Дивитися в майбутнє з упевненістю!
| Вид материала | Документы |
- Нттум «Грані» зор звіт про участь у Всеукраїнській науково-технічній виставці молодіжних, 13.3kb.
- Запрошуємо на навчання в «Дивосвіт», 29.93kb.
- Склад системи роботи вчителя (за Конаржевським), 103.92kb.
- Лекція №1 Тема: Програмування на object pascal в Delphi: введення, 645.33kb.
- "Крок у професійне майбутнє" для випускників 9 класу Рогозівської загальноосвітньої, 13.62kb.
- Молода українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє демократичної,, 79.8kb.
- Розділ 1, 933.83kb.
- Шевченка 22-24 листопада було проведено ІІ всеукраїнську науково-технічну виставку, 104.68kb.
- Утвердження пріоритетності сфери освіти у соціальному середовищі – важлива складова, 234kb.
- Малий та середній бізнес в україні: стартові можливості, нинішні реалії, сценарії, 175.86kb.
Дивитися в майбутнє з упевненістю!
П
ро нові ініціативи, креативні починання, свіжі ідеї нам розповів Перший проректор Білоцерківського інституту економіки і управління вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».- Розкажіть про те, як все починалося? Як з'явилася ідея відкриття Інституту?
- Звільнившись у запас у жовтні 1994 року, я пішов на курси по перепідготовці військовослужбовців, що звільнилися в запас, і успішно їх закінчив. Один із моїх старих знайомих повідомив мене, що Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» відкриває по регіонах філії, і є можливість відкрити таку філію у Білій Церкві. Після зустрічі з Президентом Університету «Україна» Петром Михайловичем Таланчуком я очолив Білоцерківське територіальне представництво університету, яке в 2003 році було реорганізовано у філію, а в 2005 році - у Білоцерківський інститут економіки і управління.
- А Вас відразу не лякав такий контраст? Із військової сфери - в освітню?
- Мене лякало інше - моя дочка вчилася в Білоцерківському національному аграрному університеті, потрібно було оплачувати її навчання, а платити було нічим. Суму пенсії, яку я отримую, мені соромно навіть назвати друзям. І ось, у перший день відкриття філії, приходжу увечері додому і говорю синові - ти точно ВНЗ закінчиш, ми відкриваємо інститут. Дружина не повірила і поставилася скептично. Але через три роки вона сама прийшла, вирішивши здобути освіту в нашому інституті.
- Напевно, спочатку було дуже важко працювати?
- Та і зараз нелегко! У всі попередні 10 років ми робили 100% набір. А тепер, як і у всіх вузах України, у зв'язку зі зміною умов вступу до ВНЗ, а саме введенням незалежного тестування, виникають проблеми. Ось ви підете зараз здавати тестування? Ні, звичайно, і я не піду! Тому що не впевнений, що здам його. Так хто з нас вступить на заочне відділення?
- Так що ж робити?
- Нова модель вступу до ВНЗ, на жаль, негативно позначається на рівні набору на заочну форму навчання. І цей рік буде ще важчий, ніж минулий. Адже на заочну форму навчання йдуть дорослі люди, для яких не створено спеціальних центрів підготовки до зовнішнього тестування. І, природно, що більшість тих, що бажають поступити у ВНЗ України у зв'язку з такою непродуманою освітньою політикою відмовляться від своїх планів, від своєї мрії здобути вищу освіту.
- Існує думка, що вступити у приватний ВНЗ набагато простіше, ніж у державний. І відрізнити чесний приватний ВНЗ, скажімо, від «халтури» важко!
- Практика підтверджує, що багато провідних університетів світу мають статус недержавних. Наш інститут дає своїм випускникам високий рівень професійних знань, готує їх до майбутньої професії морально, психологічно й інтелектуально. Крім того, досягненням нашого інституту є той факт, що восени минулого року ми успішно пройшли перевірку Міністерства освіти і науки України – перевірку на виживання! Деякі навчальні заклади внаслідок такої перевірки були позбавлені ліцензії. Завдяки неймовірним зусиллям згуртованого колективу ми вистояли в нелегкому протистоянні, і вийшли гідно. Ні на одному засіданні Державної акредитаційної комісії у подальшому наш інститут не був згаданий як такий, що має якісь зауваження щодо організації освітньої діяльності. Тепер ми працюємо стабільно, впевнено, а головне, у нас є перспектива – майбутнє приватного ВНЗ.
- Стверджують, що зараз в Україні диплом можна купити на будь-якому рівні.
- Диплом звичайно купити можна! А знання? І він не буде зареєстрований.
- А хто ж зараз перевіряє дипломи?
- Роботодавець при прийомі на роботу нового співробітника цілком може перевірити достовірність наданого диплома.
- Але ж у наш час роботодавець дивиться не на диплом, а на те, що людина вміє робити!
- Це приватні підприємства, а в державних закладах важливо бути впевненим у тому, що цей диплом справжній, що він не куплений! Для цього робиться запит у ту інстанцію, яка видала такий диплом, і все стає зрозуміло.
- Найбільша проблема багатьох вузів – хабарі. І багато студентів «платять» за позитивну оцінку на сесії. Прокоментуйте, як ідуть справи з цим у Вашому університеті?
- Атмосфера діяльності нашого інституту така, що подібні випадки просто не можливі. У нас дуже активно працює студентський актив. Навіть, якщо і виникали подібні інциденти, це не проходило повз пильне око активістів, які зовсім не зацікавлені в подібних замахах на їх добробут та імідж інституту, в якому вони навчаються, проводячи значну частину свого часу.
- Існує думка, що отримати диплом приватного ВНЗ можна, якщо навіть не здаси держіспити. Мотивують це тим, що все одно диплом видадуть. Прокоментуйте цю думку.
- Дипломи ми замовляємо заздалегідь в Міносвіти, це дуже довга процедура. Ми замовили, припустімо, 180 дипломів і, наприклад, троє людей держіспити не здали. Ну, зазвичай, як роблять? Студент держіспити не здав – диплом відкладають і дають можливість перездати. Але не в нашому університеті. При незадовільному результаті на «держіспиті» ми здаємо дипломи в Міністерство. Перший раз там дуже здивувалися і сказали, що в їх практиці ще такого не було.
- А студенти? Як їм у такому випадку бути?
- Ну, що робити?! Ми видаємо академічну довідку, що студент провчився стільки-то семестрів. А через рік студент, оплативши перездачу, приходить і перездає. Щороку ми відраховуємо мінімум 50-70 студентів офіційно на основі наказу.
- За прогули в основному?
- Прогули тягнуть за собою двійки! Студенти починають прогулювати, а потім сесію, природно, не здають. Вважаю, що ми робимо правильно, оскільки потрібно дорожити іміджем інституту!
- Вам є чим пишатися! А хто ви за фахом?
- Я – полковник запасу, й у мене є «військовий» диплом (спеціальність – інженер із експлуатації артилерійського озброєння). Створивши інститут, я закінчив магістратуру Переяслав-Хмельницького педагогічного університету за фахом «Управління навчальним закладом». Також я підвищував свою кваліфікацію у Греції, Франції, Великобританії. Я і мої колеги прагнемо змінити стереотипи про навчання у приватному інституті, змінити ставлення студентів до навчання! Ми їм пояснюємо, що не диплом головне, а знання!
- Військові – дуже відповідальні люди. Армія наклала свій відбиток на Вашу теперішню посаду?
- Я не можу сказати, що на всіх армія так вплинула. Я знаю випадки, коли полковники запасу йдуть охоронцями на різні підприємства. Мені дуже боляче дивитися на це. Я вважаю, що це просто переступити через себе!!! Тим більше, що наш інститут дає таким людям прекрасну можливість – навчання на курсах перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, за фахом «Менеджмент і адміністрування». Це загальний проект Міністерства оборони України і ОБСЄ. Для офіцерів, які бажають отримати нову цивільну спеціальність, у нас двері завжди відкриті.
- Кажуть, у Вас особливий колектив.
- Я вам скажу, що у нас хороша команда: ректор інституту Юхименко Петро Іванович, доктор економічних наук, професор, проректор із навчально-виховної роботи Загурський Олег Миколайович, кандидат економічних наук, проректор з наукової роботи Романченко Інна Георгіївна, кандидат історичних наук, а також декани, завідувачі кафедрами, начальники відділів. Ми спільно приймаємо всі рішення, враховуючи думку кожного нашого співробітника. В цілому у нас працює 48 кандидатів наук, доцентів і 10 докторів наук, професорів. Хочу відзначити, що на підході молода команда науковців – випускників аспірантури з різних спеціальностей. Найближчим часом наш колектив поповнитися новими кандидатами і докторами наук.
Нас об'єднує не лише робота. Ми проводимо багато корпоративних заходів для об'єднання колективу. Кожну середу всі бажаючі співробітники ходять у сауну, тренажерну залу, басейн, які ми для них орендуємо, з великим задоволенням і вдячністю. Влітку, по закінченню навчального року, ми обов'язково їдемо на природу – разом відпочиваємо, спілкуємося, ділимося враженнями за минулий рік. Складовою частиною нашої поїздки завжди є екскурсія у цікаві для наших співробітників історичні місця, де можна помилуватися пам'ятками, отримати естетичну насолоду, заряд позитивних емоцій.
- А програма максимум? Чого б ви хотіли досягти в ідеалі, аби можна було сказати, що все задумане зроблене?
- У нас найболючіше питання – це приміщення. Мрію незабаром звести красивий, облаштований, корпус, який відповідатиме вимогам сучасності і стане для його мешканців рідним будинком.
- То хіба зараз не найкращий час, аби вирішити це питання?
- Зовсім недавно, навчені досвідом, ми купили недобудовану будівлю. Там і буде побудований новий навчальний корпус.
Андрій Биковець
Бізнес-журнал «Біла Церква»