Geum.ru

Становлення в Україні підприємницької діяльності відбувається в складних соціально-економічних умовах

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2
. У 2004р. виробництво валової продукції тваринництва залишилося практично на рівні попереднього року (99,9%), у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах відбулося його зростання на 5,3%, у господарствах населення – скорочення на 2,2%. Виробництво основних видів тваринницької продукції за 2004р. характеризується такими даними.

Таблиця № 7.3

Виробництво основних видів тваринницької продукції за 2004рік

 
Всі категорії

господарств
Сільсько-

господарські

підприємства
Господарства населення
Частка господарств населення у загальному виробництві, %

 

2004р.
2004ру % до 2003р.
 

2004р.
2004р.

у % до 2003р.
 

2004р.
2004р.

у % до 2003р.
 

2003р.
 

2004р.

Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі), тис. т
2387,4
90,8
750,2
93,7
1637,2
89,5
69,5
68,6

Молоко, тис. т
13740,8
100,6
2532,0
94,5
11208,8
102,1
80,4
81,6

Яйця, млн. .шт.
11944,0
104,1
5517,5
109,5
6426,5
99,8
56,1
53,8

Вовна, т
3176
94,7
767
84,4
2409
98,6
72,9
75,9


У 2002-2003 роках також намітилась позитивна тенденція щодо збільшення обсягів державної підтримки села. В минулому році вперше було забезпечено 100-відсоткове фінансування заходів, передбачених бюджетом.

В держбюджеті 2004 року загальні обсяги видатків на аграрний сектор зросли порівняно з 2001 роком у 2,1 рази, у тому числі для фінансування цільових сільськогосподарських програм - у 2,5 рази.

Серед важливих напрямів державної підтримки сільського господарства слід відзначили, зокрема, запровадження пільгового кредитування та оподаткування галузі. Позитивну роль для активізації кредитування підприємств АПК зіграло запровадження на 2004 рік часткового здешевлення кредитних ставок за довготерміновими кредитами за рахунок коштів державного бюджету. За І квартал 2004 року комерційними банками було надано більше 100 млн. грн. довготермінових кредитів, більшість з яких спрямовується на закупівлю сільськогосподарської техніки. За рахунок запровадження фіксованого сільськогосподарського податку та спеціального режиму справляння ПДВ така опосередкована державно підтримка становить в межах 3,4 млрд. грн. За обсягами вона у 1,7 разів більша ніж загальні видатки державного бюджету на 2004рік для фінансування потреб АПК.

З метою підтримки конкурентоспроможності вітчизняного виробника у 2004 році було здійснено концентрацію видатків державного бюджету на найбільш важливих напрямах агропромислового виробництва: підтримка виробництва зерна, розвитку тваринництва, забезпеченні виробників сільськогосподарською технікою, мінеральними добривами, розвитку садівництва, виноградарства тощо. Загалом, за рахунок бюджетних коштів у 2004 році фінансується 17 держаних та 23 галузевих цільових програм на суму 1262,8 млн. грн. Через дефіцит фінансових ресурсів в більшості випадків з державного бюджету виділяється на виконання визначених законодавством програм лише 20-30 відсотків до потреби. У цілому у 2004 році вимоги законодавства України щодо підтримки АПК виконуються не повністю.

Здобутком аграрної політики уряду також стало збільшення міжнародної фінансової і технічної допомоги, яка надається в рамках міжнародних угод. Уряд вживає заходів щодо її дієвості. Завдяки підтримці Агентства з міжнародного розвитку США буде видано 1,8 млн. державних актів на землю. На прискорення земельної реформи передбачено кредит Світового Банку розміром майже 200 млн. дол. США. Проте ратифікацію цього Угоди на цей проект парламент відхилив. З наступного року буде розгорнута програма Світового Банку щодо фінансування села обсягом 250 млн. дол. США. Значну технічну допомогу Україна отримує також від урядів Канади, Великобританії, Німеччини, Данії, Голландії.

Водночас в аграрній сфері мали місце і суттєві проблеми. У 2002 році суттєво уповільнились темпи росту виробництва продукції сільського господарства, а в 2003 році падіння її становило 10,2 відсотки. Біля половини аграрних підприємств залишаються збитковими. Зазначені негативні тенденції пояснюються недостатнім рівнем притоку інвестицій, низьким рівнем платоспроможного попиту населення, негативними проявами природних монополій, недосконалістю фінансово-кредитної системи та механізмів захисту внутрішнього ринку. Середньомісячна оплата праці сільськогосподарських виробників відстає від середнього рівня по Україні більш ніж в 2 рази, а в порівнянні з промисловістю майже в 3 рази. На 11 травня 2004 року заборгованість заробітної плати в агарному секторі становить 251,6 млн. грн. і порівняно з початком року збільшилась по діючих підприємствах на 14 млн. грн. (на 5,9 відсотка). Також загострюються проблеми мізерних розмірів селянських пенсій.

Не подолано багатократне відставання сільської місцевості в наявності основних життєзабезпечующих чинників: медичного, побутового, торговельного, транспортного обслуговування, освіти, культури тощо. Рівень безробіття на селі є найвищим серед сфер зайнятості.


ВИСНОВКИ


Підприємництво в Україні вже має свою історію, певний досвід. Його слід розглядати як самостійну, ініціативну , систематичну діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку. Перехід України до ринкових відносин вимагає в аграрно промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність розвитку сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин в аграрній сфері, свободу підприємництва та конкуренції.

Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання головного засобу виробництва -землі. Тому капітальні вкладення в сільське господарство в першу чергу повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення їх родючості , що обумовить зростання продуктивності землеробства і, зокрема, створення стійкої кормової бази тваринництва.

Перехід аграрного сектора до ринкових відносин породив принципово нові форми господарювання. Не так давно пріоритет надавався державній власності, другорядна роль відводилась кооперативній, приватна власність заперечувалась повністю. Однією з вирішальних передумов переходу до ринку є приватизація власності, що має вплинути на розвиток виробництва.

Ряд законодавчих і нормативних актів, що прийняті останнім часом, сприяють розвитку на селі нових форм господарювання, і кожна з них у процесі конкурентної боротьби може довести свої переваги.

Земельні відносини в Україні регулюються чинними законодавчими актами, згідно з якими запроваджені три рівноправні форми власності. Державна, колективна і приватна.

Саме на приватній формі власності і ґрунтується діяльність селянських /фермерських/ господарств як самостійної юридичної одиниці. Розвиток селянських /фермерських/ господарств повинен стимулюватись вільною конкуренцією на ринку з державними і кооперативними підприємствами, бо його основними завданнями, як відомо, є: виробництво, переробка і збут сільськогосподарської продукції; розвиток підсобної діяльності для раціонального використання природних і трудових ресурсів, земельних угідь, поліпшення їх родючості; участь працею або коштами в соціальному розвитку села, де розташоване фермерське господарство.

Незважаючи на окремі песимістичні виступи, що фермер всіх не нагодує, розвиток селянських /фермерських/ господарств на рівні з великими підприємствами в Україні необхідний, бо на землі має бути господар і вироблена продукція повинна відповідати більш якісним показникам, а для цього потрібно надавати всіляку підтримку фермерам.

Формування ринкових відносин в Україні зосереджується на різноманітності форм власності та конкретних формах її прояву.

Розвиток підприємницької діяльності у великих господарських структурах можна забезпечити шляхом поглиблення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин. В рамках таких структур суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути повністю сільськогосподарські кооперативи , колективні підприємства, фермерські, сімейні господарства, господарські товариства, агрофірми і інші організаційні форми, що будують свою діяльність на приватній і колективно-пайовій формі власності.