Тема №4 Поняття причин І умов злочинності в кримінології

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Поняття детермінації .
3. Значення вивчення причинності
4. Класифікація причин та умов злочинності
Суб'єктивні фактори
За рівнем функціонування виділяють причини й умови
За змістом і способом дії
Подобный материал:
Тема №4

Поняття причин і умов злочинності в кримінології

1. Поняття причин та умов злочинності.

Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основ­ними елементами предмета науки кримінології. Проблема причинності має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є на­слідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією пробле­мою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки.

У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, припини й умови, фактори злочинності. Причинність є однією з форм детермінації.

Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є поняття "причини". Етимологічне слово "причина" пов'язане з дієсловом "чинити", "учинити" та вважається сино­німом (як дієслово) слова "робити", "творити", "виробляти".

Причина злочинності - це соціально-психологічні об­ставини, що безпосередньо породжують і відтворюють зло­чинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємозв'язку явищ.

Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності — це явища, котрі без­посередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існу­ванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинного зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочинності.

^ 2. Поняття детермінації .

Детермінація - найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами.

Відповідно: детермінант — визначальний, детермінувати — визначати, зумовлювати, детермінація -процес визначення, зумовлення.

Процес детермінації злочинності є складною взаємодією різних форм зв'язків:
  • функціональних;
  • статистичних;
  • зв'язків стану;
  • причинних .

^ 3. Значення вивчення причинності

Значення вивчення причинності полягає в тому, що:
  • причинне пояснення розкриває "механізм" явища, тобто вказує на те, які процеси проходять у суспільстві та природі та як вони впливають на злочинність, в яких конкретних умовах
    вона може виникнути, які існують супутні та протидіючі їй сили;
  • передумовою правильного вирішення проблеми при­чинності в кримінології є розуміння причинного зв'язку як об'єктивної категорії, що відображає реальні процеси взаємо­
    дії явищ дійсності;
  • причиновий зв'язок не просто характеризує послідовність і регулярність подій, а відображає їхній закономірний характер.

Причиновий зв'язок має предметний зміст, який визначається системою зв'язків і відносин, які й характеризують специфічну форму його прояву. Кожній сфері відносин відповідають свої особливі закономірні зв'язки, специфічні форми детермінації.

Існує три основні закони причинно-наслідкового зв'язку:
  1. рівність причини та наслідку;
  2. однозначність їхніх складових елементів;

3) однопорядковість зв'язку між ними.

^ 4. Класифікація причин та умов злочинності

У кримінологічній літературі класифікація причин й умов злочинності здійснюється за декількома критеріями:
  • за природою;
  • за рівнем функціонування;
  • за змістом і способом дії;
  • за джерелами.

За природою причини й умови поділяються на: - об'єктивні,

• суб'єктивні.

Об'єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать: стан екології, економіки, соціальний лад, спадковість, клімат та ін. Що стосується злочинності загалом, як об'єктивні її причини постають конкретні суперечності су­спільного буття, економічних і соціальних відносин людей. Об'єктивні умови - це недоліки організаційного й технічного порядку, що підтримують, пожвавлюють дію суб'єктивних і об'єктивних причин злочинності.

^ Суб'єктивні фактори охоплюють все особистісне , що залежить від волі людини: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. А. Зелінський вважає, що до суб'єктивної детермінанти поведінки обов'язково належать також не свідомі елементи психіки людини, її психічне здоров'я, а спадкові особливості. До суб'єктивних причин від­носяться елементи соціальної психології, що суперечать моралі та проявляються у викривлених потребах, інтересах, установках, меті, які призводять до скоєння злочинів. Суб'єктивні умови -це демографічні та соціально-психологічні особливості населення.

^ За рівнем функціонування виділяють причини й умови:

- загальні для всієї злочинності;

- особливі для різних видів злочинів (за їх кримінально-правовою характеристикою, за колом осіб, що їх скоїли та ін.);

- поодинокі для певних злочинів.

^ За змістом і способом дії:
  • загальні причини й умови ті, що впливають на всю злочинність, тобто стосуються всіх процедур у злочинності: зрос­тання, скорочення, структурних змін тощо. Вони можуть бути:
  • економічними;
  • ідеологічними;

- організаційними;

- правовими тощо;

- особливі криміногенні обставини:

- причини та умови конкретних видів злочинів за об'єктом зазіхання можуть об'єднуватись у великі групи - причини й умови корисливих, насильницьких, посадових злочинів тощо;
  • причини та умови умисних і необережних злочинів;
  • причини й умови первинної та рецидивної злочинності;

- причини й умови злочинності неповнолітніх, що мають специфічний характер, беручи до уваги психофізіологічні особ­ливості цієї категорії злочинців тощо;

- причини й умови конкретних поодиноких злочинних дій різноманітні. Лише частина з них може розглядатись як типові й такі, що підлягають певній систематизації. Незважаючи на це, хоч і умовно, вони можуть бути розмежовані на декілька груп:
  • причини й умови, пов'язані з матеріальним станом і умова­ ми життя осіб, які скоїли злочин;
  • пов'язані з моральним формуванням особи, з особливо­стями соматичного та психічного стану;

- причини й умови, що випливають з певної життєвої ситуації та поведінки потерпілого.

За джерелами причини й умови бувають:
  • внутрішні - суперечності, що притаманні певному суспільству,
  • зовнішні - негативний уплив з боку інших.