Поняття держави та ii СЦсторичнСЦ форми

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



ПЛАН

Вступ

1. Поняття та ознаки держави

2. РЖсторичнСЦ форми державностСЦ

Висновок

Список використаноi лСЦтератури

ВСТУП

Питання по державу, ii поняття, сутнСЦсть СЦ роль з давнСЦх часСЦв вСЦдносяться до числа основоположних в державознавствСЦ. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, данСЦ питання прямо СЦ безпосередньо зачСЦпають СЦнтереси рСЦзних шарСЦв, класСЦв суспСЦльства, полСЦтичних партСЦй СЦ рухСЦв; по-друге, нСЦяка СЦнша органСЦзацСЦя не може конкурувати з державою в багатогранностСЦ виконуваних задач СЦ функцСЦй, у впливСЦ на долю суспСЦльства; по-третСФ, держава - дуже складне СЦ внутрСЦшньо-суперечливе суспСЦльно-полСЦтичне явище.

Народжена суспСЦльством, його протирСЦччями, держава сама невпинно стаСФ суперечливою, суперечлива ii дСЦяльнСЦсть СЦ соцСЦальна роль. Як форма органСЦзацСЦi суспСЦльства, призвана забезпечувати його цСЦлСЦснСЦсть СЦ керованСЦсть, держава виконуСФ функцСЦi, зумовленСЦ потребами суспСЦльства, а вСЦдповСЦдно, служить його СЦнтересам.

Держава СФ полСЦтичною органСЦзацСЦСФю всього населення краiни, його загальним надбанням СЦ справою. Без держави неможливСЦ суспСЦльний прогрес, СЦснування СЦ розвиток цивСЦлСЦзованого суспСЦльства.

КрСЦм того, СЦсторСЦя держави невСЦдСФмна вСЦд СЦсторСЦi суспСЦльства, елементами якого СФ кожен з нас. Вона разом з суспСЦльством проходить довгий СЦсторичний шлях вСЦд нерозвиненого до розвиненого, набираСФ на цьому шляху новСЦ риси та властивостСЦ.

1. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ

Дати визначення держави, яке б вСЦдображало всСЦ гранСЦ цього складного суспСЦльного явища, практично не вдавалося нСЦкому, хоча спроби робилися багатьма видатними фСЦлософами, полСЦтиками, юристами. Наприклад, Аристотель стверджував, що держава це зосередження усСЦх розумових СЦ моральних СЦнтересСЦв громадян. Цицерон розглядав державу як союз людей, обСФднаних загальною користю СЦ справедливСЦстю. Представники класовоi теорСЦi стверджували, що держава - це диктатура панСЦвного класу. Що ж таке держава?

НерСЦдко поняття тАЬдержаватАЭ ототожнюСФться з поняттям тАЬкраiнатАЭ, тобто виступаСФ як полСЦтико-географСЦчне утворення (Украiна - держава, що займаСФ певну частину сушСЦ). Автори багатьох публСЦкацСЦй, використовуючи термСЦн тАЬдержаватАЭ, мають на увазСЦ суспСЦльство, наприклад, коли пишуть, що ВеликобританСЦя - промислово-розвинена держава, а краiни ТропСЦчноi Африки - економСЦчно вСЦдсталСЦ держави.

У широкому змСЦстСЦ держава - це всеосяжна, правова, суверенна, територСЦальна, полСЦтична органСЦзацСЦя цивСЦльного суспСЦльства, що розташовуСФ спецСЦальним апаратом влади, що забезпечуСФ СЦснування суспСЦльства як СФдиного цСЦлого, його внутрСЦшню й зовнСЦшню безпеку. РЖншими словами, держава - це форма органСЦзацСЦi суспСЦльства, що виникаСФ на певному етапСЦ його СЦсторичного розвитку. Слова "краiна", "батькСЦвщина", "суспСЦльство", "держава" СФ синонСЦмами, якщо в них маСФться на увазСЦ поняття держави в широкому змСЦстСЦ (соцСЦологСЦчному).

У вузькому змСЦстСЦ держава - це механСЦзм керування суспСЦльством у виглядСЦ спецСЦального апарата суверенноi влади (публСЦчноi, полСЦтичноi), що поширюСФться на все населення краiни СЦ ii територСЦю, що володСЦСФ на цСЦй територСЦi монополСЦСФю на видання нормативно-правових актСЦв, застосування примуса, оподатковування. РЖнакше кажучи, держава - це механСЦзм здСЦйснення публСЦчно-полСЦтичноi влади в суспСЦльствСЦ, механСЦзм керування суспСЦльством. Таке трактування держави по сутСЦ ототожнюються з поняттям державного апарата, системи його органСЦв, надСЦлених владними повноваженнями. У той же час не слСЦд забувати про СЦснування в розвиненСЦй демократичнСЦй державСЦ системи органСЦв мСЦсцевого самоврядування, дСЦяльнСЦсть яких не повязана з виконанням функцСЦй органСЦв державноi влади.

РЖсторСЦя суспСЦльного розвитку знаСФ кСЦлька типСЦв держав, кожний з яких ТСрунтуСФться на певному типСЦ виробничих вСЦдносин, - рабовласницький, феодальний, капСЦталСЦстичний, соцСЦалСЦстичний. МагСЦстральним шляхом розвитку держави в сучасних умовах СФ ii трансформацСЦя в соцСЦально-демократичну правову державу, яка вСЦдображаСФ волю переважноi бСЦльшостСЦ населення СЦ стоiть на сторожСЦ прав людини. ОрганСЦзацСЦя СЦ здСЦйснення державноi влади виявляються у формах державного правлСЦння, державного устрою СЦ полСЦтичному режимСЦ.

Держава СФ органСЦзацСЦСФю суспСЦльства, але органСЦзацСЦСФю особливою, яка характеризуСФться тим що вона:

  1. Всеохоплююча органСЦзацСЦя - об`СФднуСФ в СФдине цСЦле всСЦх членСЦв суспСЦльства, забезпечуСФ загальносуспСЦльнСЦ СЦнтереси СЦ потреби;
  2. ТериторСЦальна органСЦзацСЦя - об`СФднуСФ членСЦв суспСЦльства (громадян) за територСЦальним принципом, а територСЦя СФ матерСЦальною базою держави;
  3. РДдина органСЦзацСЦя - об`СФднуСФ все суспСЦльство як цСЦле, всСЦ СЦншСЦ соцСЦальнСЦ органСЦзацСЦi (полСЦтичнСЦ партСЦi, професСЦйнСЦ та молодСЦжнСЦ спСЦлки, асоцСЦацСЦi пСЦдприСФмцСЦв тощо), на вСЦдмСЦну вСЦд держави, охоплюють лише частини, окремСЦ верстви населення;
  4. ОфСЦцСЦйна органСЦзацСЦя - репрезентуСФ суспСЦльство, виступаСФ вСЦд його СЦменСЦ, СЦ в такСЦй якостСЦ визнана СЦншими суспСЦльствами (державами);
  5. УнСЦверсальна органСЦзацСЦя - об`СФднуСФ членСЦв суспСЦльства для вирСЦшення питань, що стосуються рСЦзних сфер iх суспСЦльного життя;
  6. Верховна органСЦзацСЦя - СФ вищим за значенням та силою об`СФднанням суспСЦльства, всСЦ СЦншСЦ соцСЦальнСЦ органСЦзацСЦi в сферСЦ загальносуспСЦльних СЦнтересСЦв пСЦдпорядкованСЦ iй;

7. ЦентралСЦзована органСЦзацСЦя - внутрСЦшня побудова держави здСЦснюСФться за СЦСФрархСЦСФю, тобто пСЦдпорядкованостСЦ нижчих органСЦзацСЦйних структур (регСЦонСЦв, мСЦсцевих органСЦв держ