Підготовлено доктором економічних наук, професором, завідувачем кафедри економічної кібернетики В. М. Вовком

Вид материала

Документы

Содержание Професійне призначення і умови використання фахівців з економічної кібернетики 2.Мета і завдання випускної роботи магістра 3. Структура, обсяг та вимоги до змісту випускної роботи Перелік умовних позначень Основна частина У другому розділі У третьому розділі Список використаних джерел 4.Правила оформлення випусконої роботи Загальні вимоги. 5. Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел, який наводять у випускній роботі 6. Підготовка до захисту випускної роботи 7.Процедура захисту випускної роботи магістра Кафедра економічної кібернетики БУЛЬБА Остап Тарасович Завідувач кафедри Кафедра економічної кібернетики Спеціальність 8.050102 – “Економічна кібернетика” “ЗАТВЕРДЖУЮ” БУЛЬБІ Остапу Тарасовичу 15 вересня 2006р. Моделювання, фінансовий менеджмент, системи, потенціал підприємства, методи управління, теорія нечіткої логіки. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма з фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним, 308.09kb.
• Програма з фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним, 304.89kb.
• Програма вивчення дисципліни "логіка" Київ -2002 Підготовлено кандидатом філософський, 234.57kb.
• Вірченко Володимир Віталійович кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної, 144.22kb.
• Навчальна програма дисципліни "судова психологія" (для бакалаврів, спеціалістів) Київ, 322.07kb.
• Навчальна програма дисципліни "методика викладання медичної психології" (для магістрів), 247.4kb.
• Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «економічна кібернетика», 387.76kb.
• Програма вивчення дисципліни філософія* київ 2002 Підготовлено доктором політичних, 320.09kb.
• Навчальна програма дисципліни " прикладна психофізіологія та індивідуальний психотренінг, 187.64kb.
• Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», 277.01kb.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра економічної кібернетики


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання випускної роботи магістра

з спеціальності „Економічна кібернетика”


Львів 2006


Підготовлено доктором економічних наук, професором, завідувачем кафедри економічної кібернетики В.М.Вовком.


Затверджено на засіданні кафедри економічної кібернетики (Протокол №2 від 6 вересня 2006 року).


Схвалено Вченою радою економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Протокол №1 від 13 вересня 2006 року)


Вовк В.М.


Методичні вказівки до виконання випускної роботи магістра студентам спеціальності „Економічна кібернетика”


Методичні вказівки призначені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності „Економічна кібернетика” та містять пояснювальну записку, вимоги до виконання магістерської роботи її структури та рекомендації щодо її оформлення результатів досліджень магістранта і порядок захисту магістерської роботи, а також додатки.


© Вовк В.М., 2006.

1. Професійне призначення і умови використання фахівців з економічної кібернетики
   

Магістри і спеціалісти з економічної кібернетики є фахівцями широкого профілю в галузі підготовки і реалізації ефективних управлінських операцій в економічних, економіко-виробничих, фінансових та банківських системах, направлених на вирішення соціально-економічних проблем, використовуючи інструментарій економіко-математичного моделювання і прогресивних комп’ютерних технологій.

Фахівці такого профілю є економістами-аналітиками і їх призначення - виконувати аналітичні роботи в усіх галузях економіки країни, зокрема, економіко-виробничих системах, науково-дослідних і навчальних закладах, інформаційно-обчислювальних і аналітичних установах, органах управління економічною системою для розв’язання задач прогнозування, планування, бухгалтерського обліку, фінансів, комерції, маркетингу, менеджменту, статистики, демографії, соціології, розробки і експлуатації інформаційних систем управління і систем підтримки прийняття рішень, створення програмних продуктів, підготовки кадрів економістів і т.д. Такі фахівці розробляють науково-обгрунтовані рішення стосовно соціально-економічних проблем з врахуванням місця і ролі в суспільстві своєї професійної діяльності. Вони проводять науково-дослідну і педагогічну діяльність, володіють навиками раціонального пошуку і використання науково-технічної інформації, редагують, реферують і рецензують тексти, підготовляють рукописи до публікацї і здійснюють авторський контроль за їх виданням.

Основними сферами їх діяльності є:

• методи прийняття науково-обгрунтованих рішень;
  
• методи системного аналізу об’єктів управління;
  
• методи побудови моделюючих систем для аналізу економічних процесів;
  
• моделювання економічних ситуацій, процесів, задач;
  
• постановка економічних задач і проведення за допомогою комп’ютерних технологій модельних експериментів з метою пошуку розв’язків цих задач;
  
• вибір, вдосконалення та, при необхідності , розробка алгоритмів проведення модельних експериментів;
  
• розробка систем проблемного програмного забезпечення.
  

Загальні кваліфікаційні вимоги до фахової підготовки економістів-аналітиків з економічної кібернетики визначають відповідний рівень їх теоретичних знань, практичних вмінь та навиків для успішного виконання ними своїх професійних обов’язків. Але вищі навчальні заклади повинні гарантувати належну якість професійної підготовки своїх випускників, здатних виконувати вказані обов’язки. У випадку неналежного рівня фахової підготовки своїх випускників вищі навчальні заклади повинні нести визначену законодавством відповідальність.

2.Мета і завдання випускної роботи магістра

Випускна робота магістра за спеціальністю „Економічна кібернетика” підсумовує фахову університетську підготовку випускника за програмою „Економіко-математичне моделювання” за існуючим на сьогодні положенням та стандартами. Магістерська робота є спеціально підготовленим рукописом, виконаним українською мовою, що містить системний виклад проведених студентом теоретичних досліджень, результатів модельних експериментів з обраної теми в галузі економіко-математичного моделювання економічних процесів та ситуацій.

Мета випускної роботи магістра – виявити і поглибити науково-теоретичний рівень підготовки випускника та його вміння вирішувати практичні економічні проблеми, розв’язувати задачі та ситуації на основі методів економіко-математичного моделювання, а саме:

• працювати з науковою та методичною літературою, нормативними та інструктивними матеріалами, критично їх аналізувати;
  
• аналізувати і узагальнювати інформацію, що описує реальний економічний процес чи ситуацію і на її основі здійснювати формальну постановку проблеми;
  
• застосовувати сучасну методику дослідження операцій з використанням математичних методів і прогресивних комп’ютерних технологій, використовуючи графіки, таблиці, прикладні програми, алгоритми, блок-схеми, моделі, що служать засобом вираження своїх теоретико-прикладних здобутків;
  
• складати економіко-математичні моделі економічних ситуацій;
  
• аналізувати процес пошуку рішень;
  
• виробляти оптимальні рішення в конкретних економічних ситуаціях із застосуванням комп’ютерних технологій та методів економіко-математичного моделювання;
  
• аналізувати отримані результати і робити на їх основі необхідні висновки теоретичного та прикладного характеру;
  
• оцінювати існуючі економічні процеси, проблеми та тенденції розвитку економіки з позицій національних інтересів держави.
  

Завдання випусконої роботи магістра полягає у проведенні теоретичного дослідження економічної проблеми, задачі, ситуації чи процесу з метою пошуку їх розв’язку для побудови управлінського рішення, що забезпечило би їх розвиток в бажаному напрямку і з необхідною ефективністю, здійснюючи модельні експерименти з використанням прогресивних комп’ютерних технологій.

3. Структура, обсяг та вимоги до змісту випускної роботи

Профілююча кафедра повинна ознайомити студентів з „Методичними вказівками до виконання випускних робіт магістра”, тематикою випускних робіт, що відповідає актуальним проблемам організації економічних, економіко-виробничих, фінансових систем та проблемам розвитку економічної кібернетики.

Теми випускних робіт повинні бути пов’язані з профілем обраної спеціальності (спеціалізації) та майбутніми професійними обов’язками. Теми робіт можуть виходити з пропозицій студентів, виходячи з індивідуальних напрямків, їх наукових досліджень за погодженням кафедри.

Закріплення тем робіт відбувається у дев’ятому семестрі не пізніше як за сім місяців до початку роботи ДЕК. Протягом двох тижнів після закріплення тем робіт за студентами наукові керівники розробляють завдання на випускну роботу, яке затверджується завідувачем кафедри.

Проект розпорядження декана про затвердження тем випускних робіт подається завідувачем кафедри.

Орієнтовно структура випускної роботи може мати такий вигляд (додаток А):

• вступна частина;
  
• основна частина;
  
• заключна частина;
  
• список використаної літератури та інших джерел інформації;
  
• додатки.
  

Вступна частина структурно є такою:

• титульна сторінка (додаток Б);
  
• завдання на виконання випускної роботи (додаток В);
  
• реферат;
  
• зміст;
  
• перелік умовних позначень, символів, скорочень, одиниць виміру, термінів.
  

Реферат повинен мати:

• повний бібліографічний опис роботи, який виконують відповідно до вимог чинних стандартів (прізвище, ім’я та по-батькові автора, тема випускної роботи, назва магістерської програми, назва закладу, місто, рік;
  
• відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел);
  
• текст реферату;
  
• перелік ключових слів.
  

У тексті реферату інформація повинна бути представлена у такій послідовності:

• об’єкт та предмет дослідження;
  
• мета роботи;
  
• методика дослідження;
  
• результати, їх новизна та рекомендації щодо використання;
  
• взаємопов’язання з іншими роботами;
  
• галузь застосування;
  
• економічна ефективність;
  
• значущість роботи та висновки;
  
• прогнозні проблеми про перспективи розвитку даного напрямку досліджень.
  

Обсяг реферату повинен бути не більше ніж 500 слів і вміщуватися на одну сторінку.

Перелік ключових слів, що є визначальними для розкриття суті роботи,містить від 6 до 15 слів (словосполучень) надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через кому. Приклад складання тексту реферату наведено в додатку Д.

Безпосередньо після реферату, з нової сторінки викладають зміст роботи.

До змісту включають:

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень термінів;
  
• вступ;
  
• послідовно викладений матеріал всіх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовоки) основного змісту роботи;
  
• висновки та пропозиції;
  
• методи досліджень;
  
• апробацію висновків (розгляд та впровадження підприємствами, використання в консультативних проектах, доповіді на конференціях і нарадах та ін.).
  

Перелік умовних позначень подається в роботі у вигляді окремого списку, коли вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше. Друкується цей перелік двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, позначення чи символи і таке інше повторюється менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває сутність і сучасний стан проблеми (завдання) її значущість, підстави та вхідні дані для розроблення теми, актуальність виконання даної роботи. Далі у вступі через критичний аналіз та порівняння з відомими розв’язаннями завдання (проблеми) обгрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, достатньо кількох речень.

Коротко викладають зв’язок обраного напряму дослідження з планами кафедри, організації, де виконувалася робота, державними планами та програмами.

Обов’язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, а також роль автора у них.

Формулюють мету роботи та завдання, які потрібно виконати для досягнення поставленої мети. Також конкретизують об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження) і предмет дослідження, що міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження і саме на неї спрямована основна увага виконавця роботи, і саме вона визначає тему дослідження, що зазначена як її назва на титульній сторінці. Подається перелік використаних методів дослідження для поставленої мети коротко та змістовно визначаючи для переконливості вибору потрібних методів, що саме досліджувалися тим чи іншим методом. Стисло описуються теоретичні та практичні результати дослідження, їх значення, а також вказують наявні та можливі публікації цих результатів автором.

Основна частина випускної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

В першому розділі подають огляд літератури за темою та вибір напрямків досліджень, окреслюють основні етапи розвитку наукової думки. Стисло, критично висловлюють думку стосовно наукових здобутків, описаних в науковій літературі, автор повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і тим самим визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Закінчують цей розділ коротки резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Обсяг даного розділу не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини випускної роботи.

У другому розділі обгрунтовують вибір напряму досліджень, описують методи вирішення задач і їх порівняльну оцінку, розробляють загальну методику проведення власних досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають.

Описуються з вичерпною повнотою результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Також автор повинен давати і повноту вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних дослідників, обгрунтування потреби додаткових досліджень. В разі отримання негативних результатів обгрунтовують необхідність припинення подальших досліджень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, конкретно і чітко визначені автором.

У третьому розділі описується реалізація інструментарію проведення модельних експериментів. Важливим етапом при цьому є алгоритмізація модельного експерименту. Тут важливо вміти грамотно здійснити аналіз ефективності алгоритму, використовуючи реальні приклади.

Із всіх можливих форм викладу алгоритму для програмування найбільш зручною є блок-схема. При великій складності алгоритму його блок-схему можна розробляти в два або три етапи, що становлять:

1. розробку структурної блок-схеми алгоритму, що відображає його загальну структуру і складається з кількох крупних блоків, які є самостійними частинами алгоритму;
   
2. розробку укрупненої блок-схеми, що подає більш детальну реалізацію алгоритму і опускає лише допоміжні блоки;
   
3. складання детальної блок-схеми, що являє собою початковий варіант програми розв’язування задачі.
   

При розробці блок-схем алгоритмів необхідно дотримувати встановлених стандартів, що визначають форму блоків (символів) і ліній. Існують міжнародний і галузеві стандарти. Вибраний стандарт повинен відповідати специфіці випускної роботи магістра.

Нижче подаємо вигляд основних символів блок-схеми та співвідношення їх розмірів при оформленні проектної документації АСУП. (Додаток Ж)

Особлива увага повинна бути приділена формалізованій постановці та модельному представленню проблеми (задачі), що вирішується автором. При формалізованій постановці проблеми здійснюється її описова модель, яка включає: виробничо-економічне формулювання проблеми, умови і обмеження, методи логічного контролю. Після чого здійснюється математичне формулювання постановки проблем (задачі) складається її математична модель та описується інформаційне забезпечення проведення модельних експериментів.

Висновки містять викладення найважливіших наукових та практичних результатів, одержаних у дослідженні, які формулюють розв’язане наукове завдання та його значення для науки та практики; наголошують на методах вирішення поставленого завдання, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями завдання; якісні і кількісні показники здобутих результатів, обгрунтування їх достовірності; формулюють висновки та рекомендації щодо використання отриманих результатів;

Список використаних джерел розміщують у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, наприклад, ГОСТ 7.1-84 «СИБИД. Библиографическое описание документов. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582 -97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, та інші (див.п.5). В список використаних джерел не включаються ті джерела, на які фактично не було посилань в тексті роботи.

У додатках доцільно розміщати допоміжний матеріал:

• проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
  
• таблиці допоміжних цифрових даних;
  
• протоколи й акти випоробувань, розрахунки економічного ефекту;
  
• інструкції, методи, описи алгоритмів і комп’ютерних програм;
  
• допоміжні ілюстрації.
  

4.Правила оформлення випусконої роботи

Випускна робота магістра повинна містити власні вердження, положення, узагальнення та розробки автора.

Свідоме порушення випускником авторських прав вітчизняних та зарубіжних авторів, що називається плагіатом, може призвести до відхилення його роботи від розгляду на засіданні ДЕК.

Рейтинг роботи значно зростає, якщо її основні результати пройшли апробацію на наукових конференціях та в наукових публікаціях.

Загальні вимоги. Випускну роботу друкують машинописним способом або за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (в межах від 203 х 288 до 210 х 297мм) через два міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати для таблиць і ілюстрацій папір формату А3.

Обсяг основного тексту випускної роботи має становити 4,5 – 7,0 авторських аркушів.

Комп’ютерний друк здійснюється з використанням шрифтів текстового редактора WORD розміри 14 з міжрядковим інтервалом 1,5.

Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве, верхнє, нижнє не менше 20мм, праве – не менше 10мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту роботи – всюди однакове.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявлені в тексті, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Програмні документи, роздруковані на ЕОМ, повинні відповідати формату А4, бути розрізаними. Їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, в додатках.

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „ПОСИЛАННЯ НА ДЖЕРЕЛА”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (перша - велика) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (перша - велика) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервали. Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової стрічки.

До загального обсягу роботи не враховуються додатки, посилання на джерела, таблиці та рисунки, які розміщуються на повній сторінці, але всі сторінки підлягають суцільній нумерації.

Нумерація. Сторінки, всі структурні елементи, таблиці, рисунки, формули нумерують цифрами без знака № в правому верхньому куті. Першою сторінкою вважається титульна. На ній номер сторінки не ставиться.

На перших сторінках таких структурних частин роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, посилання на джерела не мають порядкового номера, але у загальній нумерації враховані.

Номер розділу ставиться після слова „РОЗДІЛ”. Заголовок розділу друкують з нової сторінки. Цифри у номері підрозділу розділяють крапкою і в кінці номера також ставиться крапка, наприклад, „4.2.” Заголовок друкують у тому ж рядку. Аналогічно друкують назви пунктів. Але пункти можуть не мати заголовків. Такі ж правила стосуються і до підпунктів.

Ілюстрації і таблиці подаються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Якщо вони мають формат більший за формат А4, їх враховують як одну сторінку.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера у розділі, які розділяються крапкою, наприклад, „Рис.7.4”. Аналогічно нумерують таблиці. Але ілюстрації нумерують і записують їх назви під ними, а у таблиць – над ними, до того ж над назвою таблиці з правого боку записують її номер, наприклад, „Таблиця 4.5”. Якщо таблиця продовжується на наступній сторінці то записують „Продов. табл. 4.5”.

Формули у роботі нумерують у межах розділу і проставляють його біля правого поля в круглих дужках на рівні формули, наприклад (1.7).

Примітки нумерують в межах сторінки і записують в її кінці після слова „Примітка”. Якщо ж є в межах сторінки декілька приміток то записують „Примітка:” і дальше під цим словом у порядку нумерації подають кожну з них з нової стрічки.

Формули нумеровані, а також довгі і громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Кілька коротких формул можна подати в одному рядку. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення можна розміщувати в середині тексту. Нумерувати потрібно лише ті формули, на які є посилання.

Відокремлюють формули інтервалом, що становить не менше одного рядка. Якщо номер не поміщається в одному рядку з формулою, його розміщують у наступному рядку нижче формули. При перенесенні формули номер ставлять на рівні останнього рядка.

Формули входять до речення як його рівноправний елемент і не потребує окремого виділення, а лише відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише, коли перед формулою є узагальнююче слово, або коли цього потребує побудова тексту, що передує формулі.

Пояснення значень символів слід подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символа потрібно подавати з нового рядка. Перший рядок починають словом „де” без двокрапки. Після громіздких формул (матриці, визначники) можна розділових знаків не ставити.

Додатки. Оформляють додатки як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожний з них починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток В”. Додаток позначається великими літерами послідовно, у відповідності до українського алфавіту за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка, наприклад: В.2.7 - сьомий підрозділ другого розділу додатку В. Ілюстрації, таблиці та формули нумеруються в межах кожного додатку, наприклад: рис.В.1.3 – третій рисунок першого розділу додатку В; (Б.7) – сьома формула додатку Б. і т.д.

5. Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел, який наводять у випускній роботі


1.Монографії, підручники, навчальні посібники.


1.1. Один, два або три автори:

а) Швченко Т.Г. Кобзар. –К.:Радянська школа, 1983. -608с.


б) Вовк В.М., Дрогомирецька З.Б. Основи системного аналізу: Навч.посіб. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2002. -248с.


в) Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Практикум. – К.: Знання, 2006. -429с.


1.2.Чотири автори:

Основи інформаційних систем /Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С.; За ред. Ситника В.Ф.. – К.: КНЕУ, 2001. -420с.


1.3.П’ять та більше авторів:

а) Збірник задач з вищої математики / Бабенко В.В., Зіневич А.Г., Кічура С.М. і ін. –Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2005. -256с.


б) Економічна кібернетика: Підручник у 2-х т. Т.1/Геєць В.М., Лисенко Ю.Г., Вовк В.М. і ін. – ТОВ „Юго-Восток, Лтд.”, 2005. -508с.


1.4.Багатотомні видання:

Економічна енциклопедія: В 3-х т./-К.: Академія, 2000. Т.1. -844с.


1.5.Збірники наукових праць:

Вовк В.М., Негрей М.В. Моделювання вибору інвестиційної стратегії в умовах невизначеності //Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. Вип.34, -Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2005. -С.57-63.


1.6.Складові частини:

а) збірника

Негрей М.В. Оптимізація стратегії розвитку підприємства //Матеріали міжнарод. наук. студ.-асп. конф.: „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” /Тези доп., 13-14 травня 2005р, –Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. -С.247-248.


б)журналу

Вовк В.М., Левицька Г.І. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства /Фінанси України, 2000, №1. –С.88-92.

1.7.Тези доповідей:

Богдан А.О. Інноваційні задачі в АПК //Матеріали міжнарод. наук. студ.-асп. конф. до 150-річчя від дня народження Івана Франка: „Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” /Тези доп., 5-6 травня 2006р, –Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. -С.16-17.

6. Підготовка до захисту випускної роботи

Випускна робота магістра подається на попередній захист на профілюючу кафедру для попереднього захисту не пізніше, як за три тижні до захисту на засіданні ДЕК. Випускна робота з врахованими зауваженнями скеровується кафедрою на зовнішнє рецензування. До рецензування залучаються провідні фахівці органів державного управління і самоврядування, науково-дослідних та навчальних закладів, коло наукових інтересів яких відповідає тематиці випускної роботи.

Рецензент подає офіційно завірену рецензію, сректура якої представлена в додатку (Е).

За тиждень до захисту робота підписана рецензентом і завідувачем кафедри разом з відгуком наукового керівника, структура якого представлена в додатку (Д), і рецензією подається на профілюючу кафедру.

Кафедра організовує ознайомлення членів ДЕК з випускними роботами, які вони будуть заслуховувати.

Автор роботи зобов’язаний ознайомитись із зауваженнями у відгуку і рецензії і підготувати відповіді на зауваження, які він доповідатиме на захисті перед ДЕК.

До захисту роботи не допускаються студенти, які не виконали навчальної програми і мають на момент подання роботи академічну заборгованість, або заборгованість у бібліотеці чи інших підрозділах унверситету.

7.Процедура захисту випускної роботи магістра

Захист випускної роботи магістра є прилюдним і відбувається на відкритому засіданні ДЕК.

Дати захисту робіт зазначаються у графіку засідань ДЕК, який затверджується ректоратом і доводиться до відома членів ДЕК і студентів.

Захист роботи відбувається у вигляді: короткої доповіді автора для викладу основної суті роботи (до 10 хв.). Цілі і питання, що виносяться на захист, пропозиції роботи; відповіді на зауваження відгуку і рецензії; обговорення роботи; оцінки роботи за 5-бальною системою.

При підтвердженні підсумків захисту робіт членами комісії визначається остаточна оцінка кожної роботи.

Секретар ДЕК веде протокол захисту, заносить оцінки у книгу протоколів і залікові книжки, які підтверджуються головою і всіма членами ДЕК. Після закінчення роботи ДЕК випускні роботи магістра віддаються у архів випускних робіт бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка.

Випускні роботи, що містять особливо цінні результати чи пропозиції можуть бути рекомендовані ДЕК до опублікування та доповідей на конференціях, симпозіумах та семінарах, для використання у навчальному процесі, для впровадження у виробництво.

Студенти, що не захистили успішно свої випускні роботи, замість диплома про набуття вищої освіти їм видається довідка про навчання в університеті.


Додаток А


Структура

випускної роботи магістра спеціальності „Економічна кібернетика”


Вступ


Розділ 1. Характеристика і аналіз стану вивчення проблеми.

1. Аналіз об’єкта управління.
   
2. Економічна суть проблеми.
   
3. Характеристика існуючих методів вирішення проблеми.
   
4. Актуальні питання вдосконалення інструментарію вирішення проблеми.
   

Розділ 2. Застосування методів оптимізації вирішення проблеми.

2.1.Критичний науково–теоретичний аналіз існуючих методів оптимізації вирішення проблеми.

2.2.Обгрунтування вибору інструментарію вирішення проблеми.

2.3.Формалізована постановка та модельне представлення проблеми (задачі).


Розділ 3. Реалізація інструментарію проведення модельних експериментів.

3.1.Опис і обгрунтування вибраного алгоритму.

3.2.Опис блок–схеми вибраного алгоритму.

3.3.Особливості алгоритму та програмної його реалізації.

3.4.Числовий приклад.

3.5.Аналіз результатів розрахунку.

3.6.Розрахунок величини ефекту від реалізації заходів по вирішенню проблеми.


Висновки


Додатки

• - блок–схеми алгоритму;
  
• - схеми і графіки;
  
• - листинги програм та результати їх виконання.
  

Список використаних джерел

Додаток Б


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики

МАТЕМАТИЧНІ Методи ОптимАЛЬНОГО ПОШУКУ ЦІЛЬОВИХ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ У БАНКАХ БРИТАНСЬКОГО КОРОЛІВСТВА

ВИПУСКНА робота МАГІСТРА

Виконав студент спец.8.050102–«Економічна кібернетика»:

БУЛЬБА Остап Тарасович

___________________________

«____»________________2007р.


Науковий керівник

д.е.н., професор Павло ПОЛУБОТОК

___________________________

«____»________________2007р.

Завідувач кафедри

економічної кібернетики

академік НАН України, професор САГАЙДАЧНИЙ П.К.

___________________________

«____»________________2007р.

Львів 2007

Додаток В


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики

Спеціальність 8.050102 – “Економічна кібернетика”

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри економічної кібернетики

академік НАН України, професор

__________________САГАЙДАЧНИЙ П.К.

“___15___”_______вересня__2007р.


ЗАВДАННЯ

на випускну роботу магістра студенту

БУЛЬБІ Остапу Тарасовичу

I.Тема роботи:

Математичні методи оптимального пошуку цільових валютних активів у банках Британського Королівства

затверджена розпорядженням декана економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка № __ від “__”_______2007р.

II.Термін подання закінченої випускної роботи магістра на кафедру 01.06.2007р.

III.Вихідні дані до роботи:

1. Аналіз банківської діяльності: Підручник /за ред. Проф. А.М.Герасимовича – Київ: КНЕУ, 2003р.-599 с.

2. Аналіз діяльності комерційних банків: навчальний посібник /за ред. Ф.Ф.Бутинця, А.М.Герасимовича – Житомир: ПП “Рута”, 2001р.

3. Банківські операції: Підручник /за ред. А.М.Мороза, М.І.Савлука – К: КНЕУ, 2000р. -384с.

4. Банківський менеджмент: навчальний посібник / за ред. О.А.Кириченка, Київ: Знання – Прес, 2002 р.

IV.Типові розділи випускної роботи магістра:

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти проведення активних операцій комерційних банків України.

Розділ 2. Застосування методів оптимізації вирішення проблеми.

Розділ 3. Програмна реалізація вибраного алгоритму.

Висновки.

Додатки.

V. Перелік графічного матеріалу і інші додатки: блок-схеми, таблиці, листинг програми.

VI.Консультанти з випускної роботи магістра: доцент Дорошенко П.М.


Дата видачі завдання 15 вересня 2006р.


Науковий керівник випускної роботи магістра__________д.е.н., професор Павло ПОЛУБОТОК


Завдання отримав до виконання 15 вересня 2006р.


Студент_______________


Додаток Д

РЕФЕРАТ

Випускна робота магістра: 92с., 4 рис., 3 табл., 3 додатки на 12 стор., 54 джерел літератури.

Об’єкт дослідження – системи управління господарською та фінансовою діяльністю економіко-виробничих систем.

Метод дослідження – методи економічного аналізу, економіко-математичного моделювання, системного аналізу, математичної статистики.

Для забезпечення ефективного управління господарською і фінансовою діяльністю підприємств проведено аналіз методів прогнозування економічних процесів, розроблено концепцію моделювання виробничого і фінансового менеджменту інтегровану в систему планування діяльності підприємства, здійснено комплексне моделювання оптимізації фінансового менеджменту, зокрема: прогнозування за допомогою ігрового моделювання фінансових характеристик підприємницької діяльності; вибір оптимальної стратегії збалансування фінансових ресурсів; оптимізація календарного плану використання фінансових ресурсів та фінансового забезпечення комплексу проектів; прогнозування успішності реалізації проекту на основі теорії нечіткої логіки.

В рботі описано економіко-математичні моделі оптимізації управління основними виробничими фондами, матеріальними ресурсами, обґрунтовано систему комплексного управління економіко-виробничою системою за наявності вхідних параметрів, що належать розмитим множинам.

МОДЕЛЮВАННЯ, ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, СИСТЕМИ, ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА, МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ, ТЕОРІЯ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ.

Додаток Е


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра економічної кібернетики

ВІДГУК

на випускну роботу магістра

економічного факультету

(спеціальність 8.050102 – “Економічна кібернетика”)


Прізвище, ім’я, по-батькові дипломника __________________________________________________________

___________________________________________________________


Тема випускної роботи магістра__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Науковий керівник __________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________


Актуальність теми______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________


Короткий зміст роботи____________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________


Характеристика виконання випускної роботи магістра_________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________


Рекомендації щодо можливого впровадження робіт___________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________


Недоліки та зауваження___________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________


Загальна оцінка роботи________________________________________________


Науковий керівник______________ “_____”___________2007р.

Додаток Ж


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра економічної кібернетики

РЕЦЕНЗІЯ

на випускну роботу магістра

економічного факультету

(спеціальність 8.050102 – “Економічна кібернетика”)


Прізвище, ім’я, по-батькові дипломника __________________________________________________________

___________________________________________________________


Тема випускної роботи магістра__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Рецензент __________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________


Актуальність теми______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________


Короткий зміст роботи____________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________


Характеристика виконання випускної роботи магістра_________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________


Рекомендації щодо можливого впровадження робіт___________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________


Недоліки та зауваження___________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________


Загальна оцінка роботи________________________________________________


Рецензент ______________ “_____”___________2007р.

Додаток З


Основні символи для конструювання блок-схем алгоритмів

Вигляд символу	Скорочена назва	Основна функція
	Початок - кінець	Початок або кінець процесу обробки даних або процесу виконання програми.
	Операція	Блок, результатом якого є зміна значення, форми, місця розташування інформації.
	Перехід (розгалуження)	Вибір напрямку виконання програми залежно від деяких умов.
	Модифікація програми	Блок, що міняє режим або послідовність обробки інформації (переадресація, запуск підпрограм, перемикач і т. п.).
	Ввід-вивід	Блок, у результаті здійснення якого інформація стає доступною для обробки на ЕОМ (ввід) або реєструються результати обробки (вивід).
	Підпрограма	Деякий наперед визначений процес, детальний зміст і назва якого подані окремо.
	Злиття	Блок об’єднання кількох множин в одну.
	Розбиття	Блок виділення за заданими ознаками однієї або кількох множин з дано.ї
	Сортування	Блок упорядкування деякої множини за даними ознаками.
	Табуляграма	Блок виводу даних (носій-табуляграма).
	Магнітна стрічка	Блок запису – відтворення даних (магнітний диск).