутності супроводжує жестикуляції, що має підсилювальне чи допоміжне значення при розмовній комунікації. Цей стан характеризується також обмеженою, повторюваною і стереотипною поведінкою, інтересами і активністю. Це проявляється тенденцією встановлювати жорсткий і раз і назавжди заведений порядок в багатьох аспектах повсякденного життя, звичайно це відноситься до нових видів діяльності, а також до старих звичок та ігрової активності. Може спостерігатися особлива прихильність до незвичайних предметів, що найбільш характерно для раннього дитячого віку. Діти можуть наполягати на особливому порядку виконання ритуалів нефункціонального характеру; може мати місце стереотипна заклопотаність датами, маршрутами або розкладами; частими є моторні стереотипії; характерно прояв особливого інтересу до нефункціональних сторін предметів (таких як запах або відчутні якості поверхні); дитина може опиратися змінам заведеного порядку або деталей його оточення (таких як прикраси або меблювання будинку).

  • 503. Діалог дитини та дорослого
    Другое Психология

    Базова стадія розвитку людського спілкування у максимальній мірі реалізується в дитячому віці, в той час, коли спілкування є провідною діяльністю дитяти і в його руслі відбувається психічний розвиток. Ця форма спілкування, дає, розчіпляючись, різні варіанти взаємних позицій дорослого і дитяти. Це відбувається у міру того, як дитя набуває досвіду спілкування і навчається відділяти себе від навколишнього його світу, у тому числі від інших людей. Яка ж позиція по відношенню до дорослого виникає у дитяти першої - «зверху» або «знизу»? Здавалося б, першою повинна з'являтися позиція «знизу», але в реальності це не так. Маленьке дитя ясно більш схильне вимагати, ніж просити. Там, де все відбувається «по-хорошому», без капризів і необґрунтованих вимог. Пізніше, в дошкільному віці, він здатний довільно вставати в позицію що просить, використовувати різні «чарівні» слова і взагалі за бажання поводитися демонстративно добре. Вимога ж (на відміну від прохання - акт більш безпосередній, витікаючий з афектний забарвленого бажання або наміру) властива саме маленьким дітям, що вперше стверджують своє «я». В той же час вимога - це симптом осмислення свого відношення до дорослого як джерелу можливого задоволення бажання.

  • 504. Ділові навички
    Другое Психология

    Чуттєва інформація, що надходить у мозок, передається в короткострокова (оперативну) пам'ять. Тут відбувається осмислювання (оперативна обробка) сенсорної інформації, що полягає у визначенні її новизни, важливості, зв'язку з уже відомими вам знаннями, можливості використання в майбутньому, і на основі цього приймається рішення про довгострокове запам'ятовування або забування. Важливо знати, що короткострокова пам'ять має порівняно малу ємність.

  • 505. Для чего ребенку друзья?
    Другое Психология

    А если такой группы у ребенка нет? Если отношения со сверстниками не сложились и его контакты с ними по-прежнему противоречивы, как у 3-летних? Действительно ли сверстники так важны? Не могут ли родители или близкие взрослые заменить ребенку дефицит общения со сверстниками? Единого мнения по этому поводу нет. Одни психологи считают, что взрослый способен дать ребенку все, если включится в детскую игру как полноценный партнер. Другие не согласны с этим: взрослый просто не в состоянии уделять ребенку столько времени, сколько необходимо для игры, а умение, пусть даже на время, "впадать в детство" разрушает его родительский авторитет и сбивает с толку ребенка. Взрослый и сверстник играют каждый свою неповторимую роль важно знать, какую именно. Осознание своих индивидуальных качеств, способность оценивать себя в разных ситуациях не являются врожденными. Первоначально они формируются у ребенка в общении с самыми близкими людьми. И роль родителей здесь неоспорима. Окружающие нас люди своеобразные невидимые "зеркала". Их отношение к нам, оценки наших поступков по сути наше "отражение", оно и закладывает основу нашего самосознания, нашей личности.

  • 506. Для чего родителям … умение играть?
    Другое Психология

    Ответы детей на вопрос интервью: «С кем тебе интереснее играть: со взрослыми/сверстниками или одному?» распределились следующим образом: 78% ответили, что «со взрослым интереснее», 17% «со сверстниками», 5% «и так, и так интересно». На вопрос: «Скажи, пожалуйста, зачем взрослые играют с детьми: может, им самим нравится играть или они участвуют в играх детей для чего-то другого?» типичными ответами были: «играют, чтоб детям не было скучно», «чтобы было веселее», «взрослые играют ради детей», «они так заботятся о ребенке». В большинстве детских ответов подчеркивались элементы веселья, удовольствия и интереса, видимо, ощущаемые детьми при участии в игре взрослого. Данные интервью показали, что чаще игровыми партнерами дети называли отцов, затем братьев/сестер и далее матерей, бабушек, дедушек. На вопрос: «Как ты думаешь, взрослые играют лучше или хуже детей? Почему ты так думаешь?» 37% детей ответили: «лучше», 42% «хуже», 16% -одинаково, 5% «не знаю». Надо заметить, что мнения родителей о собственных игровых умениях выглядят самокритичнее. Так, 68% ответивших считают, что они играют хуже детей (типичные высказывания взрослых: «детей переиграть невозможно», «дети XXI века играют по-другому, не как мы в детстве играли»), 32% родителей сочли, что играют лучше или по крайней мере не хуже детей. В целом результаты интервью не огорчили, оставив оптимистичное ощущение, что наибольшая часть опрошенных дошкольников не обделена игровым общением со взрослыми. Так, до 60% детей без затруднений называли кого-либо из домочадцев, «готовых всегда включиться в игру ребенка по его просьбе». (Возможно, столь обнадеживающие ощущения связаны с тем, что многие родители детей, принявших участие в интервью, уже два года выписывают журнал «Игра и дети».) Хотя тема интервью невольно побуждала детей к критическим высказываниям об игровых умениях взрослых, их оценки были сдержанными и доброжелательными.

  • 507. Добрачные отношения жениха и невесты
    Другое Психология

    Он считает, что любимый человек для него есть нечто единственное в мире, незаменимое и уникальное.

    1. Тот, кто оценивает таким образом любимое существо, действует доверительно. Когда любовь корыстна, существует боязнь, что отдаться значит пропасть. Щедрость освобождает нас от этого страха и позволяет отдавать себя без оглядки, больше надеясь на возможность встречи, чем опасаясь риска измены со стороны любимого человека.
    2. Такой освобожденный человек открывается тебе спокойно, без всякого раздражения.
    3. Благодаря такой открытости человек, который спокойно открывается тебе, искренен и правдив.
    4. Правдивость делает его реалистом, способным признать свою нужду в совершенствовании, необходимость, добиваясь более высоких форм, в самореализации.
    5. Ясность мыслей позволяет ему заметить, что любовь развивается в медленном ритме созревания, и этот ритм различен для каждого человека.
    6. Признание этого различия заставляет с уважением относиться к любимому человеку, дает ему быть тем, чем он является и призван быть.
    7. Уважение переходит в терпение, такт, благоразумие, уместность. Быть терпимым не значит все выдерживать. Выдерживать свойственно стенам или колоннам. Человек создан не для того, чтобы выдерживать, а чтобы быть творческий. Терпение означает приспособление к ритму, свойственному каждому существу, с целью создать плодотворную среду сосуществования.
    8. Плодотворность любви доказывается ее общественным значением, качественным ростом единством супругов, а также единства между ними и их окружением, способностью дарить жизнь новым существам.
    9. Такое высокое качество единения не дает места обиде и увеличивает благодарность. Тот, кто тесно связан с другим человеком, не тяготится высокими ценностями, которыми обладает другой. Наоборот, благодарен им, потому что сам ими обогащается.
    10. Тот, кто благодарен другому, не соперничает с ним, а вступает в здоровое соревнование.
    11. Эти условия приводят к тому, что любовь вызывает у любимого существа состояние безмятежного спокойствия. Кто по-настоящему любит, не испытывает необходимости быть начеку, он знает, что в созданном двоими игровом поле все движется легко от одного к другому, потому что барьеры между «моим» и «твоим» преодолены.
    12. Такое интенсивное общение стимулирует любящих, ибо является источником энергии и света.
    13. Безбарьерное общение предполагает глубокий личный компромисс, переплетение двух жизненных полей.
    14. Это переплетение не может быть мимолетным; оно вне времени и пространства. Марсель правильно говорил, что подлинная любовь безусловна и преодолевает течение времени. Вечность не означает простой продолжительности. Она означает, что происходит постоянное создание того, что когда-то двое обещали создать: единство очень высокого уровня. Эта творческая способность есть верность, которая как, ясно видно, имеет бесконечно более высокий смысл, чем простая выдержка.
    15. Высокий уровень любви превращает ее в великое благо, а всякое благо распространяется само по себе, подобно свету. Любовь имеет характер диффузный, экспансивный и коммуникативный. Она принимает в себя других людей и делает возможным для них жизнь в любви.
    16. Проникновение и покровительство часто требуют жертвенности. Тот, кто на самом деле любит, способен самоотверженно принимать все, что содействует усилению любви.
  • 508. Домашние задания как стимул повышения интереса учащихся к предмету
    Другое Психология

    Очень интересна работа по выявлению значения света для образования хлорофилла. К сожалению, в учебнике о ней ничего не сказано. Работа проста по технике выполнения и доступна каждому ученику. Необходимо иметь две луковицы лука и две небольшие баночки (из-под сока, детского пюре и пр.). В баночки следует налить воду и поставить в них луковицы так, чтобы они касались донцем воды. Одну банку с луковицей поставить в светлое место, другую в тёмное. При этом желательно луковицу, стоящую в тёмном месте, покрыть ещё дополнительно колпаком из бумаги. На уроке в тетрадях ученики записывают тему, учитель показывает и разъясняет, как опыт заложить (при этом сам его закладывает). Через определённое время, когда листья у прорастающей на свету луковицы достигнут 7-10 см, учитель предлагает ученикам принести обе луковицы на урок в полиэтиленовых пакетах. На уроке обсуждаются результаты опыта. Луковицы отличаются по окраске листьев и их длине. Жёлтые листья длиннее, и ученики иногда делают вывод, что в темноте луковица растёт лучше. Следует подчеркнуть, что она растёт быстрее, но это не означает “лучше”. Учеников надо подвести к выводу о том, что для образования хлорофилла необходим свет. Предложить продолжить опыт: переместить луковицу из тёмного места на свет и понаблюдать за ней. Обсуждение результатов опыта целесообразно проводить после изучения фотосинтеза. В таком случае ученикам станет понятным большое значение света для жизни растения. Он необходим для образования не только крахмала, но и хлорофилла, как одного из условий образования органических веществ. Ученикам будет интересно узнать, что они проделали опыт К.А. Тимирязева. Только он проводил его с проростками кресс-салата, а они с луковицей лука. На уроке ученики делают в тетради рисунки луковицы, проросшей на свету и в темноте.

  • 509. Допрофессиональная педагогическая подготовка школьников
    Другое Психология

    Стержневой идеей концепции допрофессиональной педагогической подготовки школьников является положение о возможности и целесообразности формирования педагогической культуры школьников. Впервые дана авторская трактовка этой дефиниции как интегративного качества, позволяющего школьнику выступать в качестве активного субъекта педагогического процесса и включающее в себя элементарные педагогические знания и умения, педагогическую направленность и индивидуальные характеристики, определяющие его поведение. Выявлены структура этого качества и критерии определения уровня его развития. К последним относятся когнитивный, ценностно-эмоциональный, поведенческий и личностно-результативный критерии.

  • 510. Достаточные условия для корректных адаптивных гипермедиа систем
    Другое Психология

    Язык правил AHAM-CA является очень мощным, но его выразительная мощность всегда отражается на поведении системы. Не существует полной гарантии того, что система будет вести себя корректно. Мы предложили метод статического анализа для проверки конечности и конфлюэнтности [WDD01] для основных случаев в AHS. Анализ или говорит нам, что набор правил конечен и конфлюэнтен, или что это не может быть определено. Этот раздел определяет некоторые ограничения, накладываемые на правила AHAM-CA, которые гарантируют конечность и конфлюэнтность, сохраняя в тоже время бóльшую свободу автору при описании процесса распространения, чем достаточные условия из [WDD01]. Сначала мы определяем некоторые термины и функции, которые будут использованы позднее.

  • 511. Дошкольный возраст
    Другое Психология

    Отделение ребенка от взрослого к концу раннего возраста создает предпосылки для создания новой социальной ситуации развития. В чем же она заключается? Впервые ребенок выходит за пределы своего семейного мира и устанавливает отношения с миром взрослых людей. Идеальной формой, с которой ребенок начинает взаимодействовать, становится мир социальных отношений, существующих в мире взрослых людей. Идеальная форма, как считал Л. С. Выготский, это та часть объективной действительности (более высокая, чем уровень, на котором находится ребенок), с которой он вступает в непосредственное взаимодействие; это та сфера, в которую ребенок пытается войти. В дошкольном возрасте этой идеальной формой становится мир взрослых людей. По словам Д. Б. Эльконина, здесь дошкольный возраст вращается как вокруг своего центра вокруг взрослого человека, его функций, его задач. Взрослый здесь выступает в обобщенной форме, как носитель общественных функций в системе общественных отношений (взрослый - папа, доктор, шофер и т.п.). Противоречие этой социальной ситуации развития Д. Б. Эльконин видит в том, что ребенок есть член общества, вне общества он жить не может, основная его потребность - жить вместе с окружающими людьми, но это осуществить в современных исторических условиях невозможно: жизнь ребенка проходит в условиях опосредованной, а не прямой связи с миром.

  • 512. Дружба
    Другое Психология

    Значение первое: знакомые. Большинство людей, которых мы считаем своими друзьями, на самом деле всего лишь наши знакомые, то есть те, кого мы выделяем из окружающей нас безликой массы. Нам известны их заботы, их проблемы, мы считаем их близкими нам людьми, обращаемся к ним за помощью и сами охотно им помогаем. У нас с ними прекрасные отношения. Но нет полного откровения, мы не доверяем им свои самые сокровенные желания. Встреча с ними не делает нас счастливыми, не вызывает у нас невольной радостной улыбки. Если к ним приходит успех, если они получают какую-нибудь награду или на них "сваливается" неожиданное везение, мы не радуемся за них, как за самих себя; ко многим связям подобного типа примешиваются сплетни, зависть, вражда. Часто за внешне сердечными отношениями прячутся глубинные конфликты. Конечно, это не посторонние нам люди, между нами существует определенная близость. Но зачем же называть дружбой столь различные на самом деле типы отношений? Речь идет о неверном употреблении слова. Так было в прошлом, так продолжается и сейчас.

  • 513. Духовные основы православной семьи
    Другое Психология

    Святое христианское девство и святое таинство брака вот два пути, указанные верным в Слове Божием (Мф. 19, 11-12; 1Кор. 7, 7-10). Церковь благословляла всегда оба эти пути и осуждала, как известно, порицателей того и другого. Об этих двух путях благочестивой жизни свидетельствовал уже в I веке святой Игнатий Богоносец в своем письме к святому Поликарпу Смирнскому: "Внушай сестрам моим, чтобы они любили Господа и были довольны своими супругами по плоти и по духу; равным образом советуй и братьям моим, чтобы они во имя Иисуса Христа любили своих супруг, как Господь любит Церковь. А кто может в честь плоти Господней пребывать в чистоте, пусть пребывает, но без тщеславия". Апостол Павел призывает не слушать лжеучителей, запрещающих вступать в брак, которые явятся в последние времена. До конца времен будут совершаться браки православных христиан во славу Божию и на пользу человечеству, и благословенная семейная жизнь будет еще процветать, ибо благословение, которое испрашивается на всю Церковь, дается и малой Церкви христианской семье. "Боже сил! обратись же, призри с неба и воззри, и посети виноград сей; охрани то, что насадила десница Твоя, и отрасли, которые Ты укрепил Себе" (Пс. 79, 15-16)".

  • 514. Душа человека
    Другое Психология
  • 515. Европейский языковой портфель - средство оценки и самооценки знаний учащихся по иностранным языкам
    Другое Психология

    В языковой биографии учащийся определяет свой уровень владения изучаемым языком по таблице самооценки. Он внимательно осваивает описание коммуникативных умений в листах самооценки, затем отмечает те коммуникативные умения, которыми он, по его мнению, уже овладел, и те, которыми ему предстоит овладеть (в типах самооценки учащийся заполняет графы 1 и 3 по изучаемому языку). Учитель помогает учащемуся увидеть свои достижения и недостатки и наметить путь устранения последних. (Он заполняет графу 2). В досье учащийся собирает весь материал, свидетельствующий о его успехах в овладении языками. Это могут быть работы, выполненные им самостоятельно на уроке (контрольные работы, тесты, сочинения и т. п.), дома, на внеклассных занятиях (проекты, рефераты, доклады, дипломы, сертификаты, свидетельства), подтверждающие достижения пользователя портфеля в изучении языка. Отбор может проводиться в течение одного года или одной четверти на протяжении всех лет обучения. Портфель или отдельные работы предваряются комментарием ученика о том, почему он считает необходимым отобрать именно эти работы (желательно, чтобы все комментарии ребенок выполнял на иностранном языке, начиная с одной - двух коротких фраз, постепенно расширяя и углубляя их). Если это сложно, то все свои рассуждения он делает на родном языке. Каждая работа также сопровождается кратким комментарием ученика: что у него в этой работе получилось, а что ? нет; согласен ли он с оценкой учителя и какие выводы может сделать из результатов этой работы. Разумеется, такая работа предусматривает аргументированное корректирование ошибок. Преподаватель может предложить отдельным ребятам или всей группе составить такой портфель по отдельной изучаемой теме, разделу, подготовив об этом серию вопросов, заданий, страницу портфеля. Главное в такой работе - самооценка учащегося в виде рассуждения, аргументации, обоснования. Периодически по истечении намеченного отрезка времени, отводимого на досье, ученик выставляет свой портфель на презентацию в классе, в группе, на учительской конференции, на родительском собрании. На таком форуме ученик показывает свои продвижения, доказывает, что его самооценка совпадает или не совпадает с оценкой учителя, родителей, группы экспертов (из числа учеников). Желательно также, чтобы защита портфеля велась на иностранном языке. Самое активное участие предусмотрено со стороны родителей. Они должны оценить работу сына или дочери по определенным параметрам и критериям, которые разрабатываются и предоставляются вниманию родителей в документации портфеля.

  • 516. Екзистенціальна психіатрія
    Другое Психология

    Згідно холістичної концепції, органічний фактор у перерахованих випадках існує, але ушкоджує інший механізм діяльності нервової системи, а крім того, не завжди його можна виявити, як у випадку психоорганічних комплексів; він може проявлятися тільки в біохімічних змінах. Але й на ці зміни впливають фактори емоційного характеру, тобто психічні фактори. Таким чином, будь-які психопатологічні зміни можна вважати органічними, а тим самим цей термін втрачає свою сутність, тому що перестає бути класифікаційним критерієм. Розвиток психофармакології дозволяє нам усе більше регулювати психічні стани за допомогою хімічних засобів, а це означає, що кожний психічний стан має свій біохімічний корелят. Концепція біохімічної обумовленості мнемонічних записів підтверджує, у свою чергу, «органічний», тобто матеріальний характер пам'яті. При подальшому вдосконалюванні дослідницьких методів ми зможемо незабаром для кожної психічної зміни не тільки патологічної знаходити органічний корелят, якщо не морфологічний, то, принаймні, біохімічний. Факт, що в сучасній психіатрії всі частіше перебуває «органічність» і про неї усе більше говориться, може, є першою ластівкою цього недалекого майбутнього.

  • 517. Експеримент в психології
    Другое Психология

    Тестові завдання подають у вигляді запитань, суджень, графічних зображень, малюнків, які мають спонукати експериментальну діяльність досліджуваних. Первинні результати (відповіді, час і помилки тощо) порівнюють з тестовими нормами - кількісними показниками виконання певного тесту, що складаються з урахуванням статі та віку досліджуваних. Норми визначаються в процесі стандартизації - попереднього випробування тесту на великих групах людей. За допомогою вимірювальних шкал - спеціальних числових систем - "сирі" оцінки переводяться в стандартні, що дає змогу зіставляти їх між собою. Застосування тесту - тестування - є досить точним засобом вимірювання індивідуальних відмінностей між людьми. Практичне значення результатів тестування зумовлює суворість вимог до тесту. Насамперед, він повинен бути надійним і валідним. Надійність тесту визначається постійністю оцінок, які отримує досліджуваний при повторному тестуванні тим самим тестом або його аналогічною (еквівалентною) формою. Надійний тест дає високий показник збігу оцінок, що дає підставу розглядати його як перевірений інструмент психологічного виміру. Валідність - ступінь відповідності тесту явищу, для вимірювання якого він призначений. При цьому змістовна валідність свідчить про відповідність тестових завдань сутності досліджуваного явища, критеріальна валідність означає, наскільки точно за результатами тесту можна судити про реальний стан цього явища, а конструктивна свідчить, що результати тесту відповідають теорії, на підставі якої його побудовано. Надійність і валідність тесту обґрунтовують за допомогою математичної статистики. Тестування дуже поширене в США, де правомірність його застосування стверджується спеціальною підкомісією конгресу. Людей тестують при вступі до навчального закладу, прийомі на роботу, просуванні по службі. Така практика є показником прагнення демократичного суспільства до оцінки людини лише за досягнутим нею рівнем психічного розвитку. Вона виразно висвітлює й ту роль, яку відіграє в цій країні практична психологія. Проте тестування має й слабкі місця. Найважливішим з них є залежність його результатів від освіти досліджуваного, його можливостей оволодівати надбаннями культури. Потрібно також пам'ятати, що спроби надати цим результатам прогностичного значення є свідченням спрощеного розуміння завдань тестування [3, с.48].

  • 518. Екстатичні (змінені) стани свідомості як сторона культури
    Другое Психология

    Отже, можна затверджувати, що екстатичні стани необхідно розглядати не тільки як патологічні. Вони відіграють певну роль у функціонуванні людини як члена спільності. Одна з найважливіших функцій ЗСС - релаксація, тобто перехід з активного, збудженого стану в пасивне. Екстатичні ритуали допомагають досягти оптимального співвідношення самітності й спілкування як найважливіших потреб людини. Потреба в самітності складається у виборчому контролі доступу до "Я", тобто до відкритості або до закритості для соціальної й фізичної стимуляції. У традиційному суспільстві в етнокультурної традиції укладені способи балансування станів "самотність - спілкування", тобто регулюються відносини "Я - інші". Суспільство компенсує максимальну відкритість традиціями, пов'язаними з тимчасовою ізоляцією. І, навпаки, у культурах з максимізацією самотності, наприклад на Сицилії, це компенсується розкріпаченим поводженням, наприклад на карнавалах. ЗСС, розглянуті як домінування емоції, також є способом регуляції відносини "Я - інші", що має складний двоїстий характер. З одного боку, коло подань звужується до однієї емоції, вираженої певним комплексом відчуттів, і гальмуванням іншого. З іншого боку, розширюються границі "Я", зростає прагнення до спілкування, згуртованості з учасниками ритуалу, єднанню із природою.

  • 519. Елевсинские топи фрейдизма
    Другое Психология

    Эта точка зрения в другом контексте полностью подтверждается в исследованиях Отто Вайнингера, который в книге "Пол и характер" однозначно отождествляет психологический тип "еврея" и "еврейства" в целом с сугубо женской психологией. Вайнингер дает несколько предельно радикальных формул "у еврея, как и у женщин, личность совершенно отсутствует" или "истинный еврей, как и женщина, лишен собственного "я" или даже "у абсолютного еврея души нет". Вайнингер, отталкиваясь от психологических наблюдений за проявлениями евреев в быту, политике, искусстве и т.д. (необходимо заметить, что сам он был евреем и поэтому его свидетельство не может быть отнесено к вульгарному антисемитизму), подводит к пониманию специфики фрейдовского психоанализа как учения, канонизирующего сугубо женскую эротическую специфику, что дополняет и подтверждает тезис о "матриархальной" ориентации "эроса" в понимании Фрейда. Любопытно также, что Карл Густав Юнг, ученик Фрейда, также пришел к выводу о национальной специфике фрейдизма и отличал его от психоанализа, основывающегося на исследовании нееврейского "бессознательного". В комментариях к тибетской "Книге Мертвых" Юнг намекает на то, что фрейдизм апеллирует только к самым плоским регионам "бессознательного", связанным с примарным вегетативным влечением к коитусу, оставляя всю полноту психической жизни, все архетипы, образы и структуры "бессознательного" за кадром. До Второй мировой войны Юнг даже писал о двух типах "коллективного бессознательного" "арийском" и "еврейском" (позже, возможно, по политическим соображениям, он этой темы не затрагивал). Как бы то ни было, мнение Юнга точно соответствует максиме Вайнингера о том, что "у еврея нет души", и даже что "еврей в глубочайшей основе своей есть ничто".

  • 520. Емоції в політичному дискурсі
    Другое Психология

    У третьому вимірі політична свідомість трактується як властивість і якість особи, «політичну людину», здатну так чи інакше сприймати політику, більш менш точно її оцінювати і відносно цілеспрямовано діяти в політичному плані. Тут найбільший інтерес представляють суб'єктивно-психологічні особливості, типові характеристики і структурні компоненти свідомості і поведінки людини в політиці як особливій сфері людської діяльності. Поважно, також, вивчення процесів політичної соціалізації особи, способів, використовуваних індивідом для оволодіння масовим і різними груповими варіантами політичної свідомості, а також для вироблення власної політичної свідомості на індивідуальному рівні. Аналіз механізмів, керівників функціонуванням політичної свідомості на цьому рівні, дозволяє виділити в нім два блоки компонентів - це мотиваційні (політичні потреби, цінності, установки, відчуття і емоції) і пізнавальні (знання, інформованість, інтерес до політики, переконання) доданки. Найбільш поширений спосіб виявлення такої політичної свідомості особово-психологічне дослідження, а також виділення соціально-політичних типів особі відносно політичної свідомості.