Информация по предмету Юриспруденция, право, государство

5301. Уголовно-процессуальное право
Другое Юриспруденция, право, государство

В тех случаях, когда закон не содержит прямых указаний о сроках совершения тех или иных действий, ведомственные нормативные акты, учитывая интересы расследования дела, восполняют этот пробел и устанавливают время, в течение которого должно быть выполнено конкретное следственное действие. Например, в связи с отсутствием в ст. 187 УПК указаний на то, в течение какого срока должна быть произведена назначенная следователем (судом) стационарная судебно-психиатрическая экспертиза обвиняемого или подозреваемого, в п. 23 Инструкции о производстве судебно-психиатрической экспертизы в СССР, утвержденной Министерством здравоохранения СССР 27 октября 1970 г., и в п. 62 Положения о производстве судебно-психиатрической экспертизы в Государственном научном центре социальной и судебной психиатрии им. В. П. Сербского, утвержденном ГНЦ социальной и судебной психиатрии им. В. П. Сербского 20 февраля 1997 г., закреплено правило о том, что срок стационарного испытания (пребывания) не должен превышать 30 дней. Этот срок может быть продлен до 60 дней по двум основаниям: а) ввиду сложности экспертного случая, требующей более длительного стационарного наблюдения; б) неполноты представленных экспертам материалов, которые могут быть восполнены должностным лицом (органом), назначившим экспертизу. В исключительных случаях по указанным основаниям испытуемый может быть оставлен в стационаре свыше 60 дней, о чем составляется акт судебно-психиатрической экспертизы.
5302. Уголовно-процессуальное право и механизм его реализации
Другое Юриспруденция, право, государство

Действие уголовно-процессуального законодательства во времени, в пространстве и по кругу лиц урегулировано статьями 2-4 Уголовно-процессуального кодекса Российской Федерации. Так, из анализа данных норм можно заключить, что производство по уголовному делу на территории Российской Федерации независимо от места совершения преступления, а также производство по уголовному делу о преступлении, совершенном на судне (водном или воздушном), находящемся за пределами территории Российской Федерации под флагом Российской Федерации, если указанное судно приписано к порту Российской Федерации, ведется в соответствии с Уголовно-процессуальным кодексом Российской Федерации. Производство по уголовным делам о преступлениях, совершенных иностранными гражданами или лицами без гражданства на территории Российской Федерации, ведется в соответствии с правилами Уголовно-процессуального кодекса Российской Федерации. Процессуальные действия, предусмотренные данным актом, в отношении лиц, обладающих правом дипломатической неприкосновенности, производятся лишь по просьбе указанных лиц или с их согласия, которое испрашивается через Министерство иностранных дел Российской Федерации. При производстве по уголовному делу применяется уголовно-процессуальный закон, действующий во время производства соответствующего процессуального действия или принятия процессуального решения, если иное не установлено Уголовно-процессуальным кодексом Российской Федерации.
5303. Уголовно-процессуальное право и уголовно-процессуальный закон
Другое Юриспруденция, право, государство

Территориальные пределы действия уголовно - процессуального законодательства сформулированы в ст.2 УПК РФ. В соответствии с ч.1 указанной статьи "производство по уголовному делу на территории РФ независимо от места совершения преступления ведется в соответствии с настоящим Кодексом, если международным договором РФ не установлено иное". Кроме того, в ч.2 этой же статьи имеется специальное упоминание о том, что "правила настоящего кодекса, применяются также при производстве по уголовному делу о преступлении, совершенном на воздушном, морском или речном судне, находящемся вне пределов Российской Федерации под флагом Российской Федерации, если названное судно приписано к порту Российской Федерации". Таким образом, законодателем, во избежание неправильного толкования, отдельно выделено в статье второй то, что суда Российской Федерации за пределами территории государства российского, как водные, так и воздушные, являются территорией нашего государства с вытекающими из этого положения всеми последствиями, в том числе и применением законов.
5304. Уголовный процесс и его принципы
Другое Юриспруденция, право, государство

С учетом задач, характера и формы различных стадий уголовного процесса по-разному действует принцип публичности на том или ином этапе судопроизводства. В стадии возбуждения уголовного дела его действие проявляется в том, что компетентные государственные органы в силу своих обязанностей должны возбудить уголовное дело в каждом случае обнаружения признаков преступления, независимо от усмотрения заинтересованных лиц. В стадии предварительного расследования следователь обязан принять все предусмотренные законом меры для полного и всестороннего расследования преступления и установления лиц, его совершивших. Независимо от ходатайств и заявлений заинтересованных субъектов уголовного процесса (подозреваемого, потерпевшего и др.) следователь обязан установить обстоятельства как уличающие, так и оправдывающие обвиняемого. Обязанность суда выносить приговор на доказательствах, рассмотренных в судебном разбирательстве (ст. 301 УПК РСФСР), сочетается с предоставлением суду полной свободы в выборе допустимых законом средств доказывания.
5305. Угрозы, разновидность нарушения психической неприкосновенности личности
Другое Юриспруденция, право, государство
1. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.1996 N 63-ФЗ(принят ГД ФС РФ 24.05.1996)(в ред. от 13.02.2009) // Консультант Плюс
2. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации (постатейный) / А. В. Бриллиантов, Г. Д. Долженкова, Я. Е. Иванова и др.; под ред. А. В. Бриллиантова. М.: Проспект, 2010. 1392 с.
3. Уголовное право России. Практический курс: учеб.- прак. пособие: 3-изд., перераб. и доп. - М.: Волтерс Клувер, 2007.
4. Фомичева, М.А. Понятие и признаки способа совершения преступления // Право: теория и практика. 2006. №3.-
5. Фомичева, М.А. Угроза как способ в квалифицированном составе преступления / М.А. Фомичева // Актуальные проблемы российского права. М., 2007. №1.
6. Фомичева, М.А. Угроза как способ совершения преступления (основание криминализации, виды и характеристика); отв. ред. А.И. Чучаев. Владимир, 2007.
5306. Уклонение от уплаты налогов с организаций
Другое Юриспруденция, право, государство

Рассмотрение уголовного дела в суде первой инстанции по новому УПК РФ начинается не с судебного заседания, а с предварительного слушания. В соответствии со ст.235 УПК РФ стороны уголовного процесса (как обвинение, так и защита) вправе заявить ходатайство об исключении доказательства, предъявляемого в судебном разбирательстве. Такое ходатайство может быть заявлено стороной после ознакомления с материалами уголовного дела либо после направления уголовного дела с обвинительным заключением или обвинительным актом в суд в течение семи дней со дня получения обвиняемым копии обвинительного заключения (ст.229 УПК РФ). Причем, в случае рассмотрения ходатайства об исключении доказательства, заявленного стороной защиты на том основании, что доказательство было получено с нарушением требований УПК, бремя опровержения доводов, представленных стороной защиты, лежит на прокуроре. Если суд принимает решение об исключении доказательства, то такое доказательство теряет юридическую силу и не может быть положено в основу приговора или иного судебного решения, а также исследоваться и использоваться в ходе судебного разбирательства. Таким образом, впервые в отечественной юридической практике создан действенный механизм для реализации конституционного принципа недопустимости использования доказательств, полученных с нарушением федерального закона (ст.50 Конституции).
5307. Уклонение физического лица от уплаты налога или страхового взноса
Другое Юриспруденция, право, государство

В настоящее время большинство предпринимателей перешли на работу по упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности, и поэтому основную налоговую нагрузку для них составляют налог с продаж и налог на добавленную стоимость. Предприниматели обязаны уплачивать налог с продаж с 1 июля 1999 года, а плательщиками НДС они были признаны только главой 21 Налогового кодекса, вступившей в силу с 1 января 2001 года. В соответствии со ст.1 Федерального закона от 29.12.1995 г. №222-ФЗ «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности для субъектов малого предпринимательства» применение упрощенной системы предусматривает замену уплаты подоходного налога на доход, полученный от осуществляемой предпринимательской деятельности, уплатой стоимости патента на занятие этой деятельностью. Высший Арбитражный Суд РФ в Постановлении от 09.10.2001 г. №1321/01 указал, что переход предпринимателя на упрощенную систему не является препятствием для уплаты налога с продаж. Кроме того, по мнению ВАС РФ, налог с продаж, являясь косвенным налогом, взимается с фактических его плательщиков потребителей и не ухудшает положение индивидуальных предпринимателей как налогоплательщиков. Эти выводы применимы также и к НДС. Данный вопрос был предметом рассмотрения в Конституционном Суде РФ. Как указал КС РФ в Определении от 7 февраля 2002 г. №37-О, введение НДС для индивидуальных предпринимателей с 1 января 2002 года ухудшает их положение как хозяйствующих субъектов, а следовательно, к ним применима норма статьи 9 Федерального закона от 14.06.1995 г. №88-ФЗ «О государственной поддержке малого предпринимательства», то есть ПБОЮЛ не должны платить НДС в течение четырех лет с момента государственной регистрации в качестве субъекта предпринимательской деятельности.
5308. Украина в глобальной торговой и инвестиционной среде
Другое Юриспруденция, право, государство
1. Wbrid economic outlook (International Monetary Fund). Housing and the Business Cycle. April 2008, 303 p. http://www.imf.oig.
2. Будкін В. С. Сучасні тенденції впливу глобалізації на міжнародну торгівлю. 36. наукових праць, вип. 48. (Відп. ред. В. Є. Новицький). - К., Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2006, с. 3-15
3. Будкін В. С. Сучасні тенденції регіональних змін в міжнародній торгівлі. "Актуальні проблеми економіки" № 1, 2006, с. 104-110
4. Будкін В. С. Проблеми і перспективи галузевої реструктуризації світової торгівлі. "Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право)" № 1, 2005, с. 3-6.
5. Будкін B.C. Новітні тенденції міжнародного поділу праці в контексті оптимі-зації включення до нього української економіки. 36. наукових праць, вип. 50. (Відп. ред. В. Є. Новицький). - К„ Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2006, с. 28.
6. Україна в процесах міжнародної інтеграції. (За ред. В. Р. Сіденка).- X., вид-во "Форт", 2003, с. 83.
7. Доклад о торговле и развитии, 2006 год. Доклад секретариата Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. ООН. Нью-Йорк и Женева, (UNCTAD/TDR/2006), с. 4. http://www.unctad.oig.
8. Перспективы развития мировой экономики. Октябрь 2007 года. Глобализация и неравенство. МВФ, Вашингтон, с. 9297. http://www.imf.org.
9. Про стан платіжного балансу України за 2007 рік, с. 5-6. http://www.bank.gov.ua.
10. Globalization Index 2007. htpp://www.foreignpolicy.com.
11. The Global Competitiveness Report 2007-2008. WEE htpp://ww.weforum.org.
5309. Украина в процессах международного движения рабочей силы
Другое Юриспруденция, право, государство

По данным Института социологии НАН Украины, полученным в рамках проекта "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін", уровень незанятости населения еще выше: по состоянию на март 2009 г. не работали и не имели никаких источников дохода 2.8% трудоспособного населения страны; не имели постоянной работы, но подрабатывали в разных местах в зависимости от обстоятельств еще 5.0%, а доля зарегистрированных безработных составила 2.0% - всего 9.8% трудоспособного контингента страны. Три четверти взрослого населения считают, что труднее всего найти работу, отвечающую их квалификации, и с достойной оплатой. И хотя ситуация на рынке труда постепенно улучшается, почти половина взрослого населения Украины (47%) убеждена до сих пор, что сложно устроиться на какую бы то ни было работу. В поисках источников дохода многие украинцы выезжают на временные заработки за рубеж: 12% жителей страны утверждают, что в их семьях есть по меньшей мере один человек, имеющий опыт работы за границей. В западных районах Украины зарубежная трудовая миграция получила наибольшее распространение в сравнении с другими регионами: тут каждая пятая семья (21%) имеет либо имела ранее своего представителя, временно работающего в другой стране; в южных регионах - около 13%, в центральных - почти 10%, в восточных - всего лишь 8% семей. К 2005 году личный опыт работы за рубежом приобрели 8% жителей, из которых 3.4% выезжали на заработки в другие страны один раз, 1.7% - 2 раза и 2.8% - три и более раз. В текущем году (2009) планировали временные трудовые поездки за границу 6% взрослых граждан Украины, в том числе в западных областях страны - 14%., а в южных, центральных и восточных от 4% до 5%.
5310. Україна в європейському співробітництві
Другое Юриспруденция, право, государство

В цілому обсяг ПІІ на душу населення в України склав у 2005 р. лише 372 дол., що є трохи більшим 16% відповідного показника Польщі 4. В Україні головна проблема, з якою стикаються заграничні інвесторі, - це отримання інформації о власност в регіоні, реалізація контактів з управлінськими структурами та гарантія безпеки для інвестицій. Польсько-українська господарча палата, гюльсько-український Фонд співпраці ПАУСІ, Національна система міжнародного співробітництва в Україні сприяють контактам, але інвестори намагаються самі шукати зв'язків для реалізації власних інтересів. Для спрощення тієї процедури, наприклад, в АР Крим був опрацьований проект створення Агентства центрального і регіонального розвитку «ЦАРР-Крим», який, на жаль, не знайшов втілення. Але треба скористатися досвідом агентств регіонального розвитку (АКК.) Польщі, яким довелося працювати в умовах відсутності законодавства, стратегій розвитку. Вони представляють собою не приватні організації, які ставлять перед собою короткотермінову мету отримання прибутку, і не державні структури, які не мають ні досвіду, ні можливостей, ні ресурсів для виконання стратегічних завдань. Використовуючи кошти цільових програм держави та ЄС, АК.К Польщі стали одними з перших користувачів Структурних фондів ЄС, кошти яких і аправляються для вирішення різноманітних питань регіонального розвитку, Сьогодні таких успішно діючих агентств регіонального та місцевого розвитку у Польщі більше 200.
5311. Україна в процесах міжнародної трудової міграції
Другое Юриспруденция, право, государство

У загальносвітовому масштабі міжнародна міграція робочої сили зумовлює оптимізацію розміщення продуктивних сил. Цю оптимізацію можна розглядати в контексті загальної тенденції до уніфікації та зближення умов життя внаслідок міжнародного співробітництва. Справді, в багатьох випадках міграція робочої сили сприяє розвязанню проблеми зайнятості, коли безробітні люди з однієї країни переїздять до іншої, де вони можуть знайти роботу. Але зазначену тенденцію не слід сплутувати з практичною уніфікацією, на заваді якій стоять глобальна конкуренція, інші тенденції розміщення продуктивних сил, зокрема концентрація, з одного боку, високотехнологічного, науковомісткого виробництва в країних Заходу, ОЕСР, а з іншого брудного, такого, що не потребує високої кваліфікації, - у країнах, що розвиваються.
5312. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
Другое Юриспруденция, право, государство

На регіональному рівні, у межах визначених повноважень, питання зовнішньополітичної діяльності реалізуються обласними, районними держадміністраціями та органами місцевого самоврядування. Мова, зокрема, йде про забезпечення цілісності зовнішньополітичного курсу держави, узгодженості дій місцевих органів влади, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, координацію діяльності органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування в реалізації відповідних програм співробітництва із зарубіжними країнами. Це підтримка контактів з акредитованими в Україні дипломатичними представництвами, регіонами, з якими встановлено дружні звязки, організаційно-протокольне забезпечення перебування іноземців та території області, міста чи району та представників їх владних структур у міжнародних відносинах.
5313. Україна в СОТ: переваги та недоліки членства
Другое Юриспруденция, право, государство

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що членство в СОТ несе багато переваг для України. Основні недоліки повязані з необхідністю переходу фінансового та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних галузей у нові більш вигідні сфери. Для мінімізації таких негативних наслідків необхідно покращити мобільність ресурсів. Основна ідея даної концепцій полягає у тому, щоб як змога ефективніше зменшити кошти трансформацій у короткостроковому періоді. Адже відомо, що членство у СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але ці переваги нівелюються через короткострокові труднощі адаптації національної економіки до відкритої конкуренції. Зменшення таких труднощів та коштів можливе при забезпечені швидкої мобільності капіталу; мобільності трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) і особливо вертикальної (професійної), тобто можливість нагромадження людського капіталу; внутрікорпоративної мобільності здатності підприємств до інновацій і гнучкість у зміні організаційних структур; інформаційної мобільності необхідна умова для зниження транзакційних витрат на ринку продукції, праці і капіталу і підвищення інших видів мобільності.
5314. Україна і Європейський Союз
Другое Юриспруденция, право, государство

ЄС це організація, яка в процесі свого розвитку досягла високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічної співпраці, соціального забезпечення та культурного розвитку. Власне кажучи, навіть віднесення ЄС до міжнародних організацій є досить спірним. Більшість аналітиків вважають, що йдеться про зовсім специфічне утворення, яке має особливу правову природу. Сама назва «Європейський Союз» офіційно закріплена лише у 1992 р. Існуюча до цього назва «Європейське Співтовариство», у свою чергу, використовувалася для сукупного позначення трьох структур створеного згідно з Паризьким договором 1951 р. Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), а також Європейського економічного співробітництва (ЄЕС) і Європейського співробітництва з атомної енергетики (Євратом), утворених відповідно до двох римських договорів 1957 р. Вважають, що ЄС виник 11 листопада 1993 р., коли набула чинності Маастрихтська угода. Термін «Європейський Союз» витіснив із загального користування термін «Європейське Співтовариство»[5;9].
5315. Україна та НАТО: перспективи розвитку
Другое Юриспруденция, право, государство

Головна проблема цього договору полягає в тому, що Росія, як спадкоємець СРСР має значний історичний досвід нехтування підписаними угодами (зокрема, договором про ненапад з Польщею від 1936 р. (порушений 1939 р.), Румунією від 1914р. (порушений 1940 р.), договорами з країнами Балтії, окупованими СРСР в 1940 р., договором з Демократичною Республікою Афганістан від 1976 р. (порушений 1979 р.). Попри те, що Росія у Договорі визнала територіальну цілісність України, це не завадило їй висунути у вересні листопаді 2003 р. територіальні претензії до України, ставлячи під сумнів належність Україні острова Коса Тузла. Чинні угоди між Росією і Україною передбачають, то кордон між УРСР і РРФСР станом на 1991 р. визнається державним кордоном між Україною і Росією. Однак, попри це, Росія висунула фактичні територіальні претензії, почавши будівництво дамби з Краснодарського краю до острова КосаТузла. Лише жорстка позиція України, зокрема пряме попередження з боку України про застосування сили в разі порушення кордону, зупинила це будівництво на відстані близько 100 метрів від державного кордону України. Росія вирішила знехтувати Договором з Україною та міжнародним правом, сподіваючись отримати від тодішньої слабкої і дискредитованої української влади територіальні поступки. За словами тодішнього міністра оборони України Євгена Марчука, «Тузла показала непередбачуваність російської політики стосовно сусіда», оскільки «такого повороту подій не передбачали ані європейські, ані українські прогнозисти та політологи».
5316. Україна ХХІ сторіччя, тенденції та перспективи розвитку
Другое Юриспруденция, право, государство

Проте, на думку багатьох дипломатів з нових країн-членів ЄС, такої ж стратегії дотримувалися й інші країни, які нещодавно приєдналися до ЄС. Саме така політика дала їм можливість переконати численних консервативних європейців почати давати зелене світло на їх вступ до блоку. Отже, сьогодні Україна пожинає перші плоди своєї стратегії. Ні, звичайно, поки що Україна і не дочекалася від ЄС перспективи членства. Проте, незважаючи на те, що прориву не було досягнуто, новий крок було зроблено. І цим новим кроком стала заява про те, що новий договір між Україною і ЄС додасть їх відносинам статус асоціації. Зрозуміло, що асоціації бувають різні. Наприклад, на Балканах ЄС протягом останніх десяти років використовує Угоди про Стабільність і Асоціацію для підготовки країн регіону до вступу в ЄС. З іншого боку, Угода про Асоціацію ЄС з Чилі містить в основному тільки інструменти торгової співпраці. Проте, договір про асоціацію з Україною, мабуть, буде чимось середнім між першим і другим. Новий документ міститиме статті про військово-політичну кооперацію між Україною і ЄС, про які Україна і ЄС почали говорити ще минулого року під час німецького головування в ЄС. Переговори йдуть з початку 2008-го року і планується, що дискусія виллється у підписання договору про асоціацію до 2009-го року. У заяві підкреслюється намір обох сторін почати переговори з візових питань з метою встановлення безвізового режиму між ЄС і Україною.
5317. Україно-румунські відносини
Другое Юриспруденция, право, государство
1. Ахтамзян А.А. Советско-германские дипломатические отношения в 1922 1933 гг. М., 1974
2. Бойко О. Істрія України в запитаннях та відповідях. К., 1997
3. Бройде З. Утворення євро регіональних структур // Монтаж + технологія. 1999. - № 5. С. 14 - 16
4. Василенко В. Лінія досягнутого порозуміння // Політика і час. 1999. - № 7. С. 16 24
5. Віднянський С. Україно румунські відносини в загальноєвропейському контексті // Розбудова держави. 1997. - № 7. С. 87 92
6. Всесвітня історія. К., 2000. - 192 с.
7. Гнатишин І., Половець П. Зовнішньоекономічні відносини: регіональний аспект. Чернівці. 1992
8. Горлов С. Совершенно секретно: альянс Москва-Берлин 1920-1933 гг. М., 1997
9. Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ ст. К., 1993
10. Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією // Урядовий курєр. 1997. 5 червня
11. История внешней политики СССР. Т. 1. М., 1980
12. История международных отношений и внешней политики СССР. Т. 1. М., 1967
13. Історія України: нове бачення. К., 1996
14. Кияк Т. Амбітний і конфліктний сусід. Деякі проблемні аспекти сучасних взаємин між Україною та Румунією //Українське слово. 20 червня. 2002 р. С. 9
15. Кінах А. Україна і Румунія роблять усе для інтеграції у світову та європейську економічні системи // Вісник. 2002. - № 4. С. 3
16. Страны. Народы. Цивилизации. М., 1999. 1046 с.
17. Субтельний О. Україна: історія. К., 1993. С. 720
18. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999. 234 с.
19. Шапиро М. Коммунистическая партия Советского Союза. Лондон, 1990
20. Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. К., 1993
5318. Український правопис
Другое Юриспруденция, право, государство

Дивімося далі, ще один надскладний пункт про родовий відмінок іменників другої відміни (§48). Про суперечливість цього розділу УП-93 говорено вже багато. На жаль, у Проекті нічого нового не бачимо. Знову місяць і тиждень названо мірами часу (п.1.д), тоді як це проміжки; процент взагалі не є мірою будь-чого. В п.1.є як приклади «термінів іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини» (і повинні мати закінчення -а) бачимо атом, катод (мабуть, це конкретні предмети) та синус (а це, мабуть, геометрична фігура). Із п.2.ж дізнаємося, однак, що закінчення -у мають «терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й ін.». Як частину площі поняттєво відрізнити від геометричної фігури чи її частини і що тут криється за й ін. це питання, дивимося приклади. Мабуть, частинами площі тут є все, що не є процесами, отже, імпульс та фермент. Ну скільки можна тягти ці нісенітниці із видання до видання? Чому цей пункт треба було відокремлювати від пункту [пункта] 2.є, де вже фігурують назви процесів? До речі, із цього ж п.2.є дізнаємося, що слово звук має в родовому відмінку закінчення -у, якщо воно не є терміном. Ну що тут робити? Скільки разів пояснювати шановним мовознавцям, що звук є фізичним терміном завжди, його досліджує, зокрема, акустика, тоді як узагальнене поняття звуку фігурує в багатьох розділах фізики. Ця примітка прирікає авторів фізичних і технічних статей на безглузді суперечки з редакторами журналів. Якщо йдеться про лінгвістичний термін, так і треба зазначити, а не заплутувати людей. До чого призводять такі формулювання, бачимо в орф[т]ографічному словнику: «континуум -а (як математичний обєкт) і -у (безперервність, простір)». А що робити, коли йдеться про простір як математичний обєкт? Писати подвійне закінчення? Якщо вже будувати формулювання на семантичній основі, то треба ж проконсультуватися з фахівцями, що ту семантику знають!
5319. Українсько-бельгійські відносини
Другое Юриспруденция, право, государство

Попри те, що Україна та Бельгія розташовані досить далеко одна від одної, торговельні та культурні звязки двох країн мають глибокі історичні корені. Вважається, що перші торгівельні звязки Київської Русі з Фландрією та іншими регіонами сучасної Бельгії були започатковані ще в ХІ столітті, а в XIV-XVII століттях вони набули регулярного характеру.Київські купці привозили до Фландрії хутра, а купували сукно. Із Фландрії до Львова надходили вироби з вовни, прикраси з янтарю в обмін на хутро, шовк та східні приправи. Вже тоді фламандські картографи позначали на своїх мапах територію України. Значний внесок в індустріальний розвиток України було зроблено бельгійськими промисловцями наприкінці XІХ ст. на початку XX ст. На увагу заслуговує той факт, що на початку минулого століття перші лінії електричного трамваю в Одесі та Києві були прокладені бельгійською компанією „Трактебель”, яка і тепер продовжує свою роботу на українському ринку.Окремо слід відзначити, що першим дипломатичним кроком європейської ходи України можна вважати започаткування у 1919-1923 рр. діяльності дипломатичної місії Української Народної Республіки у Брюсселі. Після здобуття Україною незалежності у відносинах з Бельгією розпочався якісно новий етап. Королівство Бельгія визнало Україну разом з іншими державами-членами Європейського Співтовариства 31 грудня 1991 року.Після встановлення дипломатичних відносин (10 березня 1992 року) регулярного характеру набув політичний діалог між Україною та Бельгією. Він був започаткований робочим візитом Президента України Леоніда Кравчука до Брюсселя у липні 1992 року. Міністри закордонних справ двох країн підтримують постійний діалог з актуальних питань розвитку двосторонніх відносин та проблематики міжнародного характеру. Важливого значення для поглиблення політичних контактів між Україною та Бельгією мають також двосторонні консультації на рівні міністерств закордонних справ. Політичний діалог між Бельгією та Україною підтримується і на парламентському рівні. В українському та бельгійському парламентах функціонують депутатські групи Україна-Бельгія та Бельгія-Україна.Спираючись на традиційні звязки, сьогодні торговельно-економічне співробітництво між Україною та Бельгією характеризується стабільним та поступовим розвитком. З 1999 по 2003 роки бельгійський експорт в Україну збільшився у два рази. На початок 2003 року Україна посідала 45-е місце в бельгійському експорті. За даними бельгійського Агентства зовнішньої торгівлі, товарообіг між двома країнами за перші пять місяців 2004 року в порівнянні з аналогічним періодом 2003 року збільшилися на 23,47% і склав 209,872 млн. євро.Основними видами продукції, яку Бельгія експортувала в Україну протягом січнятравня 2004 року, були верстати, устаткування та механізми, електротехнічне обладнання, продукція хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості, пластмаси та вироби з них, каучук та гумові вироби, текстиль, напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них, інші товари.У свою чергу, Україна експортує до Бельгії метали і вироби з них, перли, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали і вироби з них, мінеральну продукцію, включаючи нафтопродукти, продукцію хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості та інші товари. В якості прикладу плідного співробітництва між Україною та Бельгією в економічній сфері слід навести діяльність на українському ринку відомої бельгійської пивоварної компанії „Interbrew”, яка у співпраці з чернігівськими, харківськими та миколаївськими пивоварами виробляє такі відомі марки пива, як „Стелла Артуа”, „Чернігівське”, „Талер”, „Янтар”, „Рогань”. Частка компанії на внутрішньому ринку пива України складає 34,3%. Враховуючи особливості державного устрою Бельгії, важливим аспектом розвитку двостороннього співробітництва є поглиблення співпраці з спільнотами та регіонами цієї країни, встановлення партнерських звязків з містами та областями України.У цьому звязку варто відзначити співпрацю між Києвом та регіоном Брюссель-столиця, Полтавською областю та провінцією Ено, містами-побратимами Донецьком та Шарлеруа, Черкаською областю та провінцією Люксембург, започаткування контактів між Дніпропетровською областю та провінцією Льєж, Львівською областю та провінцією Антверпен. Важливого значення у контексті розвитку звязків з регіонами Бельгії мала проведена у жовтні 2003 року широкомасштабна економічна місія Фландрії в Україну за участі близько 30 бельгійських компаній. У жовтні 2003 року Україну відвідала також делегація Валлонського регіону Бельгії з метою вивчення можливостей співробітництва в галузі розвитку інфраструктури.
5320. Українсько-румунська зовнішньополітична конфронтація: територіальний, ідеологічний та дипломатичний аспект
Другое Юриспруденция, право, государство

Наступним кроком у розвитку україно-румунських відносин мало стати підписання угоди про делімітацію континентального шельфу і економічних зон у Чорному морі. Дипломати обох країн заявили, що рішення проблеми неможливе без урахування інтересів обох держав. Отже питання перейшло в площину визначення статусу Зміїного, а не його належності. У 1997р. були встановленні принципи делімітації континентального шельфу у майбутньому, зафіксовані в міждержавній угоді у вигляді обміну листами між міністрами закордонних справ. Позиція України в цьому плані базується на сучасних нормах морського права, а також конвенції ООН 1987 року. Буквально після підписання договорів румунська сторона почала дискусію щодо статусу Зміїного: «Що це скеля чи острів?» Від визначення статусу обєкта залежить розмежування морського шельфу. За умови визнання його островом він має право на ексклюзивну економічну зону та на територіальні води навколо нього. Румунська сторона наполягала, що Зміїний не острів, а скеля. Основним аргументом є відсутність ресурсів води на острові та неможливість життєдіяльності на острові без морського сполучення з «великою землею». В свою чергу КМУ України, щоб закріпити статус Зміїного, затвердив комплексну програму подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний та континентальному шельфі. Зараз на острові постійно проживають прикордонники, члени їх сімей, науковці, обслуга маяка, який функціонує ще з 19 ст., також у липні 2006 року Одеська облрада ухвалила рішення про створення на острові Зміїному населений пункт Біле. А в листопаді 2007 року Президент України врочисто вручив паспорти з відміткою про реєстрацію в селищі Біле шістьом прикордонникам.

Blog

Информация по предмету Юриспруденция, право, государство