Поняття держави та ii СЦсторичнСЦ форми
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
СЦтики держави. Це такСЦ функцСЦi: оборона краiни, пСЦдтримання мСЦжнародного миру, економСЦчного спСЦвробСЦтництва.
3. ДержавнСЦ функцСЦi з точки зору тривалостСЦ iх здСЦйснення у часСЦ подСЦляються на:
а) постСЦйнСЦ функцСЦi, що здСЦйснюються протягом усього часу СЦснування держави. Це оборона краiни, охорона правопорядку;
б) тимчасовСЦ функцСЦi, що здСЦйснюються протягом певного перСЦоду СЦснування держави.
Можливий розподСЦл функцСЦй держави за сферами суспСЦльного життя, в яких вони здСЦйснюються. ВСЦдповСЦдно до цього функцСЦi подСЦляються на економСЦчнСЦ, полСЦтичнСЦ, гуманСЦтарнСЦ.
СлСЦд зважити на те, що держава може бути свСЦтською СЦ теократичною. БСЦльшСЦсть держав свСЦту - свСЦтськСЦ, тобто такСЦ, в яких розмежованСЦ сфери дСЦi церкви СЦ держави (церква вСЦдокремлена вСЦд держави). У теократичних державах влада належить церковнСЦй СЦСФрархСЦi
2. РЖСТОРИЧНРЖ ФОРМИ ДЕРЖАВНОСТРЖ
Розмаiття держав, що мали мСЦсце в СЦсторСЦi та СЦснують сьогоднСЦ, потребують певноi упорядкованостСЦ, класифСЦкацСЦi за загальними та особливими ознаками.
Основною класифСЦкацСЦСФю держав СФ iх розподСЦл та обСФднання за типами. РЖсторичний тип держави - це сукупнСЦсть найбСЦльш суттСФвих ознак, притаманних державам, що СЦснували на певних етапах СЦсторСЦi людства. ВСЦдповСЦдно до класифСЦкацСЦi суспСЦльно-економСЦчних формацСЦй все розмаiття держав в СЦсторичному контекстСЦ подСЦляСФться на такСЦ типи: рабовласницькСЦ, феодальнСЦ, сучаснСЦ.
Рабовласницький - це перший в СЦсторСЦi тип держави, який не мав загального розповсюдження СЦ був перехСЦдним. Це зумовило наявнСЦсть у рабовласницькому суспСЦльствСЦ залишкСЦв устрою влади первСЦснообщинного ладу, але домСЦнуючоi сили в ньому набираСФ тенденцСЦя державноi органСЦзацСЦi суспСЦльства.
Рабовласницький тип держави характеризуСФться тим, що його економСЦчну основу складала приватна власнСЦсть СЦ такий засСЦб виробництва як раб. Членами держави визнавалась меншСЦсть населення - у першу чергу, рабовласники та, у деяких випадках, представники СЦнших верств населення (селяни-общинники, ремСЦсники, торговСЦ люди).
У деяких суспСЦльствах органСЦзацСЦя державностСЦ починалася з феодального типу держави. Для такоi держави, незважаючи на те, що вона базуСФться, в основному, на сСЦльськогосподарському виробництвСЦ, характерне вже визнання селянина членом держави, який, не маючи права власностСЦ на землю, володСЦСФ СЦншими засобами виробництва (хатою, СЦншими будСЦвлями, СЦнвентарем). Феодальна держава обСФднуСФ всСЦх членСЦв суспСЦльства, але вони не рСЦвнСЦ за своiм соцСЦальним статусом, подСЦляються на рСЦзнСЦ стани; СЦснуСФ в цьому суспСЦльствСЦ СЦ крСЦпацтво. Феодальна держава СФ за своСФю сутнСЦстю СЦнституалСЦзацСЦСФю суспСЦльства, його становлення як цСЦлого, що СЦснуСФ на певнСЦй територСЦi та спроможне виступати зовнСЦ у виглядСЦ СФдиних органСЦв. Тому пануючою закономСЦрнСЦстю становлення феодального суспСЦльства СФ централСЦзацСЦя управлСЦння, а провСЦдною формою державноi органСЦзацСЦi - монархСЦя (ранньофеодальна, централСЦзована, станово-представницька).
ОскСЦльки центральна влада феодальноi держави пСЦдтримувалась багатими станами мСЦст, виникли органи станового представництва (земськСЦ собори, парламент). Розшарування суспСЦльства вимагало правового закрСЦплення не лише нерСЦвностСЦ рСЦзних груп, а й СЦСФрархСЦi iх взаСФмовСЦдносин. Феодальне право - жорстоке, вСЦдверто класове, неузгоджене та розпорошене. Значний вплив мають релСЦгСЦйно-правовСЦ норми.
Буржуазна держава та буржуазне право виникли в результатСЦ буржуазних революцСЦй, спрямованих проти феодально-абсолютистськоi монархСЦi та феодальних вСЦдносин. Для них характернСЦ такСЦ риси:
- феодальне проголошення СЦ закрСЦплення рСЦвноправя, законностСЦ, непорушностСЦ прав людини, свободи приватноi власностСЦ та договорСЦв, невтручання держави у суспСЦльне життя;
- цензовий характер, тобто вСЦдсторонення за допомогою майнових та СЦнших цензСЦв бСЦльшостСЦ населення вСЦд участСЦ у формуваннСЦ органСЦв влади;
- зосередження основних зусиль держави переважно на полСЦтичних функцСЦях;
- множиннСЦсть форм правлСЦння (конституцСЦйна монархСЦя, демократична республСЦка), зростання ролСЦ права в регулюваннСЦ суспСЦльних вСЦдносин.
СоцСЦалСЦстичному типу держави СЦ права притаманнСЦ нСЦгСЦлСЦстичне ставлення до права, спроби його ототожнення з полСЦтичною доцСЦльнСЦстю, проголошення принципу фактичноi рСЦвностСЦ (зрСЦвнялСЦвка), управлСЦння суспСЦльством за допомогою репресивних методСЦв, ототожнення права СЦ законодавства, визнання тимчасового характеру держави СЦ права, необхСЦдностСЦ iх скасування при комунСЦзмСЦ як вищоi стадСЦi розвитку соцСЦалСЦстичного суспСЦльства.
Сучасний тип держави характеризуСФться соцСЦальною спрямованСЦстю, демократичним режимом утворення державних органСЦв СЦ здСЦйснення державноi влади, правовою формою та характером державноi дСЦяльностСЦ.
СучаснСЦ держави найбСЦльш розвинутих суспСЦльств забезпечують задоволення загальнолюдських потреб, реальне здСЦйснення та захист основних прав людини. РЗх економСЦчною основою СФ наявнСЦсть серед населення значноi кСЦлькостСЦ власникСЦв засобСЦв СЦ результатСЦв виробничоi дСЦяльностСЦ та рСЦвноправнСЦсть рСЦзних форм власностСЦ: приватноi, мунСЦципальноi та державноi.
СуттСФвою рисою сучасноi держави СФ вСЦдображення, забезпечення СЦ захист природних прав людини.
Держава СЦ право у рСЦзних народСЦв формувалися не однаково. Наприклад, класично СЦз класових протирСЦч всерединСЦ родового суспСЦльства виникли держава СЦ право у СтародавнСЦх АфСЦнах.
На Стародавньому СходСЦ, в АзСЦi та АфрицСЦ (схСЦдний, азСЦатський шлях виникнення держави) пе