Geum.ru

Курсовой проект

  • 16901. Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки
    Геодезия и Геология

     

    1. ДБН В 2.1-10-2009 “Основи та фундаменти споруд”
    2. СНиП 2.02.03-85 “Свайныефундаменты“
    3. Винников Ю.Л. Методичний довідник до виконання курсових та дипломних проектів. 1995.
    4. ДСТУ Б В.2.1-2-96(ГОСТ 25100-95) Грунти. Класифікація.
    5. Н.Л. Зоценко, А.В. Яковлєв “Примеры расчета оснований и фундаментов сельских зданий и сооружений”. Київ. 1992
    6. ДБН В.1.2-2:2006. СНББ. Навантаження і впливи. Норми проектування
    7. Пособие по проектированию оснований зданий и сооружений (к СниП 2.02.01-83). М.: Стройиздат, 1986.
  • 16902. Оцінка кредитоспроможності клієнта комерційного банку
    Банковское дело

    При написанні звіту нами була проведена оцінка фінансового стану підприємства, визначено клас кредитоспроможності ТОВ «АФ Колос» за методикою ВАТ КБ «Надра». На основі цього ми можемо зробити наступні висновки пропозиції:

    1. Фінансово-господарська діяльність підприємство «АФ Колос» є досить прибутковою, намітились тенденції до підвищення рівня ефективності виробництва. В господарстві сформувалась така спеціалізація виробництва молочне з розвинутим виробництвом зернових і зернобобових. Чимало уваги також приділяють вирощуванню цукрових буряків.
    2. Фінансовий стан підприємства можна оцінити як нестійкий, проте проведені розрахунки доводять, що в господарстві намітилися тенденції до покращення фінансового стану, про це свідчить позитивна динаміка показників рентабельності та ділової активності підприємства.
    3. Згідно з проведеною оцінкою кредитоспроможності підприємства за методикою ВАТ КБ «Надра», дане підприємство відноситься до позичальників класу «А», тобто фінансова діяльність господарства оцінюється позитивно, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним, позичальник має високий рівень платоспроможності і кредитоспроможності.
    4. Згідно з розрахунками кредитування даного підприємства є доцільним, адже спостерігається позитивна зміна показників, що характеризують ефективність кредитування.
    5. Серед розглянутих методів оцінки кредитоспроможності перевагу, на нашу думку, слід віддати показнику диференціалу фінансового лі вереджу, розрахунок якого дозволяє визначити ефективність кредиту у відносних величинах та дає змогу керівництву підприємства прийняти рішення про доцільність залучення кредитних засобів.
    6. Так як кредитування даного підприємства є доцільним, необхідно і надалі залучати кредитні кошти для покриття потреби підприємства в оборотних засобах.
    7. Для оцінки ефективності кредитування підприємства необхідно використовувати показник фінансового левереджу та як основний у системі оцінці ефективності кредитування.
    8. Не дивлячись на ефективність використання позикових коштів в процесі виробництва, керівництво підприємства «АФ Колос» має прагнути до зменшення обсягу використання залучених коштів для покриття потреби в оборотних засобах та обмежити запаси і затрати величиною власних оборотних засобів.
  • 16903. Оцінка кредитоспроможності позичальника
    Экономика

     

    1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 - ІІІ
    2. Положення Національного банку України “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” від 6.07.2000 р. № 279.
    3. Берегова Г.І., Лабецька Л.М. Методи аналізу кредитного ризику та побудова моделі оцінки кредитоспроможності позичальника // Регіональна економіка (укр.).- 2005.-№ 4.
    4. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. К.: Т-во “Знання”, 2000.
    5. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? //Вісник НБУ.-2001.-№5.
    6. Галасюк В., Галасюк В.В. SGMCA -спрощений метод оцінки кредитоспроможності компаній на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку // Вісник Національного банку України (укр.).- 2006.- № 10.
    7. Галасюк В.В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник Національного банку України.- 2001.- № 9.
    8. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник Національного банку України. - 2002.- № 2.
    9. Герасимова Е.Б. Комплексный анализ кредитоспособности заемщика // Финансы и кредит (рус.).- 2005.- № 4.
    10. Ильясов С.М. Об оценке кредитоспособности банковского заемщика // Деньги и кредит (рус.).- 2005.- № 9.
    11. Калачиков О.В., Крупко Т.В. Автоматизація процесу оцінки кредитоспроможності підприємства // Фінанси України. - 2003.- № 5.
    12. Ковальов П.П. Кредитний рейтинг клієнта я к один з основних методів оцінки кредитоспроможності позичальника // Формування ринкових відносин в Україні. 2004.- № 12.
    13. Ковалев П.П. Перспективы развития кредитного скоринга в Украине // Банковская практика за рубежом (рус.).- 2005.- № 3.
    14. Кучер С.Л. Сучасні методи оцінки кредитоспроможності позичальника // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003.- № 2.
    15. Ли О.В. Об оценке кредитоспособности заемщиков (российский и зарубежный опыт) // Деньги и кредит. - 2005.- № 2.
    16. Литвин В.Г., Попова Т.Н. Оценка рисков кредитования с исполизованием метода анализа иерархий // Банковское дело (рус.).- 2005.- № 12.
    17. Науменкова С.В. Оцінка впливу галузевої приналежності на рівень перспективної платоспроможності позичальника // Вісник Національного банку України. - 2005.- № 7.
    18. Неволина Е.В. Об оценке кредитоспособности заемщиков // Деньги и кредит. - 2002.- № 10.
    19. Нужна І.О. Оцінка кредитоспроможності позичальника банку - конкурентний аналіз // Регіональна економіка .- 2005.- № 2.
    20. Нужна І.О. Особливості аналізу показників ліквідності під час вивчення кредитоспроможності позичальників комерційних банків // Регіональна економіка.- 2002.- № 3.
    21. Полозова А. Методы оценки кредитоспособности заемщика // Финансовый бизнес (рус.).- 2006.- № 3.- C.22-28
    22. Потійко Ю.А. Аналіз кредитоспроможності підприємств в умовах ринкових відносин // Фінанси України. - 2001.- № 1.
    23. Предтеченский А.Н. Коэффициентный анализ в системе кредитных рейтингов заемщиков банка // Банковское дело (рус.).- 2005.- № 5.
    24. Прохно Ю.П., Лунева Ю.В. Проблемы оценки кредитоспособности корпоративных заемщиков коммерческих банков // Финансы и кредит. - 2004.- № 5.
    25. Скорба О.А. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 14: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
    26. Тен В.В. Проблемы анализа кредитоспособности заемщиков // Банковское дело (рус.).- 2006.- № 3.
    27. Табачук Г.П. Методологія визначення кредитоспроможності суб`єктів господарювання // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 4: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: Ініціатива, 2000.
    28. Тиводар Т.М. Методика комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника при наданні товарних кредитів // Економіка. Фінанси. Право - 2005.- № 5.
    29. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360с.
    30. Фінанси підприємств: підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.. А.М. Поддєрьогін 4-те вид., перероб. тп доп. К.: КНЕУ, 2002. 571с.
    31. Шевченко Р.І. Кредитування і контроль: Навчально-методичний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2002.- 183 c.
    32. Чайковський Я.І. Напрямки вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника комерційного банку // Банківська справа. - 2000.- № 5.
    33. http://www.istock.com.ua
    34. http://www.galasyuk.com
    35. http://www.rada.gov.ua
  • 16904. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу
    Менеджмент

     

    1. АзаренковаГ.М., Богатіщев О.М., Шубіна С.В., СердюкЛ.В. Методичні рекомендації до формування структури та оформлення рефератів, курсових, дипломних та науково-дослідних робіт студентів. Харків: ХБІ УАБС, 2004. 38с.
    2. АртеменкоВ.Г.Финансовый анализ. Учебн. пособие для вузов М: Центр экономики и маркетинга, 1997 128с.
    3. БланкИ.А.Основы финансового менеджмента. Т 2. К.Ника-Центр, 1999. 512с.
    4. БланкИ.А.Основы финансового менеджмента. Т 1. К.Ника-Центр, 2000. 301с.
    5. БернстайнЛ.А.Анализ финансовой отчетности: теория, практика, интерпретация: Пер с англ. / Научн. Ред. перевода чл.-кор. РАН И.И.Елесеев. м.: Финансы и статистика, 1996. 624с.
    6. БондаренкоМ.В.Методы оптимизации денежных потоков предприятия// Управління розвитком. 2002. №2.-С.99101.
    7. БочаровВ.В.Управление денежным оборотом предприятий и корпораций. М.: Финансы и статистика, 2001. 144с.
    8. ГерасимовА.А.Усовершенствование классификации денежных потоков в целях оперативного управления платежеспособностью// Економіка промисловості. 2005. №4.С.163169.
    9. Гриліцька А. «Математичні моделі оптимізації грошових залишків та аналізу руху грошових коштів»// Економіст. 2005. №9.-С.5053.
    10. ГубачоваО.М. Деякі аспекти управління рухом грошових коштів та іх вплив на фінасовий стан підприємства// Економіка і регіон. 2 (5). 2005.-С.109114.
    11. ГутоваА.В.Управление денежными потоками: теоретические аспекты// Финансовый менеджмент. 2004. №4.-С.112119
    12. ДубенкоН.В. Аналіз руху грошових коштів. Необхідність застосування та удосконалення методики// Вісник ЖДТУ. 2005. №2.С.101113.
    13. Ігоніна К.А. Теоритичні аспекти планування грошових потоків підприємств// Актуальні проблеми економіки №5 (35). 2004.-С.17 19.
    14. ЛастовенкоА.В. Аналіз денежных потоков предприятия в условиях перехода к рыночной економите// Економіка промисловості. 2002. №2. С.108115.
    15. ЛюткевичО.М. Вихідні положення щодо визначення принципів побудови раціональних фінансово-грошових потоків на підприємстві// Регіональна економіка. 2003. №1. С.138143
    16. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. К.: КНЕУ, 2005. 536с.
    17. П(С) БО 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4«Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р., №87 (зі змінами і доповненнями).
    18. МитрофановГ.Ф., КравченкоГ.О., БарабашН.С. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.; За ред. проф. Г.В.Митрофанова. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т: 2002, 301с.
    19. ХахоноваН.Н.Учет, аудит и анализ денежных потоков предприятий и организаций. М.; ИКЦ «МарТ»; Ростов н/д, издательский центр «март», 2003. 304с.
    20. ЧумаченкоМ.І. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті: Конспект лекцій. К: КНЕУ, 1999. Вид. 15.-415с.
  • 16905. Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях
    Безопасность жизнедеятельности

    6. Визначаємо тривалість вражаючої дії СДОР (t) в місці розлиття. Тривалість уражуючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР з поверхні її розлиття. За табличними даними ми маємо час випаровування 1,3 год. Але в таблиці дані данні для швидкості вітру 1 м/с, а наша швидкість складає 3 м/с, отже використовуємо поправочний коефіцієнт 0,55. Тоді тривалість уражуючої дії складатиме 0,72 год.

  • 16906. Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості у надзвичайних ситуаціях
    Безопасность жизнедеятельности

    Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можугь чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини, визиваючи у них ураження різного ступеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами (СДОР). Багато об'єктів народного господарства України виробляють, переробляють або використовують СДОР у виробничих процесах. ЗДОР можуть бути у вигляді рідин або зріджених газів. Їх зберігають в герметичних ємкостях. При зруйнуванні ємкості відбувається викид СДОР в навколишнє середовище. При цьому виникає хмара зараженого повітря, яка, поширюючись в напрямі вітру від місця аварії, утворює зону хімічного ппрлжання. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і територію, над якою ропновп важилися пари отруйних речовин з уражаючими концентраціями. В зоні хімічного зараження може бути один (бо кілька осередків хімічного ураження). Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось мяеове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення (Г) хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною (Ш) і площею (S).

  • 16907. Оцінка перспектив і умов створення єдиної валютної зони на території СНД
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Анализ деятельности Европейского центрального банка по регулированию денежного обращения в зоне евро// Тез. докл. II межвуз. конф. асп. и докт. 5-6 дек. 2005г «Теория и практика финансов и банковского дела на современном этапе» - СПб.: СШГИЭУ, 2005.
    2. Бабинцев В., Валиулин Х. Особые экономические зоны// Российский экономический журнал. 1999г., № 9
    3. Березовская И. Свободы не видать// Бизнес, 2004г., № 7.
    4. Буторина О. Международные валюты: интеграция и конкуренция. - М.: Деловая литература, 2008.
    5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. К.: Знання, 2005.
    6. Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України). К., 2004р.
    7. Дробышевский С., Козловская А., Левченко Д., Пономаренко С., Трунин П., Четвериков С. Сравнительный анализ денежно-кредитной политики в переходных экономиках. Научные труды ИЭПП. № 58Р. - М.: ИЭПП, 2008.
    8. Методология исследования валютно-финансовой интеграции//Интеграция России в мировую экономику. Сборник научных статей. СПб: Изд-во «Миф», 2005.
    9. Методы прогнозирования экономического роста как основного показателя изменения общехозяйственной конъюнктуры на примере стран зоны евро // Тезисы докладов 3-й Всероссийской научно-практической конференции «Прогнозирование экономической конъюнктуры в системах маркетинга» - Ульяновск: Издательство УлГУ. 2005.
    10. Платежная система ТАРГЕТ - основа создания единого денежного рынка стран зоны евро //Финансовый рынок России: проблемы формирования и функционирования: Сборник научных трудов- СПб: Изд-во СПбГУЭФ, 2005.
    11. Роль государства в интеграции финансовых рынков//Материалы докладов научно-практической конференции «Система методов и рычагов регулирования социально-экономических процессов через государственное и муниципальное управление» - СПб.: Изд-во Института Управления и Экономики, 2005.
    12. Семенов А. Евро - дитя Манделла? Теория оптимальных валютных зон. Сборник статей. - М.: Дело, 2007.
    13. Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн. К., 2001р.
    14. Тенденции развития европейского рынка корпоративных ценных бумаг после введения ЕВРО//Материалы межвуз. конф. асп. 7-8 дек. 2004г «Теория и практика финансов и банковского дела на современном этапе»-СПб.: СПбГИЭА, 2004.
  • 16908. Оцінка стану міської системи м. Києва
    Экология

    Клімат Києва помірно-континентальний, з достатнім зволоженням. Середня температура січня 60С, липня -+19,50С. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з півночі на південь від 24780 до 27000. За рік на території області випадає 600-700мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкову мережу 9177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія Дніпро (довжина в межах області 246 км). На території області знаходиться Київське водосховище і частина канівського водосховища (створені на Дніпрі). Всього області 13 водосховищ і понад 200 озер. Ґрунтовий покрив міста є більш строкатим. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік дерново-глеєві, лучні і болотні грунти. У центральній частині на лесах опідзолені чорноземи, темно-сірі, світло-сірі лісові грунти; у південних районах глибокі мало гумусні чорноземи. Ґрунтовий покрив не відіграє якоїсь значної ролі в екосистемі міста, оскільки метою урбанізації регіоні є забезпечення зовнішніх видів діяльності людини, тоді як використання грунтів має сенс лише на ділянках дачної забудови.

  • 16909. Оцінка стану міської системи м. Рівного
    Экология

    Якщо якість очищення стічних вод не задовольняє умовам їх скидання у водні об'єкти або стічні води після очищення передбачається використовувати для технічного водопостачання або поповнення міських річок, то в цих випадках організовується їх доочистка. При поповненні стоку міських річок обчищеними стічними водами доочистка повинна забезпечити додання ним властивостей і складу, властивого природним річковим водам. Для доочистки стічних вод використовують фільтри із зернистим завантаженням, установки пінної і напірної флотації, коагуляцію і флокуляцію, сорбцію, озонування, установки для витягання з води з'єднань фосфору і азоту. Для додання обчищеним стічним водам якостей природної води їх доочистка проводиться в каскаді біологічних ставків або на біоінженерних спорудах типу біоплато. Найпростішими очисними спорудами, що використовуються людиною вже більше п'яти сторіч, є поля фільтрації. Вони є майданчиками (карти),, з ухилом до 0,02, оснащені греблями, площею від декількох квадратних метрів до 1,5-2 га. Поля фільтрації влаштовуються звичайно на проникних ґрунтах - пісках, супісках, легких суглинках. Разом з біологічним очищенням стічних вод, в якому беруть участь співтовариства мікроорганізмів як водних, формуються на поверхні карт, так і ґрунтових, розвиваються в товщі проникних ґрунтів, в процесі фільтрації води через породи підстави відбувається її додаткове механічне і частково фізико-хімічне очищення. Перевагами полів фільтрації є простота пристрою і експлуатації. До їх недоліків слід віднести необхідність заняття великих площ, можливість забруднень підземних вод і атмосферного повітря газоподібними продуктами розкладання господарсько-побутових стічних вод, яке відчувається на відстані до 200 м від полів фільтрації.

  • 16910. Оцінка строків окупності кредитної позики
    Экономика

    В умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економічних зв'язків не тільки в межах однієї країни, а й в усьому світі дуже ускладнився. За таких умов його навіть неможливо собі уявити без кредиту. Адже внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і викликаного нею кооперування суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов'язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок товаровиробників, продавців, споживачів. І щонайменше порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов'язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин, тобто цей ланцюг може «розірватись».». Саме в цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо подібні порушення набувають масового характеру. Все це досить негативно може вплинути на фінансово-господарську діяльність цілого ряду учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, з допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва, загалом суспільного відтворення. Одним із найважливіших таких інструментів і став кредит. Звідси існування товарного виробництва і пов'язаного з ним товарного обігу є найбільш загальною економічною причиною необхідності кредиту.

  • 16911. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів підприємства
    Экономика

     

    1. Артеменко В.Г. Финансовый анализ. Учебн. пособие для вузов М: Центр экономики и маркетинга, 2003. 128 с.
    2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ М.: ДИС, 1999. 220 с.
    3. Ковалев А.И., Привалов В.П Анализ финансового состояния предприятия. 2-е Изд., перераб. и доп. М.: Центр экономики и маркетинга, 2004. 192 с.
    4. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 224 с.
    5. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Методы и процедуры. М.: Финансы и статистика, 2001. 560 с.
    6. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарювання: Монографія. К.: КНЕУ, 2001.387 с.
    7. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1999. 132 с.
    8. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 412 с.
    9. Мних Є.В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. К.: Інститут змісту і методів навчання, 2003. 236 с.
    10. Салига С.Я., Дацій Н.В. та ін. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 210 с.
    11. Терещенко О.О. Фінансова діяльність субєктів господарювання: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2003. 554 с.
    12. Фінансова діяльність підприємств \ Під ред. Аранчій та ін. Навчальний посібник. К.: ВД “Професіонал”, 2004. 240 с.
    13. Фінансово-економічний аналіз: Підручник \ Буряк П.Ю. та ін. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. 528 с.
    14. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. М.: ИНФРА-М, 2002. 208 с.
    15. Шубіна С.В., Біломістний О.М. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Економічний аналіз» для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. Харків: ХБІ УАБС, 2006. -135 с.
    16. Демченко Т.А. Вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами // Актуальні проблеми економіки. 2004.- № 8 -С. 35
    17. Збаразько Л.О. Стан та тенденції структури оборотних коштів промислового підприємства // Актуальні проблеми економіки 2006.- № 8-С.53
    18. Калачиков О.В.Фінансові ресурси // Фінанси України 2007.- № 1 С.129
    19. Корінько М.Д. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів // Фінанси України 2002.- № 9-С.102
    20. Майорченко В.М. Управління фінансовими ресурсами // Фінанси України 2002.- № 7-С.30
    21. Мамонтова Н.А. Удосконалення механізму реорганізації і управління фінансовими ресурсами підприємств // Фінанси України 2004- № 10-С.112
    22. Павловські О.В. Управління фінансовими ресурсами в процесі реструктуризації підприємства // Фінанси України 2002- №7-С.30
  • 16912. Оцінка та методологія визначення фінансової діяльності підприємства
    Экономика

    компанії і є доповненням операційного аналізу)5.Коефіцієнт виробничої собівартості реалізованої продукції6.Коефіцієнт витрат по реалізації7.Коефіцієнт загальних і адміністративних витрат8.Коефіцієнт процентних платежівНапрямок аналізу: Управління активами9.Обіговість активів10Обіговість чистих активів11Обіговість постійних активів12Обіговість дебіторської за боргованості(ДЗ)13Середній період погашення дебіторської заборгованості14Обіговість товарно-матеріальних запасів15Обіговість товарно-матеріальних запасів (ТМЗ) за собівартістю16Обіговість кредиторської заборгованості17Середній період погашення кредиторської заборгованостіНапрямок аналізу: Показники ліквідності18Коефіцієнт поточної ліквідності19Коефіцієнт строкової (проміжної) ліквідності20Коефіцієнт абсолютної ліквідностіНапрямок аналізу: Показники прибутковості (рентабельності)21Рентабельність оборотного капіталу оборотних засобів (ОЗ)22Рентабельність активів23Рентабельність власного капіталу (ВК)24Рентабельність чистих активівНапрямок аналізу: Показники структури капіталу25Відношення за боргованості до активів26Співвідношення позикового (ПК) і власного (ВК) капіталів27Відношення за боргованості до власного капіталу28Коефіцієнт капіталізаціїНапрямок аналізу: Показники обслуговування боргу29Показник забезпеченості процентів30

  • 16913. Оцінка фінансового стану підприємства
    Экономика

    Актуальність теми. Оцінка фінансового стану підприємства це комплексне дослідження всіх сторін його фінансової діяльності з використанням відповідних джерел інформації, вивчення та вимір факторів, причин та резервів, оцінки роботи і співставлення її результатів з витратами, узагальнення результатів оцінки і розробка необхідних заходів. Ця проблема має народногосподарське та соціальне значення, оскільки життєвий рівень громадян України, соціальний мир та злагода у суспільстві визначається стійким фінансовим станом підприємств, а нестійкий фінансовий стан та банкрутство підприємств породжують безробіття, низький рівень життя та соціальну напругу у суспільстві, конфлікти між роботодавцями та найманою робочою силою. Оцінка фінансового стану, будучи комплексною, є ще дуже складною проблемою. Проблема визначення фінансового стану завжди була актуальною і посідала вагоме місце серед напрямків економічних досліджень. Особливої гостроти вона набула при становленні ринкового устрою нашої держави. Актуальність моделювання фінансового стану обумовлена багатьма дослідженнями такими науковцями як: Абрютіної М.С., Алексєєва І.В., Войнаренка М.П., Рясних Є.Г., Баканова М.І., Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С., Бандурка А.М., Градової А.П., Іванова Г.П., Бланка І.А., Мінаєва В.П., Гридичної М.В., Забродського В.А., Кізіма Н.Д., Калини А.В., Ковальова В.В., Лахтіонової В.С., Лігоненка Л.О., Терещенка О.О. та ін..

  • 16914. Оцінні назви осіб: словотвірна і семантична характеристика
    Иностранные языки

    Суфікси оньк-а, -еньк-а, -иноньк-а в лексемах типу дівчинонька, дружинонька, мотивованих іменами жіночого роду, та суфікси еньк-о, -оньк-о у словах, похідних від іменників чоловічого роду (батенько, зятенько, музиченько) і середнього роду (дитятонько), надають іменникам дуже яскравого відтінку пестливості, ніжності, наприклад: “ Розтьохкався соловейко на калиноньці, Щось не спиться серед ночі сиротиноньці” (П.Грабовський). Ці суфікси часто вживаються у фольклорі, ліричних поезіях, творах для дітей. Родова ознака зберігається в дериватах. Такі утворення виступають синонімами до форм із суфіксами очк-а, -ечк-а. Серед цих утворень представлені імена двох видів: 1) співвідносні з іменниками першого ступеня оцінки (рідше із суфіксальним нейтральним словом) із вставною морфемою онь-, -ень- (подружка подруженька, батько - батенько); 2) співвідносні з нейтральними непохідними (рідше похідними, в тому числі й першого ступеня оцінки) словами із словотворчою фонемою оньк-а, -еньк-а (дівчина дівчинонька) [6,18]. У дериваційних парах свекруха свекрушенька, доня донечка, бабуся бабусенька, тітуся тітусенька, подруга подруженька, козак козаченько, жених - женишенько відбувається чергування приголосних х/ш, г/ж, к/ч, чергуються мякі приголосні з парними твердими; у похідних виступає морф еньк-а. Суфікси мотивуючих слів нерідко усічені (батько батенько). До багатьох іменників на оньк-а, -еньк-а існують словотвірні синоніми: вдівонька вдовичка, мамонька мамочка мамуля мамуся мамуня.

  • 16915. Очисна станція стічних вод
    Производство и Промышленность
  • 16916. Очистка вентиляционных газов от паров n-метилформамида методом адсорбции
    Экология

    Отрицательной особенностью активного угля как промышленного адсорбента является его горючесть. На воздухе окисление углей начинается при температуре выше 250°С. Однако известны случаи пожаров на углеадсорбционных установках при более низких температурах. Очевидно, это связано с образованием пирофорных соединений железа типа FeS и Fe2S3 в результате сероводородной коррозии аппаратуры. Загорание пирофорных соединений железа происходит при относительно низких температурах, и в слое они являются очагами воспламенения всей массы угля. Чтобы уменьшить пожароопасность к активному углю при его получении иногда добавляют до 5% силикагеля. Такой адсорбент называют силикарбоном. Практически все активные промышленные угли в том или ином количестве содержат зольные примеси. Зола и ее ингредиенты (минеральные примеси) являются катализаторами многих нежелательных реакций, которые могут протекать в адсорбере. На зольных углях при адсорбции сульфида водорода в присутствии воздуха стимулируется образование серной кислоты. При повышенных температурах, характерных для стадии десорбции (например, 250°С), на зольных углях интенсивно протекает разложение нестойких адсорбатов. Так, значительная часть этилового спирта при 250°С превращается в ацетальдегид и диоксид углерода. Содержание ацетальдегида в этаноловом конденсате после стадии десорбции из малозольного угля составляет 0,025%, а из угля, содержащего 30% золы, 6,2%.

  • 16917. Очистка грунтовых вод, загрязненных промышленным предприятием Оловозавод г. Новосибирска
    Экология

    Предварительный вывод авторов проекта, основанный на анализе существующего опыта эксплуатации, о незначительном влиянии водоотбора на уровень подземных вод первого от поверхности водоносного горизонта и, тем самым, на растительный мир, в целом является довольно обоснованным. Однако этот оптимистический вывод, имеющий важное практическое значение для экологии региона, должен быть подкреплен и более обоснован дальнейшими опытами и экспериментальными исследованиями. В связи с этим одним из важнейших направлений дальнейших работ по повышению эффективности использования подземных вод для водообеспечения Московского региона является создание комплексного мониторинга окружающей среды, включающего подземные воды. Необходимо также провести специальные опытно-фильтрационные экспериментальные работы на опытных полигонах, позволяющие в натурных условиях смоделировать возможное влияние отбора подземных вод на экосистемы бассейнов малых рек. Проведение исследований в рамках такого мониторинга позволит определить необходимость, состав и содержание компенсационных мероприятий по минимизации возможного негативного влияния крупного отбора подземных вод на сток малых рек, состояние растительности, возникновение или усиление карстово-суффозионных процессов, качество отбираемой подземной воды. Кроме того, результаты таких работ позволят разработать научно-обоснованные методические рекомендации по региональной оценке экологических последствий влияния отбора подземных вод на окружающую среду, которые можно будет использовать при решении аналогичных проблем в других регионах.

  • 16918. Очистка и переработка молока
    Сельское хозяйство

    В комплексе по сохранению исходных свойств молока важное значение имеет организация его перевозки на молочные предприятия или непосредственно потребителю. Молоко перевозят автомобольным, железнодорожным и водным транспортом. В нашем хозяйстве и в целом в стране перевозится молоко только автомобильным транспортом. Это могут быть автомобили различных марок и разной вместимостью цистерн. Более 80% молока хозяйства перевозят автомобильными термоизоляционными молочными цистернами из нержавеющей стали, алюминия или металла, эмалированого с внутриней поверхности. Вместимость их может быть 0,9; 1,9; 2,2; 2,8; 5,6 тонн; есть автоцистерны грузоподъемностью 12-20 тонн. Цистерны подразделяются на самоходные, смонтированые на шасси автомашины, и съемные. Например , на шасси МАЗ-500 вместимость 2800кг. Автомобиль МАЗ-504 тащит «поезд- молоковоз» длиной 23 метра и грузоподъемностью 22 тонны. Применение цистерн и танков для перевозки молока по сравнению с флягами дает возможность в два раза увеличить производительность труда и значительно снизить транспортные расходы. При этом молоко лучше сохраняется, нагревается лишь на 2С при перевозке летом на растояние 100 км, потери молока в десять раз меньше, чем при перевозке во флягах. Большинство цистерн состоит из двух элиптической формы секций со сферическими днищами. Каждая секция имеет кран, горловину с гермитически закрытой крышкой, снабженной резиновой прокладкой. На внутренней поверхности горловины сделаны круговые метки, по которым контролируют наполнение секций до необзодимого объема. У торца днища каждой секции расположеные клапан и штуцер. К штуцерам присоединяют шланги. Молоко в цистерны подается насосом или с помощью вакуума, создаваемого отсасыванием из секции воздуха всасывающим коллектором двигателя автомобиля. Принцип работы заключается в следующем. С резервуара для хранения молока на ферме через сливной штуцер и шланг соединяют чистые секции молочной цистерны. Клапан ставим в открытое положение, затем открываем кран около жидкостного отделителя и закрывают кран под ним. В зависимости от очередности заполнения секции переключатель устанавливают в заданное положение. Затем открываем кран заполняемой секции, плотно закрываем крышку люка и включаем двигатель. Для автоматического контроля за уровнем молока в секции многие цистерны снабжены элекрической системой сигнализации. Слив молока из цистерны происходит самотеком. При этом открывают в каждой секции горловины крышку и спускной кран, придворительно присоеденив шланг к сливному молокопроводу. Из хозяйства молоко доставляем на молокозавод один раз в сутки по строгому графику, особенно летом. Принимает молоко шофер. В накладной на молоко проставляют его количество, жирность, кислотность, степень чистоты, плотность. Прымерно так выглядят молоковозы занимающиеся перевозкой молока, из хозяйств на молочные комбинаты(заводы).

  • 16919. Очистка охлаждающей воды на тепловых и атомных электростанциях
    Производство и Промышленность

     

    1. Подбор и обучение персонала; выполнение пожароопасных работ по тепловым допускам.
    2. При обнаружении в элементах систем ВПУ дефектов, трещин, могущих привести к протечкам агрессивных веществ, и других серьезных погрешностях оборудование ВПУ немедленно выводится из работы.
    3. Не оставлять цистерны для хранения кислот и щелочей под давлением.
    4. Запорная арматура и фланцевые соединения на трубопроводах агрессивных веществ должны быть обеспечены защитными кожухами, исключающими возможность разбрызгивания реагентов в случае появления неплотностей.
    5. Стоки, дренажные каналы должны быть перекрыты заподлицо с полом.
    6. Оборудование, запорная и регулирующая арматура, пусковые устройства должны иметь надписи с указанием оперативного наименования.
    7. Все лестницы, площадки, переходы и перила к ним должны быть в исправном состоянии, на период ремонта вместо снятых перил должны быть сделаны временные ограждения.
    8. Ремонт сосудов и трубопроводов следует производить после их опорожнения, а сосудов и трубопроводов с агрессивными веществами после их опорожнения и промывки, при необходимости, проверив на содержание взрывоопасных газов (водород).
    9. Перед проведением работ внутри сосудов и ионообменных фильтров необходимо провентилировать емкости со взятием пробы на содержание кислорода, которая должна быть больше 20 %.
    10. При работе с кислотами (разгрузка ж/д цистерн, операции по приготовлению регенерационных растворов, подача HNO3 на баки) использовать средства защиты органов дыхания (респиратор РПГ-67, противогаз марки В).
    11. Перед огневыми работами на трубопроводах, оборудовании и в емкостях, контактирующих при работе с кислыми средами, кроме HNO3, - проверить состав газовой среды в них на отсутствие водорода.
    12. Не выводить из работы осветлители в зимнее время.
  • 16920. Очистка подземных и поверхностных вод по озоно-сорбционной технологии для хозяйственного назначения
    Производство и Промышленность