Укра ї н а тисменицька районна рада івано-франківської області

Вид материала

Содержание

Голова районної ради Володимир Семенів
Паспорт Програми розвитку земельних відносин
Місцевий бюджет
Очікувані результати виконання програми –
1.1 Розташування. Природнокліматичні умови. Населення
Клімат району
Водні ресурси
1.2 Земельний фонд Тисменицького району
1.3 Проблеми реформування земельних відносин
2. Головна мета та завдання програми
3. Пріоритетні напрями здійснення державної політики у сфері розвитку земельних відносин в Тисменицькому районі на період
4. Очікувані результати виконання Програми
5. Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми
6. Обґрунтування заходів передбачених Програмою
6.1 Інвентаризація земель
6.2 Формування територій і встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць та меж населених пунктів
6.3 Розмежування земель державної та комунальної власності
6.4 Актуалізація грошової оцінки земель населених пунктів та визначення грошової оцінки за межами населеного пункту
6.5 Коректування матеріалів ґрунтових обстежень земель сільськогосподарського призначення
6.6 Розвиток ринку землі
...
Полное содержание

Подобный материал:

У К Р А Ї Н А

ТИСМЕНИЦЬКА РАЙОННА РАДА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІV сесія 6 демократичного скликання

Р І Ш Е Н Н Я

від 24 червня 2011 року

м. Тисмениця

Про Програму розвитку

земельних відносин в Тисменицькому

районі на період до 2020 року

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, частини 1 статті 178, статті 209 Земельного кодексу України, статті 8 Закону України “Про охорону земель”, враховуючи розпорядження Тисменицької районної державної адміністрації від 17.03.2011 року № 146, районна рада

в и р і ш и л а :

1. Затвердити програму розвитку земельних відносин на період до 2020 року (далі - Програма), що додається.

2. Визначити, що джерелами фінансування Програми є кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, виходячи з можливостей дохідної частини районного бюджету.

3. Рекомендувати міській, селищним та сільським радам розробити та затвердити Програму розвитку земельних відносин на період до 2020 року.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови районної ради Р. Фармуса і постійну комісію районної ради з питань розвитку села, аграрної політики, регулювання земельних відносин (Р. Крутий).

^ Голова районної ради Володимир Семенів

Додаток

до рішення районної ради

від 24 червня 2011 року

“Про Програму розвитку земельних відносин в Тисменицькому районі

на період до 2020 року”

^ Паспорт

Програми розвитку земельних відносин

в Тисменицькому районі на період до 2020 року

Ініціатор та розробник розроблення програми – управління Держкомзему у Тисменицькому районі.
Термін реалізації програми – на період до 2020 року.
Етапи фінансування програми – щорічно за наявності фінансових ресурсів в районному та місцевому бюджетах.
Обсяги фінансування програми (млн грн):

Роки	Обсяги фінансування
	Всього	в т.ч. за джерелами фінансування
	Всього	Районний бюджет	^ Місцевий бюджет	Інші джерела
2011-2020	71,958	10,815	31,145	20,033
в т.ч.
2011	7,995	1,201	3,461	2,224
2012	7,995	1,201	3,461	2,224
2013	7,995	1,201	3,461	2,224
2014	7,995	1,201	3,461	2,224
2015	7,995	1,201	3,461	2,224
2016	7,995	1,202	3,461	2,225
2017	7,995	1,202	3,461	2,225
2018	7,995	1,202	3,461	2,225
2019	7,995	1,201	3,461	2,224

^ Очікувані результати виконання програми – досягнення сталого розвитку землекористування, зокрема:

підвищення ефективності та екологічної безпеки використання суспільством земельних ресурсів;
здійснення раціоналізації (оптимізації) землекористування та створення інвестиційно-привабливого і сталого землекористування;
збільшення надходжень від платежів за землю в бюджети всіх рівнів;
запровадження повноцінного ринку земель;
підвищення ефективності оренди землі, особливо в сільському господарстві.

Термін проведення звітності – згідно з чинним законодавством.

Керівник програми __________ В.Дутчак

Стан і аналіз проблем реформування земельних відносин у Тисменицькому районі

^ 1.1 Розташування. Природнокліматичні умови. Населення

Тисменицький район розташований на заході України в центрі Івано-Франківщини навколо обласного центру. Межує з Галицьким районом на півночі, Коломийським та Надвірнянським на півдні, Тлумацьким на сході, Богородчанським на південному заході, на північному сході є невелика смуга межі з Тернопільською областю. Район розташований в межах Східноєвропейської платформи (Волино-Подільське плато). Районним центром є м. Тисмениця.

Загальна площа району становить 73,6 тис. га або 5 відсотків від території Івано-Франківської області.

^ Клімат району помірно-континентальний. Середні температури липня

+ 18ºС, січня – -5ººС.

Середня річна кількість опадів 600-800 мм. Сніговий покрив нестійкий (40-78 днів).

На території району чергуються луги і широколистяні ліси, що мають в основному два яруси. В першому ярусі зустрічається ясен, явір, клен польовий, у другому – дуб, граб, бук, липа, береза, черемха, черешня.

Ѓрунтовий покрив: світло-сірі, сірі і темно-сірі ґрунти, є значні масиви чорноземів опідзолених і чорноземів вилугованих. В цілому ґрунти району родючі, забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських і лісових угідь.

Одним із важливих природоохоронних завдань є збереження ґрунтового покриву і якості ґрунтів. Найбільшої шкоди ґрунтам завдає водна ерозія. Ступінь еродованості сільськогосподарських угідь коливається до 30-40%. Для охорони земель від змиву і розмиву проводиться будівництво гідротехнічних споруд (берегоукріплення, водорегулюючі вали), створення лісозахисних насаджень, залуження ріллі на схилах крутизною більше 5°.

Рослинність. Ландшафтні та ґрунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Ліси займають 24% території і зосереджені переважно у гірській частині.

Площа земель лісового фонду складає 23,4 тис. га. Інтенсивне використання лісів за останні 200 років призвело до зміни природного ценотичного складу лісових екосистем.

Трав'яна рослинність на території району представлена переважно луками – заплавними, післялісовими та високогірними (полонинами). Строкатість рослинного покриву відображаєтся у складному геоботанічному районуванні.

^ Водні ресурси району представлені поверхневими (річки, ставки, водосховища) та підземними водами. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є атмосферні опади, щорічний об'єм яких складає 11,5 км куб. (11,5 млрд. м куб.). Запаси підземних вод незначні – всього 0,2 км куб.

Переважають річки довжиною менше 10 км. Кількість річок довжиною більше 10 км – 3, понад 100 км – тільки одна: Дністер (1362 км).

Води, які знаходяться нижче земної поверхні, відносяться до підземних вод. За хімічним складом, мінералізацією, вмістом специфічних компонентів та іншими ознаками серед підземних вод області виділяються підземні води питного призначення, мінеральні води, природні розсоли, промислові води.

В Тисменицькому районі є одне родовище підземних вод питного призначення –Черніївське.

До мінеральних вод належать підземні води, які виявляють лікувальну та оздоровчу дію на організм людини, їх лікувальні властивості зумовлюються наявністю розчинених природних газів, специфічного комплексу мінеральних солей та інших хімічних сполук, присутністю мікроелементів. На теренах Тисмениччини виявлено близько 10 проявів і родовищ мінеральних вод різноманітних типів, які, у свою чергу, за хімічними та бальнеологічними показниками поділяються на лікувально-столові та природні столові води.

З 1449 року місто Тисмениця здобуває Магдебурзьке право і починає зростати економічно. В ХV–ХVІІ ст. воно стає одним із значних ремісничих і творчих центрів Прикарпаття. Вигідне географічне розташування міста сприяє його швидкому зростанню сьогодні. У Тисмениці розташовані ВАТ “Хутрофірма “Тисмениця” та СП “Тикаферлюкс”. Це великі, обладнані новою технікою сучасні підприємства, продукція яких широко відома за межами нашої країни. Тут переробляють шкірки кролика, ондатри, куниці, норки та виготовляють широкий асортимент хутрових виробів.

Населення району орієнтовно становить 85,3 тис. осіб.

Найдавніші поселення району – Братківці (1427 р.), Драгомирчани (1378р.), Марківці (1461 р.), Старі Кривотули (1436 р.), Угринів (1440 р.), Черніїв (1404 р.)

Адміністративний поділ району: 1 місто, 2 селища, 49 сільських населених пунктів.

^ 1.2 Земельний фонд Тисменицького району

Земельний фонд Тисменицького району станом на 01.01.2011 складає 73,6 тис. га, з них 40,8 тис. га або 55% займають сільськогосподарські угіддя, 23,4 тис. га або 32% – лісовкриті землі, 9,4 тис. га або 13% – інші землі.

У структурі сільськогосподарських угідь рілля складає 69%, багаторічні насадження – 2%, сіножаті – 6%, пасовища – 15%.

У власності і користуванні громадян знаходиться 28,52 тис. га, в тому числі 0,7 тис. га наданих для ведення селянського (фермерського) господарства, 8,1 тис. га – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 12,4 тис. га – для ведення особистого селянського господарства, 0,7 тис. га – для садівництва, 0,1 тис. га – для городництва, 1,3 тис. га – для сінокосіння і випасання худоби.

У користуванні закладів, установ, організацій є 0,5 тис. га, підприємств промисловості – 0,51 тис. га, підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 1,1 тис. га, закладів оборони – 1,1 тис. га. Установами природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення зайнято 0,1 тис. га.

В Тисменицькому районі в державній власності знаходиться 42,3 тис. га або 58%, у приватній – 31,2 тис. га або 43% від всієї території району.

Територія суші складає 97,1% від загальної площі району. Під водою зайнято 2,1 тис. га (3%), в тому числі під озерами, ставками та штучними водосховищами – 0,7 тис. га.

У ході земельної реформи в районі 16 565 осіб отримали земельну частку (пай). Всього по району розпайовано 13,3 тис. га сільськогосподарських угідь. На даний час фактично виготовлено 25 570 державних актів на земельні частки (паї), що складає 95% від загальної кількості, з яких 24 017 видано громадянам на руки, що складає 89% від загальної кількості. У стадії розробки знаходиться 165 держаних актів на право власності на земельні частки (паї) в Угринівській сільській раді у зв’язку з судовими спорами. Тож на даний час припинено будь-які роботи щодо виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку замість сертифікатів на право на земельну частку (пай) до закінчення провадження у справі. Стримується заміна сертифікатів на державні акти у кількості 691 особа в зв’язку з такими причинами:

- 183 громадяни переоформляють свої права на спадщину;

- 508 громадян нотаріально не переоформили своє право на спадщину (встановлюється спадщина).

У Тисменицькому районі станом на 01.02.2011 власниками земельних часток (паїв) укладено 7116 договорів оренди з орендарями приватних сільськогосподарських агроформувань на загальну площу 5,5 тис га, що становить 47% від розпайованих сільськогосподарських угідь. Укладено договори оренди за строками їх дій на 1-3 роки - 3892 (54,7%), 4-5 – 1683 (23,6%), 6-10 – 594 (8,4%), більше 10 років – 947 (13,0%) договорів. Переважну більшість договорів оренди укладено на термін від 1 до 3 років.

В структурі земельного фонду району землі сільськогосподарських підприємств складають 10,6% території, землі громадян у власності і користуванні – 38,7%, землі лісогосподарських підприємств – 28,3%, землі інших землекористувачів – 22,4%.

Підприємства промисловості, транспорту і зв'язку займають територію площею 25,3 тис. га. Підприємства, організації, установи, навчальні заклади Міністерства оборони України мають у користуванні 1,2 тис га.

В користуванні закладів, установ і організацій знаходиться 0,5 тис. га земель.

Загальна площа земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться в користуванні недержавних сільськогосподарських підприємств, складає 6,7 тис. га.

В районі функціонує 46 фермерських господарств. В їх постійному користуванні перебуває 0,5 тис га, в приватній власності – 0,003 тис. га, в тимчасовому користуванні - на правах оренди – 0,2 тис. га.

Щорічно зростає площа земель, надана громадянам у власність та користування.

Відповідно до рішень сільських, селищних та міських рад громадянами області приватизовано 172 тис. га земель, що становить 93 відсотки. На ці землі громадянам видано 71,5 тис. державних актів (20,1%).

Площа осушених земель становить 23 тис га. З них із закритим дренажем – 22,4 тис. га та 0,4 тис. га – з двобічним регулюванням.

В процесі реформування земельних відносин землі державної власності станом на 01.01.2011 складають 42,3 тис. га (57,5%). Землі приватної власності складають 31,3 тис га (42,5%), та перебувають в оренді – 8,9 тис га (12%).

Вийшли з членів сільськогосподарських підприємств і одноосібно ведуть товарне сільськогосподарське виробництво 55,2 тис. громадян на площі 117 тис. га, що становить понад 17,3% від загальної розпайованої площі сільськогосподарських угідь.

За період земельної реформи у Тисменицькому районі продано земель несільськогосподарського призначення загальною площею 217,45 га на суму 13,43 млн грн. На даний час у приватну власність фізичним особам для здійснення підприємницької діяльності продано 140 земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею 40,8 га на суму 5,37 млн грн, а юридичним особам продано 43 земельні ділянки несільськогосподарського призначення площею 176 га на суму 7,96 млн грн. Від продажу земель до бюджетів надійшло 12,25 млн грн, із них до місцевих бюджетів – 11,02 млн.грн., до державного бюджету – 1,2 млн грн, що дозволило органам місцевого самоврядування вирішити низку проблем, які потребують першочергового розгляду.

Максимальний термін розстрочки, наданий Майданською сільською радою ТзОВ “Ірлюс” згідно з договором купівлі-продажу від 01.08.2007 на суму 1 937,589 тис грн на 5 років (до 01.07.2012) насьогодні сплачено достроково.

На території Тисменицького району здійснюються заходи щодо запровадження конкурентних умов набуття прав на земельні ділянки. В результаті проведеної роботи в області продано одну вільну від забудови земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва рекламного комплексу щодо реклами надмогильних пам’ятників загальною площею 0,03 га за межами населеного пункту с. Драгомирчани на суму 12 800 грн. Порядок проведення аукціону було здійснено на підставі Положення “Про порядок підготовки та проведення земельних аукціонів з продажу вільних від забудови земельних ділянок несільськогосподарського призначення та право їх оренди на території Тисменицького району за межами населених пунктів” від 12.06.2009 № 441 зареєстровано в Тисменицькому районному управлінні юстиції від 19.06.2009 № 2/202.

Брак коштів в місцевих бюджетах для виготовлення пакета документів на земельну ділянку для продажу або продажу права на їх оренду на земельних торгах (аукціонах) змушує органи місцевого самоврядування утримуватись від подання інформації про перелік вільних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах (аукціонах) та всіма шляхами оходити земельні аукціони. Пітвердженням є земельна ділянка, яка виставлялася як продаж права на її оренду в с.Ганнусівка пл. 2,0136 га, вартістю 117 тис/ грн. Аукціон не відбувся у зв’язку з високою стартовою ціною, і сільська рада, яка вклала значну кількість коштів на підготовку лоту для продажу, на аукціоні понесла збитки.

На сьогодні оцінку земель проведено в усіх населених пунктах Тисменицького району. Розпочаті роботи щодо поновлення технічної документації з нормативної грошової оцінки в м.Тисмениця, с-ще Лисець, с.Драгомирчани та с.Ямниця.

^ 1.3 Проблеми реформування земельних відносин

Основними проблемами, що гальмують реформування земельних відносин в Тисменицькому районі, є:

- невиконання графіків проведення робіт із розмежування земель державної та комунальної власності та інвентаризації земель сіл, селищ, міст;

- обмеженість обсягів здійснення заходів з охорони земель;

- незабезпечення встановлення меж земель природнозаповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, прибережних захисних смуг;

- відсутність в сільськогосподарських підприємствах проектів землеустрою щодо забезпечення еколого–економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь;

- потреба в коригуванні меж сільських населених пунктів;

- відсутність проектів формування та встановлення меж селищ і міст;

- часткове посвідчення правовстановлюючими документами права користування землями водного фонду та лісогосподарського призначення;

- невідповідне фінансове забезпечення з реалізації заходів земельної реформи;

- недостатнє залучення інвестицій та впровадження прогресивних технологій.

Поряд із регіональними чинниками на реформування земельних відносин значною мірою впливають фактори недосконалості чинного в державі законодавства, зокрема:

- неузгодженість законодавчої та нормативної бази;

- недосконалість державної статистичної звітності;

- відсутність дієвої системи державного управління земельними ресурсами;

- відсутність державних програм щодо регулювання земельних відносин та охорони земель.

^ 2. Головна мета та завдання програми

Сучасний стан розвитку земельних відносин в районі вимагає розробки прогнозів та програм стратегічного характеру.

Враховуючи вищевикладене, управлінням земельних ресурсів у Тисменицькому районі розроблено Програму розвитку земельних відносин у Тисменицькому районі до 2020 року (далі - Програма). Метою Програми є визначення та реалізація основних напрямів державної політики, визначених Концепцією державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р), Державною цільовою програмою розвитку українського села до 2015 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 № 1158) та спрямованих на удосконалення земельних відносин, створення сприятливих умов для сталого розвитку землекористування міських і сільських територій, дасть змогу розв'язати більшість соціально-економічних та екологічних проблем міського і сільського землекористування району, створити стабільний ринковий механізм регулювання земельних відносин і формування інвестиційно-привабливого землекористування, сприяння розв'язанню екологічних та соціальних проблем села, розвитку землеустрою та економічного регулювання землекористування, конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, охорони та підвищення родючості ґрунтів, збереження природних цінностей агроландшафтів, що базуються на ґрунтозахисній і землеохоронній концепції реформування й удосконалення землекористування.

Основні напрямки реалізації Програми розроблені з урахуванням вимог земельного законодавства.

Ґрунтозахисна та землеохоронна спрямованість заходів, передбачених Програмою з використання земельних ресурсів і розвитку земельних відносин, повинна призвести до запровадження раціонального екологоврівноваженого й екологобезпечного землекористування.

Отже, концептуальні питання вдосконалення земельних відносин мають бути тісно пов’язані з адміністративно-територіальною реформою, соціально-економічною, екологічною політикою держави і спрямовані на підвищення життєвого добробуту населення.

^ 3. Пріоритетні напрями здійснення державної політики у сфері розвитку земельних відносин в Тисменицькому районі на період

до 2020 року та шляхи її реалізації

Головним пріоритетом здійснення державної політики у сфері розвитку земельних відносин в Тисменицькому районі на період до 2020 року є здійснення економічних реформ на цьому етапі, відповідно до Стратегії економічного і соціального розвитку України через розширення і вдосконалення нормативно-правового забезпечення, формування певних інституційних засад і посилення державної підтримки розвитку земельної реформи та впровадження заходів з охорони земель.

Основними шляхами реалізації державної політики в Тисменицькому районі є:

1. Персоніфікація обліку всіх власників і користувачів земельних ділянок.

2. Державна реєстрація речових прав власників на земельні ділянки та нерухоме майно, яке розташоване на них.

3. Впровадження ефективної системи заходів з раціонального використання та охорони земель.

4. Повна інвентаризація земельного фонду області.

5. Комплексна оцінка земель (бонітування ѓрунтів, економічна, нормативна та експертна).

6. Організація робіт із розмежування земель державної та комунальної власності органами місцевого самоврядування з допомогою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

7. Завершення робіт з формування (уточнення) меж населених пунктів.

8. Формування та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду.

9.Проведення робіт щодо встановлення меж територій лісогосподарського призначення, земель водного фонду, встановлення прибережних захисних смуг, зон особливого використання земель.

10. Розвиток ринкових земельних відносин.

11. Складання спеціальних тематичних карт, атласів стану використання земель.

12. Підвищення ефективності громадського контролю за прийняттям органами виконавчої влади та місцевого самоврядування рішень щодо регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель.

^ 4. Очікувані результати виконання Програми

Здійснення заходів, передбачених Програмою, дасть змогу досягти сталого розвитку землекористування, зокрема:

підвищити ефективність та екологічну безпеку використання суспільством земельних ресурсів;
здійснити раціоналізацію (оптимізацію) землекористування та створити інвестиційно-привабливе і стале землекористування;
збільшити надходження від платежів за землю в бюджети всіх рівнів;
запровадити повноцінний ринок земель;
підвищити ефективність оренди землі, особливо в сільському господарстві.

^ 5. Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.

^ 6. Обґрунтування заходів передбачених Програмою

Розвиток земельних відносин передбачається на основі комплексу взаємопов’язаних та хронологічно узгоджених заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем регулювання та управління земельними ресурсами. На цьому етапі передбачається (додаток № 1):

1. Проведення інвентаризації земель.

2.Формування територій і встановлення меж адміністративно- територіальних одиниць та меж населених пунктів.

3. Розмежування земель.

4. Актуалізація грошової оцінки земель населених пунктів та визначення грошової оцінки за межами населеного пункту.

5. Коректування матеріалів ґрунтових обстежень земель сільськогосподарського призначення.

6. Розвиток ринку землі.

7. Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.

8. Встановлення меж земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення та водоохоронних зон, прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів.

9. Розробка проектів та проведення робіт з врахуванням заходів по охороні земель.

^ 6.1 Інвентаризація земель

Одним із важливих заходів земельної реформи та перетворення земель на потужний ресурс соціально-економічного розвитку району є здобуття достовірних та повних відомостей щодо площі, складу та якісних характеристик земель, землекористувачів та землевласників (юридичних та фактичних), врегулювання суміжних меж. Достовірні дані про площі, межі, склад угідь та конфігурацію земельних ділянок надають можливість прогнозувати використання земель, передбачати надходження, обґрунтовано нараховувати земельний податок, сприяти здійсненню раціональної політики у сфері формування ринку землі. Важливо знати, які земельні ділянки не використовуються, або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням, всупереч вимогам земельного та природоохоронного законодавства. Засобом набуття таких знань служить інвентаризація.

Метою проведення інвентаризації земель є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, ефективного та об’єктивного оподаткування.

Враховуючи інтенсивний в останні роки рух земельних ділянок (зміну землевласників чи землекористувачів, форм власності, цільового призначення), вкрай необхідним є завершення найближчим часом їх інвентаризації, оновлення даних інвентаризації попередніх років.

Очікується, що в результаті проведення інвентаризації земель надходження від плати за землю внаслідок уточнення інформаційної бази оподаткування збільшаться на 20 – 30%.

^ 6.2 Формування територій і встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць та меж населених пунктів

Нові форми земельних відносин зумовлюють необхідність зміни територіального землеустрою, який у сучасних умовах повинен забезпечити функціонування всіх галузей економіки, удосконалення раціональної системи сталого землекористування, достовірності встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів створюють територіальні умови для самостійного вирішення міською, сільськими, селищними радами усіх питань місцевого життя за законодавством України та повної економічної самостійності.

Насьогодні існуючі межі міст, селищ та сіл зазнали значних змін, які відбулися в процесі реалізації колишніх генеральних планів і не відповідають дійсності. Це має негативний вплив на розвиток населених пунктів та формування адекватної системи оподаткування.

Для усунення цієї проблеми програмою передбачається реалізація головних завдань щодо подальшого реформування земельних відносин у містах та інших населених пунктах шляхом обґрунтованого формування територій та встановлення і зміни меж населених пунктів.

^ 6.3 Розмежування земель державної та комунальної власності

Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.

Цей захід здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, органів виконавчої влади розробляються землевпорядними організаціями.

Проекти розмежування земель державної та комунальної власності визначають:

- місцерозташування і розмір земельних ділянок, які залишаються в державній власності, за категоріями земель;

- місцерозташування і розмір земельних ділянок комунальної власності територіальної громади за категоріями земель;

- правове, організаційне і фінансове забезпечення, строки реалізації та економічну, соціальну й екологічну ефективність розмежування земель державної та комунальної власності.

^ 6.4 Актуалізація грошової оцінки земель населених пунктів та визначення грошової оцінки за межами населеного пункту

Використання землі в Україні є платним. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

В основному масова грошова оцінка виконується за державним замовленням для цілей оподаткування. Вона детермінує ставки платежів до бюджету і розміри компенсації власникам землі та землекористувачам.

Грошова оцінка землі дасть можливість органам місцевого самоврядування, поряд з нормативно-організаційними методами управління розвитком територій, реалізувати свої регулятивні повноваження на підставі створення економічних умов і стимулів раціонального використання земель, створити необхідні умови для формування фінансово-економічної бази за рахунок справляння плати за землю.

Грошова оцінка і ціна земельної ділянки встановлюється залежно від виду користування, зручності місця розташування, від ступеня окультуреності кожної земельної ділянки та інфраструктурного облаштування території. Об'єктивне оподаткування і ціни на земельні ділянки сприятимуть нормальним земельним відносинам і отриманню стабільних доходів власниками землі і землекористувачами та державою в цілому, що виправдовує затрати на виконання і уточнення грошової оцінки.

Проведення нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів, а також її актуалізація (поновлення) сприяє збільшенню надходжень до бюджетів різних рівнів від сплати орендної плати та земельного податку.

^ 6.5 Коректування матеріалів ґрунтових обстежень земель сільськогосподарського призначення

Однією з важливих складових охорони і раціонального використання земель є їх якісний облік. Ведення якісного обліку землі вимагає періодичного поновлення даних про природні властивості ґрунтів, агрохімічну характеристику, товщину гумусового горизонту, вміст гумусу і рухомих поживних речовин, засоленість, кислотність, перезволоженість, забруднення продуктами хімізації та інше. За цими даними проводиться розміщення сільськогосподарського виробництва, аналіз використання землі, планування врожайності культур, оцінка результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.

Ґрунтові обстеження, проведені на початку 80-х років минулого століття, не відповідають сучасному стану ґрунтового покриву і не задовольняють вимоги життєдіяльності.

Зважаючи на реальне становлення ринку земель сільськогосподарського призначення, слід особливу увагу звернути на проведення повторного туру ґрунтового обстеження. За його результатами буде проведено нове бонітування та економічна оцінка земель, що дасть можливість максимально об’єктивно провести експертну грошову оцінку земельної ділянки.

^ 6.6 Розвиток ринку землі

Розвиток ринку землі на сучасному етапі передбачає здійснення заходів з використанням правових і економічних важелів регулювання ринкових земельних відносин на засадах поєднання суспільних і приватних інтересів, законності і прозорості проведення земельної реформи. З цією метою передбачається розроблення і здійснення заходів щодо створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів у сферу торговельного, готельного, транспортного та іншого бізнесу, капітального будівництва, облаштування територій, реконструкції неефективних виробництв шляхом надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у довгострокову оренду з правом продовження строків користування земельною ділянкою або з правом її викупу.

Регулювання забудови, підвищення цінностей землі буде здійснюватись переважно економічними методами, насамперед шляхом диференціювання земельного податку, пільгового кредитування тощо. У процесі реалізації регіональної програми потрібно здійснити земельно-кадастрову інвентаризацію території населених пунктів, формування їх раціональних меж, завершити роботи із встановлення меж міста і селищ, розмежувати землі державної і комунальної власності.

В практиці застосування законодавства сьогодні виникають питання про те, які органи – ради чи державні адміністрації – мають здійснювати продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, і до яких бюджетів будуть надходити кошти від цього продажу. Створення ринку землі буде сприяти стабільності надходження коштів від її продажу та податку на землю. Отримання цього доходу дасть змогу органам місцевого самоврядування спрямовувати кошти на здійснення програм соціально-економічного розвитку, розширити базу оподаткування та збільшити фінансування соціальних потреб. Крім того, кошти від продажу земельних ділянок можуть стати основним джерелом фінансування з місцевих бюджетів робіт, передбачених Програмою.

^ 6.7 Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь

Проекти розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

6.8 Встановлення меж земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення та водоохоронних зон, прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів

Проведення таких робіт дасть можливість визначити землі природно-заповідного фонду, історико-культурного призначення та земель водоохоронних зон, прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів, що забезпечить захист земель від негативного і еколого-небезпечного впливу та ліквідує наслідки порушення земельного законодавства органами місцевого самоврядування.

^ 6.9 Розробка проектів та проведення робіт з врахуванням заходів по охороні земель

Проведення таких робіт дасть можливість систематизувати правові, організаційні, економічні, технологічні та інші заходи, спрямовані на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ѓрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

До переліку робіт можна включити:

складання робочих проектів на будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд;
складання робочих проектів щодо консервації, залуження, заліснення, поліпшення сільськогосподарських угідь;
проведення інвентаризації деградованих і малопродуктивних земель;
проведення робіт щодо вилучення з інтенсивного обробітку деградованих та малопродуктивних земель;
проведення робіт щодо поліпшення сільськогосподарських угідь;
створення лісових насаджень на неугіддях та у бассейнах річок;
проведення інвентаризації порушених земель;
проведення рекультивації порушених земель;
будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд та інші види робіт.

Перелік заходів,

обсяги та джерела фінансування Програми

Назва замовника: Управління Держкомзему у Тисменицькому районі

Назва програми: Програма розвитку земельних відносин у Тисменицькому районі на період до 2020 року

№ п/п	Назва заходу	Одиниця обсягу, га, шт	^ Вартість грн/га, грн/шт	Загальний обсяг на період до 2020 року га, шт	Загальна вартість, млн грн	Заплановано виконати на 2011-2020 роки
						в т.ч. за джерелами фінансування, млн грн
						районний бюджет	міський, селищний, сільський бюджети	інші	Державний бюджет
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Проведення інвентаризації земель	га	80	73 628,4	5,89	0,884	2,945	0,884	1,177
2	Формування територій і встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць та меж населених пунктів	га	105	1852	0,194	0,039	0,155	–	–
3	Винесення меж населених пунктів (в натурі)	га	47	31 018,22	1,458	0,219	0,729	0,219	0,291
4	Розмежування земель	га	120	73 628,4	8,835	1,325	4,418	1,325	1,767
5	Актуалізація грошової оцінки земель населених пунктів та визначення грошової оцінки за межами населеного пункту	шт.	25	42 610,18	1,065	0,16	0,533	0,16	0,212
6	Коректування матеріалів ґрунтових обстежень земель сільськогосподарського призначення	га	850	40820	34,697	5,205	17,349	5,205	6,938
7	Розвиток ринку землі	шт.	10 000	11	0,11	0,033	0,077	–	–
8	Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь	шт/га	98	5/500	0,049	–	–	0,049	–
9	Встановлення меж земель природо-заповідного фонду;	га	80	9378,7	0,75	0,113	0,45	–	0,187
10	Встановлення меж історико-культурного призначення;	га	80	240,1	0,019	0,003	0,011	–	0,005
11	Встановлення меж земель оздоровчого та рекреаційного призначення;	га	80	1500,1	0,12	0,018	0,072	–	0,03
12	Встановлення меж земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів;	га	150	143	0,021	0,003	0,011	0,003	0,004
13	Розробка проектів та проведення робіт з врахуванням заходів охорони земель	га	2500	7500	18,75	2,813	3,75	12,188	–
	ВСЬОГО:				71,958	10,815	31,145	20,033	9,665

Розрахунковий прогноз

потреби в коштах на проведення розвитку

земельних відносин у Тисменицькому районі

з 2011 по 2020 роки (щорічно)