Информация
-
- 43761.
Понятия массы и тяготения
Математика и статистика Эти идеи “носились в воздухе” и не случайно развитием нового направления, почувствовав его важность, занялись многие известные исследователи. Среди первых необходимо выделить работы В.А. Ацюковского /1/. Значительный вклад в развитие нового направления внесли работы Г.И. Шипова, С.Н. Пухова, Я.Г. Клюшина, П.Д. Пруссова, В.В. Бердинских, А.Н Агатангелидис, Л.Б. Болдыревой, Н.Б. Сотиной, В.Л. Дятлова, А.Н. Дмитриева, П. Муред, Г.И. Сухорукова, Э.Г. Сухорукова, Р.Г. Сухорукова и других /2,3,4,5,6,7,8,9,10/ (приведенный перечень работ в этой области не является полным, думаю, историки естествознания дополнят и расширят его). В этих работах нет еще единого взгляда на природу изучаемых процессов, нет единой терминологии, мировая среда именуется по-разному эфир, физический вакуум, вакуум и пр., но все они развивают в той или иной степени новый подход.
- 43761.
Понятия массы и тяготения
-
- 43762.
Понятия насилия и ненасилия
Философия Ответное насилие и активное ненасилие разные ступени, стадии зрелости человеческих усилий, направленных на борьбу за социальную справедливость. Ответное насилие пользуется для этой цели неадекватными средствами и в лучшем случае может рассчитывать на ограниченный и внешний успех, оно не выводит за пределы насилия. Ведь даже если признать, что насилие может вести к справедливости, то это вовсе не значит, будто оно само является справедливым делом. Ненасилие переводит цели и средства борьбы в качественно однородную нравственную плоскость, направлено на устранение не только эмпирических результатов несправедливости, но и их внутренних оснований, оно разрывает цепь насилия, поднимает человеческие отношения на другой уровень. Такая последовательность находит также подтверждение в истории идеи ненасилия: до того и для того, чтобы она могла быть сформулирована в качестве развернутой программы в «Новом завете», она существовала в «Ветхом завете» в неразвитой еще форме. Основное различие заключалось в том, что в «Ветхом завете» норма «Не убий» была направлена прежде всего на регламентацию поступков и допускала древний закон талиона. В «Новом завете» она трансформировалась в последовательную этику любви, доходящую до глубочайших ментальных структур и не знающую никаких исключений вплоть до парадоксального «возлюбите врагов ваших». Характеризуя эту историческую последовательность, И. А. Ильин пишет: «Сама идея о возможности сопротивления посредством непротивления даруется человечеству и оказывается применимой тогда и постольку, когда и поскольку общий, родовой процесс обуздания зверя в человеке грозою и карою («Ветхий завет») создает накопленный и осевший итог обузданности и воспитанности, как бы экзистенц-минимум правосознания и морали, открывающий сердца для царства любви и духа («Новый завет»)».
- 43762.
Понятия насилия и ненасилия
-
- 43763.
Понятия о нефтегазоносном бассейне
Геодезия и Геология Существует несколько общих эмпирических зон размещения промышленных скопления нефти и газа.
- УВ. Распространены в вулканогено-осадочных породах. На долю KZ-48%; MZ-22%; PZ<30%; PR<1%. Основным условие скопления нефти и газа является присутствие осадочных пород, находящихся или прошедших стадию среднего катагенеза.
- Нефтегазоносность это свойство осадочного бассейна, которое появляется на определенном этапе развития. Все впадины и прогибы с мощностью осадков 3,5км. И более являются нефтегазоносными.
- Осадочные бассейны возникают в следствии движения ЗК. Осадочные бассейны возникают на всех этапах тектогенеза. Без всего учета геологической информации не может служить прямым признаком нефтегазоносности. Площадь бассейна не является главным критерием при оценке нефтегазоносности.
- 43763.
Понятия о нефтегазоносном бассейне
-
- 43764.
Понятия об уровнях языка раздел науки о языке
Педагогика Проанализируем, что же получилось. Во-первых, морфемы и морфы оказались на разных уровнях языка. Почему бы, следуя этому примеру, не расположить на разных уровнях фонемы и фоны, т. е. варианты фонем? Во-вторых, если морфема класс тождественных морфов и если нам «неважно знать, каково именно значение морфов», то как мы можем их отождествовать и свести в класс на основе их тождества? Неясность ответа на неизбежно возникающий вопрос сказывается вскоре, на следующей странице книги Ю. С. Степанова. Автор различает три случая обобщения морфов и морфем. «В простейшем случае све морфы одного класс, которые предстоит соединить в морфему (а зачем их соединять, если они соединены самим языком? Б. Г.), состоят из представителей одних и тех же фонем. В русском языке таковы морфы тв. п. мн. ч. муж. р. ами (сапогами), -ами (конями). В таком случае мы имеем право сказать, что морфема состоит из самых этих фонем»4. Но «интерпритация отношения фонемы и морфемы как конституентного неудовлетворительна не только из-за очевидной несообразности утверждения, что значимые элементы могут полностью состоять из незначащих. Тезис «морфемы состоят из фонем» оказывается неверным и в том случае, если под «морфемами» подразумевается сущности, соответствующие минимальным знакам в плане выражения, т.е. означающее морфем европейской лингвистики, или минимальные «формы» блумфилдовской концепции»1. Можно к процитированному утверждению добавить, что если морфы состоят из аллофонов, а морфемы из «самих фонем», то такое положение трудно доказуемо. Ведь каждая фонема физически «пучок» ее вариантов. Неужели можно предложить, что каждая морфема реализует все варианты всех своих фонем в своих морфах?
- 43764.
Понятия об уровнях языка раздел науки о языке
-
- 43765.
Понятия светскости и веротерпимости. Принципы регулирования отношений Государства и Церкви в сфере образования
Культура и искусство Чтобы прояснить сказанное, нам придется перейти в совсем другой пласт - пласт культурно-исторического анализа того типа образованности, который сложился в России в результаты искусственной изоляции традиции богословского знания в системе культуры. При советской власти было сделано все возможное, чтобы традиция эта перестала существовать совсем. В 1918 году Декретом об отделении Церкви от государства религиозное образование было позволено получать только одним способом - частным образом на дому. Фактически это означало его запрет - и вслед за этим вся церковная система образования действительно была разрушена - образовательные учреждения закрыты, кадры арестованы, материальные средства конфискованы. По восстановлении патриаршества в конце войны духовные школы были открыты вновь , но в малом количестве и с урезанной образовательной программой: если школа российского богословия складывалась на основе включения в образование будущих богословов значительного по содержанию модуля общего гуманитарного знания (философия, история, литература, психология, педагогика), то теперь государство приказало этот модуль исключить, обеспечивая тем самым изоляцию богословского образования от образования в государственных вузах. Одновременно с этим в гуманитарных вузах тщательно вычищалось из образовательных программ всякое содержание, которое несло в себе формы генетической связи богословия и философии, богословия и литературы ... В результате сложился тот специфический тип советского гуманитарного образования, когда понятие "источник" означало работы классиков марксизма-ленинизма, а работы классиков мировой философии были исключены из образования - они изучались тоже - "по источникам"..что означало - по работам классиков марксизма-ленинизма , то есть, строго говоря, по вторичной литературе, в интерпретации. Работа с первоисточниками, потребность и умение брать мысль в ее собственной связи, исчезла из образования. В тех же областях знания, где такое в принципе невозможно - история, языкознание, литературоведение, источниковое поле было тщательно прополото, часть источников удалена в спецхраны, доступ к которым был резко ограничен и для специалистов. Так, поощрялось изучение "Логики Гегеля" по "Философским тетрадям" Ленина, на кафелре истории философии могли рассчитывать на изучение текста самой "Логики", однако даже здесь практически нереально было добраться до ряда текстов,послуживших первоисточниками самому Гегелю - теологи Франсиско Суарес, Фома Аквинский, мистики Бёме, Парацельс. Так были подменены в сознании и практике фундаментальные понятия того типа образования, который укоренен в европейской культуре - образования, в основание которого положено изучение классиков по первоисточникам - остались в точности те же слова, но слова стали означать противоположное по сути.
- 43765.
Понятия светскости и веротерпимости. Принципы регулирования отношений Государства и Церкви в сфере образования
-
- 43766.
Понятия экзистенциализма с постоянной оглядкой на Серена Кьеркегора
Философия Итак, отношение к творчеству, - творения вне досигаемости осознаванием, но когда оное явлено именно озарением... (мгновение - это точка соприкосновения вечности со временем в этом смысл, когда страсть будущего это тоска о прошлом, порывах духа, - свобода в том и состоит, что не знает покаяния...- ибо свобода это вечность. Это рассмотрим чуть позже). Таким образом творение не человеком - это творение человека стоящего перед Богом, но ...когда просыпается тоска, вырождающаяся в покаяние, он зрит снисхождение, которое открывается ему озарением, видением, благоговение пред величием потрясает душу человеческую, трепет, парализуют всякую способность рефлексии, это оживление - и здесь уже не покаяние, здесь не.., но: ...В одной обыкновенной губернии славился барин своей изысканной красотой ведения охоты. И вот, что мне грезит: - провинился мальчик одной бабы при дворе, неизвестно в чем, но только провинился; барин же, подготавливающийся к очередной охоте своей (можно сказать и так: всякая охота его требовала от подчиненных видимого чувства участия), велел привести виновника и матерь его, - привели.., «раздеть»... - раздели. «Беги!»: - крикнул хозяин малышу. ...малыш от страха пред собаками, от криков со всех сторон: «беги!, беги!», лица матери, побежал. «Взять!» - вострубил барин своре охотничьих собак... (Воспоминания о затравленном малыше из Братьев Карамазовых).
- 43766.
Понятия экзистенциализма с постоянной оглядкой на Серена Кьеркегора
-
- 43767.
Понятия, виды и классификация юридических лиц
Юриспруденция, право, государство Распорядительный порядок характеризуется тем, что юридическое лицо возникает на основе одного лишь распоряжения учредителя, а специальной государственной регистрации организации не требуется. Именно в таком порядке в СССР возникало подавляющее большинство государственных предприятий и учреждений. Главенствующая роль государства в системе плановой экономики, его доминирование над гражданским обществом позволяли обойтись без особой процедуры государственной регистрации создаваемого юридического лица. В странах рыночной экономики место распорядительного порядка заступает, как правило, явочный порядок образования юридических лиц. Для него также характерно отсутствие специальной государственной регистрации организаций, которые создаются в силу самого факта волеизъявления учредителей, выражения ими намерения действовать в качестве юридического лица.
- 43767.
Понятия, виды и классификация юридических лиц
-
- 43768.
Понятия, методы, задачи криминалистики
Юриспруденция, право, государство Прокуратуры СССР и НКЮ, а также научную разработку отдельных проблем криминалистики. В 1937г. эта лаборатория преобразуется в лабораторию по научно-следственной работе Прокуратуры СССР. Одновременно развивается университетская наука. К 1935г. курс криминалистики в качестве самостоятельной учебной дисциплины начинают преподавать в большинстве вузов страны В 1936 г выходит в свет первый учебник по криминалистике систематизировано излагающий основные разделы науки. К этому же периоду относится создание при юридических вузах и факультетах университетов криминалистических лабораторий, которые одновременно с подготовкой студентов в области криминалистики и проведением научно-исследовательской работы производили значительное количество судебных экспертиз по заданиям следственных органов. На основе достигнутого уровня развития криминалистики и накопленного опыта раскрытия преступлений криминалисты переходят от рассмотрения практических вопросов криминалистики к исследованию ее теоретических основ. Выходят в свет работы С.П. Митричева и Б.М. Шавера (1938 г), посвященные предмету криминалистики, С. М. Потапова о принципах криминалистической идентификации (1940г) Военно-юридической академией РККА в 1942г. была проведена первая научная дискуссия о предмете криминалистики. В 1944г создается центральная криминалистическая лаборатория Всесоюзного института юридических наук (ЦКЛ ВИЮН), на которую помимо экспертных функций возлагалась координация научно-исследовательской деятельности в области криминалистики. В этом же году экспертные криминалистические подразделения организуются в составе судебно-медицинских лабораторий Главного медицинского управления Министерства обороны СССР. С цепью более полного использования научно-технических средств в сфере охраны общественного порядка научно-технические подразделения органов внутренних дел выделяются из аппарата уголовного розыска в самостоятельную службу. В 1946г. при НТО ГУМ НКВД СССР создается Научно-исследовательский институт криминалистики, реорганизованный в 1956 г в НИИ милиции (в настоящее время - НИИ МВД РФ). В то же время начинается организация научно-технических подразделений городских и районных органов внутренних дел. В 1949г. создается Всесоюзный научно-исследовательский институт криминалистики Прокуратуры СССР (в настоящее время - Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка при Прокуратуре РФ), внесший большой вклад в создание и оснащение средствами криминалистической техники следственного аппарата органов прокуратуры, в разработку проблем криминалистической тактики и методики расследования отдельных видов преступлений. В 1950 г. начинается создание республиканских и областных (краевых) экспертных криминалистических учреждений Министерства юстиции СССР, научно-методическим центром которых стал созданный в 1962 г. на базе ЦКЛ ВИЮН Центральный научно-исследовательский институт судебных экспертиз (в настоящее время - Всероссийский научно-исследовательский институт судебных экспертиз МЮ РФ). В послевоенные годы был сделан значительный шаг в развитии теоретических основ криминалистики. Проведенные в начале 50-х годов дискуссии о предмете и системе науки, месте криминалистики в системе юридических наук, работы С.П. Митричева, А.Н. Васильева, А.И. Винберга и многих других ученых-криминалистов способствовали выработке единого взгляда на предмет науки. Весомый вклад в развитие научных основ трасологии, теории криминалистической идентификации, криминалистической тактики внесли работы Б. И. Шевченко, Н.В. Терзиева, Г. И. Кочарова и др. Серьезных успехов в разработке и внедрении в практику экспертных учреждений новых методов исследований, в разработке тактики следственных действий и создании эффективных методик расследования преступлений добились коллективы научно-исследовательских институтов. Подробно освещавшиеся в специальной литературе итоги проводимых ими исследований во многом способствовали совершенствованию следственной и экспертной практики. Криминалистика находится в постоянном творческом развитии. Достижения гуманитарных, естественных и технических наук, обобщение положительного опыта раскрытия преступлений способствуют углубленным разработкам фундаментальных проблем криминалистики, уточнению ее предмета и системы. Состоявшаяся в первой половине 70-х годов дискуссия, посвященная предмету криминалистики, явившись отражением нового уровня криминалистических знаний, создала условия для дальнейших научных исследований. Криминалистами разрабатываются новые методы исследования вещественных доказательств, тактические приемы производства следственных действий, проблемы методики расследования отдельных категорий преступлений, исследуются психологические основы следственной деятельности, вопросы криминалистической характеристики преступлений, следственных ситуаций, тактических операций, совершенствуются технические средства расследования преступлений.
- 43768.
Понятия, методы, задачи криминалистики
-
- 43769.
Понятия, уровни и теория межкультурной коммуникации
Литература
- 43769.
Понятия, уровни и теория межкультурной коммуникации
-
- 43770.
Понятия: сила, гибкость, выносливость, скоростносиловые способности
Медицина, физкультура, здравоохранение В настоящее время принято различать два типа мышечных волокон по структуре и функциональным возможностям «быстрые» (белые), способные развивать большую силу и скорость мышечного сокращения, но не приспособленные к длительной работе на выносливость, и «медленные» (красные), работающие в медленном, но длительном режиме. В быстрых мышечных волокнах преобладают анаэробные процессы энергообеспечения, а в медленных аэробные (поэтому в них значительно выше кровеносных капилляров, выше содержание миоглобина, большая активность окислительных ферментов). Состав мышечных волокон обусловлен генетически, но тренировки на выносливость в определенной степени увеличивают количество красных мышечных волокон. Но при выборе спортивной специализации наследственный фактор является доминирующим. Например, у бегунов на короткие дистанции, прыгунов, метателей соотношение быстрых волокон существенно выше, чем у марафонцев.
- 43770.
Понятия: сила, гибкость, выносливость, скоростносиловые способности
-
- 43771.
Понятійний апарат терміну "кібернетика"
Компьютеры, программирование Разом з тим, слід зазначити, що кібернетика безсумнівно має велике синтетичне значення. Їй притаманна загальна тенденція до інтегрального об'єднання багатьох наук. Вона протистоїть іншій тенденції прогресуючого роздроблення й ізоляції окремих наук. У цьому питанні кібернетиці належить особлива роль. Вона висуває багато проблем, загальних для всіляких спеціальних наук. Кібернетика вивчає, як уже було сказано, складні динамічні системи, що є в будь-якій людській діяльності. Це стимулює дослідження конкретних питань керування, що приводить до розвитку існуючих і створенню нових напрямків у математичних підставах кібернетики й у розробці її технічних засобів. У результаті цього з'явилися і виникають нові конкретні аспекти кібернетики. У даний час кібернетику можна підрозділити в такий спосіб: теоретична кібернетика, що розробляє математико-логічні основи і філософські питання; технічна кібернетика, що займається конструюванням і експлуатацією технічних засобів, застосовуваних у керуючих і обчислювальних пристроях; прикладна кібернетика, що вирішує проблеми додатка результатів дослідження теоретичної і технічної кібернетики до розвязання задач керування в промисловості, енергетиці, на транспорті, у біології, сільському господарстві, економіці, медицині, лінгвістиці, зв'язку і т.д. Методи і ідеї кібернетики широко застосовуються у використанні процесів керування в народному господарстві. Цей напрямок досліджень виділився в самостійну наукову дисципліну - економічну кібернетику, яка вивчає процеси збору, нагромадження, збереження і переробки інформації про економічні об'єкти і явища. Предметом економічної кібернетики є процеси керування в економічних системах, реалізованих рухом і перетворенням інформації. Як такі системи, може розглядатися економіка країни, галузі, району, агропромислового комплексу, окремі підприємства (промислові, сільськогосподарські). Отже, економічна кібернетика - це наука про керування складними економічними системами.
- 43771.
Понятійний апарат терміну "кібернетика"
-
- 43772.
Поняття "реальність", "цивілізація" й "культура"
Философия Для з'ясування цього моменту розглянемо, наприклад, три феномени: дерев'яний стіл, намальований стіл і хмару у формі стола. З вищесказаного виходить, що всі три столи реальні. Перший стіл зроблений з дерева цілком добротно, тобто всі його істотні якості одержали своє відбиття, були реалізовані; другий - зроблений, скажімо, у сукупності графітових кривих на тлі альбомного аркуша, і далеко не всі його властивості тут одержали своє визначення, реалізувалися; третій - зроблений випадково хмарою на тлі неба, і тут, можливо, ще менше визначився, реалізувався стіл, ніж у малюнку. Незважаючи на всі ці розбіжності в ступенях і видах реалізації, усі три столи відрізняються один від іншого й водночас визначені як столи й тому, безсумнівно, реальні. Усі ці розбіжності реалізації столів уже є питанням розбіжностей дійсності, але аж ніяк не реальності. І якщо за намальованим столом не можна працювати, це анітрохи не заперечує його реальності, а говорить лише про невизначеність деяких, нехай й істотних, якостей. Ще один із сумнів, що стосується цього питання, - це сумнів щодо всяких небилиць, наприклад, кентавра. За викладеною логікою виходить, що й кентавр реальний? Цілком правильно, з погляду реальності, він не менш реальний, ніж дерев'яний стіл. Так, його дійсність - у міфах, малюнках, ігрових світах, але хіба це не є певна наявність? З цього приводу цікаво згадати відповідь Л.П. Карсавіна на питання А.А. Варнєєва щодо розуміння збігу поняття й буття у випадку фантастичних істот: „Образ кентавра має риси загального поняття, але споріднене конкретному символу, у якому знання буття про себе висловлюється приблизно, через натяк або уподібнення. Цей образ не реальний, а міфічний, однак у ньому пізнається дійсність не меншою мірою, ніж вона пізнається, скажімо, в образі Гамлета, що теж не існував як історично реальна особа. В образі кентавра ми пізнаємо нашу тваринність, неприборканість, що сполучається з інстинктивною мудрістю, спорідненістю людини з твариною, нарешті, обмеженість усякої істоти. Усе це, безсумнівно, існує й невимовним образом єдине. Саме невимовність пізнаваної нами реальності виявляється в тім, що, інтуїтивно пізнавши її й намагаючись виразити, ми уявляємо собі фантастичну істоту. Адже невимовне, якщо й піддається відбиттю, то тільки так, щоб при цьому воно залишилося невираженим". Єдине, у чому тут неправильність, так це в протилежності реальності й міфічності, - „не реальний, а міфічний". Завдяки дослідженням А.Ф. Лосева в сучасній науці можна вважати встановленим і доведеним, що міфічне є дуже інтенсивна реальність. Наведемо досить красномовні положення „Діалектики міфу": „Потрібно бути до краю короткозорим у науці, навіть просто сліпим, щоб не помітити, що міф є (для міфічної свідомості, звичайно) найвища за своєю конкретністю, максимально інтенсивна й найбільшою мірою напружена реальність. Це не вигадка, але - найбільш яскрава й саме справжня дійсність". Природно, привертає до себе увагу застереження щодо „міфічної свідомості" Але можна з упевненістю сказати, що в цьому випадку вона належить до порівняльного ступеня „найвища", „максимально інтенсивна" й т. ін., а не до того, що міф становить собою реальність лише для міфічної свідомості. Можна легко навести інший фрагмент, де немає ніяких застережень, які б хвилювали з приводу реальності: „Міф не є буття ідеальне, але - відчута життєва й активна, речовинна реальність і тілесна, до тваринності тілесна дійсність". Втім, щоб зрозуміти всю суть справи, необхідно, звичайно, звернутися до самої „Діалектики міфу". Для нас же зараз важливо розв'язати питання щодо визнання реальності за фантастичним, міфічним і т. ін. І навіть така крайність у цьому напрямі, як своєрідний „геометричний кентавр" - „круглий квадрат", не повинна викликати сумніву - він також, звичайно, реальний. Саме в такому вигляді „круглий квадрат" і є в наявності, тобто реалізований і дійсний у мові. Однак у реальність як таку, що визначилася в становленні, до визначення в іншому виходять моменти, які втримуються в самому становленні. Більше того, сама реальність у згорнутому вигляді втримується в становленні, і згодом вона ж і розгортається з нього. Ідеться про віртуальну форму вираження й, відповідно, віртуальну реальність. Цей вид найцікавіший у цьому випадку, тому що виявляє всю реальність цілком у системному й згорнутому вигляді. Реальність, покладена в такому вигляді реальність в основу її ж типології, дає саме онтологію реальності. Якщо це представити образно, то це схоже на типологію різноманіття живого на основі генотипу. Отже, розглянемо моменти, зняті в становленні.
- 43772.
Поняття "реальність", "цивілізація" й "культура"
-
- 43773.
Поняття "сакральне" у художній літературі
Литература У цьому плані продуктивними стають як інтерпретаційно-герменевтичні підходи, так і аналітично-наукові стратегії. Перші (такі як феноменологія, герменевтика, культурологічні студії (cultural criticism) чи порівняльно-історичний і соціально-історичний, архетипно-міфологічний, рецептивно-естетичний, екзистенційний підходи, меншою мірою - психоаналіз, постколоніальна критика, реконструкція та деконструктивізм, навіть біографічний аналіз тощо) дають можливість поглибленого розуміння іманентних виявів сакрального в художньому тексті та його контекстуальних параметрів, допомагають у пошуку латентного смислу семантичних площин мистецького твору, їх теологічної глибини та І віднаходження семантичних компонентів та параметрів сакрального слова, що пульсують і живуть повнокровним життям або ледь-ледь тліють у художніх текстах. Другий вид стратегій (як, наприклад, семіотика та структуралізм чи американський формалізм (зокрема close reading) тощо) дає можливості створення певних інтерпретаційних моделей, надає шанс побудувати своєрідні абстрактні конструкти, тобто дозволяє представити дескриптивні системи - динамічні матриці, які можна виокремити із синхронних та діахронічних координатних параметрів у просторі тієї чи тієї національної художньої літератури чи, як ширше явище, - із компаративістичних зіставлень кількох літератур (акцентуючи чи то певний період їх розвитку, чи, наприклад, стильові напрямки або літературно-мистецькі течії, або певних чином розглядаючи ці параметри в комплексі). Різнорівневі, різнопланові підходи до досліджень художнього тексту - за допомогою різних методологічних елементів і складових описаної вище методологічної матриці-моделі - дають можливість уникнути редукції надзвичайно складних і складених, багатоплощинних і багаторівневих явищ проявлення сакрального, взаємовідносин дихотомічної пари sacrum/ profanum. Важливе (у окресленій методологічній перспективі) і використання та поєднання інтерпретаційних можливостей, здавалося б, достатньо відмінних концепцій герменевтичного кола Ф.Шлеєрмахера та М.Гайдеггера. За першою - неможливо зрозуміти частини тексту без розуміння цілісності, і навпаки, цілісність буде затемнена, якщо не звертатись до його окремих частин. За І другою - розуміння можливе через перед розуміння, через певний досвід, необхідний для інтерпретації. Тобто й у першому, й у другому випадку така фігура герменевтичного кола передбачає, що розуміння починається не з рівня tabula rasa. Висунута ідея фрактальної природи sacrum'y гармонійно поєднує в собі і шлеєрмахерівське, і гайдеггерівське бачення герменевтичного кола, робить їх своєрідними двома взаємозв'язаними осями координат інтерпретації й розуміння виявів сакрального в художньому творі.
- 43773.
Поняття "сакральне" у художній літературі
-
- 43774.
Поняття "українське відродження". Періодизація та регіоналістика "українського відродження"
История Можливо, й ознайомлення зі сторічною і двохсотрічною давниною України так само сповнить сучасних читачів почуттями історичного оптимізму і зміцнить їхні національно-патріотичні переконання. Адже попри всі негаразди, злигодні, утиски, насильства, які були в тому минулому, все-таки суспільством рухала дедалі міцніша тенденція українського відродження, консолідації української нації, поширення в усіх верствах народу національної самосвідомості. Звернемося до міркувань Михайла Грушевського, який 90 років тому писав: "Чоловік створіння громадське. Без зв'язку з громадою подібних до нього створінь, без почуття сього зв'язку, своєї людської солідарності не може він жити. Але сих зв'язків шукає він у своїм найближчім окруженню. Його не вдовольняє почуття своєї людської солідарності з ескімосом чи кафром, так само як і почуття генетичного, "історичного" зв'язку з орангутангом чи шимпанзе, не кажучи про карася чи комара. Він цінить передовсім зв'язки з тою національністю, яка окружає його; з тим ґрунтом, на якім він живе; з поколіннями тих людей, що на тім же ґрунті жили, оплодотворивши його своєю працею, зросивши його своїм потом і кровію. Обиватель гадяцький чи липовецький, яких би верхів культурності не досягав, буде хилити чоло перед Дантом і Шекспіром, Вашингтоном і Марксом, але він не почує до них ніколи тої інтимної близькості, яку чує чоловік, свідомий своєї української національної приналежності, української національної традиції, до тих сірих шукачів справедливості і правди, що пройшли отсими вкритими густим пилом дорогами, минаючи сі чепурні села, і серед тихого шамотіння придорожніх верб думали важку думку про долю краю й свого народу. До тих великих і малих борців за волю й поступ свого народу, великих і малих творців української культури, українського слова, української свідомості. До всіх, що зв'язали себе з долею українського народу, України й віддали свої сили, свою працю її будущині.
- 43774.
Поняття "українське відродження". Періодизація та регіоналістика "українського відродження"
-
- 43775.
Поняття біологічної зброї
Безопасность жизнедеятельности що мають розміри в межах 0,5-10 мкм і за сприятливих умов розмножуються простим діленням через кожні 20-30 хв. Вони здатні зберігатися у воді, та грунті від 1 місяця до десятків років, створюючи капсули (спори) стійкі до висихання, високих і низьких температур. Тривалість інкубаційного періоду 1-6 діб. До основних бактеріологічних засобів відносяться збудники чуми, сибірської виразки, бруцельозу, черевного тифу, туляремії, холери, меліоїдозу, правця. Із великої кількості бактерій, знайдених у природі, тільки невелика частина видів викликає захворювання, тобто є патогенними (стафілококи, стрептококи, стовбнякова паличка, холерний вібріон та ін.). Хвороботворність бактерій полягає у їх здатності проникати крізь захисні бар'єри організму й виділяти токсичні речовини, які викликають інфекційні захворювання;
- віруси - мікроорганізми, що мають розміри в межах 0,08-0,35 мкм і розмножуються тільки на живих тканинах (на відміну від бактерій). Вони добре переносять висушування та заморожування і є збудниками натуральної віспи, жовтої лихоманки, різних видів енцефалітів, лихоманки Денге, пситакозу, грипу, сапу, ящуру та ін. Інкубаційний період вірусних захворювань складає 4-12 діб;
- рикетсії - це мікроорганізми, які займають проміжне положення між бактеріями і вірусами, живуть у тканинах уражених ними органів, мають розміри в межах 0,3-0,5 мкм. Вони не утворюють спор, але стійкі до висушування і низьких температур (у висушеному вигляді можуть зберігатись до півроку). Є збудниками висипного тифу, плямистої лихоманки Скелястих гір, Ку-лихо- манки, лихоманки Цуцугамуши. Інкубаційний період захворювань складає 4-23 доби;
- грибки (мікози) - одно- або багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження, розміри 3-50 мкм. Спори грибків дуже стійкі до висушування, низьких температур, впливу сонячного світла і дезинфікуючих засобів. Вони викликають такі важкі інфекційні захворювання, як бластомікоз, гістоламоз, нокар- диоз, кокцидіоїдомікоз. Інкубаційний період захворювань складає 5-20 діб.
- 43775.
Поняття біологічної зброї
-
- 43776.
Поняття громадянства
Юриспруденция, право, государство Крім обмеження субєктного складу підприємництва законодавством України, зокрема Законом “Про підприємництво”, встановлено певні обмеження, які стосуються здійснення окремих видів підприємницької діяльності. Ці обмеження полягають
- По-перше, деякі види підприємництва мають право здійснювати лише певні субєкти (діяльність, повязана з обігом наркотичних засобів, певних прекурсорів та психотропних речовин, виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобування бурштину, охороною окремих особливо важливих обєктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, повязана з розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій також і повними товариствами).
- По-друге, у забороні здійснювати окремі види діяльності (перелік яких встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України) без спеціального дозволу (ліцензії). Зокрема, без спеціального дозволу (ліцензії), що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом, не можуть здійснюватися:
- пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;
- виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї;
- виготовлення і реалізація лікарських засобів; виготовлення і реалізація особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
- виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також виготовлення та реалізація спирту етилового, коньячного і плодового;
- медична практика;
- ветеринарна практика;
- юридична практика;
- створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор тощо.
- 43776.
Поняття громадянства
-
- 43777.
Поняття громадянського суспільства і правової держави
Разное Оригінальними є погляди Нікколо Макіавеллі. У своєму головному творі “Монарх” він підкреслює, що глава держави не повинен зловживати своїми правами і порушувати майнових та особистих прав своїх підданих. У творі вже чітко простежується опис елементів громадянського суспільства як спільності людей, що протистоїть державі, яка прагне своїми діями підірвати будь-яку самодіяльність суспільства, щоб панувати над ним. Багато цікавого у творі Макіавеллі стосується аналізу таких неполітичних сфер життя, як праця, сім'я, кохання, задоволення людьми власних потреб, тобто проблем приватного життя. “Він (монарх) зобов`язаний спонукати громадян спокійно віддаватися торгівлі, хліборобству та ремеслам, аби вони упорядкували свої володіння, не боячись, що ці володіння в них відберуть, інші розпочинали б торгівлю, не боячись, що їх знищать податками”. Отже, Н. Макіавеллі бачив різницю між державою та громадянським суспільством, яке функціонує за власними законами і є автономним щодо держави, хоч остання постійно намагається підкорити собі всі сфери життя суспільства. З цього часу майже до XVII ст. в суспільній думці не виникало нових ідей з приводу громадянського суспільства. Принципово нову концепцію такого суспільства висунули англійські політичні теоретики Т. Гоббс та Д. Локк. Т. Гоббс у своєму знаменитому творі “Левіафан” підкреслював, що якісно нове людське співжиття виникає внаслідок переходу від природного стану з війною всіх проти всіх до впорядкованого культурного суспільства з існуванням держави. Лише домовившись про створення держави, зазначав Т. Гоббс, громадяни здатні домогтися спокою і порядку в суспільстві та створити умови для виникнення якісно нових суспільних зв`язків. Продовжуючи міркування Т. Гоббса, Д. Локк зазначав, що люди до створення держави розпоряджалися своїм майном та своїми правами згідно із законом природи. Але, щоб гарантувати собі права та свободи й захистити свою власність, люди створюють державу. Д. Локк у своїх творах використовував поняття “громадянське суспільство” і “держава” майже як взаємозамінні.
- 43777.
Поняття громадянського суспільства і правової держави
-
- 43778.
Поняття демократії "для незахідного світу". Ірак
Политология
- 43778.
Поняття демократії "для незахідного світу". Ірак
-
- 43779.
Поняття держави та її історичні форми
Юриспруденция, право, государство Держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим що вона:
- Всеохоплююча організація - об`єднує в єдине ціле всіх членів суспільства, забезпечує загальносуспільні інтереси і потреби;
- Територіальна організація - об`єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а територія є матеріальною базою держави;
- Єдина організація - об`єднує все суспільство як ціле, всі інші соціальні організації (політичні партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємців тощо), на відміну від держави, охоплюють лише частини, окремі верстви населення;
- Офіційна організація - репрезентує суспільство, виступає від його імені, і в такій якості визнана іншими суспільствами (державами);
- Універсальна організація - об`єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їх суспільного життя;
- Верховна організація - є вищим за значенням та силою об`єднанням суспільства, всі інші соціальні організації в сфері загальносуспільних інтересів підпорядковані їй;
- 43779.
Поняття держави та її історичні форми
-
- 43780.
Поняття етносу. Етногенез
Социология
- 43780.
Поняття етносу. Етногенез