Відкритий міжнародний університет розвитку людини "україна"

Вид материала

Документы

Содержание Джерела права. Питання для самоконтролю Про форми досудового розслідування на Русі Гоніння сліду Захарченко П.П. Київська Русь: державний устрій, суспільний лад та ос­новні риси права //Історія України. Модуль №3 Методичні вказівки для самопідготовки МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ Модуль №3.1

Подобный материал:

• «відкритий міжнародний університет розвитку людини «україна» волинський національний, 137.71kb.
• Методичні вказівки, 466.9kb.
• Методичні вказівки, 193.25kb.
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини "україна", 3793.32kb.
• Стасюк сергій олександрович, 30.22kb.
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, 2965.62kb.
• Дивитися в майбутнє з упевненістю!, 223.74kb.
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, 1427.34kb.
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини, 46.51kb.
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, 547.87kb.

Особливості політичного розвитку. Галицько-Волинське князівство стало одним із найпомітніших державних утворень на землях роздробленої Русі, що успадкувало її державно-правові традиції. Саме західно-руські землі продовжували залишатися носіями основних рис суспільного ладу та держав­ного устрою, що донедавна були притаманні відносно єдиній Руській державі. Водночас політичний розвиток Галицько-Волинського князівства відзначався своєрідністю та неповторністю, що вирізняв його з-поміж інших князівств, створених після розпаду Русі. До таких особливостей можна віднести:

• значну роль галицького боярства в управлінні князівством. В окремі пе­
  ріоди історії Галицько-Волинської держави князь потрапляв в політичну зале­
  жність від бояр. Від їхньої волі нерідко залежала доля князівського столу (за­
  прошення чи зміщення князів), переміщення князів із Галича до Володимира
  чи навпаки, як це сталося із Романом Мстиславовичем, недопущення до спад­
  коємної влади його дружини та двох синів. Основою економічної могутності
  бояр було зосередження в їхніх руках великої земельної власності, яка прино­
  сила значні прибутки. Другим джерелом збагачення служили вищі адміністра­
  тивні посади, що були пов'язані з неконтрольованою системою кормління;
  
• могутність боярства відобразилась на ролі постійного інституту держа­
  вної влади — Боярської ради, відомої в Галицько-Волинській землі з першої
  половини XIV ст. Вона скликалася князем за згодою боярської верхівки. Не
  будучи вищим органом центральної влади, Боярська рада відігравала велику
  роль у політичному житті цієї землі. Так, з першої половини XIV ст. стало ді­
  яти правило, за яким закон вступав у силу лише після ухвалення його Боярсь­
  кою Радою і підписання князем;
  
• в організації місцевого управління боярству також належала виняткова
  роль. Воно привласнило собі право роздавати міста і волості, наділяти земельни­
  ми ділянками. Навіть Данилу Романовичу не вдалося припинити цю практику;
  
• вплив Золотої Орди на Галицько-Волинське князівство був значно мен­
  шим, ніж на інші руські князівства. Якщо для північно-руських земель (Воло­
  димира, Суздаля, Рязані) "татарське ярмо" тривало до 1480 року, то Галичина,
  Волинь і більша частина українських земель позбулася його значно раніше;
  
• Галицько-Волинське князівство не поділялось на уділи. В період після
  1245 року формою правління на цій території став своєрідний дуумвірат (спі­
  льне правління двох великих князів). Під рукою Данила перебувала Галичина,
  Дорогочинська, Белзька та Холмська земля на Волині, а під впливом Василька
  знаходився Володимир разом з більшою частиною Волині;
  
• відомий єдиний випадок, коли князівським столом заволодів боярин не
  династично-князівського походження. У 1210 році князем Галицьким став бо­
  ярин Владислав, який, правда, незабаром був страчений;
  
• значний вплив на формування суспільно-політичних відносин у Галиць-
  ко-Волинському князівстві здійснювало західноєвропейське право. Достатньо
  сказати, що така суспільна верства як лицарство, формувалося за правилами, що
  

38

складається в країнах Західної Європи. Саме з Угорщиною, Литвою, Ватиканом, насамперед, підтримували найтісніші контакти галицько-волинські правителі;

- існування віче, яке, на відміну від Новгородської землі, не мало істот-ічоння. Спроби князя Данила скликати його у 1231, 1235 роках і знай-■щ в нього підтримку для боротьби з боярством виявилися марними;

галицько-руські землі були рано відірвані від торгового шляху "із варяг і греки". Однак цей фактор ніяк не відбився на господарській системі князівсства. Навпаки, це стало поштовхом до розвитку міст і зростання чисельності шокого населення. Оскільки за етнічним складом воно було неоднорідним, млі їм організовувалося за общинним принципом, який в подальшому переро­сте в цеховий.

Галицько-Волинська держава має велике значення для історії українсько-го народу. Вона не тільки продовжила державницьку традицію Руської дер­жави, а й досягла значного політичного, економічного, культурного розвитку, ■йшовши на передові позиції серед країн Східної Європи.

Содержание