Geum.ru

Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти фахівців на рівні сучасних вимог. Після вивчення курсу «Політологія» студенти повинні

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Тема 2. Політична думка Стародавнього Світу та Середньовіччя

План семінару

  1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Вавилон, Китай, Індія.
  2. Політичні доктрини античності. Платон і Аристотель.
  3. Розвиток політичної думки в Середньовіччі.

Теми рефератів:

  • Міфологічні уявлення про політику.
  • Римське право і політика.
  • Платон про сутність ідеальної держави (рабовласницького комунізму).

Питання для дискусії:

  1. У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?
  2. Чим відрізняються погляди Платона та Аристотеля на функції держави?
  3. Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?

Завдання для самостійної роботи:

  1. Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.
  2. Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.
  3. Використовуючи знання з філософії, спробуйте визначити, яка з філософських концепцій могла б служити методологією теорії політики?

Методичні рекомендації:


Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

Література:

  1. Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.
  2. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.
  3. Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.
  4. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.
  5. Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.
  6. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.
  7. Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.
  8. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.
  9. Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.
  10. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.
  11. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.
  12. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.

Тема 3. Політичні ідеї мислителів епохи Відродження та Нового часу

План семінару

  1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі. Макіавеллізм як політична доктрина.
  2. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).
  3. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.
  4. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників

Теми рефератів:

  • Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.
  • Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

Питання для дискусії:

  1. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.
  2. Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?
  3. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

Завдання для самостійної роботи:

  1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?
  2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

Методичні рекомендації:


Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму.

При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

Література:

  1. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.
  2. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.
  3. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.
  4. Мадіссон В.Й. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 19-55.
  5. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-41.
  6. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-64.
  7. Субботин А.Л. Ф. Бэкон. – М., 1974. – Гл. XI, XII.
  8. Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.
  9. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-71.