Тема №2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан в Україні
Вид материала | Документы |
- Онкович Г. В. Медіаосвіта в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку, 107.75kb.
- Тема: Історія розвитку І сучасний стан психології, 331.93kb.
- Тема 6: історія І сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в україні, 519.38kb.
- А.І. Постельняк, методист центру координації діяльності методичних кабінетів (центрів), 3022.12kb.
- Рства бібліотека сучасний стан та проблеми розвитку дистанційної освіти в Україні, 280.31kb.
- Центр політико-правових реформ, 660.87kb.
- Безпека життєдіяльності І охорона здоров'я дітей та молоді XXI сторіччя: сучасний стан,, 289.14kb.
- Студенніков І., Ткаченко В. Інституційна інфраструктура регіонального розвитку в Україні:, 199.99kb.
- Тема №4 Поняття причин І умов злочинності в кримінології, 54.54kb.
- Робоча програма навчання фахівців з питань управління активами Вcтупна тема, 118.29kb.
ТЕМА №2.
Історія становлення кримінології та її сучасний стан в Україні
1. Основні періоди розвитку кримінології
Задля глибокого вивчення будь-якої науки, і кримінології також, необхідно засвоїти не тільки сучасне становище розвитку науки, а й дослідити початки її становлення, основні етапи розвитку, засадничі ідеї, концепції та погляди. Починаючи зі стародавніх часів, проблеми існування злочинності й заходи боротьби з нею привертали увагу філософів, юристів і представників інших галузей знань.
Одна з найпоширеніших класифікацій кримінологічної думки відокремлює три основних періоди розвитку науки:
- класичний (із другої половини XVIII ст. до останньої третини XIX ст.);
- позитивістський (з останньої третини XIX ст. до 20-х рр.XX ст.);
- сучасний від 30-х рр. XX ст. дотепер7.
Класичний період кримінології випливає безпосередньо з ідейних течій просвітництва періоду переходу від феодалізму до капіталізму. Він передував, а потім супроводжував перетворення в державному, суспільному та духовному житті, що зумовлювалися буржуазно-демократичними революціями в Європі. Під класичною школою кримінології слід розуміти систему ідей про злочини й боротьбу з ними, що сформувались у межах, так званої, класичної школи кримінального права, котру заснував Ч. Беккарія з Мілана. Основні положення свого вчення він сформулював у праці "Про злочини і покарання".
Від науки класичного періоду позитивістська кримінологія відрізнялася широким застосуванням статистичних та інших фактичних даних про вчинені злочини. Позитивістська кримінологія розвивалась у двох основних напрямах - біологічному
й соціологічному. Незважаючи на суттєву відмінність поглядів крайніх представників цих напрямів, межа між ними з часом дещо розмилась і відбулося взаємне проникнення, що проявилося, зокрема, у появі психологічних теорій кримінології.
На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба у ґрунтовних кримінологічних теоріях та побудовах виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним із крайніх проявів зла та потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції.
Варто підкреслити, що ще до виникнення кримінології як науки питання запобігання злочинам були об'єктом зацікавленості багатьох вчених, починаючи від античних часів.