Вплив насильства, пережитого в дитинстві, на формування особистісних розладів

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз тесту-опитування: “Насильство в родині” Висновок Список використаної літератури
2. Вплив насильства, пережитого в дитинстві, на формування особистісних розладів
3. Проблема ідентифікації знаків перенесеного насильства
4. Місце насильства в етіології особистісних розладів
5. Насильство й етапи особистісного розвитку
6. Пошук психотерапевтичного підходу до роботи з тими, хто пережив насильство
Список використаної літератури
Подобный материал:
  1   2   3   4


ЗМІСТ:


Вступ
  1. Ніхто не застрахований
    1. Корені насильства.
    2. Породжений, але не прийнятий
  2. Вплив насильства, пережитого в дитинстві, на формування особистісних розладів

  3. Проблема ідентифікації знаків перенесеного насильства

  4. Місце насильства в етіології особистісних розладів

  5. Насильство й етапи особистісного розвитку

  6. Пошук психотерапевтичного підходу до роботи з тими, хто пережив насильство

  7. ^

    Аналіз тесту-опитування: “Насильство в родині”


Висновок

Список використаної літератури




ВСТУП


Насильство в родині в його різних формах придбало на Україні такі масштаби і глибину, що загрожують безпеки суспільства й особистості. 30 - 40 відсотків усіх тяжких злочинів відбувається в родині. 38 відсотків від загального числа вбитих на ґрунті сімейно-побутових конфліктів складають діти, інваліди, жінки, нездатні себе захистити. Справжнім національним нещастям стали вбивства з метою позбудеться від хворих і немічних членів родини, заволодіти їхнім майном. Об'єктом даної курсової роботи є родина. За даними офіційної статистики, у кожній четвертій українській родині відбувається насильство, а процес криміналізації родини не тільки не слабшає, а навпаки, з кожним роком підсилюється.

В решті решт, головні жертви насильства в родині - діти. За даними МВС України, батьки щорічно б'ють до двох мільйонів дітей у віці до 14 років. Рятуючи від насильства, більш ніж п'ятдесят тисяч дітей біжать з дому, а 25 тисяч з них знаходиться в розшуку. І оскільки не існує закону, що ефективно захищає від побутового насильства в родині, з'явилося нове лихо - самосуди - розправи із сімейними тиранами як форма змушеного самозахисту.

Зрозуміло, що насильство в родині - явище не специфічно українське, а універсальне, загальне. У різних формах і проявах воно існує в усіх без винятку країнах, незалежно від їхнього суспільного і державного ладу.

Кожний з нас коли-небудь чув лементи з вікон чи будинків зустрічав погляд заплаканих очей нібито благополучної сусідки - що було там, за стінами її будинку, її міцності? Насильство - це не тільки рукоприкладство чи різанина. Фахівці визначають його так: навмисне використання сили одного члена родини проти іншого з метою встановлення над ним влади і контролю. Задачі курсової роботи оцінити Українську ситуацію насильства в родині і запропонувати шляху виходу зі сформованої ситуації.

  1. Ніхто не застрахований


Об голову десятилітньої дівчинки батьки розбили порцеляновий сервіз і закривавлену, у легкому платтячку замкнули на балкон. Стояла глибока осінь.

Шестирічної Насті бабуся палила долоні розпеченою праскою, щоб унучка не просила їсти. [1, Стр.39]

Факти страшні. І, що саме сумне, не одиничні. Світ, під яким звалили моральні опори озлобився. Багато хто вважає, що все це з життя так званих неблагополучних, питущих родин. Але не можна ж бути настільки суб'єктивними. Ми ще не знаємо всіх масштабів трагедії.

Хіба ви ніколи не були свідком таких, наприклад, міських сцен? В універсамі солідний чоловік прилюдно ображає дружину за те, що та купила не кефір, а ряжанку. На автобусній зупинці чепуруха-мати зі злістю в голосі вичитує дочку: маля ступило в бруд новенькими туфлями. Мати знімає обнову і веде дитини через калюжі босоніж. На вигук жалісливих бабусь відповідає: “Моя дочка - що хочу, те і роблю. Наступного разу буде думати”. Родина перестає бути гарантом для старих, жінок і дітей, вона перетворюється в небезпечну зону злочинів проти особистості. [4, стор.18]

Ніхто не застрахований від можливості виникнення насильства в родині. Жертвою сімейного насильства можуть виявитися і жінки і чоловіки, незалежно від віку, і багаті, і бідні, і соціально захищені, і незахищені, політично впливові і які не володіють ніякою політичною владою.


1.1. Корені насильства


Більшість особливостей нашої поведінки, розвивається шляхом наслідування. Значний вплив на формування агресивності робить дитинство людини. Так, що спостерігаються навіть у дитячому віці сцени насильства над матір'ю можуть приводити як до формування схильності до алкоголізму і наркоманії, так і агресивного поводження в дорослому стані. Насильство в родинах часто веде до насильства в подальшому житті людини. Якщо вихователі будуть одержувати покарання за свою агресивність, то це зменшить прояв агресивності в дитини. Агресивність розвивається чи зменшується, або просто не підтримується в результаті спостереження сцен агресії й аналізу видимих наслідків для людини, яка діє агресивно.

Американський психолог Ерон провів велике дослідження особистісних особливостей дітей, що користаються репутацією жорстоких, а також їхніх батьків і умов проживання. Таких дітей, як правило, не люблять. Вони не цікавляться шкільними справами, але дуже люблять фільми зі сценами насильства, героям яких вони наслідують. Їхні батьки, самі як правило, дуже агресивні, часто застосовують до дітей тілесні покарання і постійно виражають невдоволення з приводу їхнього поводження. Вони також люблять жорстокі фільми і висміюють у своїх дітях жаль до жертв насильства. [5,стор.11]

Негативно позначається на людині позбавлення матері, будь то фізична смерть матері, відрив дитини від її і виховання в дитячих установах чи небажання матері піклуватися про свою дитину (материнська депривація). Материнська депривація приводить до того, що в дитини виникає, насамперед, відчуття відторгненості і занедбаності. Це приводить до виникнення напруженості у відносинах з людьми. Підсилюється негативне відношення до інших людей і до себе самого, формується занижена самооцінка.

Але навіть при відсутності матері і її любові з дитини може вийти повноцінний член суспільства, який здатен до повноцінного розвитку і не відрізняється високою агресивністю. Для цього з дитиною повинна знаходиться хоча б одна доросла людина близька дитині, що любить і беззастережно приймає.

Реальне поводження батьків впливає на дитину. Їхнє неагресивне поводження, з'ясування відносин у разі потреби не в присутності дітей, є дуже значимими у формуванні майбутнього стилю поводження дитини. Батьки повинні заздалегідь оцінювати зміст телевізійних програм, щоб намагатися відгородити своїх дітей від перегляду жорстоких сцен по телебаченню. Якщо дитина все-таки бачить фільм чи телепередачу, у яких зустрічаються акти насильства, то батькам варто прокоментувати їх, щоб діти розуміли, що реальне життя відрізняється від того, що вони бачать, і щоб вони не залишилися байдужими до зла і страждання.


1.2. Породжений, але не прийнятий


У різних формах і проявах насильство існує в усіх без винятку країнах, незалежно від їхнього суспільного і державного ладу. Але в США, Англії, Австралії навіть на Багамських островах прийняті відповідні закони. Необхідність такого законодавства визнана в платформі дій по поліпшенню положення життя, прийнятої на Всесвітній жіночій конференції в Пекіні в 1995 році. Вона рекомендувала урядам усіх країн “прийняти і привести в життя законодавство, спрямоване проти осіб, що чинять насильство у відношенні жінок і дівчинок”.

Чому ж він не прийнятий? Шлях до істини завжди довгий і складний. Особливо коли мова йде про закон федеральної держави, що володіють незліченною кількістю національних, етичних, соціальних, правових і інших особливостей. Але в даному випадку занадто вже затягся процес прийняття законопроекту. А необхідність у ньому зросла багаторазово, тим більше, що проект уже підготовлений.