Поняття держави та ii СЦсторичнСЦ форми
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
авноi влади СЦ управлСЦння, державних пСЦдприСФмств СЦ установ) вищим, в кСЦнцевому результатСЦ, - загальнодержавним (парламенту, президенту, мСЦнСЦстерствам тощо).
Держава характеризуСФться як особлива органСЦзацСЦя суспСЦльства, що вСЦдрСЦзняСФться вСЦд суспСЦльства та рСЦзних форм державноi органСЦзацСЦi суспСЦльства (недержавних структур) наявнСЦстю особливих ознак. ВказанСЦ ознаки характеризують особливостСЦ держави та подСЦляються на двСЦ групи:
- ОсновнСЦ ознаки, що безпосередньо характеризують державу СЦ вСЦдсутнСЦсть хоча б однСЦСФi з яких не даСФ можливостСЦ характеризувати суспСЦльне утворення як державне.
- ФакультативнСЦ ознаки, що конкретизують змСЦст основних СЦ не СФ обов`язковими.
Серед основних ознак держави називають:
- НаявнСЦсть полСЦтичноi публСЦчноi влади. ПолСЦтичний характер влади визначаСФ рСЦвень обов`язковостСЦ владних рСЦшень, а публСЦчний характер визначаСФ рСЦвень поширеностСЦ державних рСЦшень на населення;
- НаявнСЦсть територСЦi, тобто частини земноi кулСЦ, в рамках якоi населення перетворюСФться в громадян, СЦ на яку поширюСФться суверенСЦтет держави. ТериторСЦя СФ необхСЦдною умовою визнання держави суб`СФктом мСЦжнародних вСЦдносин;
- СуверенСЦтет, тобто полСЦтико-правова характеристика влади, що закрСЦплюСФться нормативним актом та характеризуСФ державну владу як верховну, незалежну, неподСЦльну та СФдину.
РЖснуСФ три рСЦзновиди суверенСЦтету:
- нацСЦональний суверенСЦтет, тобто реальна можливСЦсть нацСЦi створювати незалежну державу;
- народний суверенСЦтет, тобто реальна участь народу у здСЦйсненнСЦ влади;
- державний суверенСЦтет, тобто полСЦтико-правова властивСЦсть державноi влади, що виражаСФться в ii незалежностСЦ вСЦд СЦншоi влади в серединСЦ краiни та в правСЦ держави самостСЦйно вирСЦшувати своi проблеми на основСЦ принципСЦв мСЦжнародного права.
Компоненти державного суверенСЦтету, що характеризують його змСЦст:
- верховенство влади, тобто можливСЦсть СЦснування лише однСЦСФi державноi влади та можливСЦсть визнати незаконними рСЦшення будь-якоi СЦншоi соцСЦальноi влади;
- незалежнСЦсть, тобто можливСЦсть вирСЦшувати будь-яке питання зовнСЦшнього чи внутрСЦшнього характеру без втручання СЦнших держав на основСЦ принципСЦв нацСЦональноi та мСЦжнародноi системи права;
- неподСЦльнСЦсть, тобто можливСЦсть держави самостСЦйно вирСЦшувати питання щодо участСЦ в роботСЦ мСЦжнародних асоцСЦацСЦй, а також визначати статус адмСЦнСЦстративно-територСЦальних одиниць;
- СФднСЦсть, тобто наявнСЦсть СФдиного змСЦсту влади (державно-полСЦтична) та розподСЦл влади на законодавчу, виконавчу та судову в процесСЦ реалСЦзацСЦi владних повноважень;
- НаявнСЦсть системи органСЦв та органСЦзацСЦй, що створюються державою для виконання ii функцСЦй та завдань СЦ охоплюСФться поняттям механСЦзм держави. Частина органСЦв держави, що створюСФться для реалСЦзацСЦi владних повноважень охоплюСФться поняттям апарат держави;
- НаявнСЦсть можливостСЦ розробляти загальнообов`язковСЦ правила поведСЦнки, що визначаються як правовСЦ норми. За допомогою права держава визначаСФ змСЦст прав та обов`язкСЦв суб`СФктСЦв суспСЦльних вСЦдносин, а також забезпечуСФ обов`язковСЦсть своiх рСЦшень;
- МожливСЦсть самостСЦйно визначати види СЦ розмСЦри податкСЦв. Податки - це загальнообов`язковСЦ платежСЦ, що стягуються у населення у сумСЦ чи процентному вСЦдношеннСЦ на загально-соцСЦальнСЦ проблеми (освСЦта, охорона здоров`я, культура, соцСЦальнСЦ виплати тощо).
Серед факультативних ознак держави розрСЦзняють:
- наявнСЦсть конституцСЦi;
- наявнСЦсть державних символСЦв;
- наявнСЦсть громадянства;
- грошовоi одиницСЦ;
- збройних сил;
- участь держави у мСЦжнародних органах СЦ органСЦзацСЦях тощо.
Перед будь-якою державою постають завдання, на вирСЦшення яких вона спрямовуСФ своi матерСЦальнСЦ ресурси, СЦдеологСЦчнСЦ та полСЦтичнСЦ зусилля. ЦСЦ завдання держава виконуСФ через здСЦйснення функцСЦй, якСЦ дуже тСЦсно повязанСЦ СЦз завданнями, цСЦлями СЦ суттю держави, але не зводяться лише до них. АналСЦз функцСЦй держави повинен вСЦдповСЦдати на головнСЦ питання: що СЦ як повинна робити держава на певному етапСЦ свого розвитку; на чому повиннСЦ бути сконцентрованСЦ зусилля ii органСЦв СЦ вСЦдомств?
Чимало спецСЦалСЦстСЦв вважають, що функцСЦi держави - це, перш за все, певнСЦ напрями дСЦяльностСЦ держави, в яких виражаСФться службова роль, завдання, мета СЦ закономСЦрностСЦ розвитку. За допомогою функцСЦй держава реалСЦзуСФ своi завдання та цСЦлСЦ, якСЦ стоять перед суспСЦльством чи можуть бути поставленСЦ.
ОсновнСЦ функцСЦi держави можна класифСЦкувати таким чином:
1. За соцСЦальним значенням державноi дСЦяльностСЦ:
а) основнСЦ, що характеризують призначення держави, найбСЦльш загальнСЦ, найважливСЦшСЦ напрями ii дСЦяльностСЦ. Це, наприклад, функцСЦi оборони краiни, захисту правопорядку, законностСЦ, охорони прав СЦ свобод громадян;
б) додатковСЦ, що СФ складовими елементами основних функцСЦй, але сутнСЦсть держави не розкривають. Так, у складСЦ такоi основноi функцСЦi, як оборона краiни, можна видСЦлити низку допомСЦжних: змСЦцнення збройних сил, розвиток науково-технСЦчного прогресу для забезпечення iх озброСФнням та СЦн.
2. За сферами дСЦяльностСЦ функцСЦi подСЦляються на:
а) внутрСЦшнСЦ функцСЦi, що здСЦйснюються в межах даноi держави та виражаються в ii внутрСЦшнСЦй полСЦтицСЦ, а саме: регулювання економСЦчних вСЦдносин, органСЦзацСЦя суспСЦльноi працСЦ, охорона правопорядку, законностСЦ, прав СЦ свобод громадян, соцСЦальний захист населення, охорона та рацСЦональне використання природних ресурсСЦв;
б) зовнСЦшнСЦ функцСЦi, що забезпечують здСЦйснення зовнСЦшньоi пол