Поняття держави та ii СЦсторичнСЦ форми
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?шСЦ держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадських робСЦт СЦз будСЦвництва каналСЦв та СЦнших СЦригацСЦйних споруд зажадало збереження сСЦльськогосподарськоi общини СЦ суспСЦльноi форми власностСЦ на землю. Поступово суспСЦльна власнСЦсть перетворилася на державну. Приватна власнСЦсть не придбала СЦстотного значення.
Потреба в спорудженнСЦ та експлуатацСЦi СЦригацСЦйних систем, необхСЦднСЦсть у надСЦйному iх захистСЦ створювали природне пСЦдТСрунтя для самостСЦйноi публСЦчноi влади. Основою ii стало родоплемСЦнне вельможне панство - общинне тАЭчиновництвотАЭ, яке виступало органСЦзатором виробництва СЦ виконувало адмСЦнСЦстративнСЦ функцСЦi. Ця особлива група посадових осСЦб створила апарат державноi влади.
СхСЦднСЦ держави - деспотичнСЦ монархСЦi - не мали ясно вираженоi класовоi диференцСЦацСЦi. Тут держава стала й органСЦзатором виробництва, й правителем над членами общини, iх експлуататором. РодоплемСЦнне вельможне панство привласнювало не самСЦ, засоби виробництва, а управлСЦння ними. Маючи у власному розпорядженнСЦ якСЦсь матерСЦальнСЦ блага, воно втрачало iх разом з утратою посади. Значення приватноi власностСЦ, яка посСЦдала певне мСЦсце в краiнах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власнСЦстю держави або церкви, але не приватних осСЦб. Особлива роль вСЦдводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своСФ становище СЦ владу як данСЦ Богом. Правитель проголошувався носСЦСФм Божоi волСЦ, посередником мСЦж Богом СЦ людьми. Так вСЦдбувався процес сакралСЦзацСЦi влади - проголошення ii священною, непорушною, недоторканною.
На територСЦi РДвропи (СФвропейський шлях виникнення держави головним чинником утворення держави було класове розшарування суспСЦльства в звязку СЦз формуванням приватноi власностСЦ на землю, худобу, рабСЦв. У пСЦвденноi РДвропСЦ держави виникли в епоху залСЦза. Там не були потрСЦбнСЦ такСЦ громадськСЦ роботи, як у разСЦ схСЦдного (азСЦатського) шляху виникнення держав. У результатСЦ розкладання общин виникла або приватна власнСЦсть на землю (АфСЦни, Рим), або приватне землекористування зСЦ збереженням державноi власностСЦ (Спарта).
В АфСЦнах появу держави нерСЦдко називають класичною формою походження держави. Вона виникла безпосередньо СЦз внутрСЦшнСЦх, класових протирСЦч, якСЦ розвилися в надрах родоплемСЦнного суспСЦльства.
У Давньому РимСЦ процес формування класСЦв СЦ держави внаслСЦдок цСЦлоi низки причин гальмувався, СЦ перехСЦдний до держави перСЦод розтягся на столСЦття.
В основному процес утворення держави в Давньому РимСЦ був таким же, як СЦ в АфСЦнах, лише супроводжувався боротьбою плебеiв (прийшлого населення) проти патрицСЦiв (римського родового вельможного панства). Плебеi - особисто вСЦльнСЦ, не повязанСЦ з римським родом, мали торгове СЦ промислове багатство. Боротьбою проти патрицСЦiв за владу вони стимулювали розкладання родоплемСЦнного ладу СЦ утворення держави.
У ДавнСЦй СпартСЦ поява держави була обумовлена не лише внутрСЦшньо-економСЦчними причинами, а й завойовницькими походами, у результатСЦ яких завойоване населення ставало не особистими рабами завойовника, а общинними рабами (СЦлотами). Перевищення кСЦлькостСЦ СЦлотСЦв над спартанцями СЦ острах загрози повстання з iх боку зумовили формування держави на пСЦдТСрунтСЦ специфСЦчноi форми землекористування. Тут приватна власнСЦсть на землю СЦ рабСЦв не допускалася, земля розподСЦлялася порСЦвну серед общинникСЦв на правах володСЦння.
У давнСЦх германцСЦв утворення держави було прискорене завоюванням значних територСЦй Римськоi СЦмперСЦi. У нСЦмецьких народСЦв важливим чинником виникнення держави СЦ права було завоювання ними колишнСЦх територСЦй Римськоi СЦмперСЦi, яка на той час уже розпадалася. Для тримання в покорСЦ населення завойованих територСЦй нСЦмцСЦ ставили своiх намСЦсникСЦв, що перетворювалися на князСЦв. Тому цСЦ процеси спонукали прискорення розпаду первСЦсного ладу в нСЦмцСЦв СЦ утворення ранньофеодальноi держави.
У КиiвськСЦй РусСЦ формування ранньофеодальноi державностСЦ супроводжувалося запрошенням на князювання варягСЦв.
В утвореннСЦ кожноi держави маСФ значення цСЦлий комплекс причин - економСЦчних, полСЦтичних, внутрСЦшнСЦх, зовнСЦшнСЦх, тому що виникнення держави у кожного народу маСФ своi особливостСЦ, характеризуСФться певними рисами.
РД чимало народСЦв СЦ нацСЦй, що створили своi держави лише у XX столСЦттСЦ. ВнаслСЦдок конкретних СЦсторичних причин вони або нСЦколи не мали власноi держави, або втратили ранню державнСЦсть СЦ тривалий час входили до складу СЦнших багатонацСЦональних держав, вСЦдчували нацСЦональнСЦ утиски з боку пануючоi влади основноi нацСЦi (наприклад, Украiна у складСЦ дореволюцСЦйноi РосСЦi). Багато хто з них зумСЦли домогтися власноi державностСЦ у XX ст. в результатСЦ реалСЦзацСЦi права нацСЦй на полСЦтичне самовизначення. Ця причина була вирСЦшальною, ii супроводжувала характерна для виникнення раннСЦх держав соцСЦальна неоднорСЦднСЦсть суспСЦльства, його суперечливСЦсть. ТакСЦ держави утворилися в процесСЦ лСЦквСЦдацСЦi СЦмперСЦй, колонСЦй, суверенСЦзацСЦi державноподСЦбних утворень.
Так, на руiнах колишнСЦх колонСЦальних СЦмперСЦй в АзСЦi, АфрицСЦ, ЛатинськСЦй АмерицСЦ, ОкеанСЦi з середини 50-х рокСЦв XX ст. виникло понад 90 нових держав. iх кСЦлькСЦсть у нашСЦ днСЦ зросла.
Поповнив ряди нових держав розпад СРСР. До держав, що утворилися внаслСЦдок розпаду СРСР, належать Украiна та СЦншСЦ краiни СНД. Цей лад скорСЦше був прафеодальним чи ранньофеодальним (селяни зберСЦгали волю СЦ власнСЦсть на землю, знать не мала великоi земельноi власностСЦ), нСЦж феодальним.