Виступ Міністра економіки А. П. Яценюка

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Виступ Міністра економіки А.П. Яценюка

Шановний пане Прем’єр-міністре, шановні колеги, члени уряду, шановні присутні, дозвольте доповісти про чіткі і зрозумілі результати І кварталу поточного року.

Ми можемо констатувати про те, що в І кварталі досягнуто тимчасова, хочу підкреслити тимчасова макроекономічна стабілізація, тому що І квартал об’єктивно не може бути показовим. Одначе, ті тенденції, які сьогодні відображені в даних статистики кажуть про досягнення тих цілей, які висловлювалися в листопаді місяці на засіданні Уряду України, мова йшла про необхідність стабілізації економічної ситуації. В чому виражається стабілізація? Перше і основне – це позитивна макроекономічна динаміка щодо темпів росту валового внутрішнього продукту. ВВП виріс на 2,4% і, відверто кажучи, він перевищив наші прогнози. В силу того, що був цілий ряд ризиків, на яких я зупинюся подалі в доповіді, дійсно, такий темп росту валового внутрішнього продукту є надзвичайно позитивним.

Те, що стосується промислового виробництва, то необхідно зазначити, що з негативної динаміки на початок поточного року ми отримали незначний приріст плюс 0,2 % по промвиробництву і ключовими галузями, які сформували темпи росту ВВП та промислового виробництва, є – будівництво, транспорт, обробна, добувна промисловість, агропромисловий комплекс та енергетика, енергетика в І кварталі поточного року взагалі стала рушійною силою економічного зростання.

Що стосується інфляції, то ми хотіли б зазначити, що в Україні є надзвичайно позитивні цифри інфляції за І квартал, вони відображаються в надзвичайно низьких темпах інфляції, це всього-на-всього 2,7%. За рахунок чого було досягнуто такі темпи інфляції? В першу чергу, не було жодних спекуляцій і не було жодних криз на товарних ринках. Мова йде про постійно стабільну ціну на нафтопродукти, хотів би зазначити, що протягом 5 місяців ціна на нафтопродукти не змінювалася і залишалася стабільною, не зважаючи на значні коливання на зовнішніх ринках.

Тимчасовий шок, який був пов’язаний з суттєвим ростом цін на цукор, був знівельований у десятиденний термін, також хотів би зазначити, не дивлячись на те, що ціни на Нью-Йорку виросли на 34 %.

І третє дуже важливе питання – це зерно. Ми спостерігаємо постійну помірну тенденцію стабільності цін на зерно та на продукти його переробки. Більше того, ми забезпечили експорт і ми забезпечили покриття товарного балансу зерна в Україні.

Які ризики ми сьогодні вбачаємо в макроекономічному прогнозі? І хотів би ще раз підкреслити, що досягнута тимчасова стабільність. Ті глибинні ризики, які існують протягом останніх 10 років, неможливо подолати не в шестимісячній перспективі, ні навіть в дворічній перспективі, такі ризики можуть бути знівельовані виключно довготривалими і ефективними структурними і економічними реформами.

Що ми відносимо до короткострокових ризиків? Перше і основне – це стосується газу. Об’єктивно необхідно сказати, що ціни на газ поки що не мали впливу ні на інфляцію, ні на темпи промислового виробництва. У зв’язку з тим, що підняття цін на газ відбулося практично наприкінці ІІІ кварталу, ми відчуємо інфляційний шок і негативний чинник від цінової ситуації по газу в ІІ і в ІІІ кварталі поточного року.

У нас є певний лаг, певний лаг, який нам дає можливість констатувати те, що інфляція не перевищить прогнозованих параметрів на початок поточного року, ми прогнозували 11,4 %, ми не змінюємо свій прогноз інфляцїі, тому що ми доволі позитивно оцінюємо інфляцію поточного місяця також, вона буде помірно низькою.

Наступне питання – це ціни на енергоносії на зовнішніх ринках. Ще раз хотіли б зазначити, що Україна не є окремим віддаленим сегментом світової економіки, ми сьогодні гідно стали в чільну кількість учасників глобальної економіки і, таким чином, всі шоки об’єктивно мають наслідки для української економіки. Йдеться про те, що на Нью-Йорку і на Лондоні ціни на нафту виросли з 56-ти до 72-х і 74-х доларів відповідно за барель.

Що це означає? Це означає те, що газові формули, які, хотів би підкреслити, всі газові формули прив’язані до газоїла, по-нашому це дизелька, в основному вони складаються на 50 % газоїла, будуть скориговані і на зовнішніх ринках об’єктивно буде підніматися ціна не тільки на нафту і нафтопродукти, але й ціна буде підніматися на газ і на інші суміжні енергетичні продукти. Такий процес також буде мати відповідну імплікацію на українську економіку.

Зовнішня кон’юнктура. В короткостроковій перспективі ми бачимо досить позитивні чинники зовнішньої кон’юнктури. В першу чергу основна продукція українського експорту ще є металургія, збільшиться на зовнішніх ринках в цінах від 7 до 10 %. Однак йдеться про короткострокову перспективу.

Що стосується перспективи 2007 р., то за оцінками Міжнародного валютного фонду та Світового банку ринок металу є досить волатильний і у зв’язку з виходом на ці ринки Китаю ціни 2006 р. важко спрогнозувати, особливості в частині їх суттєвого підняття.

Зовнішня кон’юнктура об’єктивно прив’язана до структури нашого експорту і до експорту як такого. На жаль, в питанні експортно-імпортних операцій справдилися ті прогнози, які ми давали в ІУ кварталі 2005 р. Україна отримала рекордне негативне сальдо торгівельного балансу 1,7 млрд. дол. США. Більше того, ми отримали вперше негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу – за 2 місяці мінус 0,3 млрд. дол., але за квартал ми очікуємо мінус 0,5 млрд. дол. США.

Що стосується фінансового рахунку, то фінансовий рахунок не перекривався інвестиціями і, власне кажучи, фінансовий рахунок має цифру мінус 0,9 млрд. Я думаю, що за квартал це перевищить 1 млрд. доларів. З чим це пов’язано і що взагалі твориться на ринку експортно-імпортних операцій?

Ключове питання, над яким ми надзвичайно активно почали працювати разом з Держмитслужбою дуже конструктивно – це питання імпорту і митної вартості по імпорту.

Є цілий ряд прикладів, які виявила митниця разом з Мінекономіки. Наприклад, йдеться про те, що товари, які завозяться в Україну і розмитнюються за даними відповідно до чисто судових рішень чи відповідно до чинних нормативно-правових актів, носять досить суттєву специфічну цінову кон’юнктуру. Наприклад, жіночі костюми – 1,7 дол. митна вартість, жіночі туфлі – 1,5 дол., електром’ясорубка – 13 дол. Коли ми порівняли ці ціни з внутрішнім ринком, то з’ясувалося, що йдеться в десятикратній різниці між вартістю реалізації цього товару на внутрішньому ринку і вартістю цього товару, який проходить при сплаті відповідних митних платежів. І зараз спільна робоча група дуже активно працює в питанні вирішення проблематики по мінімальній митній вартості.

Мінімальна митна вартість прив’язана до цифри відтоку капіталу. Вражаючі цифри по відтоку капіталу: за І квартал ми оцінюємо відтік капіталу з України близько 3 млрд. дол. Тільки за 2 місяці сьогодні йдеться про те, що з України втікло 2 млрд. за січень і лютий місяць дол. США, в аналогічному періоді минулого року ця цифра складала 822 млн. За нашою позицією, ми вважаємо, що не йдеться ні в якому випадку про репатріацію чи повернення інвестицій. Це ніяким чином не пов’язано з поведінкою іноземних інвесторів. Відтік капіталу в Україні сьогодні носить тільки одну форму – це оплата за недооцінений імпорт, це схеми, які дають можливість з використання банківської системи виводити кошти за кордон і відповідно оплачувати недооцінений імпорт. Таким чином, друге питання, яке стоїть на порядку денному, – це боротьба з відтоком капіталу.

Що стосується експорту і його впливу на макроекономіку, для макроекономічного розвитку об’єктивно 1,7 млрд. дол. негативне торгівельне сальдо – це досить погано. Проте, для бюджетних доходів зростання імпорту є позитивним у зв’язку з тим, що йде оподаткування як податком на додану вартість, так і імпортним ввізним митом. В короткостроковій перспективі це добре, в середній і довгостроковій перспективі це негативно. Аналогічна тенденція відбувається і по експорту, темпи росту експорту падають. В короткостроковій перспективі це добре, тому що бюджету не треба відшкодовувати ПДВ, але з макроекономічної точки зору це негативно впливає на економічну стабільність у державі. І йдеться про те, що експортні операції пов’язані безпосередньо з нашими країнами – партнерами. На жаль, проблеми з Російською Федерацією відобразилися в темпах падіння експорту по молочній і по м’ясній продукції в 4 і 12 раз відповідно.

Що стосується Європейського союзу, то тут необхідно зазначити наступне. В торгівлі з ЄС темпи падіння експорту за даними українськими, я хотів би зазначити, що у нас є певна розбіжність між даними ЄС і даними України, це було пов’язано з тим, що у минулому році і позаминулому році були суттєві операції щодо незаконного відшкодування ПДВ. Але за нашими даними обсяг експорту до країн Європейського Союзу зменшився на 6 %. Таким чином, основні країни-партнери і Росія, і ЄС сьогодні мають позитивне сальдо по відношенню до України в торгівлі: з Росією – це об’єктивно, - тому що це енергоносії, з ЄС – це для нас велике питання.

В рамках роботи з Європейським Союзом у нас є доручення щодо підготовки угоди про зону вільної торгівлі. Нам зрозуміло, що Європа буде продавати Україні, але ключове питання, на яке ми повинні відповісти самі собі, – це що Україна буде продавати Європі? Найбільш важливим елементом такого продажу – це може бути сьогодні енергетика, все інше потребує дуже суттєвого доопрацювання.

Що стосується структури експортно-імпортних операцій, то хотів би зазначити, що за офіційними даними тільки 1,3 % українських товарів експортуються до офшорних зон, все інше експортується через нормальні, якщо так дозволити сказати, країни. Проте, структура поставок товару і структура розрахунків за поставлений товар не співпадають. Йдеться про те, що не дивлячись на те, що товар поставляється, наприклад, до країн Європейського Союзу, розрахунки за цей товар проходять через офшорні зони. І тут питання лежить не у площині звинувачень тих чи інших суб’єктів, а питання повинно лежати виключно у площині законодавчого врегулювання: якщо це дозволено законом, то це має право проходити, якщо це не дозволено, тоді це треба забороняти і відповідним чином вживати адекватних заходів.

Що стосується державних цільових програм і їхньої ув’язки з державним бюджетом. Ми на доручення Прем’єр-міністра провели ґрунтовний аналіз державних цільових програм і хотіли би зазначити наступне, що державні цільові програми в Україні використовуються тільки з однією метою – для того, щоб прикрити використання бюджетних коштів. Ефективність державних цільових програм не моніториться, а те, що моніториться, не відповідає очікуваним результатам. Більше того, в Україні відсутня повна взаємозалежність між державними цільовими програмами і бюджетними програмами. Іншими словами, бюджет пишеться під одні програми і під одні цілі, державні цільові програми пишуться під інші. Більше того, в державних цільових програмах за відомо закладаються нереальні цифри. Наприклад, у 2001 р. була прийнята програма щодо боротьби з злочинністю. За цією програмою бюджет повинен був заплатити 3,3 млрд. грн. Якщо порахувати галузеві програми, то з цих 315 програм не вистачить п’ять п’ятирічних бюджетів України, щоб їх профінансувати.

Що було зроблено за останнє півріччя? Ми хоча б зупинили вал програм. Якщо в 2005 р., вибачте, якщо в 2004 р. прийняли 55 програм, то в 2004 р. їх прийняли тільки 12. Програми не містять у собі реформ. І відбувається те, що перереформована галузь агропромислового комплексу і недореформована галузь вугільної промисловості можуть спожити енну кількість бюджетних грошей, при цьому результату не буде досягнуто ніколи.

Таким чином, ключове питання – це ув’язки державних цільових програм і бюджетних програм, реальність їх фінансування, і моніторинг, і відповідальність за виконання цих програм.

До речі, не можу не зупинитися на доброму прикладі щодо фінансування і щодо здійснення видатків як таких. На превеликий жаль, можна сьогодні констатувати, що інвестиційної складової в бюджеті немає, вона з кожним роком скорочується і скорочується, темпи падіння близько мінус 4 %, і яскравим прикладом цього є витрачання коштів тієї ж „Криворіжсталі”. Сьогодні „Криворіжсталь” не мала ніякого відношення до інвестиційного росту української економіки, вона мала відношення виключно до фінансування соціальних видатків.

Що стосується державного сектору? Хотів би зазначити наступне – державний сектор, на превеликий жаль, сьогодні виконує також квазіфіскальну роль, за рахунок державного сектору ми намагаємося закривати ті чи інші бюджетні прогалини. Я наведу два приклади, які стосуються податкового навантаження на державний сектор. Ми порахували скільки платять податки державні компанії і державні монополії – в середньому податкове навантаження сягає від 14 до 16 %, податкове навантаження в реальному секторі економіки складає всього 5 %. Таким чином, ми говоримо про те, що ми порушуємо конституційний принцип рівності. Якщо всі форми власності рівні, то чому державний сектор повинен платити у 3 рази більше, ніж платить реальний сектор економіки і навпаки?

Наша позиція по державному сектору полягає у наступному – він повинен використовуватися виключно як стимул до інвестицій і інновацій і виконання квазіфіскальної і квазісубсидійної ролі не притаманне і не повинно бути притаманне державному сектору економіки.

Тепер якщо дозволите, коротко проінформувати те, що необхідно, на нашу думку, зробити. В першу чергу, Президент України і Прем’єр-міністр дали цілий ряд доручень і ці доручення вилилися в „Основи політики уряду на 2006 рік”. Позиція полягає в тому, що не вбачається за доцільне плодити нову кількість доручень, постанов і розпоряджень, необхідно виконувати те, що вже прийнято і на що дані відповідні доручення і Президента України, і Прем’єр-міністра. Необхідно, на нашу думку, завершити виконання доручення Прем’єр-міністра щодо удосконалення структури адміністративного управління, не може бути центральних органів виконавчої влади, які знаходяться не під ким, або органів державного управління, які є самостійними, які реалізують політику, яка ніким не контролюється і, більше того, нікому не зрозуміла.

Що стосується повноважень центральних органів державної виконавчої влади в рамках управління державного сектору. Наша позиція сьогодні полягає у наступному – ми вважаємо, що міністерства не можуть управляти об’єктами державної власності, це є непритаманна функція для центральних органів державної виконавчої влади. Яскравим прикладом цього є те, до чого ми догосподарювалися – за 5 останніх років завдяки плідній роботі міністерств по управлінням державного сектору у нас порушено 1778 справ про банкрутство державних компаній. Це є чудова цифра наших наслідків господарювання за останні 5 років.

Те, що стосується митної вартості, то разом з митницею ми обговорили це питання і вважаємо за необхідне запропонувати так звану наскрізну накладну. Йдеться про те, що необхідно терміново змінити форму товаротранспортної накладної і в даній накладній вказувати номер вантажної митної декларації, за якою розмитнювався той чи інший товар. За наявності відповідної бази даних і за наявності відповідних можливостей як ДПА, так і Держмитслужби, ми зможемо від слідкувати цей товар на всьому протязі його реалізації. І навіть якщо при його розмитненні заплатили в 10 разів менше, ніж повинні були заплатити на самій митниці, то внутрішні податки будуть таким чином скомпенсовані. Це суттєво спростить роботу податковим органам і це дасть можливість оподатковувати те, що повинно оподатковуватися.

Тепер що стосується оподаткування. Ключова проблема сьогодні української економіки – це оподаткування через спрощену систему оподаткування. Ми перевели фактично весь імпорт на спрощену систему оподаткування – 200 грн. в місяць не залежно від того, хто скільки товару продав. Якщо ви продали навіть на 10 млрд. грн., на наступний квартал ви просто переходите на так звану загальну систему оподаткування. Спрощена система оподаткування може працювати виключно у сфері побутових послуг, все інше, що стосується спрощеної системи, це є не що інше, як перекладання податкового навантаження на інші сектори і створення зверхдоходів в сфері роздрібної торгівлі, і не більше, і уникнення від оподаткування.

Загальна фраза, яка буде набагато краще випрацьована Мінфіном, це відновити баланс доходів, точніше ресурсів, і витрат державного бюджету.

Що стосується тарифної політики, то Прем’єр-міністр чітко сьогодні зазначив щодо позиції уряду по тарифах, і ми хотіли б підкреслити наступне: що тарифна політики – це є не тільки відповідальність центрального уряду, тарифна політика за законом – є відповідальність також органів місцевої влади і самоврядування. Якщо на місцях не буде прийняте рішення про адекватне покриття витрат підприємств житлово-комунального комплексу відповідними тарифами, це призведе тільки до одного, це призведе до збільшення заборгованостей, до неплатежів, до відключень. Реальні наявні доходи населення зросли на 23 %, номінальні доходи зросли на 33 %. Важко сказати країну в світі, де такими темпами ростуть доходи. Якщо ростуть доходи, об’єктивно повинні рости витрати. Такі витрати пов’язані не з тим, що уряд хоче підняти ціни, а такі витрати пов’язані з тим, що є глобальні тенденції по енергоресурсах.

Якщо ми хочемо вижити, ми зобов’язані платити більше, в іншому випадку нам просто не буде за рахунок чого виживати.

Три останніх питання, які стосуються, перше – земля, і коли ми кажемо про інвестиції, ми оцінюємо темпи росту інвестицій у І кварталі на рівні 0,8 млрд. дол., це позитивна тенденція. Але основний об’єкт інвестицій – це повинна бути земля і ми повинні сьогодні відверто сказати, що в Україні земля купується і продається. Інше питання, що за законом виявляється, що у нас заборона приватизації землі і, як такого, ринку немає. Якщо ми хочемо створити ще один тіньовий ринок додаткового капіталу, давайте тоді тримати землю і забороняти її приватизацію. Якщо ми хочемо реальних інвестицій, прозорого ринку і реальної капіталізації держави, негайно треба прийняти рішення щодо створення прозорого ринку і продажу за реальними цінами землі.

Є проблема, яка виникне, вибачте, це не проблема, але це прогноз, який виникне в найкоротшій перспективі, - це наша робота з Аграрним фондом і Держрезервом. В найкоротшій перспективі треба буде робити інтервенції на ринку, і тут ключове питання, щоб ми не шкодили один одному на ринку, тобто функція Аграрного фонду – підтримка селян, функція Держрезерву – підтримка національної безпеки України, вони дещо розходяться. Таким чином, ключове питання – нам необхідно чітко скоординувати дії по виходу на ринок як Держрезерву, так і Аграрного фонду.

Питання трудових ресурсів і демографічної ситуації – воно об’єктивно не може бути відображено в підсумках І кварталу, але тут треба зазначити наступне: населення старіє, а „мізки” виїжджають за кордон. Тому це об’єктивно прив’язано до збільшення видатків Пенсійного фонду і негативно впливає на загальну ситуацію в країні в цілому.

Якщо дозволите, Юрію Івановичу, завершити, то хотілося б зазначити наступне, що економіка потребує реформ, економіка потребує жорстких, інколи радикальних, але, в першу чергу, продуманих і ефективних реформ, не реформ заради реформ. Економіка потребує руху. І тут я, напевно, хотів би завершити свій виступ словами Рональда Рейгана, яким чином він охарактеризував співвідношення економіки і ролі уряду в економіці: „Якщо це рухається –обкладіть податком, якщо це продовжує рухатися – зарегулюйте, а якщо це перестало рухатися – дайте субсидію”. Можна додати тільки четверте: „Подумайте, може, йому й не треба рухатися”. Дякую за увагу.

^ Виступ Міністра фінансів В.М. Пинзеника

Загальний фонд бюджету І кварталу Україною виконаний. При плані 18 млрд. 867 млн. надійшло до загального фонду 19 млрд. 369 млн. Або виконання складає 103 %.

Причому хорошу динаміку ми отримали по показнику податку на додану вартість. Є невиконання показника по прибутку, прибуток – відставання близько 1 млрд. грн. за квартал. По ПДВ – плюс 1,5 млрд.

До минулого року приріст доходів загального фонду складає 22 %, ми очікували на цей період приріст 19 %.

Хочу звернути увагу, що і минулого року, і цього року ми завжди кореляцію ведемо виконання бюджету на відшкодування ПДВ. Справа в тому, що у вересні не був виконаний план по відшкодуванню ПДВ у розмірі 317 млн. грн. Але плюс той, який ми маємо за квартал, перекриває це невідшкодування. Інакше кажучи, навіть із врахування заборгованості по відшкодуванню ПДВ, ми маємо позитивне сальдо виконання бюджету.

По відшкодуванню ПДВ ми йдемо по кращій динаміці, ніж минулого року. Порівняно із минулим роком у нас приріст відшкодування близько 1,2, минулого року на початку року накопичилось досить велика заборгованість. Але вже за три місяці ми маємо відшкодування у розмірі 247 млн. грн. 10 областей не виконали планових показників по доходах загального фонду бюджету, найгірша ситуація в Донецькій області – 75 %. Причому, це стосується не тільки виконання планових показників, Донецька область зменшила доходи порівняно з фактичними показниками минулого року – 92 %. Особливу тривогу викликає ситуація, в тому числі в деяких областях, по податку на прибуток. Донецька область виконала план податку на прибуток на 51,2 %. Причому, я хочу наголосити, що план Донецької області не змінився і не піднімався. Це видно на наступному малюнку, де динаміка фактичного показника по прибутку складає 51,6 % до минулого року, тобто практично план був встановлений на рівні минулого року.

Причому, можна побачити дуже цікаві тенденції, які говорять про проблеми, які почали вже вкінці року складатися. Верхній малюнок показує динаміку росту економіки промисловості в Донецькій області. Всередині минулого року тенденція пішла... Тобто найбільші податки ми отримали тоді, коли був найбільший спад. Коли із серпня почала ситуація виправлятися по динаміці, ми почали отримувати зменшені доходи. Справа ви бачите ситуацію цього року, що темпи по економічній динаміці ситуація краща, а по доходах бюджету – гірша.

На жаль, такі тенденції проявляються ще в одному реґіоні, в Києві, де один з найбільших платників податків. Тобто, тенденція по економіці поліпшилась, а доходи, навіть у лютому, в строк сплати податків Київ дав 90 % до рівня минулого року.

Зменшується (Юрій Іванович називав цю цифру) кількість областей, як і кількість місцевих бюджетів, які не виконують показники, розрахункові показники Мінфіну, вони в два рази менше, ніж були в січні. Ми маємо добру динаміку приросту податку на фізичних осіб, вона наростає з січня по березень (зараз це 34 %), в усіх областях є добра динаміка, найкраща динаміка в Києві, майже 41 %.

Кожного місяця ми маємо динаміку зниження доходів бюджету до минулого року, темпів росту. Перш за все, вона має об’єктивні причини, я хотів би на них звернути увагу. Справа в тому (прошу наступний), синім кольором показано план, як ми запланували доходи бюджету, приріст доходів до минулого року. Найбільший приріст – на початок року, 27 %. В цілому за рік ми очікуємо тільки 14 %.

Я хочу пояснити, чим мотивовано це рішення. Минулорічними обвальними показниками січня – лютого. Січень – лютий минулого року був жахливим по базі, і оскільки там база була спотворена, то ми весь приріст заклали у перші два місяці, І квартал. І ви бачите фактичні показники наші підтвердили, що ми їх отримали навіть більше, ніж очікували. Тобто, тенденція, загальна тенденція зниження доходів нами планувалась, виходячи з того, що відбувалось в українській економіці.

Як оцінити, що станеться з бюджетом до кінця року? Є певні індикатори, по яких ми можемо оцінювати тенденції. Зокрема, можна оцінювати доходи бюджету як частка до річних надходжень. Я в зв’язку з цим пропонував би подивитись частку доходів, які ми отримали за квартал до річної суми, минулорічну і цьогорічну. Минулого року за квартал ми отримали 19 % річної суми доходів, зараз ми отримали 20,1, тобто більше. Але якщо звернути увагу, розкласти ту цифру по місяцях, то ми бачимо, що в березні отримано менше ніж отримано в березні минулого року – 6,9 проти 7,5 минулого року. По ДПА ми маємо за 3 місяці: минулого року – 19,9 річного надходження, зараз маємо 19,2, при чому в березні на мінус 0,6 менше, ніж минулого року. По митниці ми маємо 20,2 % річного показника, минулого року мали 16,9, хоча у березні по митниці теж отримали менше до річного показника, ніж отримали минулого року.

Хочу привернути увагу на деякі тенденції, над якими треба задумуватися, бо несуть вони в собі ризик і виклики для бюджету цього року. Перше – прошу звернути увагу на динаміку доходів загального фонду бюджету, при чому в плані ми заклали траєкторію падіння, це до планового показника, січень – 109 %, лютий – 100, березень – 100. Але я повинен зробити корекцію, це офіційні дані, корекцію на відшкодування ПДВ, тому що невідшкодований ПДВ сидить у доходах бюджету, хоча він не є доходами бюджету. Якщо зробити корекцію на відшкодування ПДВ, то динаміка доходів виглядає наступним чином: січень – 111 %, лютий – 100 %, березень – 95 %. Справа ще одна колонка, це наша оцінка, 2 дні лишається до завершення місяця, наша оцінка квітня з урахуванням сальдо ПДВ, тому що якщо, наприклад, не відшкодують, а зараз хочу інформувати: в Державному казначействі немає жодного реєстру на відшкодування ПДВ, тобто нам немає що відшкодовувати. Тому ми оцінили доходи квітня з урахуванням того, що буде повністю відшкодований, і наша оцінка буде 91%. Тенденція очевидна – помісячна тенденція зниження доходів.

Якщо покумулятивно рахувати, бо це помісячні доходи, то тенденція виглядає наступним чином, що в січні – квітні ми можемо вийти на 98 % виконання плану. Знову ж таки, хочу наголосити: ми можемо і 100 % мати, якщо не буде відшкодований ПДВ. А зараз залишається невідшкодований до плану 350 млн. грн. І ви можете подивитися зараз 28 малюнок. Наростаючим підсумком за 4 місяці тенденція до плану у нас лишається 1,5 млрд. грн., до місячного плану – 2 млрд., до плану 4-х місяців – 1,5 млрд., лишається два банківські дні.

Я хочу привернути увагу на тенденції дефіциту бюджету, минулого року на 1 травня країна мала профіцит державного бюджету, ви бачите, ми жодного місяця не мали дефіциту бюджету. Станом на сьогодні вранці дефіцит державного бюджету складає 5,7 млрд. грн., це дефіцит бюджету річний 11,7, тобто ми не вийшли за рамки річного дефіциту, але на тенденції я хочу привернути увагу – досить серйозне зростання дефіциту бюджету.

Які ризики бюджету ми б хотіли ще привернути увагу? На жаль, вибори не так легко обішлися країні, вступили в силу закони на 18,1 млрд. грн., жодної копійки в бюджеті під ці закони не передбачено, тобто бюджет був проголосований і після того спокійно голосувалися в бюджет закони на 18 млрд. грн., вони набули чинності, з них 17,6 млрд. стосуються видатків, 500 млн. доходів, втрати доходів. Прийняті закони 16 млрд., вони прийняті, це 34,4 млрд., жодної копійки у бюджеті під них не передбачено. Я закреслив цифру 16,3, тому що хоч закони і прийняті, але їх вдалося зупинити, на всі ці закони накладено вето.

Крім того, ми маємо ще додаткові ризики бюджету пов’язані з наступним, у нас виникають додаткові видатки бюджету. Наприклад, у нас, по-перше, з газовою проблемою це 1,1 млрд. і плюс 800 млн. грн. більше на виплату військовим пенсіям, ніж було закладено у розрахунок. Крім того, за тенденціями, які складаються, ми очікуємо втрату податку на прибуток 3,4 млрд. Я відзначу ще один доход, по якому очікуємо недовиконання, – рента на нафту. Всього 40,7 млрд, але в цю цифру включено 16 млрд. законів, які, сподіваюся, чинності не набудуть. Я повинен відзначити ще такий ризик – фінансування видатків пов’язано з тим, що доходи від приватизації не буде отримано, 2,1 млрд. передбачено бюджетом, на сьогоднішній день отримано 3 %.

Які причини динаміки втрати доходів? На жаль, відбувається пошук нових схем мінімізації оподаткування. Це стосується, на жаль, офшорів. Ми провели оцінки експортних поставок не через офшори, через офшорні зони, по аналогічній групі продукції різниця в цінах 40 млрд. грн. На жаль, є проблеми, пов’язані зі спрощеною системою оподаткування. Я вже доповідав про те, що три громадяни, навіть нерезиденти України, отримали минулого року доход на суму 2,3 млрд. грн., в тому числі один з них отримав більше 1 млрд. грн. За наявною інформацією ці гроші були конвертовані і переказані за кордон. Є проблеми, які тут потребують врегулювання.

Далі – на жаль, відбулося відновлення деяких податкових пільг законодавства, прийняті судові рішення по відновленню пільг, зокрема в Донецькій області окорочка продовжують ввозитись в Україну без сплати мита, без сплати ПДВ. З початку року орієнтовна сума втрат від відновлення пільг 170 млн. грн. Ми звернулись з цього приводу до Президента і просимо Генеральну прокуратуру нам допомогти, бо зараз ці рішення вступили в силу. Касаційні оскарження подані, але, на жаль, вони не зупинили силу прийнятих рішень, поки не буде розгляд Арбітражним судом. Тут може нам допомогти Генеральна прокуратура, відповідні матеріали ми передали і просимо Генеральну прокуратуру допомогти.

Далі – по нафті втрати, тому що до цього часу ціни на українській біржі менші, ніж ціни, по яких ввозиться нафта з Росії. На жаль, судами прийняті рішення, якими скасувало плату за воду, і в результаті бюджет втрачає величезні суми грошей по цьому ресурсу. Незатвердження рішень по відрахуванню частини прибутку теж впливає на доходи бюджету і реструктуризацію ПДВ НАКом „Нафтогаз України”. По більшості питань проекти рішень, по багатьох питаннях проекти рішень підготовлені, їх треба приймати, бо багато рішень лежить у сфері діяльності Кабінету Міністрів, інші рішення потребують внесення змін до законодавства.

І останнє, на чому я хочу наголосити, - на жаль, ми підрахували ситуацію, яка складається з законами. Це не нове явище України, це явище характерне вже 10 років – зупинка багатьох законів. Я хочу інформувати уряд, що у нас законів, які прийняті і які не виконуються, є в два рази більше, ніж закладено в бюджет. Сума коштів, передбачених законодавством і яка не врахована в бюджеті, складає бюджеті складає 188 млрд. грн.

З року в рік проблема вирішується тим, що кожного року зупиняються закони. Тобто нам треба було б мати в 3 рази більший бюджет, ніж сьогодні дозволяє економіка. Причому, ситуація не зміниться і через 10 років. Чому не зміниться? Тому що більшість цих видатків прив’язана до соціальних гарантій: до мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму. Росте економіка, ростуть доходи бюджету, автоматично збільшуються ті видатки, передбачені законодавством.

Тому, виникає проблема – колись вирішити долю законів, які ніколи не виконувались і не можуть бути виконаними. Ми повинні покласти цьому край.

Сьогодні ще буде розглядатись додатково питання, пов’язані з деякими рішеннями. Я буду окремо там доповідати.

Blog

Виступ Міністра економіки А. П. Яценюка

Содержание