Geum.ru

Информация

  • 37021. Організація обліку в Франції та Люксембурзі
    Менеджмент

    Введення вимоги про надання консолідованих бухгалтерських звітних документів привело до великих змін у законодавстві Люксембургу. Однак із 7400 зареєстрованих на фондових біржах компаній 5800 є фінансовими холдингами, яким надається виняток із цієї вимоги. Крім цього, частина холдингових компаній країни, у свою чергу, є дочірніми структурами інших іноземних холдингів, і тому останні мають подавати консолідовані бухгалтерські звітні документи. Консолідація проводиться звичайно методом придбання - постатейно, хоча в деяких випадках дозволяється використовувати метод злиття. Гудвіл має бути списаний протягом 5 років, якщо період амортизації перевищує цей термін, обґрунтовані пояснення мають приводитись у коментарях до бухгалтерських звітів. Особливістю люксембурзької бухгалтерської системи є те, що звітні документи можуть подаватися в будь-якій вільно конвертованій валюті. Тому немає ніяких розпоряджень стосовно перерахування іноземної валюти, але на практиці застосовуються два методи метод обмінного курсу закриття балансу і тимчасовий метод.

  • 37022. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика
    Менеджмент

    Велика частка пенсійних витрат шведських компаній належить до схем, робота яких цілком фінансується асоціаціями роботодавців і профспілками. Такі витрати чітко визначені, оскільки є щорічними платежами в зазначений фонд. У випадках, коли роботодавці беруть на себе безпосередній обов'язок займатися пенсійними питаннями, "Закон про бухгалтерську справу" майже не регулює такі угоди, але Професійна організація аудиторів рекомендує, щоб виконання цих зобов'язань здійснювалося в повному обсязі та на основі страхового підходу. Коли говорити про бухгалтерську справу Швеції, то тут, як і в багатьох інших питаннях, пов'язаних із соціальною політикою, ця країна відрізняється своїм нетиповим шляхом. Ґрунтуючись на значних наукових традиціях бухгалтерської справи, коріння яких сягає Німеччини та США, шведські бухгалтери зуміли розробити підхід, що поєднує суворі норми національного податкового законодавства й усе наполегливіші вимоги ринків довготермінового позичкового капіталу.

  • 37023. Організація обліку грошових коштів
    Бухгалтерский учет и аудит

    Комплекси облікових робітТермін виконанняВиконавецьПримітка12351.Прийняття звітів про рух продукції і матеріалів із сальдових відомостей від матеріально-відповідальної особиУ плині перших трьох робочих днів місяцябухгалтерВиписка рахунків покупцю за відпущені ТМЦщоднябухгалтерТаксирование звітів про рух продукції і матеріалівУ плині 2 днів після їхнього одержанняБухгалтерСкладання довідки про реалізацію продукції до місячного балансу8-го числа кожного місяцябухгалтерСоставлення бухгалтерських проводок по оприбуткуванню і використанню матеріалів6 числа кожного місяцяБухгалтерЗапису руху матеріалів і пересування в регістрах аналітичного обліку,складання оборотних відомостей,звірення їх з регістром бухгалтерського облікуЗ 9-12 число включно щомісячноБухгалтерЗапису в журналах-ордерах по обліку реалізації6 числа, щомісячнобухгалтерПеревірка на складі правильності ведення складського обліку, приймання прибуткових документів і їх таксірованіе1 раз у 5 днівЗвірення складського обліку з бухгалтерським на кожне перше число місяцяНа кожну другу декаду місяцяБухгалтерВибіркова інвентаризація матеріалів і продукції на кожнім складі1 раз на місяцьБухгалтерВиписка лімитно-заборних карт на відпустку зі складу продукції і матеріалівНаприкінці першої і другої половини місяцяБухгалтерВиписка разових вимог на відпустку зі складів матеріалів і продукціїщоднябухгалтерВиписка,реєстрація і видача доручень на одержання цінностейщодняБухгалтерРеєстрація рахівниць-фактур від постачальників і виписка розпоряджень на відкриття рахунків у книзі обліку продукції,товарів і матеріалів, що надійшли впершещодняБухгалтер

  • 37024. Організація обслуговування споживачів за типом "шведського столу" або "шведської лінії"
    Разное

    Швидше за все, ресторатору припадуть до уваги і органайзери, що спрощують роздачу приправ, столових приладів, серветок, що є безшовними стійками з полімерного матеріалу, придатними для монтажу на стіні або будь-якій горизонтальній поверхні. Не залишаться без уваги ні щипці для салатів та закусок, ні пристосування для нарізки, ні половнічки для соусу. А є ще багаточисельні блюда, ємкості для мюслі, блоки для джему, діспенсерні смарт-системи для цукрового піску, меду, вершків, сиропу, виконані з легованої сталі підставки з пластиковими ємкостями для викладання упакованих мілких штучних товарів, таких як кетчуп, гірчиця, - та хіба мало цих потрібних маленьких дрібниць, чия відсутність може істотно підірвати резюме вашого «шведського столу». Що стосується сервіровки, то особливу увагу слід приділити ергономіці: всі викладені страви, як і місця, з використаним посудом, мають бути доступні для гостей. Треба намагатися поєднувати квадратні підноси з круглими, а овальні чергувати за розміром, також важливе дотримання колірного балансу, і хоч би мінімально враховувати закони композиції. Вибір посуду повинен підкорятися загальній концепції закладу: демократичні ресторани можуть собі дозволити легке відхилення від неї, тоді як класичним закладам ставиться слідувати строго вибраному курсу. Зрозуміла ефектність подачі салатів на різноколірних лотках із скловолокна, але навряд чи така подача буде доречна в строгому інтер'єрі. Проектуючи «шведський стіл», треба намагатися не відхилятися від спочатку вибраної лінії, краще більше часу приділити на стадії дизайну-проекту та розробки конструкторської документації, чим вносити доповнення під час безпосереднього придбання устаткування або, що ще гірше, коли вже все розставлено та відбувається декоративна обробка фасаду. Треба пам'ятати, що сам по собі «шведський стіл» не принесе прибутку, але він це неодмінно зробить за допомогою гостей, які прийдуть до ресторану снідати, обідати або вечеряти. А раз так, значить, слід постійно думати про їх зручність: вибираючи проект, розробляючи меню або доки віртуально регулюючи їх потоки та потоки персоналу. Важливо зрозуміти, як відвідувачі потраплятимуть в зал, орієнтуватимуться у викладених блюдах, братимуть підноси, посуд, столові прилади, рухатимуться уздовж лінії роздачі (підходити до будь-якої точки цієї лінії). Врешті-решт, вибір технологічного устаткування для залу - це не що інше, як пошук найбільш оптимальної дороги від кухні, де готуються страви, до покупця.

  • 37025. Організація оплати праці на підприємстві
    Экономика

    Існує тарифна система оплати праці, яка складається з наступних елементів:

    1. Тарифні сітки, які встановлюють диференціацію в залежності кваліфікаційних розрядів та різновидів робіт.
    2. Тарифні ставки, які визначають розмір оплати праці за одиницю часу.
    3. Тарифно-кваліфікаційні довідники, в яких всі роботи розділяються на групи і встановлюються вимоги до відповідних виконавців робіт.
    4. Доплати до тарифних ставок за шкідливість, суміщення професій, розширення зон обслуговування, оплати на дорочний час та інше.
  • 37026. Організація оподаткування суб’єктів малого підприємництва
    Менеджмент

    Порядок обліку і складання звітності підприємств і інших суб'єктів малого підприємництва, які оподатковуються за спрощеною системою регламентується Указом президента України „Про внесення змін до Указу Президента України від 3.07.98р. №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємства", №746/99 від 28.06.99р., з наступними змінами і доповненнями. Відповідно до цього Указу спрощена система обліку та звітності запроваджується до таких суб'єктів малого підприємництва:фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, і в трудових відносинах з якими , включаючи членів їх сімей , протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації за рік, не перевищує 500 тис.;юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, в яких за рік середньо облікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації не перевищує 1 млн. грн.

  • 37027. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
    Экономика
  • 37028. Організація податкового обліку і звітності розрахунків з бюджетом в умовах реформування системи оподаткування України
    Бухгалтерский учет и аудит
  • 37029. Організація пожежної безпеки на підприємстві
    Безопасность жизнедеятельности

     

    1. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.93 р. N 3745-XII.
    2. Постанова Кабінету Міністрів України (далі ПКМУ) від 26.07.94 р. “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку”.
    3. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС від 19.10.2004 року № 126.
    4. Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затверджений ПКМУ від 25.11.2009 року № 1262.
    5. Типове положення про відомчу пожежну (пожежно-сторожову) охорону, зетверджене ПКМУ від 14.08.1995 року № 653.
    6. Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), затверджене ПКМУ від 03.03.1995 року № 232.
    7. Положення про добровільну пожежну дружину (команду), затверджене ПКМУ від 25.02.2009 року № 136.
    8. Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений ПКМУ від 26.12.2003 року № 2030.
    9. Лехман С.Д. Охорона праці, пожежна безпека. Київ: Вища школа, 1983. 167 с.
    10. Огнетушащие средства и автоматические установки пожаротушения: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1989. 100 с.
    11. ОНТП 2486. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М.: ВНИИПО, 1987. 25 с.
    12. Основы противопожарной защиты: Учебное пособие для вузов / Я.Я. Щербина, И.Я. Щербина. Киев: Вища школа, 1985. 255 с.
    13. Пожарная безопасность промышленных обьектов: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1991. 160 с.
    14. Пожарная безопасность: Учебное пособие / А.Н. Баратов, В.А. Пчелинцев. М.: издво АСВ, 1997. 176 с: ил.
    15. Типове положення про пожежно-технічну комісію, затверджене наказом МНС України від 11.02.2004 N 70.
    16. Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МНС України від 29.09.2003 N 368.
    17. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджений наказом МНС України від 29.09.2003 N 368.
    18. Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджене наказом МНС України від 11.02.2004 N 70.
    19. Інструкція по влаштуванню блискавкозахисту будівель та споруд (РД 34.21.122-87), затверджена Главтехуправлением Минэнерго СРСР.
    20. Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затверджений наказом МНС від 22.08.2005 N 161.
    21. Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України від 02.02.2004 N 151.
    22. Правила експлуатації вогнегасників, затверджені наказом МНС від 02.04.2004 N 152.
    23. Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення, затверджені наказом МНС від 15.05.2006 N 288.
    24. Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затверджене наказом МПіСП від 17.06.1999 року № 112.
    25. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
    26. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
    27. Типове положення про службу пожежної безпеки, затверджене наказом МНС України від 29.09.2003 № 369.
    28. Правила обовязкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затверджені наказом Держкомстандарту України від 27.06.97. №374.
    29. Пожежна безпека на виробництві: Навчальний посібник / А.П. Рожков. Київ: Редакція журналу «Охорона праці, 1997. 448 с.
    30. Пожежна безпека: наук.техн. і публ. іл. журнал ГУПО МВС України. Київ, 1996, № 13, 1997, № 49, 1998, № 115.
    31. Пожежна безпека: Матеріали III наук. практ. конф. Київ: УкрНДШБ МВС України, 1997. 381 с.
    32. Проблемы пожарной безопасности / Под ред. В.Г. Палюха. Харьков: Мин. обр. Украины, МВД Украины, 1993 328 с.
    33. Скобелев О.В., Нехаев В.В. Довідник підприємця з питань пожежної безпеки (у запитаннях та відповідях). Київ: Пожінформтехтка, 1998. 160 с:.
    34. ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”.
    35. ДСТУ ISO 6309:2007 Знаки безпеки. Форма та колір.
    36. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.
    37. СНиП 2.04.02-84 Водозабезпечення. Зовнішні мережі и споруди;
    38. ДБН В.1.1-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва;
    39. ДБН.А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
    40. ГОСТ 12.1.00491. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие положения.
    41. ГОСТ 12.1.01893. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.
    42. ГОСТ 2733187. Пожарная техника. Классификация пожаров.
    43. ГОСТ 3021995. Древесина огнезащищенная.
    44. ДСТУ 227293. ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення.
    45. ДСТУ Б.В.1.1297 (ГОСТ 3040296) Матеріали будівель. Метод випробування на займистість.
    46. ДСТУ Б.В.2.71995 (ГОСТ 3024494) Матеріали будівельні. Методи випробування на горючості.
  • 37030. Організація постачання промисловими товарами цивільного населення України у 1943-1944 рр.
    История

    Особливу роль у забезпеченні населення товарами повсякденного попиту відігравала місцева промисловість, адже вона мала можливість відновити свою роботу швидшими темпами на відміну від великих базових підприємств легкої промисловості. Цифри свідчать, що місцева промисловість у той час працювала по лінії промкооперації недостатньо, для ринкових фондів передавала незначну частину товару. Зважаючи на це, наркомат торгівлі двічі ставив питання у Раднаркомі УРСР про незадовільне використання плану виробництва місцевою промисловістю. Наприкінці 1944 на початку 1945 років стан справ у цій галузі почав дещо нормалізуватися, коли внаслідок широкого залучення до виробництва інвалідів війни, опанування ними професій (шевця, чоботаря, майстра залізних виробів та інших) збільшився випуск товарів промкооперації та міської промисловості. Для трудового влаштування інвалідів Вітчизняної війни уряд зобовязав організувати до 15 квітня 1944 року виробничі майстерні та мережу шкіл для навчання інвалідів Вітчизняної війни: профтехшколи по вивченню кравецької та слюсарної справи, кравецько-швецької справи, спеціальні школи-інтернати для навчання сліпих, а також по підготовці бухгалтерів і фінансово-рахівничих працівників.14 Звичайно, залучення інвалідів війни до виробництва товарів першої необхідності, зокрема, сприяло як їх адаптації до нових умов, так і загальному поліпшенню ситуації у справі виробництва на місцях. Але в масштабах республіки з урахуванням дедалі зростаючих потреб товарів широкого вжитку населення становище з постачанням промисловими товарами в 1944 році залишалося незадовільним, а по деяких групах товарів його рівень знизився. Це стосувалося в першу чергу виробів текстильної промисловості.

  • 37031. Організація праці
    Менеджмент

    Додаткову трудомісткість визначають:

    1. Неправильна конструкція виробів, тобто недостатня технологічність конструкції; недостатній степінь типізації виробу або його частин; невідповідні технічні умови на матеріали; надто високі вимоги, що висуваються до якості продукції;
    2. Недосконалі методи виробництва, а саме неправильний підбір або використання машин та інструментів; неправильні параметри технологічного процесу; невідповідний розподіл робочого процесу на операції, що приводять до зайвих маніпуляцій з предметами праці і до зайвого руху виконавців; неправильне виконання робочих функцій, що приводить до зайвих рухів і зусиль робітника;
    3. Час , витрачений з організаційно-технічних причин, тобто велика різнорідність виготовлюваних підприємством виробів і повязані з цим дрібні серії виготовлюваної продукції; зміни конструкції виробу в ході його виробництва; помилка планування виробництва і недогляд в роботі транспорту, що викликають затримку в забезпеченні засобами виробництва і матеріалами; поганий технічний стан або аварії машин і обладнання, обумовлені неплановим і недостатнім доглядом за ними і несвоєчасним ремонтом; нечітка робота відділу інструментального господарства, що приводить до простоїв на робочих місцях; невідповідні умови праці, що викликають зниження продуктивності праці; недостатній рівень безпечності гігієни праці;
    4. Час витрачений з причин, що залежать від робітника, тобто запізнення, неявки на роботу, необгрунтовані перерви, низька інтенсивність праці; недостатня якість праці, що приводить до виникнення браку; недотримання правил техніки безпеки, що приводить до перерв в роботі або непрацездатності.
  • 37032. Організація приймання товару в аптеці
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Головними обовязками уповноваженої особи є:

    1. перевірка лікарських засобів, які надходять в аптеку, і супровідних документів накладних (з обовязковим зазначенням назви, дозування, лікарської форми, номера, серії, кількості, назви виробника), сертифікатів якості виробників, даних про реєстраційний статус лікарських засобів;
    2. оформлення висновку вхідного контролю якості лікарських засобів;
    3. ведення реєстру лікарських засобів, які надійшли до субєкта господарської діяльності;
    4. перевірка наявності в аптеці неякісних та фальсифікованих серій лікарських засобів згідно з інформацією територіальної інспекції;
    5. надання територіальній інспекції повідомлень про виявлені неякісні та фальсифіковані лікарські засоби або про які є підозра щодо їх якості, призупинення торгівлі такими лікарськими засобами;
    6. уповноважена особа перевіряє відповідність одержаних лікарських засобів супровідним документам щодо кількості, дозування, номерів серій, термінів придатності, реєстраційного статусу. Назви, лікарських форми, виробника. Кожна серія лікарських засобів повинна супроводжуватись сертифікатом якості, що видається виробникам, завіреним мокрою печаткою останнього постачальника;
    7. якщо результат вхідного контролю позитивний, то уповноважена особа передає одержані серії лікарських засобів в реалізацію;
    8. якщо результат негативний уповноважена особа складає акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення партій постачальнику. Копія акта передається до територіальної інспекції, яка після виконання додаткової перевірки та вибіркового лабораторного аналізу вживає заходів щодо інформування інших аптек про виявленні неякісні або фальсифіковані лікарські засоби та контролює дї постачальника щодо їх утилізації або повернення;
    9. у разі виникнення сумніву щодо якості лікарських засобів при виконанні візуального контролю уповноважена особа відбирає зразки сумнівних лікарських засобів та направляє їх до територіальної інспекції для проведення лабораторних досліджень. На час виконання таких досліджень, до остаточного вирішення питання про їх якість, серія сумнівних лікарських засобів перебуває на карантині, ізольовано від інших лікарських засобів, з позначенням "Торгівля заборонена" до окремого розпорядження.
    10. Облік надходження товарів
  • 37033. Організація проектного фінансування
    Экономика

    Оцінку інвестиційних витрат здійснюють різними методами:

    1. оголошення тендеру (відкритих торгів) для постачальників сировини, комплектуючих і устаткування (це найбільш точний, проте найбільш дорогий і тривалий шлях);
    2. використання цін з аналогічних, вже реалізованих проектів, для підрахунку витрат, які базуються на специфікаціях і номенклатурі сировини, комплектуючих і устаткуванні (метод використання бази кошторисних даних по об'єктах-аналогах);
    3. використання питомих вартісних показників (метод використання одиничних розцінок на загальнобудівельні і спеціальні роботи, включені в збірники, які щорічно видаються асоціаціями генпідрядників і субпідрядників з урахуванням усіх змін цін на матеріали, конструкції, обладнання, тарифні ставки робітників, транспортні та інші тарифи;
    4. сумарної оцінки за групами устаткування або функціональними частинами проекту, яка заснована на порівнянні вартості аналогічних реалізованих проектів. Використовуючи даний метод, необхідно брати до уваги річні темпи інфляції, зміну курсів іноземних валют, відмінності в місцевих умовах, чинні закони та інструкції, доступність місця будівництва, можливі помилки через відсутність надійних даних для попередніх проектних рішень і методологічні прорахунки, а також непередбачені матеріальні витрати за різними статтями.
  • 37034. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
    Безопасность жизнедеятельности

     

    1. Організаційні документи
    2. Річний план роботи навчального закладу.
    3. Наказ про організацію роботи з ОП та безпеки життєдіяльності в закладі.
    4. Наказ про призначення відповідальної особи за електрогосподарство.
    5. Наказ про протипожежну безпеку закладу освіти.
    6. Положення про службу ОП та безпеки життєдіяльності закладу.
    7. Колективний договір.
    8. Посадові, робочі інструкції працівників.
    9. Інструкції з ОП, ТБ на робочому місці працівників, в навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах.
    10. Санітарно-технічні паспорти приміщень.
    11. Наказ про підсумки роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності навчального закладу.
    12. Програми інструктажів працівників, учнів (вихованців).
    13. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
    14. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти.
    15. Нормативно-правове забезпечення роботи з охорони праці.
    16. Акт прийому готовності навчального закладу до нового навчального року.
    17. Плани евакуації учасників навчально-виховного процесу.
    18. Приписи органів державного нагляду і відповідні документи про реагування.
    19. Протокол зборів трудового колективу про вибори уповноваженого з охорони праці.
    20. Акт перевірки захисного заземлення, опору ізоляції.
    21. Акт загального технічного огляду будівлі і споруд навчального закладу.
    22. Облікова документація
    23. Журнал реєстрації вступного інструктажу з працівниками.
    24. Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів працівників навчального закладу.
    25. Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів учнів (у навчальних кабінетах).
    26. Журнал реєстрації нещасних випадків з працівниками та учнями.
    27. Акти розслідування нещасних випадків
    28. Посвідчення працівників, які здійснюють обслуговування електромереж.
    29. Журнал реєстрації первинного, цільового, позапланового інструктажів учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності при організації суспільно-корисної праці, проведенні позакласних заходів.
    30. Інформаційні матеріали, стенди
    31. Охорона праці.
    32. Пожежна безпека.
    33. Безпека дорожнього руху, маршрут руху до навчального закладу.
    34. Електробезпека.
    35. Безпека людини у надзвичайних ситуаціях.
    36. Попередження і профілактика травматизму невиробничого характеру.
  • 37035. Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України. К., 1996.
    2. Закон України "Про статус народного депутата України", від 17 листопада 1992 р., з наступними змінами та доповненнями.
    3. Регламент Верховної Ради України.
    4. Постанова Ценральної виборчої комісії №234 «Про розяснення щодо порядку видачі тимчасвого посвідчення народного депутата України»//Голос України. від 28.04.1998 року
    5. Березюк О. Вибори народних депутатів України: стан законодавства та шляхи його вдосконалення. Право України № 5-6 1995.с 28
    6. Коментар Конституції України. К., “Інститут законодавства Верховної Ради України” 1996.
    7. Конституційне право України. \ За ред. В. Ф. Погорілка. К., “Наукова думка”. 1999.
    8. Конституційне право. \ Під ред. В. В. Молдаван, В. Ф. Мелащенко. К., “Юмана”, - 1996.
    9. Кручок В. Депутатська недоторканність. Юридичний вісник України. № 45 від 11-17 листопада 1999 року.
    10. Манчуленко Г., Филипчук В. Народный депутат Украины: конституционно-правовой статус // Віче. - № 1. 1998. - С. 3-11
    11. Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України. К.: “Вентурі”, 1995. 238 с.
    12. Мікулін В.П. Особливості притягнення депутатів як обвинувачених. / Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення.Уряду України. Президинту, законодавчій, виконавчій владі. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників.К., 1997, Т.VII, С. 292.
    13. Муравин А. Депутатская неприкосновенность и уголовно-процессуальный закон // Юридический вестник. 1997. - № 1. - С. 102-104
    14. Онопенко В. Депутатська недоторканність: за і проти. // Голос України, 1999. - № 47.
    15. Основи конституційного права України . за ред В.В. Копейчікова. К., “Юрінком” 1997.
    16. Петровский В. Депутат и политика.// Народный депутат. 1992. - № 1
    17. Полешко А. Депутатська недоторканість: український і європейській досвід. // Право України № 4 1999.
    18. Слива А.Я. Депутатский запрос (Пособие для слушателей народных университетов). М.: “Знание”, 1988. 68 с.
    19. Сташків Б.І. Конституційне пpаво України. Hавчальний посібник. - Чеpнігів: РВВ, 1999. - 246 с.
    20. Теплюк М., Ющик О. Законодательная инициатива и ее реализация в законодательном процессе. // Віче. 1995. - № 7. - С. 13-18
    21. Хавронюк М. Подвійні стандарти недоторканності. // Юридичний вісник України. 1998. - 9 15 липня.
    22. Юридический энциклопедический словарь. М.: “Советская энциклопедия”, 1997.
  • 37036. Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування
    Юриспруденция, право, государство

    Цей перелік свідчить, то загально регулятивні правовідносини виникли на базі конституційних норм та інших юридичних актів. За своїм змістом вони загальні, а не індивідуальні. встановлюють правовий статус місцевого самоврядування, його права та обов'язки і, нарешті, служать передумовою для функціонування конкретних правовідносин. У даній проблемі особливо важливим є питання правосуб'єктності названих органів. Їх повноваження чітко визначені в Конституції та згаданому вище Законі. Будь-який вихід за межі цих повноважень, привласнення собі повноважень інших органів, у тому числі місцевих органів державної виконавчої влади, слід вважати таким, що виходить за межі конституційно-правових відносин З метою уникнення зазначених інцидентів законодавець заборонив органам державної виконавчої влади, їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та названим Законом до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім виконання делегованих їм радами повноважень та в інших випадках, передбачених законом п. 2 ст. 71 Закону), 3 цього питання також виникають спори, які вирішуються судами. Так, у Полтавському обласному суді розглядається позов облдержадміністрації до обласної ради з приводу створення нею структурного підрозділу, не встановленого чинним законодавством. Одночасно передбачається, що для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації (ст. 35 Закону). Наведені повноваження слід розцінювати як один з шляхів зміцнення правового статусу органів місцевого самоврядування, оскільки вони виступають за таких умов як рівноправні учасники договірних зобов'язань з органами державної виконавчої влади. Як суб'єктам конституційних відносин органам місцевого самоврядування властиві певні особливості, визначені Конституцією і які відрізняють їх від інших суб'єктів даних правовідносин Звернемо, насамперед, увагу на порядок їх формування. Він відбувається у двох рівнях. На ріпні первинного суб'єкта таке формування згідно зі ст. 140 Конституції проходить шляхом добровільного об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст у сільську громаду. В чинному законодавстві про місцеве самоврядування це положення про добровільність знайшло подальший розвиток у ст. 6 згаданого Закону. Вона, зокрема, передбачає як добровільне об'єднання територіальних громад сусідніх сіл в одну громаду, так і вихід із складу сільської громади. В обох випадках такі заходи здійснюються за рішенням місцевих референдумів. Мета діяльності територіальних громад також чітко визначена Основним Законом: самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Привертає увагу і визначений Конституцією принцип здійснення місцевого самоврядування. Воно відбувається на двох рівнях: безпосередньо; через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети. Законодавець з метою найповнішого залучення населення до вирішення громадських справ надав право органам місцевого самоврядування створювати органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна (ст. 140 Конституції). Пункт 1 ст. 14 Закону також визначає порядок їх створення: це відбувається після виявлення ініціативи жителів територіальної одиниці; остаточно питання вирішується самостійно жителями після одержання дозволу ради. Подібних характеристик не має жодний інший суб'єкт конституційно-правових відносин,

  • 37037. Організація робочого місця керівника
    Менеджмент

    Найпопулярніший МТМ-метод, суть якого полягає в тому, що більшість управлінських робіт можна розкласти на певну сукупність рухів людини (мікроелементів) і для кожного руху розробити норми часу, з яких можна отримати збільшені нормативи на виконання управлінської роботи. В методі МТМ використовуються 9 частин тіла людини, які мають від 2 до 19 модифікацій. За різновидом рухів методом моментальних спостережень, хронометражу і фотообліку збираються дані про витрати робочого часу.

    1. Метод аналітичного нормування. Спочатку проводиться класифікація управлінських робіт, тобто витрат робочого часу, який належить нормувати, вибираються методи дослідження: моментальні вибіркові спостереження, фотографія або самофотографія робочого дня, хронометраж. Потім збираються дані про витрати робочого часу на виконання роботи або операції за допомогою вказаних вище методів. До недоліків цього методу слід зарахувати його трудомісткість і необхідність використовувати висококваліфікованих фахівців під час проведення кваліфікаційних робіт. Крім того, управлінська праця це творча праця, тому її складно розбити на значну кількість самостійних операцій.
    2. Метод статистичного нормування полягає в моделюванні залежності трудомісткості процесу від логічно вибраної сукупності чинників за допомогою багатокрокового кореляційно-регресійного аналізу. При цьому дані про значення трудомісткості й чинників збираються за допомогою одного з описаних вище методів або беруться з наявної оперативної або бухгалтерської звітності.
    3. Метод експертного нормування полягає у формуванні нормативів групою висококваліфікованих фахівців-експертів на підставі оцінки потенціалу працівника, кількості та якості продукції, виходячи з особистого досвіду у виконанні даної роботи або наукового прогнозу. Правомочність оцінок експертів перевіряється методами рангової кореляції.
    4. Можливість перевірки результатів експертного опитування за допомогою методів рангової кореляції і математичної статистики дає змогу уникнути субєктивності у визначенні витрат праці.
  • 37038. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
    Маркетинг

     

    1. Ансоф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с ан1. Шоу Р., Меррик Д. Прибыльный маркетинг. Окупается ли ваш маркетинг? - К.: Companion Group, 2008. 496 с.
    2. Кунявский М.Е., Кублин И.М., Распоров К.О. Управление маркетингом промышленного предприятия. М., 2004. 516 с.
    3. 3.Гордон Д. Маркетинг и управление брендом. М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. 174 с.
    4. Хейс Дж. Управление маркетингом: опыт и проблемы. М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. 2005 с.
    5. Крюков А.Ф. Управление маркетингом. Учебное пособие. М.: КноРус, 2008. 512 с.
    6. Моисеева Н.К., Конышева М.В. Управление маркетингом. Теория, практика, информационные технологии. М.: Финансы и статистика, 2005. 684 с.
    7. Шарков Ф.И. Управление маркетинговыми коммуникациями (интегрированный подход). М.: Академический проект, 2006. 256 с.
    8. Строков В.А. Управление маркетингом на предприятии. Учебное пособие. М.: ХОРС-2, 2004. 239 с.
    9. Коротков А.В. Управление маркетингом. Гриф МО РФ. М.: Юнити, 2005. 463 с.
    10. Федосеев И.В. Управление маркетингом. Учебный курс. М.: Март, 2006. 208 с.
    11. Белл Д. Управление маркетингом: опыт и проблемы. Выпуск 2. Инструменты рекламы. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. 180 с.
    12. Бурцева Т.В. Управление маркетингом: Учебное пособие для ВУЗов. М.: Экономистъ, 2005. 223 с.
  • 37039. Організація та моделювання процесу обслуговування споживачів за місцем навчання
    Разное

    Вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації - навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти. Організація та відповідальність за харчування у державних вищих навчальних закладах покладаються на місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань. Харчування у навчальних закладах інших форм власності організовують засновник і керівник закладу. Контроль та державний нагляд за якістю харчування покладається на органи охорони здоров'я. Крім цього, проблема з харчуванням існує і в школах, навчальних закладах професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладах I та II рівня акредитації. Вартість харчування на одного учня в залежності від віку в поточному році становила в середньому 911 гривень, що не забезпечувало виконання норм харчування для осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Одночасно з цим на стан здоровя школярів продовжує негативно впливати неправильна організація навчально-виховного процесу, недостатній рівень штучного освітлення в класах, відсутність меблів необхідних розмірів та неправильне розсаджування дітей за учнівськими меблями, неефективне медико-профілактичне обслуговування учнів, перевантаження дітей перед екранами відеомоніторів, недостатнє їх фізичне та спортивне виховання в домашніх умовах. Розвязання вищезазначених проблем дозволило б не тільки зберегти, а й зміцнити здоровя наших дітей, в першу чергу це стосується проблеми харчування дошкільнят. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року, № 324 «Про затвердження натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики». «З метою вдосконалення організації харчування громадян, які проживають в інтернатних установах, навчаються у навчальних закладах та відпочивають у санаторіях сфери управління Міністерства праці та соціальної політики, Кабінет Міністрів України постановляє:

  • 37040. Організація та проведення туристичних походів
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Після загального ознайомлення з районом приступають до викреслювання нитки маршруту, розбивки по днях, визначення способів пересування всередині маршруту, а також прибуття і відправлення в початковий та кінцевий пункти походу. Визначають місця ночівлі, найбільш цікаві обєкти з точки зору географії, біології, краєзнавства та ін. Потім, якщо в цьому є необхідність, у раніше складений маршрут вносяться корективи та зміни. Розробляються запасні варіанти добових переходів на випадок непередбачуваних обставин, негоди і т. д. Визначається спеціальне обладнання для спостережень, збору мінералів, гербаріїв. Остаточно складений маршрут розглядається в установі, з якої відправляється група (школа, підприємство, ДЮЦ та ін.). Після цього оформлюється заявка до МКК (за місцем проходження маршруту) для того, щоб отримати дозвіл на проведення пішохідного походу в указаному районі, узгоджується місця ночівлі. Заздалегідь в письмовій або усній формі оформлюються домовленості з організаціями, на території яких планується проводити стоянки. Після того, як усі формальності виконані, приступають до другого етапу складання маршруту. Відповідальні за оформлення похідної документації разом з керівником приступають до її створення. До заяви додаються список учасників та нитка маршруту. Якщо у членів МКК зауважень немає, то в такому разі можна сміливо вирушати в похід. Вони рекомендують контрольно-рятувальну службу (КРС), де необхідно стати на облік перед виходом на маршрут і місця контрольно-рятувальних загонів (КРЗ) або КРС всередині маршруту. Тут можна завжди отримати допомогу при нещасному випадку чи в надзвичайній ситуації. Для зручності всі члени групи повинні мати схематичну карту маршруту з нанесеними географічними назвами усіх обєктів, що входять до району маршруту.