Информация

  • 59601. Становлення "нового раціоналізму" Е. Мейерсона
    Философия

    Біологи ще не забралися на початку століття на такі вершини абстрактного мислення. Теорія спробувала освоїти проблему розвитку - але шляхом виключення цієї проблеми з компетенції теоретичного мислення біолога. Справді, теорія катастроф Кюв'є - це «кентавр», головна частина якого - стара «описова» конструкція з незмінних видів, а «прибудова» - визнання факту не-вічності цих же видів. Звичайно, з появою дарвінівської теорії еволюції значна частина цієї проблеми залишилася за, оскільки теорія Дарвіна виявила істотний компонент механізму видової еволюції - природний добір. Але й для цієї теорії проблема індивідуального розвитку залишилася поза досяжністю. Більше того, спроби добудувати еволюційну теорію за допомогою механізму випадкових, ненаправлених змін дотепер викликають заперечення, що особливо стосуються частини виникнення життя. Як ми бачимо, тут, у біології, була своя проблема - утворення нового, і проблема ця була аж ніяк не зовнішньою «метафізикою», вона була злитої із практичними завданнями розвитку біології, вона виявилася тим онтологічним компонентом теоретичної конструкції, від якої біологія так і не зуміла відскіпатися. Для рішення такої проблеми, як проблема еволюції біологічного об'єкта, із самого початку виключена очевидна підміна емпіричного об'єкта теоретичним, настільки характерна для фізики на «надомному» рівні. Теоретичний об'єкт, звичайно, тут є, його не може не бути, оскільки мова взагалі заходить про наукове мислення, однак, об'єкт цей не втрачає (у всякому разі на початку століття) істотного онтологічного споріднення зі своєю емпіричною основою. Тому він далекий ще гносеологічній тематиці, що займала фізиків і математиків. Представники цієї галузі наукового дослідження нерідко виявлялися в прямої опозиції гносеологічній тематиці «фізиків» і «математиків».

  • 59602. Становлення багатопартійності в України
    Политология
  • 59603. Становлення і розвиток української радянської літератури
    Литература

    СтаттяВ. І. Леніна була спрямована проти буржуазно-інтелігентських уявлень про художника і його місце в суспільстві. До яких тільки демагогічних фраз не вдавалися буржуазні ідеологи, намагаючись прикрити антинародну спрямованість реакційної літератури і мистецтва! Викриваючи лицемірство буржуазних ідеологів, які кричать про «абсолютну свободу» творчості, «надкласовість», «позапартійність» і т.д., В.І. Ленін доводить: «Жити в суспільстві і бути вільним від суспільства не можна. Свобода буржуазного письменника, художника, актриси є лише замаскована (або лицемірно маскована) залежність від грошового мішка, від підкупу, від утримання». Отже, в класовому суспільстві немає і не може бути літератури, яка стоїть над класами, літератури позапартійної.

  • 59604. Становлення історіософської парадигми в Стародавньому світі
    История

    Фукідід (460395 рр. до н.е.) ввійшов в історіографічну традицію як основоположник «прагматичної», «наукової» історіографії, започаткованої на суто раціоналістичних методах пояснення історичних подій і ретельному відборі достовірних свідчень. Визначення «прагматична» історія розкривається у двох сенсах: по-перше, в розумінні історії тільки як подійної, в якій відображена боротьба індивідів за владу і вплив у державі та боротьба держав за панування. Другою ознакою «прагматичної» історії є її «практична корисність» «уроки» минулого озброюють необхідним досвідом політиків та військових. Фукідід установив переважання в античній історіографії «сучасної теми», заснованої на недовірї до усної традиції. Звідси походить перша вимога до історика, що її проголошує Фукідід: він повинен бути сучасником описуваних подій. Серйозна історія, на думку Фукідіда, не вивчає далеке минуле і далекі країни. Від Фукідіда йде переважання традиції, згідно з якою сфера політики та війни вичерпувала предмет історії. «Пелопонеська війна» зразок суто раціонального конструювання минулого: розміщення подій диктується вимогами логіки.

  • 59605. Становлення психологічної діагностики
    Психология

    Скотт затверджував, що споживачі - істоти не раціональні й легко піддаються впливу. Особлива увага він приділив емоціям і співчуттю як важливим факторам, що підсилюють сугестивність. Він думав також - і цей погляд був широко розповсюджений у той час - що рекламні оголошення сильніше діють на жінок, а не на чоловіків, тому що останні більше емоційні й сентиментальні. Застосувавши до реклами принцип, що Скотт назвав законом сугестивності, він радив рекламодавцям для успішного продажу товарів використовувати у звертаннях до споживачів прямі команди - приміром, «Користуйтеся грушевим милом!» Йому ж належить ідея використання поворотних купонів: у цьому випадку від споживача потрібно зробити якусь дію - вирізати купон з журналу або газети, заповнити його й відправити поштою, щоб одержати безкоштовний зразок товару. Ці методи - прямі команди й поворотні купони - використовували багато рекламодавців, і вже до 1910 року вони одержали широке поширення в США.

  • 59606. Становлення середньої і вищої освіти євреїв на Волині у ХІХ ст
    История

    Наприкінці 70-років ХІХ ст. конфлікти між дирекцією і викладачами єврейських предметів інституту загострюються. В 1877 р. директором закладу став випускник університету св. Володимира, М. Барський, який в доповідній записці на імя попечителя Київського навчального округу так сформулював своє ставлення до єврейської освіти: "Існування окремих єврейських вчительських інститутів не приносить користі, а скоріше приносить шкоду. При окремих єврейських інститутах буде розвиватися відчуженість і єврейський соціалізм"13. Погляди М. Барського сповідував також його наступник Є. Котельников випускник Харківського університету. Єврейська громадськість була обурена його антисемітською діяльністю. З перших днів роботи Є. Котельникова в інституті почався надзвичайний дисциплінарний гніт, який межував з тортурами. Він ображав студентів, погрожував, залякував. Діяльність Котельникова на посаді директора була спрямована на те, щоб "робити життя євреїв нестерпним, хоча б в особі маси бідних юнаків єврейської бурси під назвою інститут"14. Сувору оцінку його антиєврейського настрою дала газета "Недельная хроника Восхода", яка писала, що "юдофобія його у край грубій формі проявилася в стосунках з викладачами-євреями. В розмовах з викладачами і персоналом адміністрації він заявив, що є противником єврейської освіти і "очистить тутешній інститут, як він вже достатньо підчистив Віленський"14. У 1885 р. Котельников відмовив у прийомі на роботу кандидату математичних наук, вихованцю Петербурзького університету Я. Хазіну лише тому, що він єврей. Він ввів найжорстокішу дисципліну і формалізм, звільнив багато вчителів-євреїв, заборонив всім вихованцям давати приватні уроки, що негативно впливало на матеріальне становище і підготовку до практичної діяльності. Значна роль в організації навчально-виховного процесу відводилася інспектору інституту, який одночасно був і викладачем єврейських предметів. Розвитку освіти євреїв, зростанню авторитету інституту сприяв Й. Гурлянд. Автор дисертації “Про вплив філософії мусульманської релігії на філософію Мойсея Маймоніда”, ряду досліджень з історії караїмства, він наполегливо боровся за підвищення рівня професійної майстерності викладачів, здобуття вихованцями інституту ґрунтовної освіти. Інспектор Х. Гохман з перших днів роботи став на захист канонів іудейської віри. Він заборонив присутнім знімати головні убори у молитовному залі інституту при виконанні імперського гімну "Боже, царя храни!" У культових приміщеннях євреям не дозволялося ходити з непокритою головою.

  • 59607. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
    История

    Значні зміни відбулися й у галузі соціального забезпечення, де неабияку роль відіграли профспілки, вони виконували свої традиційні функції, повязані з охороною праці, соціальним захистом трудящих і турботою про їх побутове й матеріальне становище. Особливої уваги і піклування потребували інваліди війни. Втративши здоровя, сотні тисяч людей склали категорію населення, яка не могла існувати без сторонньої допомоги. Потреба в отриманні регулярної медичної допомоги, ліків, необхідність протезування кінцівок у інвалідів вимагали значних коштів, а військові пенсії таких витрат не покривали. Інвалідам було складно знайти роботу, а непрацездатні потребували опіки і догляду. Органи соцзабезу та галузеві профспілки намагалися хоч якось полегшити життя інвалідів: організовували безплатне санаторно-курортне лікування, надавали допомогу у працевлаштуванні. Для безрідних інвалідів і престарілих створювались спеціальні будинки, в яких вони знаходились на повному державному утриманні. Підтвердженням цього є постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У за № 52 від 9 лютого 1944 р. „Про покращення роботи радянських і партійних організацій по наданню допомоги сімям військовослужбовців у звільнених від окупації районах УРСР”. Восени 1945 р. було працевлаштовано 9744 демобілізованих воїни, які прибули в область, у тому числі для роботи у сільському господарстві 9078 осіб. Прибулим у сільську місцевість (336 ос.), відремонтовано 391 хату, побудовано нових 80, видано худоби 141 голову, зерна 2996 т, видані ссуди 124 чол. на суму 952 тис. крб.24

  • 59608. Становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах
    Банковское дело

     

    1. Бобиль В.В. Корпоративне управління ризиками в комерційних банках: практичні рекомендації. Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. С.31-35
    2. Бобиль В.В. Стратегія управління капіталом банка в умовах становлення сучасного ринкового господарства України // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип..211. Т.2. Дніпропетровськ:ДНУ, 2006. С.583-589
    3. Клименко С. Як постояти корпоративну систему ризик-менеджменту // Бізнес 2005. - №15.- С.24
    4. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», затверджені постановою Правління НБУ від 15.03.2004 № 104.
    5. Уваров К., Куценко О. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризиків менеджменту в банках України: орієнтир на майбутнє // Вісник Національного банку України 2005. № 1 С.61.
  • 59609. Становлення та розвиток Болгарської держави в епоху феодалізму
    История

    Утвердження в Болгарії феодальних відносин вело до масового закабалення сільської людності. Податкове гноблення особливо посилилося в Х ст., коли часті війни вимагали дедалі більших коштів. Становище платників податків погіршувало й те, що в ІХ-Х ст. основу болгарського війська складало не народне ополчення, а феодальні дружини. Таким чином, воєнні перемоги Симеона не поліпшили становище соціальних низів. Народне обурення вилилося в антифеодальний рух, що виник у Болгарії в першій половині Х ст. Цей рух, так само як інші рухи середньовічної Європи, проходив під релігійними прапорами. На честь першого проповідника нового вчення священника Богомила він дістав назву богомильства. Основою ідеології богомилів був дуалізм: увесь світ є боротьбою двох начал Бога, що уособлює сили добра, та його сина Сатиниїла (Сатани), що уособлює сили зла. Людина, стверджували богомили, духовно належить Богові, а тілом Сатані. Сатанинським творінням богомили оголошували також царську владу, феодальне гноблення. Вони рішуче виступали проти офіційної церкви, яку вони також вважали творінням Сатани, а відтак заперчували всі її таїнства та обряди, шанування ікон, молей і хреста. Відвідування храмів теж важалося необовязко

  • 59610. Становлення української діаспори в пострадянських країнах
    История

    ГУЛ є досить помітною в політичному житті країни. Українці брали участь у групах підтримки Саюдісу, Руху, в акціях "Балтійський шлях", у символічному ланцюгу в день святкування незалежності та соборності української держави в 1990 р., солідаризувалися з литовським народом під час січневих (1991 р.) подій у Вільнюсі, коли до українського прапора на площі Незалежності приходили сотні мешканців Литви і делегації з різних міст України. За це кількох українців було відзначено медаллю "13 січня", а голову ГУЛу Людмилу Жильцову президент країни Альгірдас Бразаускас нагородив орденом великого князя литовського Гедиміна. Делегації громади брали участь у з'їздах Саюдісу, Руху, були учасниками Першого та Другого Всесвітніх форумів українців у Києві. Кілька українців посідають помітне місце в громадському й культурному житті Литви. Серед них Н. Непорожня, доктор гуманітарних наук Вільнюського університету, член спілок письменників України і Литви; В. Лобунець, актор Російського драматичного театру Литви, тележурналіст редакції "Злагода" Литовського телебачення; Ю. Паньків, редактор української радіопередачі "Калинові грона", нагороджений медаллю 13 січня . Українська громада Литви перебуває на етапі становлення, й для налагодження організованого українського життя в цій країні їй потрібно буде розв'язати ще багато складних проблем. Проте плани, які вона ставить перед собою створення української гімназії, заснування музею та спорудження пам'ятника Т. Шевченку у Вільнюсі тощо свідчать, що труднощі її не лякають. Запорукою цього є величний пам'ятник Гедиміну (1316-1341 рр.), який постав кілька років тому у Вільнюсі на постаменті з граніту, подарованому незалежною Україною незалежній Литві.

  • 59611. Становлення української інтелігенції
    История

    Основні соціально-економічні та соціокультурні фактори, які сприяли остаточному формуванню інтелігенції в окрему соціально-професійну верству були спільні для інтелігенції як української, так і російської. Безумовно, вирішальним кроком стало скасування кріпацтва і серія реформ, які спричинили розвиток капіталістичних відносин в імперії. Інтелектуальна праця стала товаром попит на який постійно зростав, а також основним джерелом заробітку для тисяч людей, головною формою їхньої виробничої діяльності, формою життєдіяльності. Розвиток капіталізму сприяв прискоренню процесу декласування дворянства (в 1877 1905 рр. дворяни Півдня України, наприклад, продали 50% своїх земель), завдяки чому зріс приплив його представників до інтелігенції. Але, на відміну від попереднього періоду, перехід до інтелігенції означав уже остаточний вихід із середовища свого класу для більшості його представників. Станова ієрархія нівелювалась інтелігенцією. Одночасно різко зросла, особливо наприкінці століття, кількість тих верств у складі інтелігенції, які раніше майже не визначали її соціального обличчя середніх верств міста і заможного селянства.

  • 59612. Становлення української політичної думки
    Политология
  • 59613. Становлення філософсько-правової проблематики в античній та середньовічній філософії
    Философия

    Геракліт був великим діалектиком античного світу, він вчив, що все суще постійно переходить з одного стану в інший: “Все тече, все змінюється; в одну й ту ж річку не можна ввійти двічі; у світі немає нічого нерухомого: холодне теплішає, тепле стає холодним і т. д. Виникнення та зникнення, життя і смерть, буття і небуття повязані між собою, переходять один в одного”. Геракліт вважав, що перехід явища з одного стану в інший відбувається внаслідок боротьби протилежностей. Він вчив, що світ єдиний, він не створений жодним з богів і жодним з людей, а був, є та буде вічно живим вогнем. Цей вогонь закономірно спалахує і закономірно гасне. Діалектика Геракліта враховувала обидві ознаки явища і його мінливість, і його незмінність у природі. Але вона не була адекватно сприйнята сучасниками. Так, учень Геракліта Кратіл (V ст. до н. е.) закликав ігнорувати момент сталості. Він висунув ідею безперервного потоку в її крайньому вираженні. Кратіл говорив, що в одну й ту ж річку не можна ввійти не тільки двічі, а й один раз. Така думка призводить до релятивізму (від лат. relativus “відносний”), тобто однобокого підкреслення постійної мінливості дійсності, несприймання відносної сталості речей та явищ. Якщо все тільки потік і немає нічого сталого, то думці немає на чому зупинитися й пізнання неможливе. Але, сам Геракліт розумів, що річка, яка тече “змінюючись, заспокоюється ”.

  • 59614. Становлення, вiйськовий та соцiально-громадський устрiй Запорiзькоi Сiч
    История

    Коли злочинця було присуджено до биття палями, то його прив`язували до стовпа, а біля нього клали в`язанку палиць і ставили бочку з горілкою. Всяк, хто проходив, випивав чарку горілки, брав палицю і вдаряв засудженого по плечах. Для того, кому козаки симпатизували, удари були легші. Так само легко вдаряли того, хто по-молодецькі витримував удари без голосіння і стогону. Звичайно, був визначений час як довго засуджений мав залишатися під стовпом. Коли той час минав, його пускали вже як покараного. Такій спосіб покарання застосовувався проти того, котрий погрішився проти обіту чистоти, тобто за любовні справи.

  • 59615. Становлние советского права в 1917-1920 гг.
    История

    В моменты глубоких кризисов государства, подобных революциям 1917 г., речь идет не об изолированных конфликтах и противоречиях, - политических и социальных - а об их соединении в одну большую, не объяснимую частными причинами систему цивилизационного кризиса. Он охватывает все общество, от него не скрыться никому, он каждого ставит перед "вечными" вопросами. Под сомнение при этом ставится не законность и праведность той или иной структуры государства или нормы права, а и те исторические события, которые предопределили путь всей цивилизации. Революция 1917 г. - это эпизод в единой цепи событий, отражающий цивилизационный кризис России в ходе индустриализации. Эти события представляли собой более или менее открытую борьбу в связи с созданием, изменением и ликвидацией институтов государства и права. Всего полтора десятилетия (1939-1953 гг.) Советское государство находилось в относительно стабильном внутреннем состоянии, и то эта стабильность была обусловлена катастрофой, угрожающей извне - войной против фашистской Германии и ее союзников. Сразу после восстановительного периода возобновилась борьба (принявшая новые формы), которая закончилась поражением Советского государства. Таким образом, для понимания смысла событий, происходивших в государственном строительстве (и разрушении) в советский период, его необходимо поместить в исторический контекст.

  • 59616. Станок для сборки деталей
    Производство и Промышленность

    Исходя из требований сборки необходимо в отверстие детали вставить контакт, для этого определить базу относительно которой будет произведен расчет на собираемость. В связи с тем что с конструктивно нет необходимости в увеличении точности геометрических размеров детали, в качестве базы принимается отверстия в которые нужно вставить контакты. Выбор в качестве базы отверстий накладывает ограничения на точность и взаимное расположение отверстий, но исходя из оценки технологичности такое ограничение не влечет за собой изменение способа изготовления детали.

  • 59617. Станочные системы
    Разное

    В машиностроении, при проектировании производственных систем решается задача об оптимальном соотношении фактических возможностей, затрат, и необходимых конфигураций средств производства. Легко переналаживаемые линии, называемые гибкими производственными системами(ГПС), открывают широкие возможности для повышения производительности, качества деталей, для снижения многих видов затрат и потребности в рабочей силе. На это можно рассчитывать, если изготовляемые детали перспективны, а оборудование спроектировано и близко к оптимальному для данных условий производства. Например, если режущий инструмент универсальный, а количество станков ограничено, то, как правило, используется ручное транспортирование, загрузка и смена заготовок. Если используется станок со специальной многошпиндельной головкой(т.е. набор режущего инструмента широк), число станков в системе велико, т о целесообразно использовать автоматическую загрузку деталей-заготовок, автоматическую транспортировку и диагностику режимов работы станков, с использование центральной ЭВМ. Следует также иметь в виду ,что наибольший эффект дает механизации как основных так и вспомогательных операций. При частичной автоматизации ,затраты ниже, но и эффективность существенно снижается, так если вместо разработки новой автоматической системы, оснастить существующие станки роботами, загрузочно-разгрузочными устройствами, то производительность труда при этом повышается не более чем на 50 %. Нередко при комплексной автоматизации новая техника добавляется к старому оборудованию без удаления морально устаревших устройств системы. Вследствие этого вся новая система оптимальна только на отдельных участках, и даже после ее окончательной автоматизации она не становится оптимальной по основным проектным критериям... Первой задачей при разработке концепции автоматической станочной системы является тщательный анализ ассортимента деталей и разделение их на комплекты. Под комплектом подразумевается группа однородных деталей, объединяемых в одну представительную деталь с некоторыми усредненными параметрами. Так, на одном заводе анализ всех деталей типа тел вращения показал, что рабочие переходы и требуемый набор зажимных устройств для патронных деталей и для валов существенно различаются. При этом, целесообразно при достаточном масштабе выпуска этих двух комплектов деталей вести их обработку на двух различных системах. Для анализа ассортиментных деталей используют различные методы. Так, например, можно подвергнуть рассмотрению всю совокупность деталей и полный набор технологических методов, инструментов и соответствующего оборудования. При этом возможна следующая последовательность анализа:

    1. определение необходимого рабочего пространства исходя из геометрических параметров деталей;
    2. уточнение состава оборудования с учетом необходимых технологических процессов и режимов обработки; требуемый набор режущих инструментов в связи со структурой элементарных поверхностей;
    3. анализ вариантов при обработке различных деталей на разных установках; анализ переустановок (перезакреплений) деталей с минимизацией числа рабочих позиций;
    4. требуемая пропускная способность станков и всей системы по условию заданной производительности и с учетом требований точности обработки;
    5. анализ системы по характеру транспортных потоков и складирования деталей;
    6. анализ систем управления, контроля, диагностики.
  • 59618. Станция ТО и ремонта автомобилей для Льговского р-на Курской обл.
    Транспорт, логистика
  • 59619. Станция экологического мониторинга СЭМ-1
    Экология

    Осложнения в нефтедобыче могут привести к загрязнениям атмосферы, почвы, воды. Для комплексной оценки экологического воздействия существуют стационарные и передвижные станции экологического мониторинга [1,2]. В России выпускаются станции "САФ", "ГИДРОТЕСТ", Атмосфера-11, "InterANALIT", АНКОС-АМ, СОЭМ, передвижная химико-радиометрическая лаборатория АО "НПО Химавтоматика", станция экологического мониторинга ИПЦ "Геокомплекс" и ряд других на базе автомобилей ГАЗ-66, Газель, УАЗ, Камаз, Урал. Аналогичного назначения станции выпускаются за рубежом, например, "ZEISS" (Германия), "NEOLAB" (Италия). Данные отечественные и зарубежные станции специализируются на оценке определенных экологических параметров либо в промышленной зоне, либо жилой зоне. Это контроль или атмосферы, или воды, или грунта.

  • 59620. Станы холодной прокатки
    Производство и Промышленность