Geum.ru

Контрольная работа

  • 17501. Функционально-стоимостный анализ
    Иностранные языки

    1. ПодготовительныйСоздание организационных предпосылок для внедрения ФСА. Определение объекта анализа с соответствующим технико-экономическим обоснованием. Подбор и утверждение исследовательской группы ФСА. Определение целей, задач, глубины проработки техники проведения ФСА по объекту. Разработка и утверждение плана-графика проведения работ по ФСА. Оформление распоряжения по предприятию о проведении ФСА выбранного объекта.2. ИнформационныйСбор, обработка и анализ информации об объекте. Построение структурной модели объекта ФСА.3. АналитическийОпределение состава объекта и выявление связей между элементами. Выявление и формулировка функций. Классификация функций. Построение функциональной модели объекта. Оценка уровня выполнения функций. Определение функциональной, проблемной и затратной зависимости объекта. Построение совмещенной (функционально-структурной) модели объекта. Формулировка задач совершенствования объекта.4. ТворческийПоиск идей и вариантов решений по совершенствованию объекта. Обработка и систематизация результатов проведения творческих совещаний. Подготовка материалов для оценки полученных результатов.5. ИсследовательскийОценка, обсуждение и отбор рациональных вариантов совместно со специалистами функциональных служб. Коммерческая оценка вариантов решений в соответствии с выбранными на данном этапе критериями. Оценка реальных предложений.6. РекомендательныйРассмотрение предложений соответствующими службами предприятия. Проведение технико-экономических расчетов. Принятие решения комитетом ФСА о приемлемости предложений. Составление плана-графика внедрения рекомендаций. Передача утвержденных рекомендаций соответствующим службам.7. Этап внедренияУтверждение руководством плана-графика внедрения. Разработка и составление соответствующей документации о внедрении. Внедрение полученных результатов. Оценка полученных результатов.

  • 17502. Функциональные устройства на ОУ
    Компьютеры, программирование

    Цепь обратной связи образуется сопротивлениями z1 и z2. Выходной сигнал по цепи обратной связи подается на вход в противофазе с входным сигналом , Тогда напряжение между входами ОУ стремится к нулю, так как коэффициент усиления ОУ очень большой, т.е. . Таким образом, для получения необходимого напряжения на выходе достаточно малого напряжения между входами ОУ. При этом в точке 1 по переменному напряжению практически нулевой потенциал, поэтому точку 1 называют «виртуальным нулем». Тогда токи , . Так как входное сопротивление ОУ велико, то и, следовательно, , а коэффициент передачи ОУ с цепью отрицательной обратной связи . Если сопротивления цепи ОС действительные, т.е. , , то . Если сопротивления цепи ОС равны, то K=-1 инвертирующий повторитель. Входное сопротивление усилителя . Выходное сопротивление усилителя , где выходное сопротивление ОУ.

  • 17503. Функциональные устройства телекоммуникаций
    Компьютеры, программирование

     

    1. . Войшвилло. Г. В. Усилительные устройства / Г. В. Войшвилло. М. : Радио и связь, 1983.
    2. . Титце, У. Полупроводниковая схемотехника. / У. Титце, К. Шенк. М. : Мир, 1982.
    3. . Галкин, В. И. Полупроводниковые приборы : справочник / В. И. Галкин, А. Л. Булычев, В. А. Прохоров. 2-е изд. Минск : Беларусь, 1987.
  • 17504. Функциональный и качественный анализ работы линейных систем автоматического управления
    Компьютеры, программирование

    .Анализируя корни характеристического уравнения можно сказать, что переходный процесс до 5-й секунды представляет собой затухающие колебания (система устойчива) с угловой частотой ?=8,9475 рад/с, периодом колебаний Т=2?/?=0,702 сек и частотой 1,425 Гц. Коэффициент затухания ?=1,9076. Декремент колебаний е?Т=е1,34. Далее процесс идёт по асимптоте.

  • 17505. Функциональный конфликт в коллективе
    Менеджмент

     

    1. Гончаров В. И. Менеджмент: Учеб. пособие. Мн.: Мисанта, 2003. 624 с.
    2. Золотогоров В. Г. Организация и планирование производства. Практическое пособие. - Мн.: ФУАинформ, 2001. 528 с.
    3. Ильин А. И., Синица Л. М. Планирование на предприятии: Учебное пособие. В 2-х частях. Мн.: ООО "Новое знание", 2000. 728 с.
    4. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учеб. пособие Мн.: Новое знание, 2002. 336 с.
    5. Менеджмент: Деловая карьера / Н. П. Беляцкий. Мн.: Вышэйшая школа, 2001. 302 с.
    6. Организация, нормирование и оплата труда: Учеб. пособие /А. С. Головачев, Н. С. Березина, Н. Ч. Бокун и др.; Под общ. ред. А. С. Головачева. М.: Новое знание, 2004. 496 с.
    7. Риск-менеджмент: Учебник / В. Н. Вяткин, И. В. Вяткин, В. А. Гамза, Ю. Ю. Екатернославский, Дж. Дж. Хэмптон под ред. И. Юргенса. М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2003. 512 с.
    8. Раицкий К. А. Экономика предприятия: Учебник для ВУЗов. 3-е изд., перераб. и доп. М.: "Дашков и К", 2002. 1012 с.
    9. Суша Г. З. Экономика предприятия: Учеб. пособие. М.: Новое знание, 2003. 384 с.
    10. Хрипач В. Я. и др. Экономика предприятия. Мн.: Экономпресс, 2001. 464 с.
  • 17506. Функционирование PR: технологии и разновидности, взаимодействие с обществом и со СМИ
    Маркетинг

    Важный инструмент ПР совершенствование коммуникационных потоков. Необходим тщательный анализ аудитории и ее реакций. С аудиторией следует говорить, преимущественно, на ее языке, постепенно вводя необходимые для клиента слова, образы, аналоги. Современная профессиональная работа по налаживанию коммуникации в идеале (и в отличие от “черных имиджмейкеров”, работающих на уровне, большей частью, “словесной шелухи”) это максимум информации в минимуме слов. Нужное сообщение оформляется в три варианта: вербальный, визуальный, событийный. При более легком восприятии для потребителя информации событийного и визуального уровней коммуникации, их разработка “высший пилотаж” деятельности пиармена, требующий особого разговора.

  • 17507. Функционирование вычислительных cиcтeм
    Компьютеры, программирование

    Если требуется, чтобы заявки некоторого типа имели преимущества перед другими на их обслуживание операционной системой, то применяется дисциплина обслуживания с приоритетами:

    1. ДОП - дисциплина обслуживания с относительными приоритетами, когда приоритет заявки влияет только на ее место в очереди заявок на обслуживание;
    2. ДАП - дисциплина с абсолютными приоритетами, когда высоко приоритетная заявка получает преимущества не только перед заявками, стоящими в очереди, но и перед заявкой, получающей обслуживание;
    3. ДСП - дисциплина со смешанными приоритетами, при которой к одним группам заявок применяются относительные приоритеты, а к другим - абсолютные;
    4. ДДП - дисциплина обслуживания с динамическими приоритетами, когда значение приоритетов заявок может изменяться (расти) по мере их нахождения в очереди, обеспечивая тем самым первоочередное обслуживание заявок, долго находящихся в системе.
  • 17508. Функционирование глагола to do
    Иностранные языки

     

    1. Аничков И.Е. Труды по языкознанию. - СПб: Наука, 1997. - 209с.
    2. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования. М.: Просвещение, 1966. - 186с.
    3. Белявская Е.Г. Семантика слова - М. Высшая школа, 1987. - 127с.
    4. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы. - М.: Наука, 1977. - С. 35-44
    5. Колобаев В.К. Функциональный анализ слов широкой семантики в английской научной литературе // Вопросы анализа специального текста. - Уфа: УГУ, 1983. 176с.
    6. Колшанский Г.В. О природе контекста // Вопросы языкознания. 1969, №1. - С. 48-52
    7. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. - М., 1993. 153с.
    8. Крушельницкая К.Г. О разграничении синтаксических и стилистических значений. // Проблемы синхронного изучения грамматического строя языка. - М., 2001. - С. 109-114
    9. Кудрявцева Н.П. К типологической характеристике широкозначной номинации в английской разговорной речи // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи. - Горький, 1987. - С. 83-88
    10. Кузнец М.Д., Скребнев Ю.М. Стилистика английского языка. Л., 1960. - 215с.
    11. Кузякин А.С. Роль широкозначных глаголов в речевом общении // Проблемы оптимизации речевого общения. - Саранск, 1989. - С. 102-111
    12. Кузякин А.С. Семантическая структура широкозначных глаголов get, give, и её реализация в синтаксисе предложения. // Лексическая и синтаксическая семантика. - Саранск, 1989. - С. 129-142
    13. Лаптева О.А. Русский разговорный синтаксис. - М., 2001. 217с.
    14. Лотова Н.С. Синтаксические структуры с десемантизированным существительным thing в современном английском языке (к проблеме заместительной функции существительных). Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - М., 2002. - 94с.
    15. Лукавченко И.М. Лексико-семантическое варьирование глаголов широкой семантики и типизация устойчивых словосочетаний // Социальная, территориальная и историческая вариативность языка. Вып. 210. - М., 2001. - С. 162-173
    16. Львов Л.А. О критериях синтаксической классификации глагола в современном английском языке // Грамматическая семантика / Под. ред. В.Е. Щепкина. - Горький, 1995. - С. 32-39
    17. Медникова Э.М. Семантика слова. Новые аспекты. // Формальные и семантические аспекты слова. - Калинин, 1989. - С. 10-17.
    18. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания - М. Высшая школа 1974. - 202с.
    19. Милютина В.Д. Семантическая валентность каузативных глаголов // Проблемы английской грамматики. Вып. 143. М., 1999. С. 13-17
    20. Наер В.Л. Конспект лекций по стилистике английского языка. - М., 2000. - 207 с.
    21. Оксфордский англо-русский русско-английский словарь / The Oxford Russian-English English-Russian Dictionary. М.: Локид-Пресс, 2004. 920с
    22. Петроченков А. Ядро английской лексики. 135 самых ценных слов, составляющих ровно половину всех словоупотреблений в английском языке. М.: Добрая книга, 2004. 420с.
    23. Сиполс О.В. Англо-русский учебный словарь. Общенаучная лексика. М.: Флинта, 2003. 314с.
    24. Сотникова Е.С. Смысловая неустойчивость многозначных предложений и проблема их адекватного перевода // Вопросы теории и практики перевода. 1999, № 2
    25. Туровский В.В. О соотношении значений многозначного слова.// Семиотика и информатика. - М.: Просвещение, 1994. 148с.
    26. Хидекель С.С. Английский глагол: сочетаемость и управление. Англо-русский словарь. New York: White star publishers, 2004. 768с.
    27. ABBYY Lingvo 9.0 Англо-русский словарь, 2003
    28. Close R.A. A Reference Grammar for Students of English. - Moscow, Prosvesheniye, 2005. - 342р.
    29. Francis W.N. Revolution in Grammar Perspectives on Language. London. The Poland Press Company, New York, 2004. - 411р.
  • 17509. Функционирование предприятия в условиях рынка
    Экономика

    Особенность ресурсного обеспечения состоит в том, что оно по своей стоимости составляет более 90% имущества и денежных средств предприятия, а также переносит свою стоимость на готовый продукт либо по частям (основные фонды), либо полностью (предметы труда, рабочая сила). Отсюда и различные требования к их обеспечению. Например, основные фонды в силу их большой стоимости и продолжительности использования должны обладать высокой производительностью, экономичностью в использовании, универсальностью, надежностью в работе, а предметы труда по своему количественному и качественному составу - достаточными для производства необходимой продукции и в то же время минимальными, не ведущими к увеличению издержек производства за счет образования сверхнормативных запасов. Но это только одна сторона вопроса, другая состоит в необходимости рационального использования наличных производственных ресурсов, что потребует, прежде всего, рассмотрения содержания таких экономических категорий, как себестоимость, прибыль, рентабельность, ценообразование в условиях рыночных отношений.

  • 17510. Функционирование системы региональной экономики
    Экономика

    Цель описаний первого типа - установить элементный состав системы, выявить все связи между элементами, определить свойства элементов и эммерджентное свойство (свойства) системы, оценить интенсивность свойств элементов и связей. Если описать и измерить свойства каких-либо элементов или связей не удается, то есть не хватает научных или эмпирических знаний о них, то их следует рассмотреть как системы и повторить исследования, указанные выше, с тем, чтобы представить их в виде более мелких элементов, интенсивность свойств которых известна. Затем следует, используя описания функционирования, оценить интенсивность свойств тех элементов, которые были представлены в виде систем. Итогом описания и исследования в данном случае будет оценка интенсивности свойств рассмотренных элементов. Декомпозиция продолжается до тех пор, пока все необходимые исследователю свойства элементов и связей не станут известными и их можно будет использовать в качестве исходных данных при описании свойств системы в целом. Это означает, что более детальное описание для целей проводимого исследования не требуется, достигнут нижний уровень иерархии описаний.

  • 17511. Функция культуры
    Культура и искусство

    Пятая функция «психической разрядки» как бы противоположна предыдущей, нормативной. Регламентация и регуляция поведения необходимы, но следствием их является ограничение свободы отдельных личностей и групп, подавление каких-то желаний, а значит развитие скрытых конфликтов и напряжений. Напряжения в обществе являются следствием не только нормативного регулирования. Они вызываются чрезмерной специализацией деятельности, вынужденным одиночеством или избытком общения, «экзистенциональными» стремлениями и потребностями, которые далеко не всегда находят адекватный «ответ». К числу таких трудно удовлетворяемых или вообще неудовлетворяемых экзистенциальных потребностей можно отнести, в частности, потребности в любви, в вере, в бессмертии, в интимном контакте с другим человеком. Не все напряжения рационально, практически разрешимы. Человек не может примириться с тем, что его жизнь когда-нибудь должна закончиться, что молодость не вечна, что он наделен именно такой, а не другой внешностью и т.п. Отсюда перед культурой возникает императив: разрешить сделать возможным то, что не разрешено и невозможно, по крайней мере, в обычных условиях. Ответом на этот «императив» является функция «психической разрядки». Культура создает организованные и относительно безопасные способы разрядки, не нарушающие социальной стабильности.

  • 17512. Функция планирования в менеджменте. Требования, предъявляемые к управленческим решениям
    Менеджмент

    Внутриличностный конфликт может также возникнуть в результате того, что производственные требования не согласуются с личными потребностями или ценностями. Например, женщина - руководитель давно планировала в субботу и в воскресенье поехать отдохнуть с мужем, так как ее чрезмерное внимание работе стало плохо сказываться на семейных отношениях. Но в пятницу к ней в кабинет врывается ее непосредственный начальник с какой-то проблемой и настаивает, чтобы она занялась ее решением в выходные дни. Или агент по продаже рассматривает взятку как крайне неэтичный способ взаимодействия, но начальство дает ему понять, что продажа должна состояться, во что бы то ни стало. Многие организации сталкиваются с тем, что некоторые руководители возражают против их перевода в другой город, хотя это сулит им солидное повышение в должности и жаловании. Это особенно часто происходит в семьях, где и муж, и жена занимают руководящую должность или являются специалистами. Внутриличностный конфликт может также являться ответом на рабочую перегрузку или недогрузку. Исследования показывают, что такой внутриличностный конфликт связан с низкой степенью удовлетворенности работой, малой уверенности в себе и организации, а также со стрессом.

  • 17513. Функция плотности распределения
    Математика и статистика

    Середина интервала xiЭмпирич. частости Pimixixi-zimixi2?i(z)Pi57,9980,006115,996-0,012852,8749656727,5360,0063990,002863580,006116-0,010852,427567280,0209560,00937758,0020,022464,016-0,008851,98003426913,860,0561790,02513858,0040,0691450,1-0,006851,53256984111,60,1232770,05516258,0060,0921914,198-0,004851,0851031110350,2214270,09908158,0080,1392900,4-0,002850,637638168246,40,3255530,14567458,010,1813770,65-0,000850,190173218735,40,3917930,17531458,0120,1974118,8520,001150,257293238942,80,3859540,17270158,0140,0891856,4480,003150,7047581077000,3112120,13925758,0160,1032146,5920,005151,152223124536,70,205410,09191458,0180,0721508,4680,007151,59968987518,30,1109760,04965858,020,017348,120,009152,04715420197,920,0490770,0219658,0220,008174,0660,011152,49461910099,660,0177650,007949Сумма20883,911211493

  • 17514. Функції і обіг грошей
    Экономика

    Серед понять, що характеризують грошові відносини в суспільстві, основними є грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит, маса грошей, швидкість обігу грошей. Якщо деякі з них знайшли в літературі досить повне й однозначне тлумачення, то поняття грошового обороту і грошового обігу досі залишаються дискусійними. Дискусії ведуться щодо сутності цих понять, їх взаємозвязку, сфер використання тощо. У багатьох виданнях грошовий оборот трактується як сукупність усіх грошових платежів у народному господарстві. Таке визначення має той істотний недолік, що фіксує лише кількісний бік грошового обороту, його результативний аспект. Сутність же його як руху грошей у процесі відтворення залишається поза увагою. Цей недолік спричиняє формальний підхід і до визначення поняття грошового обігу, який трактується лише як готівкова сфера грошового обороту. Уперше визначення грошового обороту і грошового обігу з відтворювальних позицій було дано в першому виданні цього підручника, що був опублікований у 1992 р. Такий підхід підтримали автори фундаментального російського підручника «Деньги, кредит, банки», виданого за редакцією О.І. Лаврушина в 1998 р. Проте відтворювальна позиція у трактуванні грошового обороту в підручнику російських авторів не була послідовною, й у визначенні грошового обігу автори повернулися до формальних ознак, звівши його лише до обороту готівки на тій підставі, що лише готівка здійснює обіг поза банками. Насправді рух грошей при реалізації цінностей однаково здійснюють як готівкові, так і безготівкові гроші, переходячи від одного учасника сфери обігу до іншого. Відмінність лише в тому, що готівка переміщується з рук платника в руки одержувача, а безготівкові гроші переміщуються з рахунку платника на рахунок одержувача. Але ця відмінність не змінює сутності явища грошового обігу, що обслуговує реалізацію реальних благ (детальніше це питання буде розглянуто в розділі 2.3). У ринковій економіці суспільне виробництво має товарну форму, що зумовлює двоякий вираз руху валового сукупного продукту натурально-речовий та грошовий. У процесі відтворення рух вартості в цих двох виразах проявляється як два самостійні процеси як рух продуктів і як рух грошей чи грошових доходів. Проте вони нерозривно повязані, у них спільна субстанція вартість сукупного продукту. Гроші базуються на цій вартості, вона визначає реальну цінність маси грошей, що перебуває в обороті, незалежно від її номінальної величини. Водночас рух грошей обслуговує переміщення цієї вартості в процесі відтворення, окремі грошові операції субєктів економічних відносин спричинюють відповідне переміщення між ними реальної вартості, тобто мають реальний економічний зміст. Процес суспільного відтворення відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей процес безперервного руху грошей між субєктами економічних відносин у суспільному відтворенні являє собою грошовий оборот. Грошовий оборот явище макроекономічного порядку. Він обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому нерідко його називають сукупним грошовим оборотом. Через авансування грошей на придбання засобів виробництва і оплату робочої сили капітал спрямовується у сферу виробництва і забезпечує виготовлення валового національного продукту. Через оплату виготовленої продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію національного продукту і вивільнення суспільного капіталу в грошовій формі. У процесі використання грошової виручки від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості національного продукту між власниками факторів виробництва (кредиторами, акціонерами, найманими працівниками) та державою, якій належать установлені податки. В усіх економічних субєктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання виробничого та особистого. Тим самим забезпечується новий цикл суспільного відтворення. Грошовий оборот як макроекономічне явище слід відрізняти від обороту грошей у межах кругообігу окремого індивідуального капіталу, тобто на мікрорівні. В останньому випадку гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. У цьому випадку гроші являють собою капітал, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу) подібно до інших форм капіталу. Чим більшою масою грошей володіє даний індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід. Зовсім іншу роль відіграють гроші в сукупному грошовому обороті. Тут вони функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда. Якби грошова маса, що перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, то загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився, а міг би навіть зменшитися у звязку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей та з провокуванням інфляції їх випуском в оборот. Цього положення не змінює той факт, що значна частина маси грошей, яка обслуговує сукупний оборот, капіталізується і перетворюється в позичковий капітал. Капіталізація частини грошової маси сприяє прискоренню реалізації сукупного валового продукту, а отже збільшенню його обсягу, тобто зростанню суспільного багатства, але самі гроші на макрорівні в таке багатство не перетворюються. Завдяки капіталізації гроші в межах наявної маси швидше передаються від одного економічного субєкта до іншого, ніби швидше «тасуються», але якісно вони не змінюються, залишаючись лише віддзеркаленням реального багатства. Детальніше роль позичкового капіталу буде розглянута в розділі 9. Сукупний грошовий оборот і оборот грошей у межах індивідуального капіталу істотно відрізняються також механізмами формування грошової маси, необхідної для їх обслуговування. Грошові кошти, необхідні для обслуговування кругообігу індивідуального капіталу, значною мірою вже є в розпорядженні відповідного власника, тобто це його власні кошти. Якщо ж їх недостатньо, то додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку. Грошовий ринок займає важливе місце в кругообігу індивідуального капіталу, з нього починається оборот грошей, що обслуговує індивідуальний капітал, на ньому й завершується кожний окремий цикл його кругообігу. Частина грошового доходу кожного економічного субєкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок. Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, спрямовується на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших субєктів. Сукупний грошовий оборот обслуговується переважно теж за рахунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих економічних субєктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси. Завдяки грошовому ринку значно посилюється еластичність грошового обороту, зростає здатність даної маси грошей обслужити зростаючі обсяги обороту. Проте вказані можливості грошового ринку не безмежні, і неминуче виникають потреби в поповненні обороту додатковою масою грошей. На відміну від кругообігу індивідуального капіталу, ці потреби можуть бути задоволені лише за рахунок додаткової емісії грошей. Потреби в додатковій емісії можуть бути зумовлені кількома факторами:

    • зростанням обсягів валового національного продукту, для реалізації яких банківська система повинна розширювати кредитування субєктів обороту;
    • зростанням чистого імпорту (перевищенням імпорту над експортом);
    • зниженням перерозподільної функції грошового ринку, внаслідок чого наявна грошова маса буде повільніше обертатися і не зможе забезпечити всі потреби обороту;
    • іншими чинниками, що можуть уповільнити швидкість руху грошей по каналах обороту.
  • 17515. Функції управлінських документів та схема документообороту організації
    Менеджмент

    Кожен документопотік має досить стабільний маршрут руху, який залежить від складу і вмісту документів, міри регламентації функцій керівників і структурних підрозділів, розподіли обов'язків між керівниками і від прийнятої в організації технології робота з документами. Стереотипні маршрути руху властиві вхідним документам, що визначається їх адресацією. Вхідні документи утворюють три напрями руху: керівництву організації, керівництву структурних підрозділів, безпосередньо фахівцям. Співвідношення цих потоків нерівномірне: найбільша частина документів потрапляє керівництву, яке, з одного боку, випробовує інформаційні перевантаження, а з іншої - отримує значну кількість інформації, не відповідній їх компетенції, областям діяльності і функціональним обов'язкам, не їх рівня. Чекання розгляду документів керівництвом є втраченим часом, подовжує дорогу документа до виконавця. Маршрут руху вхідних документів залежить і від прийнятої в установі технології роботи з документами. Наприклад, процес реєстрації розпадається на два етапи: внесення до реєстраційних форм даних про отриманий документ до його розгляду керівництвом і доповнення цих даних резолюцією, термінами виконання, вказівками по виконання і іншим після розгляду керівником. Таким чином, технологія реєстрації документів збільшує час руху документа від здобуття до виконавця. Якщо в організації прийнято реєструвати документи повторно, тобто на рівні структурних підрозділів, то втрати часу із-за нераціональних зупинок в русі документа ще більш вагомі. Вихідний документопотік, як правило, пронизує всю управлінську структуру. Як ініціативні, так і інформаційні документи готують фахівці в структурних підрозділах. Маршрут руху цих документів залежить від кількості інстанцій узгодження, візування і підписання документів, а також від прийнятої технології передруку тексту, реєстрації і відправки документів. Найбільш нерегламентованими є маршрути руху внутрішніх документів. Причому в цьому потоці рух розпорядливих документів, як правило, впорядкований, а підготовка всіх останніх документів не має регламентованих маршрутів і вабить найбільш відчутні втрати часу на проходження документів. Ґрунтуючись на даних, характеризуючих документопотоки, служба діловодства може розробляти найбільш доцільні, оптимальні маршрути руху документопотоків.

  • 17516. Функціональні і структурні схеми систем радіоавтоматики
    Компьютеры, программирование

    Однак . Напруга на виході другого інтегратора, хоча і про-довжує збільшуватися, але з меншою швидкістю, ніж у попередньому періоді. Збільшення напруги u2 приводить до подальшого зменшення тривалості імпульсу затримки ІЗ, у результаті чого селекторні імпульси в момент часу t3 виявляються так розташованими щодо ехоімпульса, що межа їх розділу поділяє ехоімпульс навпіл. У результаті цього тривалості імпульсів збігів ІЗ1 і ІЗ2 виявляються рівними, а збільшення напруги на виході першого інтегратора дорівнює нулю. Отже, збільшення напруги на виході другого інтегратора припиняється, також припиняється зміна тривалості імпульсу затримки ІЗ і в системі встановлюється стан рівноваги. Величина напруги u2 пропорційна дальності до цілі, а величина напруги u1 на виході першого інтегратора пропорційна швидкості цілі, якщо вона рухається.

  • 17517. Функціональні проби та фізична працездатність
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Протипоказання до проведення тестів із зростаючими навантаженнями поділяють на абсолютні та відносні (Б.П. Преварський, Г.А. Буткевич, 1985). Абсолютними протипоказаннями є: гострі захворювання із підвищеною температурою тіла (включаючи простудні); коронарна недостатність з частими нападами стенокардії і загроза або нещодавно перенесений інфаркт міокарда або загроза його, активний ендо або міокардит; пароксизмальна тахікардія; недостатність кровообігу IIIII стадій; тромбофлебіт; нещодавно перенесена емболія або загроза тромбоемболії; хронічний бронхіт і хронічна пневмонія з легенево-серцевою недостатністю; розшаровуюча аневризма; стеноз аорти та інші вади серця, які супроводжуються перевантаженням міокарда; блокада серця IIІІІ ступеня; злоякісні новоутворення, хвороби крові. Відносні протипоказання характеризують такі стани організму: початковий (менш як 3 міс. період реконвалесценції після інфаркту міокарда; синусова тахікардія з ЧСС більш як 100 за 1 хв; хронічні форми ендо- і міокардиту; часті (більш як 1:10) групові та ранні екстрасистолії, інші порушення ритму серця; блокада лівої гілки передсерднош-луночкового пучка (пучка Гіса), артеріальна гіпертензія з тиском понад 240/120 мм. рт. ст. (32/16 кПа), аневризма шлуночка серця; помірний стеноз аорти, інші вади серця без перевантаження міокарда; істотна дилатація серця; легенева недостатність зі зниженням ЖЄЛ нижче, ніж 50 % належної величини; істотна анемія зі зниженням вмісту гемоглобіну (менше, ніж 6 ммоль/л); токсикоз вагітних; порушення обміну (цукровий діабет, тиреотоксикоз, мікседема та ін.).

  • 17518. Функціональні стратегії у процесі реалізації стратегічних змін
    Менеджмент

     

    1. розробка загальної стратегії, встановлення загальних параметрів, визначення методів стабілізації, реструктуризація, ліквідація;
    2. розробка загальної стратегії, визначення методів стабілізації, встановлення загальних параметрів, реструктуризація, ліквідація;
    3. встановлення загальних параметрів, визначення методів стабілізації, розробка загальної стратегії, реструктуризація, ліквідація;
    4. встановлення загальних параметрів, розробка загальної стратегії, визначення методів стабілізації, реструктуризація, ліквідація.
  • 17519. Функціонування банківських систем зарубіжних країн
    Банковское дело

    Похідні фінансові інструменти (деривативи): Форвардний контракт це контракт між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору. Форвардний контракт це тверда угода, тобто угода, обовязкова до виконання. Предметом угоди можуть бути різні активи, наприклад акції, облігації, валюта та ін.. Цей контракт укладається для реального продажу чи купівлі відповідного активу, в тому числі з метою страхування постачальника або покупця від можливої несприятливої зміни ціни. Цей контракт також може бути укладений з метою гри на різниці курсової вартості активів. Фючерсний контракт це контракт, який укладається на біржі між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору. Ці контракти укладаються з метою хеджування, гри на курсовій різниці і, як правило, рідко мають своєю метою виконання реальної поставки активу. Фючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок. Спот це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначених у контракті умов. Зараз свопи укладаються здебільшого за допомогою фінансових посередників, які беруть на себе кредитний та ринковий ризики. Опціон це угода між двома сторонами про передання права (для покупця) та зобовязання (для продавця) купити або продати відповідний актив (цінні папери, валюту та ін.) за відповідною (фіксованою) ціною у заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого строку. Опціон дає одній із сторін угоди право вибору виконати контракт або відмовитися від його виконання. Варанти це опціон на придбання певної кількості акцій (варант акцій) або облігацій (варант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення строку дії варанту. Варанти звичайно випускаються як додаток до якогось боргового інструменту, наприклад облігації, щоб зробити його привабливішим для інвестора.

  • 17520. Фурункул наружного носа
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Диагноз устанавливается на основании

    1. При поступлении в клинику больной предъявлял жалобы на “чирей” в области наружного носа боли в его проекции. Боли резкие, спонтанные, доставляют значительное беспокойство, несмотря на среднюю интенсивность. Так же беспокоит повышение температуры до 38.5 0С, головную боль, сухость во рту.
    2. Заболевание началось 13 декабря, когда после значительного переохлаждения, связанного с профессиональной деятельностью. Первым признаком было появление в области крыла носа слева небольшой красноватой, болезненой припухлости. На следующий день в центре появилось образование беловатого цвета в виде просяного зернышка. Кожа приобрела синюшне - красный цвет. Болезненость усилилась. Присоединился отек носа, переходящий на верхнюю часть боковой области лица. В этот же день вечером обратился за медицинской помощью по месту жительства, был направлен для стационарного лечения в оториноларингологическое отделение 1 городской клинической больницы.
    3. Форма носа изменена - левое крыло носа отечно, имеется возвышение багрово - красного цвета, конусообразное, около 0.5 см в диаметре, в центре беловатая точка. Отек распространяется на верхнюю часть боковой области лица.
    4. Наличия изменений воспалительного характера в ОАК (ускорение СОЭ, лейкоцитоз, сдвиг формулы влево).
    5. Проведения дифференциальной диагностики с фурункулезом.
    6. Основное заболевание: Фурункул наружного носа.
    7. Осложнения основного заболевания: отсутствуют.
    8. Сопутствующие заболевания: отсутствуют.