Тема №4 Поняття причин І умов злочинності в кримінології
| Вид материала | Документы |
- Тема №1 Поняття, предмет, методи та система кримінології, 76.7kb.
- Тема №2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан в Україні, 19.87kb.
- План: Детермінанти злочинності. Види зв язків у кримінологічній детермінізації. Причинність, 1069.76kb.
- Лекція №6 Зміна умов трудового договору Поняття «зміни умов трудового договору», 122.4kb.
- План: I введення Людина у природі II основна частина, 127.54kb.
- Езпечення активної протидії дитячій злочинності, на виконання Програми профілактики, 108.25kb.
- Миколаївський комплекс національного університету, 1191.8kb.
- Поняття інвестицій, 74.41kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Карпов Никифор, 2387.43kb.
- 1 Поняття та сутність співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю, 188.3kb.
Тема №4
Поняття причин і умов злочинності в кримінології
1. Поняття причин та умов злочинності.
Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмета науки кримінології. Проблема причинності має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією проблемою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки.
У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, припини й умови, фактори злочинності. Причинність є однією з форм детермінації.
Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є поняття "причини". Етимологічне слово "причина" пов'язане з дієсловом "чинити", "учинити" та вважається синонімом (як дієслово) слова "робити", "творити", "виробляти".
Причина злочинності - це соціально-психологічні обставини, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємозв'язку явищ.
Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності — це явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинного зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочинності.
^ 2. Поняття детермінації .
Детермінація - найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами.
Відповідно: детермінант — визначальний, детермінувати — визначати, зумовлювати, детермінація -процес визначення, зумовлення.
Процес детермінації злочинності є складною взаємодією різних форм зв'язків:
- функціональних;
- статистичних;
- зв'язків стану;
- причинних .
^ 3. Значення вивчення причинності
Значення вивчення причинності полягає в тому, що:
- причинне пояснення розкриває "механізм" явища, тобто вказує на те, які процеси проходять у суспільстві та природі та як вони впливають на злочинність, в яких конкретних умовах
вона може виникнути, які існують супутні та протидіючі їй сили;
- передумовою правильного вирішення проблеми причинності в кримінології є розуміння причинного зв'язку як об'єктивної категорії, що відображає реальні процеси взаємо
дії явищ дійсності;
- причиновий зв'язок не просто характеризує послідовність і регулярність подій, а відображає їхній закономірний характер.
Причиновий зв'язок має предметний зміст, який визначається системою зв'язків і відносин, які й характеризують специфічну форму його прояву. Кожній сфері відносин відповідають свої особливі закономірні зв'язки, специфічні форми детермінації.
Існує три основні закони причинно-наслідкового зв'язку:
- рівність причини та наслідку;
- однозначність їхніх складових елементів;
3) однопорядковість зв'язку між ними.
^ 4. Класифікація причин та умов злочинності
У кримінологічній літературі класифікація причин й умов злочинності здійснюється за декількома критеріями:
- за природою;
- за рівнем функціонування;
- за змістом і способом дії;
- за джерелами.
За природою причини й умови поділяються на: - об'єктивні,
• суб'єктивні.
Об'єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать: стан екології, економіки, соціальний лад, спадковість, клімат та ін. Що стосується злочинності загалом, як об'єктивні її причини постають конкретні суперечності суспільного буття, економічних і соціальних відносин людей. Об'єктивні умови - це недоліки організаційного й технічного порядку, що підтримують, пожвавлюють дію суб'єктивних і об'єктивних причин злочинності.
^ Суб'єктивні фактори охоплюють все особистісне , що залежить від волі людини: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. А. Зелінський вважає, що до суб'єктивної детермінанти поведінки обов'язково належать також не свідомі елементи психіки людини, її психічне здоров'я, а спадкові особливості. До суб'єктивних причин відносяться елементи соціальної психології, що суперечать моралі та проявляються у викривлених потребах, інтересах, установках, меті, які призводять до скоєння злочинів. Суб'єктивні умови -це демографічні та соціально-психологічні особливості населення.
^ За рівнем функціонування виділяють причини й умови:
- загальні для всієї злочинності;
- особливі для різних видів злочинів (за їх кримінально-правовою характеристикою, за колом осіб, що їх скоїли та ін.);
- поодинокі для певних злочинів.
^ За змістом і способом дії:
- загальні причини й умови ті, що впливають на всю злочинність, тобто стосуються всіх процедур у злочинності: зростання, скорочення, структурних змін тощо. Вони можуть бути:
- економічними;
- ідеологічними;
- організаційними;
- правовими тощо;
- особливі криміногенні обставини:
- причини та умови конкретних видів злочинів за об'єктом зазіхання можуть об'єднуватись у великі групи - причини й умови корисливих, насильницьких, посадових злочинів тощо;
- причини та умови умисних і необережних злочинів;
- причини й умови первинної та рецидивної злочинності;
- причини й умови злочинності неповнолітніх, що мають специфічний характер, беручи до уваги психофізіологічні особливості цієї категорії злочинців тощо;
- причини й умови конкретних поодиноких злочинних дій різноманітні. Лише частина з них може розглядатись як типові й такі, що підлягають певній систематизації. Незважаючи на це, хоч і умовно, вони можуть бути розмежовані на декілька груп:
- причини й умови, пов'язані з матеріальним станом і умова ми життя осіб, які скоїли злочин;
- пов'язані з моральним формуванням особи, з особливостями соматичного та психічного стану;
- причини й умови, що випливають з певної життєвої ситуації та поведінки потерпілого.
За джерелами причини й умови бувають:
- внутрішні - суперечності, що притаманні певному суспільству,
- зовнішні - негативний уплив з боку інших.