Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній дільності"

Вид материала

Конспект

Содержание 2.3.1.Cистемне програмне забезпечення 2.3.2. Прикладне програмне забезпечення Загальні вимоги до робочого місця оператора ЕОМ

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма з дисципліни «комп’ютерні та інформаційні технології» для, 204.08kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній діяльності, 796.79kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Системне програмне забезпечення", 184.72kb.
• Конспект 2003 Комп’ютерні технології в інженерних та наукових завданнях. Для студентів, 420.01kb.
• Навчальна програма з дисципліни «комп’ютерні та інформаційні технології» для студентів, 131.31kb.
• Комп‘ютерні інформаційні технології в електроенергетиці тексти лекцій для студентів, 1076.06kb.
• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
• «комп’ютерні та інформаційні технології», 114.46kb.
• Конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових установах", 1112.81kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни Сучасні Інтернет-технології (викладач В. К. Толстих), 99.7kb.

2.3. Програмне забезпечення

^ 2.3.1.Cистемне програмне забезпечення

Сучасний комп'ютер - складний апаратно-програмний комплекс, який складається з апаратної частини (hardware) і програмного забезпечення (software), серед якого можна виділити системну і прикладну компоненти.

Основною частиною системного програмного забезпечення є операційна система - засіб управління обчислювальними ресурсами.

Прикладне програмне забезпечення — засоби для розв'язання задач користувача (текстові редактори, електронні таблиці, бази даних, графічні редактори тощо) (мал.2).

Серед усієї сукупності програмного забезпечення особливе місце займає системне програмне забезпечення, зокрема, операційна система, яка виконує функції:

• розподілу ресурсів, управління складовими апаратного забезпечення операційної системи;

• завантаження програм на виконання;

• управління виконанням прикладних програм;

• забезпечення організації збереження даних (тимчасове, тривале) для подальшого їх використання;

• надання інтерфейсу користувач - обчислювальна система.

Операційна система (ОС) - комплекс програмних засобів і даних, які забезпечують керування роботою апаратної та програмної складових обчислювальної системи, координують їхню взаємодію, забезпечують виконання функції передавання команд і даних між користувачем і комп'ютером.

Програми користувача, які створюються для універсальних ЕОМ, обов'язково передбачають можливість передавання управління іншій програмі. Цією програмою є операційна система, точніше її складова, яка забезпечує управління програмами.

Частина програми (у тому числі і ОС) обмежена командами, які дають можливість передавання управління іншій послідовності команд, називається процесом або потоком.




мал..2. Взаємозв’язок апаратного обладнання, системного, прикладного забезпечення

Залежно від завдань, які вирішуються обчислювальною системою, обирається тип операційної системи. Операційні системи можна класифікувати за такими критеріями:

1) особливість реалізації алгоритмів керування основними ресурсами комп'ютера;

2) клас вирішуваних задач (мал.3);

3) кількість одночасно виконуваних задач — однозадачні та багатозадачні.

Однозадачні ОС (наприклад, MS DOS, MSX-DOS, СР/М) можуть запустити на виконання наступну програму лише після завершення поточної. Багатозадачні або мультизадачні ОС (наприклад, OS/2, UNIX, Windows 9x, NetWare, Windows NT) - дозволяють запустити на виконання кілька програм одночасно, забезпечують при цьому розподіл між ними системних ресурсів і створюють ілюзію одночасного виконання кількох програм;

4) за способом реалізації багатозадачності — витісняюча, невитісняюча багатозадачність (мал.4). спосіб розподілу процесорного часу між кількома одночасно існуючими в системі процесами (чи потоками) багато в чому визначає специфіку ОС. ОС з невитісняючою багатозадачністю (наприклад, NetWare) -передбачає, що активний процес займає процесор до того часу, поки цей процес сам не передасть управління ОС для ініціалізації наступного процесу. В ОС за витісняючою багатозадачністю (наприклад, Windows NT, OS/2, UNIX) - перемикання процесора з одного процесу на інший здійснюється ОС, а не активний процес. Залежно від виконуваних задач і організації алгоритмів управління виконуваними процесами, багатозадачні ОС використовуються як:

• системи пакетного опрацювання даних (наприклад, ОС EC) призначались для розв'язування задач, в основному обчислювального характеру. Головною метою і критерієм ефективності таких систем є максимальна кількість задач, виконаних за одиницю часу;

• системи з розподілом часу (наприклад, UМХ, VMS) - покликані забезпечити управління користувачем процесом виконання задач, яке неможливе в системах пакетного опрацювання даних. Кожному користувачу систем з розподілом часу надається термінал, з якого він може управляти процесом виконання завдань. В системах з розподілом часу кожній задачі виділяється квант процесорного часу і жодна задача не займає процесор надовго. Критерієм ефективності системи є зручність і ефективність роботи користувача;

• системи реального часу (QNX, RT/11) - використовуються в основному для управління різними технічними об'єктами: верстат, супутник тощо. У всіх цих випадках існує мінімально допустимий час для опрацювання сигналів зовнішніх подій. Критеріями ефективності системи реального часу є її реактивність, тобто час реакції на подію. Особливістю реалізації багатозадачності у цих системах є наявність фіксованого набору наперед розроблених програм, а вибір програми на виконання здійснюються на основі аналізу поточного стану контрольованого об'єкта;

5) за кількістю одночасно працюючих користувачів ОС можна розділити на 2 групи: однокористувацькі та багатокористувацькі ОС. Багатокористувацькі ОС на відміну від однокористувацьких, передбачають захист інформації кожного користувача від несанкціонованого доступу інших користувачів.



мал.3. Класифікація за класом вирішуваним задач.




мал.4.Класифікація за способом організації багатозадачності.


Компонентами операційної системи є (мал.5):

ядро,

драйвери пристроїв,

оболонка користувача,

системні утиліти.

Ядро - основний компонент операційної системи, контролює всі події, які відбуваються в обчислювальній системі і забезпечує спільне використання ресурсів виконуваними програмами.

Драйвери пристроїв - це програми, які забезпечують іншим програмам можливість керування апаратними пристроями комп'ютера. Здійснюють обмін даними між процесором і периферійним обладнанням (терміналами; принтерами; гнучкими, жорсткими, оптичними дисками та ін.) - "введення/виведення даних". Для кожної ОС використовуються спеціальні драйвери пристроїв, що реалізуються у вигляді модулів, бібліотек ядра і завантажуються під час ініціалізації системи або після звертання до послуг конкретного пристрою.

Оболонка (shell) (командний інтерпретатор) - комплекс програм, які забезпечують інтерфейс користувача. Робота з ОС здійснюється шляхом введення команд, які інтерпретуються оболонкою і передаються на виконання ядру.

Сучасні операційні системи забезпечують інтерфейс користувача у вигляді командного рядка або більш інтуїтивно зрозумілий - графічний. Оболонка користувача реалізується у вигляді окремого модуля (програми), що дає можливість використовувати як текстовий , так і графічний режими роботи ( родина операційних систем Unix) або вбудована в ядро (родина операційних систем Windows — графічний інтерфейс користувача).

Системні утиліти - програми, призначені для виконання певних службових операцій, що непередбачені оболонкою користувача: діагностика функціонування ОС, спеціальні види обслуговування запам'ятовуючих пристроїв тощо.





мал.5. Складові компоненти операційної системи.


^ 2.3.2. Прикладне програмне забезпечення

Для підготування, опрацювання, передавання, контролювання й зберігання документів за допомогою ПК використовується таке програмне забезпечення:

• операційна система (ОС), тобто базова програма, під керуванням якої працює комп'ютер;

• текстовий редактор;

• електронні таблиці;

• система керування базами даних (СКБД);

• комунікативні програми для роботи з факсами й доступу в

Internet;

• утиліти (допоміжні програми, що оптимізують роботу комп'ю­тера).

Як правило, використовуються також:

• OCR (Optical Character Recognition System) — програми оптич­ного розпізнавання текстів для перенесення документа, виготовле­ного на папері, в комп'ютер за допомогою сканувального пристрою;

• електронні словники й перекладачі. На підприємствах, в організаціях, установах, фірмах можуть за­стосовуватися різні версії одних і тих самих програм.


Як приклад розглянемо широко застосовувані в Україні локалізова­ні (перекладені російською мовою) програмні продукти фірми «Microsoft»: офісні додатки Microsoft Office Professional — Word, Excel, PowerPoint, Access, Outlook (операційна система — Windows 98).

Microsoft Word - це офісний додаток для опрацювання текстів. Його можна використовувати для виготовлення будь-яких документів, бюлетенів, брошур, буклетів, нанесення надписів і зображень на конверти тощо.

Продукти, створені у Word, можуть містити текст, графіку, звук відеокліп тощо. Word дає змогу легко оформляти документи, автоматично формувати абзаци, вирівнювати їх, центрувати, задавати абзацні відступи, форматувати текст, розбивати його на стоянки переносити фрагменти тексту, змінювати шрифти, береги міжрядкові інтервали, виправляти орфографічні й граматичні помилки безпосередньо в процесі створення документа. Крім цього у Word є вбудовані засоби інтегрування графіки в документ (можна використовувати WordArt і OfficeArt для створення ефекту об'єму й надання продуктові різних форм). Підтримання фонових зображень дає змогу створювати привабливі продукти для відображення на екрані чи розміщення в Internet.

Microsoft Excel — це програма оброблення електронних таблиць, що використовується як електронна бухгалтерська книга для відслідковування й аналізу фінансової та іншої числової інфор­мації. Матриця Excel складається з комірок, в які вводять числові й текстові дані, математичні формули, що складають електронну таб­лицю. Excel здійснює обчислення в електронній таблиці, визначає їх результати й відображує останні в комірках замість формул. Таким чином, формула діє «за лаштунками» й генерує результат, відобра­жений в електронній таблиці.

Програма Excel дає змогу також працювати зі списками даних (подібно до системи керування базами даних), створювати дво- й тривимірні діаграми на основі даних електронної таблиці. Крім того, в електронні таблиці Excel можна вбудовувати графіку й текст з інших додатків Office (Word, PowerPoint).

Офісний додаток Excel застосовують переважно для виготовлення звітно-статистичної, планової, конструкторської, розрахунково-гро­шової та інших систем документації.

Microsoft PowerPoint дає змогу проводити презентації під час виставок-продажів, семінарів і т. д., тобто надавати інформацію для групи людей із застосуванням тексту й графіки. Інакше кажучи, PowerPoint працює як електронна програма з демонстрацією слайдів (сторінок із текстом, прозорих плівок тощо, які виводяться на екран проектуванням зображення з дисплея комп'ютера користувача на монітор більшого розміру). При цьому оператор може проглядати інформацію разом зі своїми нотатками, тоді як аудиторія на вели­кому моніторі бачить лише відображення слайдів. На основі цих слайдів можна створювати реальні фотографічні слайди, призначені для показу за допомогою діапроектора. Слід зазначити, що презен­тації у PowerPoint не обмежуються демонструванням статичних зобра­жень: можна використовувати ефекти анімації, звук, розповіді тощо.

Microsoft Access — це потужна програма опрацювання баз практично будь-яких типів даних, котру можна використовувати для їх зберігання, сортування та керування ними. Access є програмою керування реляційними базами даних (тобто такими, записи яких можна зіставляти одні з одними та іншими джерелами даних і аналізувати для створення динамічного джерела даних). Уміст такої бази може змінюватися в результаті сортування, запитів чи інших операцій із даними. Програму Access легко використовувати. База даних визначається простим задаванням полів даних, які мають міститися в базі (наприклад, ім'я, адресата індекс). Користувач може легко створювати форми даних, які допоможуть уводити дані в базу. Крім того, інтеграція Access із VBA дає змогу розробляти потужні користувацькі програми для введення даних і керування ними, а також експортувати дані в інші додатки, в тому числі в додатки Microsoft Office 97.

Microsoft Outlook — це водночас програма оброблення елек­тронної пошти й менеджер особистої інформації (Personal Informa­tion Manager — РІМ). Даний програмний додаток спирається на базові компоненти опрацювання повідомлень, що забезпечуються Microsoft Exchange та Windows 98. Outlook підтримує кілька систем керування повідомленнями, які правлять за додаткові модулі й дають змогу обробляти повідомлення різних типів, а також працювати з різними серверами повідомлень. Outlook підтримує Microsoft Mail, Internet Mail, Microsoft Network і CompuServe різних виробників, а це означає, що електронну пошту від CompuServe та з Internet можна зібрати в одній поштовій скриньці й читати та опрацьовувати її за допомогою єдиного інтерфейсу — Outlook.

Окрім підтримання електронної пошти. Outlook дає змогу над­силати й одержувати факси (якщо встановлено факс-модем) за допомогою систем керування повідомленнями Microsoft Fax і Delrina WinFax.

Засоби РІМ уможливлюють керування адресною книгою, роз­кладом зустрічей, здійснення планування, ведення нотаток тощо. Підтримуючи такий широкий спектр завдань, Outlook є важливою складовою Office. Інформацію Outlook можна легко інтегрувати з іншими додатками Office. Наприклад, адресну книгу Outlook можна застосувати для створення поштових етикеток або листів у Word.

Рубрика “Цікаво”

Правила техніки безпеки та виробничої санітарії в комп’ютерних лабораторіях.
^

Загальні вимоги до робочого місця оператора ЕОМ

- Робочі місця операторів за дисплеями слід розміщувати в спеціально відведеному приміщенні, яке відповідає гігієнічним вимогам щодо площі, умов природного освітлення та вентиляції.

- Для роботи за дисплеєм більше підходить приміщення з північною, північно-східною або північно-західною орієнтацією вікон.

- Площа приміщення повинна відповідати вимогам санітарних норм: 4,5 кв м на одного чоловіка. Об'єм виробничого приміщення на одну особу повинен бути не меншим 15 куб м.

- Робоче місце складається з стола з розміщеним на ньому екраном, клавіатурою і підставкою під документи, крісла, підставки для ніг.

- Розміри стола залежать від розмірів екрану, орієнтовні розміри:

довжина 160 см, ширина 90 см, загальна площа 1,44 кв м. Висота стола повинна регулюватись у відповідності з антропометричними даними учня в межах 68-84 см.

- Доцільне розміщення клавіатури окремо від екрана. Це забезпечує вибір оптимального положення, висоти та нахилу всіх складових обладнання робочого місця учня.

- Екран повинен знаходитись нижче рівня очей прямо, або з нахилом на оператора. Кут зору, при якому забезпечується оптимальне розміщення символів на екрані в межах 0,5. Екран повинен розміщуватись на відстані 40-90 см від очей оператора. Оптимальна відстань при висоті символів 2,5 мм - 50 см; при висоті символів 3-4 мм її можна збільшити до 80 см.

- Документи повинні читатись оператором з підставки, висота і нахил якої регулюються. Нахил документа 60 дозволяє максимально зменшити відблиск від нього.

- Робоче крісло повинно бути рухоме. Короткі підлокітники крісла повинні забезпечувати положення рук трохи вище стола.

- Підставка для ніг рекомендується розмірами 40х30х15 см з кутом нахилу ЗО, без переміщення по підлозі.

- Освітленість робочих місць повинна бути в межах від 300 до 500 як в зоні розміщення документів і клавіатури.

- В робочій зоні відношення яскравості поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а між робочою поверхнею столу та навколишніми поверхнями (стіл, обладнання і т.п.) 10:1.

- З метою виключення на екранах дисплеїв яскравих плям, на робочому місці не повинно бути яскравих (блискучих) предметів великих розмірів. Одяг учня повинен бути по можливості темним; всі предмети позаду учня повинні мати низьку яскравість; при рядковому розміщенні обладнання не можна допускати, щоб дисплеї були повернуті екранами один до одного, у випадку, якщо це має місце, необхідно між ними встановити перегородки.

- Для уникнення засвіток екранів і зниження перепадів яскравості в полі зору при природному освітленні, робочі столи учнів необхідно розміщувати далі від вікон і таким чином, щоб віконні шиби знаходились збоку від учнів, а природне світло падало з лівої сторони. Вікна повинні бути оснащені шторами, які розсіюють світло, або регульованими жалюзі. При південній орієнтації вікон найбільш ефективним засобом для створення сприятливого світлового середовища в приміщенні і зниженні теплової дії інсуляції є використання на вікнах плівки з металізованим покриттям.

- Рекомендується робота на клавіатурі дисплея сліпим десяти пальцевим методом. Це дозволяє знизити втомлюваність зору за рахунок його постійного переключання з документа на екран і клавіатуру та шкідливу дію блищання клавіатури.