Geum.ru

Курсовой проект

  • 2041. Аналіз діяльності фірми "Галактика"
    Экономика

     

    1. Закон України «Про підприємство».
    2. Н.В. Куденко «Стратегічний маркетинг»;
    3. Азарян О.М. Маркетинг кондитерських товарів в Україні. Донецьк.: 1997.
    4. Азоєв Г.Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996.
    5. Грузинов В.П. Экономика предприятия. М.: 1998.
    6. Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоспособности предприятия. Х.: Основа, 1995.
    7. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность продукции. Теоретико-методологический аспект. Кременчуг.: 1994.
    8. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночних отношений. Х.: 1997.
    9. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. К.:1999.
    10. Курбатков К.Є. Маркетинг і організаційно-економічні умови розвитку збутової діяльності в ринкових умовах. Х.: 1996.
    11. Маршалкин Г.А. Производство кондитерских изделий. М.: Колос. 1994.
    12. Мочерний С.В. та ін. Основи економічної теорії. / За ред. С.В. Мочерного. К.: «Академія», 1997.
    13. Поліщук В.М. Управління конкурентоздатністю виробництва в галузях АПК. К.: 1997.
    14. Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. / А. Олійник. К.: 1996.
    15. Фитхутдинов Р.А. Менеджмент конкурентоспособности товара. «Бизнес-школа».: 1995.
    16. Хрипач В.Я. Экономика предприятия. Минск.: 1997.
    17. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. М.: 1996.
    18. Юданов А.Ю. Фирма и ринок. М.: Знание, 1990.
    19. Мен В.О. Фінансово економічний аналіз. Навчальний посібник К.: КНЕУ, 2001 530.
    20. Мен В.О. Економічний аналіз фінансів підприємства та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник К.: КНЕУ, 2002 645.
    21. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства.: Монографія. К.: КНЕУ 2002. 521 с.
    22. Івахненко В.Н. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник К.: Знання Прес, 2001 361 с.
    23. Коробов М.Я. Фінансово економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник К.: Т-во „Знання” КОО, 2003. 378 с.
    24. Павицька К.І. Фінанси України. Навчальний посібник К.: Кондор 2000. 264 с.
    25. Манх В.С. Економічний аналіз. Підручник: Вид. 2 ге, перероб. Та допов. К.: Центр навчальної літератури, 2005 472 с.
    26. Канг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная практика. М.: Прогресс, 1982. С. 264.
    27. Винокуров В.А. Организация стратегического управлення на предприятии. М.Центр зкономики и маркетингу 1996.
    28. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник для студ вузов.
    29. -М.:МГУ, 1995.-252 с.
    30. Ильин А.И. Планирование на предприятии: Учеб. пособие. В 2-х ч. -Мн.:
    31. Мисанта, 1998. Ч. 1: Стратегическое планирование. - 294 с.
    32. Карлофф Б. Деловая стратегия. М.: Зкономика, 1991.
    33. Круглова Н.Ю. Стратегический менеджмент. Уч. пособие для вузов.
    34. М.: из-во РДЛ, 2003. - 464 с.
    35. Портер М. Международная конкуренция. М.: Международные отношения, 1993. С. 52 53.
    36. Макконел Кемпбелл Р., Брю Л. Стенли. Экономикс. Т. 1. Таллинн, 1992. С. 52.
    37. Программа дисциплины «Корпоративный менеджмент». М.: РЭА им. Плеханова, 1998. С. 60.
    38. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми забезпечення конкурентоспроможності // Вісник Донецького університету. Сер. Економіка і право, 2005, - Вип.2/1 - С.11-14.
    39. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. - К.: Ін-т екон.прогнозув., 2000. - 344 с.
    40. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 396 с.
    41. Арефєва О.В. Стратегія реалізації потенціалу підприємств // Економіка і управління, №1, 2005. С.-25-29
    42. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Навч. посібник.- Львів: "Новий
    43. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління. Навчальний
    44. посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 396 с.
    45. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. Питер, 1999
    46. Завельский М.Г. Институциональные изменения и экономическое развитие. . Экономика и математические методы. Том 34, выпуск 3, 1998. С. 18 - 29
    47. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. - К.: КНЕУ, 2000. - 280 с.
    48. Глазьев С. Стабилизация и экономический рост. Вопросы экономики. 1997. № 1. С. 90-103.
    49. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми забезпечення конкурентоспроможності // Вісник Донецького університету. Сер. Економіка і право, 2005, - Вип.2/1 - С.11-14.
    50. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 396 с.
    51. Камаев В.Д. Экономическая теория: Учебник. М.: «Владос», 1999 636 с.
    52. Виссема X Менеджмент в подразделениях фирмы. М.: ИНФРА-М, 1996.
    53. Виханский О. С. Стратегическое управление. М.: Гардарика, 1998.
    54. Барабась Д.О. Концепція ключових факторів успіху підприємств як методологічна основа дослідження їх конкурентоспроможності? // Проблеми науки, 2005, -№ 11.-С.52-55.
    55. Бернштам М.С., Гуриев С.М., Оленев Н.Н., Петров А.А., Поспелов И.Г. Механизм стимулирования экономического роста посредством восстановления сбережений населения. Экономика и математические методы. 1997. Том 33. Выпуск 2. С. 31 - 53.
    56. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Д. Школы стратегий. СПб.: Питер, 2000.
    57. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент. М.: ИНФРА-М, 1999.
    58. Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1999. 384 с.
  • 2042. Аналіз досвіду організації фінансового менеджменту на підприємстві
    Экономика

    Регулювання інвестиційних фондів почало набувати конкретної форми в США і Європі лише в 1930-х роках, коли історія існування фондів налічувала вже сімдесят або більше років. Навіть в наші дні продовжують змінюватися положення податкового законодавства, нагляду і регулювання інвестиційних фондів, що, зокрема, пов'язано з появою нових фінансових інструментів. Життєво поважно зрозуміти, що у відсутність надійної системи регулювання інвестор не випробовуватиме довіри до інвестиційних фондів, яка є заставою довгострокового розвитку цієї ефективної і прибуткової галузі. Регулювання може не здаватися практикам ринку необхідним; проте, якщо таке характеризується високими стандартами, не накладає нераціональних зобов'язань, застосовується справедливо і послідовно, то воно має значні плюси для практиків: Регулювання протидіє появі у потенційних інвесторів нереалістичних чекань, оскільки вимагає належного і повного розкриття інформації про ризики. Регулювання створює бар'єри для "входу" в бізнес, які покликані понизити вірогідність появи ганебних або таких, що дискредитували себе гравців, що завдають збитку всьому ринку. Регулювання встановлює чіткі правила, роблячи конкурентну боротьбу більш передбаченою і менш дорогою. Регулювання "судить гру": карає провину і запобігає їх повторенню. Можна було б сказати, що країнам, що розвиваються, легко створити систему регулювання, оскільки у них немає потужного фінансового сектора і, відповідно, інших законів, з якими система регулювання інвестиційних фондів повинна співіснувати, що само по собі є проблемою в розвинених країнах. Ринки, що розвиваються у багатьох випадках, є "білим аркушем" і можуть створити скоординовану систему без тривалих і складних "підгонок", часто необхідних на розвинених ринках. Більш того, країни, що створюють нові системи регулювання, можуть скоротити процес, який зайняв багато десятиліть в розвинених країнах, просто вивчаючи досвід останніх. Спочатку інвестиційні фонди були найменшими з трьох груп інституційних інвесторів в розвинених країнах. Вони були значно менше, чим страхові і пенсійні фонди. Але цілий набір чинників стимулював збільшення долі інвестиційних фондів на ринку. Ймовірно, найбільш важливими чинниками є простота стосунків між інвесторами і інвестиційними фондами (в порівнянні із страховими і пенсійними фондами, що встановлюють контрактні стосунки зі своїми учасниками), порівняно невисокі витрати і збори, зручність і простота доступу і ефективне регулювання, бездоганний імідж інвестиційних фондів в очах громадськості. Глобалізація світових ринків також істотно позначилася на інвестиційних фондах. Хоча велика частина активів, що знаходиться під управлінням в кожній країні, все ще доводиться на фонди, що інвестують в депозити, облігації або акції на вітчизняному ринку, темпи зростання вартості іноземних активів, що знаходяться під управлінням фондів, вище, ніж темпи зростання фондів, що інвестують у вітчизняні активи. Вже почалася міжнародна консолідація інвестиційних фондів, що управляють, в гігантські фірми, кожна з яких управляє активами на суму понад 100 мільярдів доларів. Що стосується країн з економікою, що розвивається, то в них інвестиційні фонди визнаються засобом мобілізації заощаджень. У більшості країн масова приватизація державних підприємств за допомогою ваучерів, які могли бути обмінені на акції (паї або долі) в приватизаційних фондах, в короткі терміни створила значні по розмірах пули активів. Хоча розвиток приватизаційних фондів був зовсім не безперешкодним - часто вони формувалися за спеціальними законами які не дозволяли їм стати належним чином функціонуючими інвестиційними фондами - все ж вони дали людям в цих країнах деяке уявлення про колективні інвестиції. Зрозуміло, що розвиток таких фондів неминуче повинен відрізнятися від подібного процесу в розвинених країнах, де справжня експансія інвестиційних фондів слідувала за становленням фондових ринків, підтримуваних великим числом приватних інвесторів; проте в економіках, що розвиваються, інвестиційні фонди грають істотну самостійну роль у формуванні самих ринків. Досить часто їх фінансова інфраструктура (кастодіальниє послуги, реєстрація прав власності, система платежів) відсутня або недостатньо розвинена. Можуть бути відсутніми необхідні законодавчі акти, або ж відповідне законодавство може бути суперечливим, неповним або застосовуватися від випадку до випадку і не до всіх в рівній мірі. До певної міри це є наслідком структури таких ринків. Зазвичай тут не вистачає елементу довгострокових ощадних інститутів (компаній по страхуванню життя і пенсійних фондів), припливи грошових коштів яких підтримують фінансові ринки розвинених країн. Тут також немає багаточисельного спроможного середнього класу, здатного набувати фінансових активів (цей клас лише-лише зароджується). У розвинених країнах велику роль в становленні ринків грало передаване по спадку багатство; у нинішніх же економіках, що розвиваються, чинник спадку має мале значення.

  • 2043. Аналіз доходів місцевих бюджетів та оцінка рівня їх забезпеченості
    Экономика

    бюджетів УкраїниДжерела формування доходів12ВласніМісцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування100% плати за землю для бюджетів міст Києва і Севастополя; 75% плати за землю для бюджетів міст АРК та міст обласного значення; 60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх обєднаньПодаток з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджетуНадходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштамиПодаток на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядуванняНадходження дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громадиПлата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджетуКошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власностіФіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядуванняГранти та дарунки у вартісному обрахункуВласні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджетуПодаток на прибуток підприємств комунальної власностіПлатежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значенняІнші надходження,передбачені закономЗакріпленіПодаток з доходів фізичних осіб: до бюджетів міст Києва та Севастополя 100%, бюджетів міст республіканського і обласного значення 75%, до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ та їх обєднань 25% від загального обсягу податку, що справляється на їх територіїДержане мито в частині, що належить відповідним бюджетамПлата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних радПлата за державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних радПлата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних радНадходження адміністративних штрафів,які накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіямиЄдиний податок для субєктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам

  • 2044. Аналіз доцільності виробництва фотосторожа з пульсуючим променем
    Экономика

    Найменування показниківЕкспертиСумарна оцінкаЧислове значення коефіцієнта важливості12345671 і 2>>>>>>>>1,51 і 3>>>>>>>>1,51 і 4>>>>>>>>1,51 і 5>>>>>>>>1,51 і 6>>>>>>>>1,51 і 7><>>><<>1,52 і 3>><<<><<0,52 і 4>>>>>>>>1,52 і 5>>>>>>>>1,52 і 6>>>>>>>>1,52 і 7<<<<<<<<0,53 і 4>>>>><>>1,53 і 5>>>>>>>>1,53 і 6>>>>>>>>1,53 і 7<<<<<<<<0,54 і 5>>>>>>>>1,54 і 6>>>>>>>>1,54 і 7<<<<<<<<0,55 і 6>><<<><<0,55 і 7<<<<<<<<0,56 і 7<<<<<<<<0,5

  • 2045. Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"
    Экология

    Для всіх складових екологічної системи, починаючи з елементів і до підсистем найвищого рівня необхідно встановити властивості і показники. Для абіотичних природних складових вони визначаються, перш за все, властивостями природної речовини - води, повітря, ґрунту. Такими властивостями, зокрема, є рухомість, розчинність, енергоспроможність, вагомість, родючість ґрунту, які характеризуються відповідними показниками: швидкістю та напрямком руху, вмістом розчинених речовин (солоність води), теплоємністю, теплотою замерзання чи випаровування, масою та густиною, вмістом поживних речовин та гумусу. Біотичним елементам екологічних систем притаманні продуктивність (приріст енергії, маси, чи розмірів особини), репродуктивність (періодичність розмноження та кількість нащадків), ефективність (економічність) використання енергії та речовини (к.к.д., коефіцієнт використання енергії, коефіцієнт використання речовини), саморегульованість (період затримки реакції, коефіцієнт пристосування тощо).

  • 2046. Аналіз економічної ефективності ВАТ "Птахорадгосп "Мирний"
    Сельское хозяйство

    У перспективі велику увагу буде зосереджено на вдосконаленні спеціалізації та концентрації виробництва у птахівництві, які відіграють і відіграватимуть вирішальну роль у підвищенні його ефективності. Наші дослідження і світовий досвід показали, що до територіальної спеціалізації цієї галузі необхідно внести корективи, після чого її загальна схема матиме такий вигляд: племінні репродуктори розміщуватимуться у центральних і північних регіонах з суворим кліматом, у локалізованих підприємствах (з ветеринарних міркувань) і у районах, віддалених від інших підприємств галузі; товарні птахівницькі підприємства найкраще розміщувати у південних регіонах, де значно менші затрати на будівництво приміщень та їх опалення, а також зосереджено кормову базу галузі. Економія від такого розміщення буде у 3-4 рази вищою, ніж затрати на перевезення яєць і м'яса птиці. Використання повного потрошіння, розбирання та глибокої переробки тушок разом з технологічним заморожуванням дасть можливість налагодити стабільні цілорічні виробництво та поставку м'яса птиці на ринок до всіх регіонів України. Крім того, нарощування виробничих потужностей підприємств з переробки яєць дозволить стабілізувати галузь яєчного птахівництва.

  • 2047. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки
    Экономика

     

    1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. 2-ге видання, доп. і перероблене / В.Г. Андрійчук. К.: КНЕУ,2002. 624с.
    2. Бабенко А. Фактори підвищення ефективності виробництва гречки // Тваринництво України 1994. №4. с.29-32
    3. Бойко В.І. Регіональні проблеми виробництва гречки // Економіка АПК. 2000. №7. с. 25-29
    4. Бугуцький О.А. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК 1998 №8 с. 45-51
    5. Глушаченко А.І., Мікуліна М.О. Ефективність виробництва в аграрному секторі: проблеми і тенденції // Вісник Сумського ДАУ. Сер. Фінанси і кредит. Вип. 1 Суми, 2001 с. 140-144
    6. Гончаренко Н.Г. Зменшення трудомісткості виробництва гречки // Економіка АПК. 2000. №1 с.45-49
    7. Коба П.В. Факторний аналіз ефективності виробництва гречки // Вісник СДАУ Се. Фінанси і кредит. Вип.2. Суми, 2000. с. 165-167
    8. Колодка С.І. Підвищення ефективності виробництва гречки // Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування. Вип.3 Х., 2004 с. 106-110
    9. Куліш М.Ю. Економічна ефективність виробництва та реалізації продукції // Формування високоефективного виробництва та ринку продукції в АПК південного регіону України / За ред. М.Ю. Куліша, І.І. Червена Миколаїв, 2000 с. 57-62
    10. Курган Л.І., Курган В.П. Ефективність сільськогосподарського виробництва // Вісник СДАУ. Сер. Фінанси і кредит 1999 №1 с. 163-165
    11. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник. КНЕУ. 2004. 384 с.
    12. Луценко М. Підвищення ефективності виробництва гречки // Тваринництво України 1999. №4 с. 16
    13. Маньковский А.Д. Планування і контроль економічних показників виробництва молока в ринкових умовах. // Науковий вісник НАУ. Вип.50 К., 2002. с. 158-161
    14. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства. Підручник. В.П. Мертенс, В.І. Мацибора, П.Ф. Жигало та ін.; За ред. В.П. Мертенса. К.: Урожай, 1995.288с.
    15. Могильний О. Прогресивні технології виробництва гречки // Пропозиція. 1999. №5 с. 42-44
    16. Мороз О.В. та ін. Методологічні підходи до визначення ефективності сільськогосподарського виробництва // Статистика України 2002 №4 с. 11-14
    17. Наумов О.Б. Визначення економічної ефективності виробництва за узагальнюючими показниками // Економіка АПК 2000 №5 с. 39-42
    18. Несторенко Н. Резерви виробництва гречки. Пропозиція. 1999. №2 с. 46-47
    19. Руснак П.П. Економіка сільського господарства. Підручник. П.П. Руснак, В.В. Жибко, М.М. Рудий, А.А. Чалий.; За ред. П.П. Руснака. К.: Урожай, 1998.320с.
    20. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК.- Минск: ИП «Екоперспектива», 2000.-688с.
    21. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. 2-ге видання. К.: Алеута, 2003. 485 с.
    22. Ткачук С.П. Економічна ефективність виробництва гречки та шляхи її підвищення // Зб. наукових праць Уманського ДАУ. Вип.56. Умань, 2003 с. 249-253
    23. Уланчук В., Мудрак Р. Шляхи підвищення ефективності виробництва гречки // Економіка АПК. 1999. №11. с. 13-16
    24. Фіщук О.М. Організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Збірник наукових праць Луганського НАУ. Сер. Економічні науки. Вип. 14. Т.1: мат. міжнародної науково-практичної конференції, Луганськ, 2002 с. 103-105
    25. Червен І.І., Гаркуша О.М. Про методику оцінки економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції // Вісник аграрної науки Причорноморя. Вип. 5 / Миколаївський СГІ Миколаїв, 1998 с. 6-8
    26. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.: За ред. акад.. НАНУ, проф.М.Г. Чумаченка .-2-е вид, перероб. і доп.-К.: КНЕУ, 2003.-556с.
  • 2048. Аналіз економічної ефективності виробництва молока
    Экономика

    Зміна організаційної структури господарств, має на меті досягнення ними позитивних кінцевих результатів на основі підвищення ефективності праці робітників. Отже, формування категорії селянина-власника, який одночасно буде і обєктом господарювання, спонукає його до ефективної праці на основі тіснішого звязку між доходами працівників та результатами господарювання підприємства. Відомо, що підвищення ефективності праці кваліфікованих працівників пропорційно впливає на збільшення обсягів виробництва, а значить, і дохідності підприємств. Не слід забувати про те, що найбільш ефективна праця кваліфікованих працівників забезпечувалась саме в крупних господарствах. Ось чому Указ не передбачає руйнування КСП, а навпаки, на їхній організаційній територіальній та майновій основі повинні формуватися великі спеціалізовані підприємства, засновані на добровільних засадах на основі приватної власності та персональній відповідальності за результатами праці.

  • 2049. Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"
    Сельское хозяйство

    Показники2006 р.2007 р.2008 р.2009 р.2009 р. у % до 2006 р.123456Вироблено валової продукції в співставних цінах 2006 р. всього, тис. грн21862186633110050,3в т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь358,9358,9103.9237,066,0на 1 середньорічного працівника7.127.122,,676.5191,5на 1 грн виробничих витрат 0,770,770,,331.03133,7на 100 грн основних виробничих фондів9,29,23.112,6137,0Виробленої продукції всього, тис грн2613,92613,9835130449,9в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь429,2429,2137,1281,065,4 на 1 середньорічного працівника8,518,513,527,7290,5на 1 грн. виробничих утрат0,770,770,481,14148,0 на 100 грн основних виробничих фондів11,0211,024,0714,9135,1Отримало валового доходу-322,8-322,8-1172311633,8в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь-53,0-53,0-192,467,0120Отримало чистого доходу, тис грн-984,6- 984,6- 150,7- 27957,6в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь-161,6-161,6- 247,5- 5,8155,8 на 1 середньорічного працівника- 3,21- 3,21- 6,36- 0,163,05 отримано прибуток (+), збиток (-)-795,7- 795,7- 979160955,7в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь-130,6- 130,6- 160,834,5165,1 на 1 середньорічного працівника-2,59-2,59- 4,130,953,55Рівень рентабельності (+), збитковості(-),%-34.6-34.6- 79,7-2,53,21Норма прибутку, %- 3.9- 3.9- 4,94,68,5

  • 2050. Аналіз економічної нестабільності в Україні
    Экономика

    За січень-червень поточного року інфляція споживчих цін перевищила минулорічну за відповідний період на 2 відсотки (6,4 проти 4,4 відсотка). Тому пріоритетом і надалі має залишатися нормалізація цінового тиску, навіть якщо вона викличе послаблення інших макроіндикаторів. Орієнтація на досягнення нормативного зростання ВВП може погіршити перспективу довготермінового піднесення. Він, як відомо, неможливий при сталому перевищенні інфляцією межі безпечного порогового значення, що становить 10 відсотків. Ціновий тренд у червні залишився низхідним. Якщо у другому кварталі минулого року ціни зросли на рівні попереднього (2,2 відсотка), то цьогоріч майже наполовину повільніше (2 відсотки проти 4,4 відсотки). Як висновок сформована дезінфляційна тенденція: у другому кварталі споживчі ціни зростали затухаючим темпом (фаза ремісії). Не підтвердилося припущення щодо уповільнення рухливості монетарних агрегатів. Нацбанк дегенерував грошову пропозицію через зменшення чистих нетто-інтервенцій: якщо за шість місяців 2004 року чиста кредитна емісія зросла на 31,7 відсотка, то протягом січня-червня поточного на 24,2 відсотка. Але фіскальна активність екс-уряду компенсувала таке монетарне стиснення. В цілому монетарно-фіскальне управління сприяло утриманню інфляції під контролем, хоч внесок бюджетної політики мав відмінності.

  • 2051. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
    Банковское дело

    По лінії Верховної Ради:

    1. прийняття доповнень до Кримінального кодексу, що містять опис злочинів у сфері використання банківських пластикових карт і міру покарання за них;
    2. створення відповідних підрозділів для розслідування злочинів стосовно пластикових карт, служб для екстреного затримання шахраїв за дзвінком з банку або торгової точки;
    3. внесення доповнень (змін) до чинних законодавчих і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням”:
    4. до Закону про патентування скоригувати пункт про необхідність оплати торгового патенту підприємствами, що приймають до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);
    5. до Інструкції митних органів розяснення про відсутність вимог до декларування карт, оскільки вони не є валютною цінністю;
    6. доопрацювання існуючих і розробку нових нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;
    7. прийняття Закону про цифровий підпис;
    8. запровадити загальнонаціональний моніторинг шахрайських операцій;
    9. забезпечити поетапний перехід на виплату заробітної плати за пластиковими картами:
    10. І етап державним службовцям;
    11. ІІ етап усім іншим працівникам;
    12. великим банкам спільно із середніми і малими банками активізувати взаємодію щодо впровадження зарплатних проектів і технологій КЕШ-терміналів.
  • 2052. Аналіз ефективності використання основних засобів
    Менеджмент

    На сучасному етапі важливим фактором, який сприяє вдосконаленню управління, поліпшенню якості облікової інформації є використання засобів обчислювальної техніки як в обліку, так і в аналізі господарської діяльності. Великого значення набуває облікова політика, яка характеризується вибором методичних способів ведення бухгалтерського обліку. Найбільше значення в системі обліку основних засобів посідає амортизаційна політика. Найважливішим економічним важелем у системі амортизації є методи її нарахування, що дозволять активно впливати на обсяг амортизаційного фонду, ступень концентрації ресурсів у різноманітні періоди функціонування засобів, динамічно підходити до відтворення основних засобів, враховуючи чинник часу. Виходячи з міжнародного досвіду, а також з Урядових рішень про можливості застосування методів прискореної амортизації, проведено аналіз, в результаті якого на матеріалах конкретного господарства показана можливість і наслідки застосування методів прискореної амортизації, а саме: метод суми чисел років; метод зменшуваного залишку. Навіть наочне порівняння наведених методів показує їх переваги та недоліки, обгрунтовує можливість їх застосування в нашій країні. Вимогам сьогодення найбільш відповідає автоматизована форма обліку, яка орієнтується на широке використання персональних електронно-обчислювальних машин і на їх основі створення та функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ) по обліку основних засобів та нематеріальних активів. Тут охоплюється кілька розділів, які при автоматизації повинні узгоджуватися між собою (облік купівлі основних засобів та нематеріальних активів, амортизації і розрахунків з постачальниками). Такий облік доцільно автоматизовувати в загальному комплексі робіт по зведеному синтетичному і аналітичному обліку.

  • 2053. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП "Немирівське"
    Сельское хозяйство

    На рівень економічної діяльності підприємства впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. В Україні нестабільний жоден з них. Дуже часто на державному рівні змінюються ставки податкових платежів, ціни, що призводять до нестабільності конюктури ринку. Ці фактори виступають як обєктивні для виробників с/г продукції і на них в більшості не може впливати діяльність конкретного підприємства. Тому для товаровиробників на перший план виводять такі внутрішні чинники, як рівень управління та дисципліни на підприємстві, організація виробничої, фінансової та збутової діяльності.Основною ланкою на ринку зернопродукції є безпосередні виробники, а саме: с/г підприємства, фермерські господарства, підсобні господарства хлібоприймальних, переробних підприємств. Виробництво зерна в Україні та одній з найбільших областей лісостепової зони Вінницький завжди було високорентабельним. В останні роки ситуація поступово змінюється на гірше.За три роки повна собівартість 1 ц зерна збільшилась на 22%, а реалізаційна ціна зменшилась на 14,5%, тоді як темп зростання цін на матеріальні ресурси перевищили 50%. Тобто поглиблюється диспаритет цін на зерно та ресурси, необхідні для його вирощування. У 2009 році ситуація не змінилась.

  • 2054. Аналіз ефективності діяльності комерційного банку з використанням стандартизованої рейтингової системи CAMEL
    Банковское дело

     

    1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. за № 2121-ІІІ (зі змінами і доповненнями).
    2. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368 (зі змінами і доповненнями).
    3. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28.11.2001р. №489 (зі змінами і доповненнями).
    4. Аналіз діяльності комерційних банків: навчальний посібник/ За ред. Ф.М. Бутенець, А.М. Герасимович. - Житомир, 2001. 384 с.
    5. Аналіз банківської діяльності: Підручник / За ред. А.М. Герасимовича. К.: КНЕУ, 2003. 599 с.
    6. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі / За ред. Л.О. Примостки. - К.: КНЕУ. -2002. 313 с.
    7. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченко. - К.: “Знання - Прес”, 2002. 434 с.
    8. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. К.: Вид. центр “Академія”, 2001. 320 с.
    9. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. 5-е вид. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2006. 311 с.
    10. Васюренко О.В., Волохата К.О. Економічний аналіз комерційних банків: Навч. посіб. К.: Знання, 2006. 463 с.
    11. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках. - К.: Знання, 1997. 172 с.
    12. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент: Навч. пос. для вищ. навч. закладів. К: Основи, 1999. 671 с.
    13. Кочетков В.М. Основи аналізу банківської діяльності. Навчальний посібник. К.: ЄУФІМБ, 2005. 116 с.
    14. Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навч. посібник. К.: Слово, 2004. 296 с.
    15. В.І. Міщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Корнєва. Банківський нагляд: Навч. посібник Київ: Знання, 2004. 406 с.
    16. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999.- 280с.
    17. Примостка Л. Аналіз активів і пасивів комерційного банку: концептуальні підходи, методи та моделі // Регіональна економіка.-2000.-.№4. - С.87-94.
    18. Роуз П. Банковский менеджмент. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 768 с.
    19. Склеповий Є.В. Банківська справа К.: Фінанси і статистика, 2002. 408 с.
    20. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник.-К.: Знання, 2006.- 311 с.
  • 2055. Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ "Міжнародний комерційний банк"
    Банковское дело

    Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів. До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку (за умови, що термін повідомлення не перевищує 1 місяця). Вклади до запитання є нестабільними , що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім (якщо залишок на рахунку є меншим, ніж обумовлено в договорі між клієнтом та банком). Кошти поточних рахунків є найбільш дешевими, тому банки намагаються залучити найбільшу кількість клієнтів , що дає можливість за рахунок разночасовості сплат з поточних рахунків оперувати часткою статистичного загального залишку коштів на поточних рахунках як короткочасними кредитними ресурсами (“овернайт”) , а другу частку використовувати як обов'язкову норму резервування залучених коштів на кореспондентському рахунку в НБУ [1].

  • 2056. Аналіз жыццёвага і творчага шляху В. Зуёнка
    Литература

    У тым жа першым зборніку прысутнічала і другая стылявая тэндэнцыя. Думаецца, што не менш красамоўна гаварылі пра паэта, пра яго характар і настрой такія вершы, як "Добры прыезд", , "Вясновая казка", "Стары цецярук", якія звяртаюць на сябе ўвагу глыбокім і дакладным веданнем побыту, прадметнасцю апісанняў, аўтабіяграфічнасцю. Гэты чалавек выдатна ведаў навакольны свет вясковага ўлоння, ўсіх яго насельнікаў. У вялікім і малым праяўляліся яго разумнасць і дабрыня, унутраны такт і клопат. Вершы гаварылі пра душэўную адкрытасць аўтара, здольнасць на эмацыянальны водгук, на суперажыванне. Другая кніга «Крутаяр» (1969) засведчыла плённае збліжэнне і ўзаемадзеянне намечаных у ім дзвюх стылявых тэндэнцый: маштабу ўспрымання быцця і вострай увагі да яго прыватных падрабязнасцей. Паэзія В. Зуёнка абапіраецца на уласнае разуменне і асэнсаванне свету, у якім «травінкі ў лёдзе», летні гром і соль, якую здабываюць з шахтаў. Паэт даўно стала жыве ў Мінску, але родная вёска ўладна прыцягвае да сябе. Кожнае наведванне родных мясцін ён успрымае як святочны падарунак. Не, ён не супрацьпастаўляе горад вёсцы, але тым не менш, будучы цвярозым рэалістам у сваіх по-глядах на жыццё, выразна адчувае разрыў паміж сучаснымі горадам і вёскай. Але, нягледзячы на дынамізм і неўладкаванасць цяперашняга жыцця, ён і яго герой не губляюць сувязі з пачаткамі свайго фізічнага і духоўнага існавання. В. Зуёнаку як паэту па-ранейшаму характэрны шчаслівая непаспешлівасць, некаторая нават замаруджанасць думкі і рытму, кантралюемыя эмоцыі, стрыманасць, разам з тым, радок стаў больш спавядальным і ў большай ступені наблізіўся да псіхалагічнай праўды чалавечага перажывання.

  • 2057. Аналіз забезпеченості обіговими коштами і ефективності їх використання на Чернівецькому гумовзуттєвому заводі ВАТ "Розма"
    Экономика

     

    1. ГриньоваВ.М. Функціонально-вартісний аналіз в інноваційній діяльності підприємства. Монографія Х. ИНЖЭК 2008 128 с.;
    2. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М.А.Болюх, В.3. Бурчевський, М.І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. К.: КНЕУ, 2001. 540с.
    3. ЕфимоваО.В.Финансовый анализ. М.: Бухгалтерский учет, 1996.
    4. За ред. Сахарцевої І.І. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник з виконання практичних завдань К.Кондор 2005 556 с.;
    5. Івахненко В.М.Курс економічного аналізу: Навч. посіб. К.: Знання-Прес, 2000. 207с.
    6. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. К.: МАУП, 2007. 148с.
    7. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. К.: МАУП, 2000. 152с.
    8. Кер. авт. кол. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент. Підручник (затв. МОН України) К. КНЕУ -2005 -536-с.;
    9. КовалевВ.В.Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. М.: Финансы и статистика, 2000.
    10. КоваленкоЛ.О., РемньоваЛ.М. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник (рек. МОН України). 2-е вид. К.Знання -2005 -485 с.;
    11. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. X.: Фактор, 2006. 144с.
    12. КрайникО.П. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник Львів. Інтелект-Захід-2005256-с.;
    13. КузьменкоЛ.В., Кузьмін В.В., ШаповаловаВ.М. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України) Херсон. Олди-плюс -2007 -256 с.;
    14. ЛастовецькийВ.О. Галузевий бухгалтерський облік: проблеми теорії і практики. Монографія Чернівці. Прут-2005 00 с.;
    15. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2008. 365с.
    16. Матвійчук А.В. Аналіз і управління економічним ризиком. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2005 -224 с.;
    17. МецВ.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. К.: Вища шк., 2007. 278с.
    18. НестеренкоЖ.К., ЧерепА.В. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ -2005122 с.;
    19. ПартинГ.О., Загородній А.Г., Корягін М.В., ВисочанО.С. та ін. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник (рек. МОН України) Львів. Магнолія плюс 2006 240 с.;
    20. ПономаренкоО.І., ПерестюкМ.О., БуримВ.М. Сучасний економічний аналіз у 2-х частинах. Ч.2: Макроекономіка. Навчальний посібник для економічних та математичних спеціальностей ВНЗ-К.Вища школа-2008 - 207 с.
    21. ПоповичП.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник для ВНЗ (рек. МОН України). 2-е вид. Тернопіль. Економ. думка 2008 -416-с.
    22. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петряєва 3.Ф.Курс економічного аналізу: Підручник / За ред. І.Ф.Прокопенка. Харків: Легас, 2008. 384с.
    23. Ред. КривенкоО.А. 30 положень (стандартів) бухгалтерського обліку К. КНТ-2006 172 с.
  • 2058. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
    Менеджмент

    Загальний стан макросередовища по Віханському може бути визначеним за допомогою таких груп чинників: 1. Стан економіки та ринків (економічні фактори): - характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або дефляція). - система оподаткування та якість «економічного законодавства» (в тому числі можливості вивезення прибутків); - масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств); - загальна конюнктура національного ринку; - розміри та темпи зростання чи зменшення ринку (взагалі); - розміри та темпи зростання сегментів відповідно до інтересів фірми; - стан фондового ринку; - інвестиційні процеси; - ставки банківського проценту; - система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін; - вартість землі. 2. Діяльність уряду (політико-інституційні фактори): - стабільність уряду; - державна політика приватизації/націоналізації; - державний контроль і регулювання діяльності підприємств (узагалі); - рівень протекціонізму (взагалі); - зростання/зменшення значення уряду як замовника; - міждержавні угоди з іншими урядами; - рішення уряду щодо підтримки окремих галузей підприємств (пріоритети); - вимоги забезпечення рівня зайнятості; - державна політика щодо забезпечення ресурсами окремих галузей і підприємств; - рівень корупції державних структур; - рівень економічної свободи держави (згідно з міжнародними оцінками) 3. Структурні тенденції: - структура галузей національної економіки; - виникнення нових галузей; - згортання діяльності «застарілих» галузей; - вплив міжнародного розподілу праці на діяльність окремих галузей і підприємств (у тому числі вплив антимонопольного законодавства); - зміни оптимальних розмірів підприємств. 4. Науково-технічні тенденції: - «технологічні прориви» (де саме); - скорочення або продовження «життєвого циклу» технологій; - питома вага наукоємких виробництв і продукції; - вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність; - вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв; - вимоги до науково-технічного рівня конкурентоспроможної продукції. 5. Природно-екологічна складова: - природно - кліматичні умови; - територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів; - розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів; - законодавство з економічних питань (можливість змін і обмеження, що ними зумовлені); - стан екологічного середовища та його вплив на виробництво. 6. Тенденції ресурсного забезпечення: - структура і наявність національних ресурсів; - імпорт/експорт; - рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами; - доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення). 7. Демографічні тенденції: - кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їх доходах); - наявна та потенційна кількість робочої сили; - кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили). 8. Соціально-культурна складова: - сприяння/недовіра до приватного бізнесу; - «економічний націоналізм», ставлення до іноземців; - профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки. 9. Несподіванки стратегічного характеру і можливі горизонти стратегічного планування (основний перелік та часові оцінки). 10. Міжнародне середовище (по окремих країнах): - структура господарства країни; - характер розподілу доходів; - середній рівень заробітної платні; - вартість транспортних послуг; - інфляція та ставки банківського процента; - обмінний курс валюти відносно країни-партнера; - рівень ВНП; - рівень податків. Існують також інші фактори, які не мають чисто економічної природи, однак їх варто було б ураховувати: - кількість і густота населення; - професіональний рівень і рівень грамотності; - якість і кількість природних ресурсів; - рівень технології; - особливості конкурентної боротьби.

  • 2059. Аналіз і прогноз кон’юнктури ринку зерна
    Сельское хозяйство

    Великі втрати зерна й насіння допускаються на засмічених посівах при збиранні у зв'язку з поганим підсиханням, вимолочуванням і витрушуванням зерна. Доставлений на тік ворох у цьому випадку потребує термінового очищення і видалення різних домішок, оскільки це призводить до швидкого самозігрівання і псування зерна, проте лише агротехнічних заходів недостатньо, щоб ліквідувати бур'яни на посівах зернових. Слід застосовувати хімічні засоби. Гербіциди підбирають згідно з методичними вказівками щодо захисту рослин, часто застосовують їх разом з іншими пестицидами відповідно до фаз росту рослин. Для виконання агротехнічних запобіжних карантинних і хімічних заходів захисту рослин у кожному господарстві складають карти засміченості полів, в яких відповідно до ґрунтового аналізу і польового обстеження вказується ступінь засміченості та її видовий склад. Залежно від цього розробляють конкретні заходи боротьби з бур'янами. Правильне поєднання механізованого і хімічного обробітку є невід'ємною вимогою заходів боротьби з бур'янами.

  • 2060. Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів
    Сельское хозяйство

    Тварин на природних пасовищах починають випасати, коли висота травостою досягає 10-15 см. Перерослу траву спасувати недоцільно, бо тварини з'їдають лише верхівки рослин. Таку траву краще скосити на сіно, для виготовлення сінажу або трав'яного борошна чи гранул. Для раціонального використання лучних угідь створюють культурні пасовища. Для цього проводять докорінне або поверхневе поліпшення лук (внесення органомінеральних добрив, викорчовування чагарників, вирівнювання площ, очищення поверхні від каміння і кротовин, підсівання трав і створення якісного злакобобового травостою, розбивання та обгороджування загонів). Корів рекомендується випасати в одному загоні протягом 2-3 діб. На гурт з 200 корів площа одного загону природного пасовища має становити 9-10, а культурного (конюшинового або люцернового) - 6-8 га. Загальна кількість загонів має бути така, щоб забезпечити стадо зеленим кормом у проміжках часу від спасування до відростання трави. Період відростання трави на Поліссі становить 15-20 днів, в лісостеповій зоні-20-24, у гірських районах-30 днів. Отже, на пасовищі у поліській зоні треба мати 6-7, у лісостеповій - 7-8, у степовій зоні і гірських районах Карпат - 9-10 загонів.