Разное

8021. Основа административного права
Курсовой проект пополнение в коллекции 30.03.2006

“ В отличие от административно-предупредительных мер меры пресечения применяются в связи с совершенными правонарушениями и к субъектам, их совершившим.”* Эту точку зрения разделяет Севрюгин В.Е. который утверждает, что “меры пресечения применяются только при наличии правонарушений, и как все принудительные средства являются предусмотренной законом реакцией на неправомерные действия. В одних случаях пресекается конкретное действие, - неправомерная линия поведения, образ действий. В других случаях основанием для применения меры пресечения служит конкретный административный поступок (например, мелкое хулиганство”, в-третьих - систематические нарушения, антиобщественный образ жизни (например, занятие бродяжничеством, тунеядством и т.п.).”* Отдельные авторы считают, что меры административного пресечения могут применяться как при наличии, так и при отсутствии правонарушений. Во всех случаях они являются средством охраны… общественных отношений от наличных или возможных на них посягательств… основное назначение пресекательных мер в системе правоохранительных средств состоит в принудительном прекращении противоправных действий. Превенция их пресекательными мерами сближает последние с мерами административно-предупредительными. Л.Л. Попов и А.П. Шергин резонно замечают: “Разумеется, мерами пресечения… общественные отношения охраняется охраняются от правонарушений, более того, осуществление этой задачи является основным назначением некоторых из них задержание нарушителей и т.п. Однако отдельные меры административного пресечения могут применяться при отсутствии виновного противоправного деяния. Таковы принудительные действия, пресекающие общественно-опасную деятельность душевнобольных и малолетних” (см. Попов Л.Л., Шергин А.П. Управление , гражданин, ответственность, с. 31). Но в отличие от последних, основанием применения мер пресечения является не возможная, а непосредственная опасность, угрожающая охраняемым административным правом отношениям.”*
8022. Основание Благовещенска Амурской области
Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

В 1856 году царское правительство дало разрешение Н. Н. Муравьеву на занятие казачьими постами левого берега Амура, а затем и формирования Амурской линии Забайкальского казачьего войска. С тем чтобы утвердить права России на левобережное Приамурье, было намечено сначала по левому берегу Амура основать несколько казачьих постов, в том числе Усть-Зейский, который было принято считать главным среди других, что подтверждается словами Н. Н. Муравьева из письма к графу Е. В. Путятину: «С открытием навигации 1856 года расставлены были казачьи посты наши по всему левому берегу Амура, начиная от Усть-Стрелочного караула, а главнейший из сих постов находится наУсть-Зее, близ самого города Сахалян-Ула».
8023. Основание города Москвы
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

Что же представляла собой крепость-Москва в, появившаяся в XII веке на Боровицком холме высоком мысу при слиянии рек Москвы и Неглимной (Неглинной)? С наиболее уязвимой, напольной стороны град защищал мощный ров-овраг, ширина которого достигала 16-18 метров, а глубина до 5 метров. Этот ров, как свидетельствуют данные раскопок 1959-60 годов, организованных при строительстве Кремлевского дворца съездов, проходил в восточной части современной Ивановской площади. Именно здесь в 1975 году была обнаружена редчайшая оружейная находка. На глубине около 7 метров в древнем горизонте слоя, который смогли датировать по обломкам стеклянных браслетов и характерной, так называемой «серой» и «курганной» керамике, оказался клинок обоюдоострого меча изделие западноевропейского оружейного мастера. На одной стороне лезвия сохранилось клеймо с именем мастера, на другой начертан традиционный рыцарский девиз «Во имя Божье». Видимо меч попал в ров во время сражения на подступах к городу у самой крепостной стены.
8024. Основание Москвы и Юрий Долгорукий
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Сын Мономаха Юрий Владимирович, прозванный в южной Руси за свою склонность к захватам "долгие руки", стоит на рубеже двух эпох, при конце киевской и в самом начале владимиро-московской. Если он менее, чем его сын Андрей Боголюбский и московские князья - собиратели Руси, носит на себе великорусский тип князя-хозяина и государя и не чужд еще свойств родового и дружинного южнорусского князя, то все же он не похож на своего идеального в этом отношении отца-Владимира Всеволодовича, с коим скорее схож внук его Изяслав Мстиславич, так упорно боровшийся с Юрием Долгоруким из-за Киевского великокняжеского стола и самого Киева, исполненного "величества и красы всем". В нашем же суздальском князе мы уже не найдем многих черт южнорусского князя, запечатленных в "Поучении" Владимира Мономаха детям. Он не сторонник патриархально-родовых отношений, хотя из своих выгод и не хочет уступить Киева своему племяннику Изяславу. Наш князь не постеснялся идти и против своего старшего брата Вячеслава, который "был брадат, когда он еще не родился". В своих отношениях он не делает различия между родным гнездом Мономаховым и чужим "осиным" - Ольговым; ему все равно, кто бы ни шел у его стремени; даже не брезгует помощью половецкою. Сыновей своих не очень-то голубит, и они, как Ростислав, уходят от него даже к его сопернику Изяславу Мстиславичу. Боярам своим, как показывает пример со Степаном Ивановичем Кучко, он не дает потачки и думы их мало слушает. Вечевым городам от Юрия тоже плохо. Доставалось от этого "Мономашича" немало тяжелого и господину Новгороду Великому. Но зато он являет себя в Северо-восточной Руси князем-хозяином, строителем городов2 и усердным создателем храмов. Он хотел даже перенести старый Суздаль на Кидекшу и построил великолепные храмы во Владимире, Суздале, Переяславле, Юрьеве и в упомянутой Кидекше. Вообще Юрий не гоняется за южно-русскою княжескою популярностью, и при жесткости своего характера этот князь далеко не пользовался на юге такою любовью, какая окружала других Моно-маховичей. Но эти северо-восточные, великорусские черты не вызрели еще в Юрии 1 вполне, не довели его до мысли о перенесении средоточия Руси с юга на северо-восток; его все еще тянуло в Киев, где он и умер, тогда как сын Юрия Андрей Боголюбский предал разорению "мать градов русских", лишил ее великой святыни- иконы Богоматери, писанной евангелистом Лукою, и стал на смену Киеву обстраивать Владимир-Залесский высокопрестольными храмами, теремами и золотыми воротами.
8025. Основание Санкт-Петербурга
Информация пополнение в коллекции 17.12.2007

А вот Коломна это малая Родина для меня и моих дальних и близких предков. Именно здесь, в доме 12 по Театральной площади, напротив Консерватории, родился мой дед, моя мама и ее сестра. Почти в Коломну мы приходим к памятнику М.Ю.Лермонтова, 14 октября, в день его рождения, поскольку нам посчастливилось родиться в древнем роду Лермонтовых. Нас приняли в ассоциацию «Лермонтовское наследие» в 2001 году, и с тех пор мы участвуем во всех мероприятиях, которые проводятся в нашем городе. В книге В.И.Загорулько «Лермонтовы» целая глава «Однажды на нее взглянул…» посвящена моей прапрапрабабушке , Олимпиаде Степановне Лермонтовой. О ней известно немного, маме о ней рассказывала ее бабушка :» Баба Липа была добрая и веселая, любила читать, много занималась благотворительностью, была дважды замужем, много ездила по России, но самое главное возможно, она была знакома с М.Ю.Лермонтовым, которому приходилась троюродной племянницей.» В ассоциации «Лермонтовское наследие» много занимаются исследованиями, которые касаются жизни моей знаменитой бабушки. У нас в семье хранятся ее портреты, дневник ее дочери, рисунки моей прапрабабушки. Написанный ею портрет Лермонтова был подарен дедом Пушкинскому дому, когда наша семья переезжала с Театральной в 1977 году. Сам М.Ю.Лермонтов жил вблизи границ моей любимой Коломны у княгини Шаховской (Садовая ул.61) и в двухэтажном особняке брата деда, Н.В.Арсеньева, на Мастерской ул.(ныне угол Лермонтовского пр. и ул.Союза Печатников).Совсем рядом с домом Шаховской находится один из самых живописных парков центра города, так называемый Юсуповский сад.
8026. Основания
Курсовой проект пополнение в коллекции 28.03.2007

формулаПрименение1.Гидроксид меди Используется в качестве пигмента для стекла, эмалей и глазурей, протравы при крашении тканей, как фунгицид. Стабилизатор нейлона, для приготовления реактива Швейцера. 2.Гидроксид цинка Наполнитель резин, компонент красок, в ветеринарии как компонент мазей. 3.Гидроксид кобальта Используют для получения катализаторов, пигментов, . 4.Гидроксид кадмия Применяют для получения соединений кадмия, как аналитический реагент, для изготовления активной массы в кадмиевых источниках тока.5.Гидроксид алюминия Применяют для получения соединений алюминия, как антипирен в лакокрасочных материалов и пластмасс, компонент зубных паст, обволакивающее и адсорбирующее средство в медицине. 6.Гидроксид бериллия Используют для получения огнеупорной керамики. тиглей, компонент стекол, хорошо пропускающих УФ-лучи. 7.Гидроксид оловаДля травления тканей, особенно шелка.8.Гидроксид свинца Для травления тканей, для изготовления стекла, наполнитель аккумуляторов.9.Гидроксид висмута Применяют при изготовлении эмалей и керамики, хрусталя и спец. стекол, для изготовления ультразвуковых материалов10.Гидроксид хрома Используют в аналитической хими.11.Гидроксид марганца Используют для получения соединений марганца.12.Гидроксид железаОснова для изготовления металлического железа, красящих пигментов
8027. Основания административной ответственности
Дипломная работа пополнение в коллекции 09.12.2008
2.1.Агапов А.Б. Административная ответственность. / Учебник. М., 2000. 2.2.Агапов А.Б. Постатейный комментарий к кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. Расширенный с использованием материалов судебной практики издание второе, исправленное и дополненное. / Издательство "Статут", 20042.3.Азбукин А. М., Бирюков М. Н. Административная ответственность за нарушение общественного порядка. / Учебное пособие. - М.: 1993 г. 2.4.Бахрах Д.Н. Административное право России/ Учебник, 2-е изд., перераб. и доп. М., Эксмо, 2006. 528 с. 2.5.Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности/ Учебное пособие Пермь 1969.2.6.Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственное и материальноправовое исследование) //Научный редактор д.ю.н. В.С. Основин. Издательство Воронежского университета, 1970г. 2.7.Комментарий к Кодексу РФ об административных правонарушениях /под общей редакцией Э.Г. Липатова и С.Е. Чаннова. - ООО "Новая правовая культура", 2007 г.2.8.Заряев А.В., Малков В.Д. / Ювенальное право: Учебник для вузов Под общей редакцией академика РАЕН, доктора технических наук, доцента, заслуженного сотрудника органов внутренних дел РФ А.В. Заряева, академика РАЕН, доктора юридических наук, профессора, заслуженного деятеля науки РФ В.Д. Малкова. ЗАО Юстицинформ, 2005 г.2.9.Звоненко Д.П., Малумов А.Ю., Малумов Г.Ю. /Административное право: Учебник. - "Юстицинформ", 2007 г.2.10.Игнатенко В.В. Правовое качество законов об административных правонарушениях: /Монография. - Иркутск, 1998. - С. 40; 2.11.Манохин В.М., Адушкин Ю.С. Российское административное право: Учебник. /2-е изд., испр. и доп. - Саратов: Изд-во ГОУ ВПО «Сарат. гос. академия права», 2003. - 496 с.2.12.Манохин В.М., Адушкин Ю.С. Административная ответственность в СССР /Издательство Саратовского университета. 1988 г.2.13.Полянский И.А. Законодательство субъекта Российской Федерации об административных правонарушениях // В сб.: Роль юридического образования и науки в формировании гражданского общества и правового государства: сборник материалов юбилейной научно-практической конференции, посвященной 65-летию юридического факультета ХГАЭП / Под общ ред. С.В. Нарутто и В.Н. Ширяева. Хабаровск, 2005. С. 40.2.14.Рогачева О.С. Административная ответственность:// Учебное пособие. - Воронеж, 2005.2.15.Салищева Н.Г. Проблемные вопросы института административной ответственности в России / В сб.: Административная ответственность: вопросы теории и практики. - М., 2004. - С. 11, 12; 2.16.Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. / 5-е изд., перераб. и доп., под общ. ред. Е.Н. Сидоренко. - ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006 г.2.17.Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-процессуальное право. - СПб.: Издательство Юридического института (Санкт-Петербург). 2002. - 474 с.2.18.Студеникина М.С. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях в системе действующих федеральных кодексов // В сб.: Административная ответственность: вопросы теории и практики. М., 2004. - С. 21; и др. 2.19.Шергин А.П. Административно-деликтное законодательство России: состояние, проблемы, перспективы // В сб. Административное право и административный процесс: актуальные проблемы / Отв. ред. Л.Л. Попов и М.С. Студеникина. - М., 2004. - С. 170, 171.
1. Статьи
8028. Основания и фундаменты
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
8029. Основания прекращения поручительства
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

при наличии предварительного согласования с поручителем. Например, в тексте договора поручительства поручитель обязывается отвечать за возврат кредитов, уже выданных или которые могут быть выданы заемщику в определенный период, в установленном размере и за уплату процентов, а в тексте договора поручительства нет ссылки на конкретный кредитный договор. Поручитель по такому предварительному согласованию заранее исходит из возможности предоставления кредита на любых условиях, то есть поручитель принимает на себя обязанность погасить основную задолженность и проценты, не устанавливая каких-либо ограничений и не требуя согласования с ним условий основного договора. В этом случае кредитор и должник могут по взаимной договоренности изменять размер платы за кредит;
8030. Основи базування деталей та заготовок
Дипломная работа пополнение в коллекции 03.05.2011

2. При базуванні потрібне положення баз, що утворюють системи координат, визначаються геометричними звязками (координатними розмірами), накладеними на точки, які належать ідеальним лініям чи поверхням, вказаним в конструкторській чи технологічній документації. Деталі машин, заготовки чи вироби обмежені реальними поверхнями і лініями, які мають певний рельєф і профіль, що не враховуються при ідеалізованому представленні тіл. Наявність у реальній базі точок, що не лежать на ідеальній лінії чи різновіддалених від ідеальної поверхні, призводить при базуванні та накладанні реального фізичного звязку до появи відповідної похибки базування. Якщо базування здійснюється не по опорних точках, а по поверхні, то похибка базування буде тим більшою, чим більше відхилення розмірів і форми конструктивних елементів, що виконують функції баз. Як наслідок, базування за допомогою точкових опор краще за поверхневе сполучення. З тієї ж причини похибка базування буде тим меншою, чим більше напрямні бази наближаються до прямої лінії, а опорні - до точок. Проте при цьому необхідно враховувати, що точність положення заготовок чи виробів при їх установленні залежить не тільки від похибки базування, але й від деформацій закріплення, вказаних вище, які обернено пропорційні площі контакту.
8031. Основи загальновійськового бою
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Напруженість і швидкоплинність. Сучасні умови бою вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил. Застосування в бою сучасних засобів знищення і пересування, що мають велику потужність, обумовлює швидкоплинність бою . Це висуває нові, вищі вимоги до воїна; він має бути сильний духом, морально загартований, добре фізично підготовлений і здатний переборювати будь-які труднощі й нестатки; повинен володіти непохитною волею до перемоги; захищати командира в бою, бути готовим у випадку його поранення чи загибелі взяти на себе командування підрозділом; не залишати без дозволу командира своє місце в бою. В разі поранення воїн мусить вжити заходи щодо само- і взаємодопомоги і продовжувати виконання бойового завдання; якщо йому накажуть піти до медичного пункту, то треба взяти з собою особисту зброю.
8032. Основи раціонального харчування
Курсовой проект пополнение в коллекции 22.01.2011

З огляду на значущість здоров'я населення у контексті суспільно-економічного розвитку і безпеки країни, важливим завданням у сфері збереження і зміцнення громадського здоров'я та забезпечення майбутнього України, є вдосконалення державної політики у сфері харчування населення та забезпечення раціонального збалансованого харчування, особливо підростаючого покоління. Вирішити проблему харчування населення в Україні можливо за умов вдосконалення державної політики у цій сфері та забезпечення раціонального збалансованого харчування усіх верств населення, особливо підростаючого покоління, шляхом досягнення максимального продовольчого самозабезпечення за основними видами харчових продуктів; забезпечення виробництва продовольства, в обсязі та асортименті достатньому для харчування за науково обгрунтованими нормами; забезпечення відповідності харчових продуктів вимогам безпечності для здоров'я людини; забезпечення повноцінності харчування. Враховуючи важливу роль аліментарних чинників у формуванні здоров'я, політика в сфері харчування має грунтуватися на міжсекторальних засадах, охоплювати освіту, законодавство та державне регулювання та передбачити координацію між охороною здоров'я та сільським господарством, співробітництво з харчовою промисловістю при виробництві та обробці харчових продуктів, селективний контроль за цінами та правила перевірки якості. Потребує нагального вирішення питання забезпечення державного регулювання та контролю якості і безпеки продуктів харчування на рівні норм міжнародного законодавства в галузі харчування. Освіта та інформування громадськості про здорове харчування в школах, на робочих місцях, в магазинах, об'єктах громадського харчування впливає на звички харчування. Вивчення здорового харчування слід включати до навчальних програм в школах. Магазини та заклади громадського харчування повинні мати в асортименті продукти, які відповідають здоровому харчуванню. Потрібно впроваджувати високоякісну рекламу, щоб зробити такі продукти помітними та привабливими, демонструвати здорові продукти, наклеювати етикетки з інформацією про склад і поживні якості харчових продуктів. Вирішенню проблем сприятиме координація дій між засобами масової інформації, добровільними товариствами, медичними працівниками і працівниками харчової промисловості.
8033. Основи складання харчових раціонів
Информация пополнение в коллекции 12.12.2010
Щоб запобігти виникненню цих негативних зрушень і повною мірою забезпечити свої біологічні та соціальні функції, людина повинна ретельно ставитися до формування свого раціону. Так, їжа, що до нього входить, має відповідати таким основним фізіологічно-гігієнічним вимогам:
1. бути достатньою за енергетичною цінністю, тобто забезпечувати та компенсувати сумарні добові енерговитрати конкретної людини з урахуванням її віку, статі, стану здоров'я та особливостей професійної діяльності;
2. містити в найдоцільнішому фізіологічному співвідношенні всі харчові речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні елементи, воду), потрібні для нормальної життєдіяльності організму;
3. мати приємні органолептичні властивості, легко перетравлюватися і засвоюватися, збуджувати апетит, забезпечувати відчуття насичення їжею;
4. містити різні за походженням і характером кулінарного оброблення продукти рослинного і тваринного походження, свіжі овочі та фрукти;
5. вживатися не менш як тричі на день, у визначений час, із розподілом енергетичної цінності і виду окремих вживань, який враховує режим праці, побуту та стан здоров'я;
6. бути безпечною в санітарно-епідеміологічному сенсі (не включати шкідливих домішок, які могли б стати причиною виникнення харчових отруєнь або інших захворювань і патологічних станів).
8034. Основная цель и задачи функционирования сельского кредитного кооператива
Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

Федеральное законодательство, определяя правовое положение создаваемых организаций как юридических лиц для осуществления различных видов деятельности, подразделяет их в первую очередь на два вида в соответствии с основной целью их создания и функционирования: коммерческие и некоммерческие. Юридическими лицами могут быть организации как преследующие извлечение прибыли в качестве основной цели своей деятельности (коммерческие организации), так и не имеющие целью извлечение прибыли и не распределяющие полученную прибыль между участниками (некоммерческие организации) (п. 1 ст. 50 ГК РФ). Правовое положение сельского кредитного кооператива причисляет его к некоммерческим организациям.
8035. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Всі ЕОМ I-го покоління були зроблені на основі електронних ламп, що робило їх ненадійними - лампи доводилося часто міняти. Ці комп'ютери були величезними, незручними і дуже дорогими машинами, які могли придбати тільки крупні корпорації і уряди. Лампи споживали величезну кількість електроенергії і виділяли багато тепла. Притому для кожної машини використовувалася своя мова програмування. Набір команд був невеликим, схема арифметико-логічного пристрою і пристрою управління достатньо проста, програмне забезпечення практично було відсутнє. Показники об'єму оперативної пам'яті і швидкодії були низькими. Для введення-виводу використовувалися перфострічки, перфокарти, магнітні стрічки і друкуючі пристрої, оперативні пристрої, що запам'ятовують, були реалізовані на основі ртутних ліній затримки електроннолучевих трубок. Ці незручності почали долати шляхом інтенсивної розробки засобів автоматизації програмування, створення систем обслуговуючих програм, що спрощують роботу на машині і збільшують ефективність її використання. Це, у свою чергу, зажадало значних змін в структурі комп'ютерів, направлених на те, щоб наблизити її до вимог, що виникли з досвіду експлуатації комп'ютерів.
8036. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічн
Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

На сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що становить менше 10 відсотків території України. В Україні в цілому близько 85 відсотків лікарської рослинної сировини збирається в природних місцезростаннях видів лікарських рослин. З кожним роком збільшуються площі та різноманіття культивованих лікарських рослин, однак їх кількість, як правило, не перевищує 15 видів. Багато лікарських рослин неможливо вирощувати в культурі у зв'язку зі складністю агротехніки та рядом інших причин. Протягом останніх 10 - 15 років видовий склад лікарських рослин майже не змінився, водночас обсяг заготівлі як у цілому, так і по окремих видах суттєво зменшується кожні 3 - 5 років, оскільки зменшуються природні запаси цих рослин внаслідок інтенсивного господарського використання земель, на яких вони ростуть, та заготівлі їх сировини без урахування норм та правил збору, що, в свою чергу, веде до виснаження ресурсів лікарських рослин. При цьому попит фармацевтичної промисловості України на сировину дикорослих лікарських рослин залишається великим. Загальний обсяг лісокористування в Україні становить 14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування - 6,7 млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного господарства лише на 25 - 27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом деревини щорічна потреба в її завезенні становить 30 млн. куб. метрів. Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7 відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3) досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини. Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис. гектарів лісових насаджень, радіаційного забруднення через аварію на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарів лісів, що потребує обмеження лісокористування, удосконалення системи протипожежної безпеки лісів. В середньому щороку виникає 3500 лісових пожеж на площі 4000 гектарів.
8037. Основні риси Відродження, його гуманістичний зміст
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Ідеї гуманізму - духовна основа розквіту мистецтва епохи Відродження. Мистецтво Відродження перейнято ідеалами гуманізму, воно створило образ прекрасної, гармонійно розвинутої людини. Італійські гуманісти вимагали свободи для людини. "Але свобода в розумінні Ренесансу, - писав його знавець А.Е.Джівелегов,- мала на увазі окрему особистість. Гуманізм доказував, що людина у своїх почуттях, у своїх думках, у своїх віруваннях не підлягає ніякій опіці, що над нею не повинно бути сили, що мішає її відчувати і думати як хочеться". У сучасній науці немає однозначного розуміння характеру, структури і хронологічних рамок ренесанського гуманізму. Але безумовно, гуманізм варто розглядати як головний ідейний зміст культури Відродження, невіддільної від усього ходу історичного розвитку Європи в епоху розкладання феодальних і зародження капіталістичних відносин. Гуманізм був прогресивним ідейним рухом, що сприяв ствердженню нової культури, спираючись насамперед на античну спадщину. Гуманізм пережив ряд етапів: становлення в XIV сторіччі, яскравий розквіт слідуючого сторіччя, внутрішню перебудову і поступовий занепад в XVI сторіччі. Еволюція Відродження була тісно пов'язана з розвитком філософії, політичної ідеології, науки, інших форм суспільної свідомості і, у свою чергу, зробила потужний вплив на художню культуру Ренесансу.
8038. Основні форми зовнішньоекономічних звўязків, їх суть
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

Сама стр-ра експорту та імпорту будь-якої країни вказує насамперед на здатність галузей її н/г-го комплексу до міжнародної конкуренції. Керуючись довгостроковою метою Укр зайняти своє місце в міжнар поділі праці і враховуючи сьогоднішні реалії і можливості, доцільно в короткі строки визначити декілька пріоритетних напрямів промислового і с/г-го в-ва, за якими можна було б здійснити прорив у світову ек-ку, на світовий ринок. Саме таким чином відбувався ек-й злет країн Пд-Сх Азії (“азіатські тигри”). Особливу увагу слід звернути на експортне в-во, від якого великою мірою залежить ефективність ек-ки. Укр традиційно протягом багатьох років займала провідне місце серед ін республік у складі СРСР у розвитку експортного в-ва. Для цього були вагомі обєктивні умови, насамперед прир ресурси, виробничі потужності, науково-технічний потенціал, кваліфіковані трудові ресурси, географічне положення, транспортне забезпечення та ін. Про це свідчать такі дані: частка Укр в останні роки існування СРСР становила20% загальносоюзних експортних поставок. За окремими видами експортних поставок питома вага Укр становила: по залізній руді 98%, марганцевій руді 100, чавуну і трубах 75, ковальсько-пресовому обладнанню і с/г-х машинах більше ніж 70, екскаваторах і сортового прокату більше ніж 60% і т.д. Суч можливості експортного потенціалу Укр повною мірою залежать від рівня розвитку окремих ек р-нів і областей. Аналіз зовнішньоторговельних відносин Укр з зарубіжними країнами показує, що більше ніж за 5 останніх років баланс зовнішньої торгівлі Укр не мав позитивного значення. Тільки в 1997р. Укр імпортувала товарів майже на 3 млрд дол. США більше, ніж експортувала, у т ч в республіки колишнього РадС майже на 4,5 млрд дол. Ця різниця між імпортом і експортом обумовлена передусім відємним сальдо по імпорту прир газу, нафти, дизельного палива, автомобільного бензину, вугілля, тобто за рахунок енергоносіїїв.
8039. Основной инстинкт Возрождения
Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

Выдавая девушку замуж, большое значение придавали девственности. "Лучше иметь на ложе ежа, чем невесту, лишившуюся своей невинности", - говорили в средние века. Девушек на выданье делили на "достойных" - девственниц и "недостойных" - лишившихся девственности до брака. Достойной невесте сплетался, венок, который считался "почетной короной целомудрия". Невесты-девственницы также имели право распускать волосы и не покрывать голову. "Недостойная" невеста на свадьбе должна была ограничиваться вуалью. В Нюрнберге падшая женщина должна была идти в церковь с соломенным венком на голове, толпа осыпала место перед ее домом сечкой, а саму девушку в этом случае называли "испытанной девкой". В Ротенберге церковная епитимья заключалась в том, что невеста должна была стоять на паперти с соломенной косой, приделанной к волосам, а ее совратитель обязан был в течение трех воскресений появляться в церкви в соломенном плаще. Он также должен был возить свою возлюбленную в тачке по всей округе, а разъяренная толпа в это время забрасывала их грязью. Другой наиболее известный обычай связан с доказательством невинности. На следующее утро после свадьбы простыня или рубашка невесты торжественно вывешивались или показывались из окна. Современники писали об этом обычае: "женщина имеет еще одно средство доказать свою незапятнанность, а именно - на другое утро после свадьбы показать кровавые следы борьбы, как это делается в Испании, где окровавленная простыня вывешивается из окна при громких криках: "Virgen la tenemos!" ("Мы считаем ее девушкой, она девственница!")
8040. Основные аспекты анализа фонетико-графической окрашенности художественного текста
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

При анализе художественного текста традиционно большое внимание уделяется описанию его цветовой гаммы, выявлению доминирующих цветов, связанных с созданием определенного образа. Следовательно, подтверждается, что цвет является одной из важнейших составляющих художественного образа. Однако данный анализ в большинстве случаев ограничивается описанием лексических средств цветовой окраски текста (лексем, служащих для непосредственной номинации цвета, и образов, традиционно воспринимаемых в определенной цветовой гамме), не затрагивая другие уровни языка. В этой связи актуальными, на наш взгляд, представляются исследования, связанные с рассмотрением фонетико-графической окрашенности художественного текста. В частности, подобные проблемы ставятся нами в рамках спецсеминара, а также являются объектом рассмотрения в курсовых, бакалаврских и дипломных работах студентов по русскому языку. В качестве базы для подобных наблюдений выступают исследования А.П. Журавлева (в частности - работы “Фонетическое значение”, “Звук и смысл”), в которых выдвигается гипотеза о том, что существует непосредственная связь между окраской стихотворения на лексическом уровне и выбором определенных фонетико-графических средств, ассоциативно окрашенных для большинства воспринимающих в определенные цвета. При этом данная закономерность позволяет поставить ряд частных задач, которые могут быть решены в рамках студенческих научных работ. Определению основных аспектов такого анализа и посвящено наше исследование.

Blog

Разное